Конспект уроку: "Т. Шевченко. "Причинна". Риси романтизму у творі

ТЕМА УРОКУ: Тарас Шевченко «Причинна». Риси романтизму в творі.

МЕТА УРОКУ:

•          Навчальна: сформувати уявлення про баладу як жанр романтизму;

           з'ясувати риси романтизму в творі.

•          Розвивальна: розвивати навички аналізу поетичного твору;

формувати вміння працювати з художнім текстом і літературознавчими                   термінами.

•          Виховна: виховувати естетичний смак, співпереживання, повагу до національної культури.

ХІД УРОКУ

І. Емоційне налаштування. Слухання балади «Причинна»

«Добрий день, учні та гості!

 Сьогодні ми розпочнемо подорож у світ, де межа між реальністю та містикою тонша за нитку. Більшість із вас  чули або навіть співали рядки "Реве та стогне Дніпр широкий". Ми звикли сприймати їх як величний опис природи, такий собі музичний пейзаж України.

Але чи замислювалися ви, що насправді це не просто вірш про річку? Це "трилер" XIX століття. Це історія про те, як природа буквально "кричить" разом із людиною, пророкуючи катастрофу.

Сьогодні перед нами — "Причинна". Це літературний дебют 23-річного Тараса Шевченка. Уявіть собі молодого художника в Петербурзі, який щойно отримав волю. Він міг би писати про що завгодно, але він обирає історію про божевілля від любові, про нічні блукання під місяцем та смертельні танці русалок.

Ми з вами спробуємо з’ясувати:

• Чому саме Романтизм став для Шевченка ідеальним інструментом, щоб передати біль душі?
• Чим небезпечне кохання, яке не знає міри?
• І чому русалки в цій баладі — це не казкові створіння з мультфільмів, а небезпечні привиди неспокійного сумління?

Отже, готові зазирнути за лаштунки цієї нічної драми? Тоді розгортаємо зошити й починаємо наше дослідження!» Запишіть, будь ласка, число і тему уроку: 18 лютого класна робота. Тема: «Тарас Шевченко «Причинна». Риси романтизму в творі.».

Починаємо урок із налаштування на образ автора. Пропоную скласти сенкан «Тарас Шевченко»

ІІ. Сенкан «Тарас Шевченко»

1. Шевченко.
2. Геніальний, нескорений.
3. Творить, закликає, пророкує.
4. Він став совістю нації.
5. Пророк.

 

ІІІ. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Якщо проаналізувати життя письменника в період з 1838 року по 1843 рік (ранній період), то видно, що це час перебування митця за межами Батьківщини. Тому мотиви ранньої творчості Шевченка пов’язані з ностальгією за Україною, де він не був майже 10 років. Він згадував чарівні українські казки, легенди й перекази, чудову природу, розповіді рідного діда Івана про гайдамаків, серце пекло сирітська доля, панська несправедливість та жорстокість. Переживав за долю свого поневоленого народу.

 Тому ранні твори Шевченка присвячені таким основним темам:

• Сирітство і соціальна несправедливість.
• Трагічна доля жінки й розбещеність панів.
• Героїчне минуле України.
• Роль поета й поезії в суспільному житті.

 

IV. Слово вчителя

 Отже, у ранніх творах Шевченко схилявся переважно до романтизму.

Поета вабило незвичайне, яскраве, навіть таємниче, фантастичне. Це знайшло відображення в баладах раннього періоду Т.Г.Шевченка.

 

Балада «Причинна» — це ідеальний зразок романтизму.

На попередніх уроках ми розглядали, що таке романтизм, ознаки романтизму. Тож продовжіть будь ласка речення.

. Романтизм у літературі — це…… ідейно-художній напрям, що виник на межі XVIII–XIX століть як реакція на суворий раціоналізм Просвітництва. Він зосереджується на внутрішньому світі людини, її емоціях та прагненні до недосяжного ідеалу.

У творчості Тараса Шевченка, зокрема в баладі «Причинна», романтизм набуває особливої глибини через поєднання народної містики та трагізму.

Назвіть ознаки романтизму.

Основні ознаки романтизму:

• - виняткові, трагічні обставини;
•  - фантастичні образи (русалки, чари);
•  - символіка природи;
•  - самотність героя;
•  - культ сильного почуття.

Продовжіть речення

Балада…… – ліро – епічний твір із драматично напруженим сюжетом, що має фольклорну основу.

Назвіть ознаки балади

Ознаки балади:

•          невелика кількість персонажів;
•          напружений сюжет;

           - ліризм;

•          незвичайні, загадкові події;
•          трагічна розв’язка;
•          метаморфоза.

 

МЕТАМОРФОЗА – перетворення людини на рослину чи іншу форму буття.

 

Давайте пригадаємо, що означає « причинна?»

 Причинна – жінка, якій пороблено, не володіє собою, не тямить себе, не при розумі, іншими словами, божевільна.

 

1. Пропоную прослухати початок балади «Причинна» - пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України імені Григорія Верьовки.

Робота в групах. Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади?

Група 1. Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади?

 

Ознаки Романтизму: сама природа. У творі природа не просто фон, вона живе, відчуває і відображає внутрішній стан героїв. У початкових рядках Дніпро «реве та стогне», а вітер «сердитий» і «завива». Це створює відчуття напруги та тривоги.

Ознаки балади: вже з перших рядків відчуваєттся передчуття біди. Бурхливий пейзаж віщує трагічні події, які невдовзі розгорнуться у творі (загибель закоханих).

 

Група 2. Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади?

 

Ознаки Романтизму: зображення бурхливої ночі на Дніпрі  «горами» хвиль та високими вербами створює маштабну, емоційно насичену картину, характерну для романтиків.

 

Ознаки балади: у початковій частині згадуються сичі, які «гукають» і вітер, що «завива» - це наштовхує до народних уявлень про потойбічні сили та недобрі знаки, що з’являються опівночі.

 

Група 3. Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади?

Ознаки романтизму: образи сича, верби, Дніпра мають глибоке коріння у фольклорі та містить прихований символізм, а це є рисою романтичного стилю.

Ознаки балади:початок балади створює атмосферу таємниці («Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів»), що є класичною ознакою жанру балади, який часто будується на незвичайних, містичних подіях.

 

Група 4. Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади?

Ознаки романтизму: зображення природи у стані хаосу та боротьби.

Ознаки балади: використання народнопоетичних образів, метафор, повторів. Наприклад « то виринав, то потопав»

2. Визначте реальні та фантастичні риси балади(робота в парах):

 

Реальне

Фантастичне

Буря, Дніпро, природа, дівчина, ворожка; козак, який поїхав на війну, любов дівчини.   Побутові деталі: опис очікування дівчиною козака, згадки про ворожку, деталі поховання (явір, калина, труна).   Психологічна правда: глибоке людське горе, туга за коханим, страх самотності та божевілля на ґрунті сильних емоцій.   Історичний контекст: постать козака як захисника, що повертається з походу, відображає тогочасні реалії.   Географічна прив'язка: згадка про річку Дніпро, яка виступає не лише символом, а й конкретним місцем подій.

Русалки; чари ворожки, що спричинили божевілля дівчини.   Міфологічні істоти: поява русалок — дівчат-утоплениць, які виходять із води, щоб грітися під місяцем.   Надприродні дії: сцена, де русалки залоскочують дівчину до смерті, що є типовим елементом народних повір'їв.   Магічне божевілля: сам стан «причинності» — дівчина не просто хвора, вона перебуває під впливом чарів або потойбічних сил.   Персоніфікація природи: природа поводиться як жива істота (вітер розмовляє з гаєм, Дніпро сердиться), що створює атмосферу містичної взаємодії світу людей і світу стихій.

Поєднання цих рис робить баладу унікальною. Реалізм допомагає читачеві співпереживати героям, а фантастика підкреслює велич та невідворотність їхньої долі. Митець використовує ці інструменти, щоб показати: людське життя — це не лише побут, а й велика таємниця, керована вищими силами.

 

V.Хвилинка релаксації: відео «Сучасний Шевченко»

 

VI. Сценічний етюд: коротенька театральна постановка за мотивами балади.  Пропоную вам,діти, спробувати себе у ролі акторів. Я підготувала коротеньку постановку (етюд) за мотивами балади, спробуймо її зіграти.

 

Сценічний етюд: «Причинна. Марення над Дніпром»

Дійові особи:

• Причинна (дівчина): Одягнена у білу довгу сорочку, волосся розпущене.
• Козак: У темному кунтуші, з’являється як марево.
• Русалки: 3–5 дівчат у напівпрозорих шатах, обличчя можуть бути приховані масками.
• Читець (або Голос): Закадровий голос, що веде оповідь.

Сцена 1: Передчуття (Вступ)

(Сцена затемнена. Чути шум вітру та плескіт води. На задньому плані проєктується відео або зображення розбурханого Дніпра)

Читець: «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма...»

(На сцену повільно виходить Дівчина. Вона рухається непевно, немов уві сні. В руках тримає хустку. Вона зупиняється під декорацією старого явора)

Сцена 2: Марення

Причинна: (Співає або речитативом) «Мій сизий голубе! Де ти? Чи ти в морі потонув, чи в степу заблукав? Я кличу тебе, а відгукується лише вітер...»

(З’являється Козак. Він стоїть у глибині сцени, освітлений холодним променем. Дівчина намагається підійти до нього, але він зникає, як тільки вона наближається)

Сцена 3: Танець Русалок (Кульмінація)

(Музика стає швидкою, тривожною. З-за лаштунків вибігають Русалки. Вони оточують Дівчину, кружляючи навколо неї в химерному танці)

1-ша Русалка: Дивіться! Яка гарна дівчина під явором заснула! 2-ша Русалка: Давайте її залоскочемо! Вона тепер наша! 3-тя Русалка: Сестриці, грійтеся, поки місяць світить!

(Русалки торкаються Дівчини кінчиками пальців, вона повільно опускається на землю під явором. Русалки зникають так само раптово, як і з’явилися. Настає тиша)

Сцена 4: Трагічна розв’язка

(Світло змінюється на передсвітанкове — рожеве та блакитне. Вибігає Козак — тепер справжній, стомлений. Він шукає свою кохану)

Козак: «Отут ми прощалися... Отут вона обіцяла чекати...» (Бачить нерухому Дівчину під явором, кидається до неї) «Серце моє! Прокинься! Я повернувся!»

(Зрозумівши, що вона мертва, Козак завмирає в німому крику. Звучить фінальний акорд бандури)

Сцена 5: Епілог

(Виходять усі учасники етюду. Читець завершує виступ)

Читець: «Посадили над козаком явір та калину... А дівчину-причинну поховали поруч. Співають птахи, шумить Дніпро, а кохання їхнє живе у пісні, поки стоїть цей світ».

(Всі схиляють голови. Світло повільно гасне)

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

Хто, на вашу думку, винен у трагедії? Козак, який забарився? Дівчина, яка не витримала очікування? Чи це неминуча "причинність" (фатум – це доля, рок, невідворотній перебіг подій), якій неможливо протистояти?

(Можна припустити, що дівчина винна в тому, що піддалася розпачу. Проте в контексті романтизму її божевілля — це не провина, а вияв надвисокої чутливості.

• Її «причинність» — це стан, у якому душа не витримує тиску невідомості та страху розлуки. Вона стає жертвою власних почуттів, які виявляються сильнішими за її розум.

 

• Я вважаю, що найбільш глибоке тлумачення полягає в тому, що винних немає – є лише фатум. На мою думку, Шевченко хотів показати саме неминучість фатуму. Трагедія стається не через чиюсь помилку, а через те, що герої занадто вразливі для цього жорстокого світу. Саме через таку розв’язку автор підкреслює велич людського почуття, яке не в змозі здолати навіть смерть.

Козак: заручник обов’язку чи обставин?

Козак забарився на чужині, що й стало поштовхом до трагедії.

• З точки зору реалізму, він міг би повернутися швидше.
• Проте в баладі він постає як трагічний герой, чиє запізнення є класичним художнім прийомом, що підкреслює неможливість щастя в роз'єднаному світі.

VII. Рефлексія «Якби я був героєм балади». (Діти, Уявіть, що ви на один день стали героєм балади: чи були б ви дівчиною, зачарованою ворожкою, чи козаком, який повертається додому?

Опишіть у 1–2 реченнях, що ви відчували б у цей момент)

 

VII. Домашнє завдання: Знайдіть у тексті та випишіть по 2 приклади:

• Метафори (пов’язаної з природою).
• Епітета (що створює романтичний настрій).
• Порівняння (що характеризує головну героїню).

VIII. ПІДСУМОК УРОКУ:

«Отже, сьогодні ми перегорнули останню сторінку "Причинної" — твору, який став гучним маніфестом українського романтизму, оскільки показує кохання, страждання, самотність і єдність людини з природою.

Ми побачили, що балада — це не просто сумна історія. Це простір, де реальне (туга дівчини, козацька служба) зустрічається з фантастичним (містичним танцем русалок). Шевченко показав нам світ, де природа — це не декорація, а живий організм, що реве, стогне і плаче разом із людиною. Це і є той самий психологічний паралелізм, який робить поезію Кобзаря такою пронизливою.

Чому ми й сьогодні, у 2026 році, згадуємо цю історію? Бо "Причинна" — це про надвисоку ціну почуттів. Романтичний герой Шевченка обирає не компроміс, а абсолютну вірність. Козак не зміг жити без своєї "половини", а дівчина не витримала ваги очікування.

Але зверніть увагу на фінал. Попри смерть, попри те, що русалки залоскотали дівчину, а козак розбив голову об явір — балада не залишає нас у темряві. Посажені над ними явір та калина — це перемога життя над смертю. Це перетворення болю на красу, яка через віки промовляє до нас у піснях.

Пам’ятайте: справжнє мистецтво завжди шукає світло навіть там, де, здавалося б, панує ніч.

Дякую за вашу активність, за ваші відповіді, за ваші думки. Нехай явір та калина у вашій пам’яті завжди будуть символом того, що справжні почуття — безсмертні.