Метою уроку - формування у школярів громадянських якостей : патріотизму, людяності, працьовитості. Сприяє розвитку прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Виховує любов до рідного краю.
Перший урок
для учнів початкових класів
Тепло своїх долонь,
і розуму ,
і серця я Україні милій
віддаю
МЕТА. Формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість. Розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Виховувати любов до рідного краю.
Оформлення класу : ілюстрації прапора і герба України. Виставка дитячих робіт " Ми любимо тебе Україно». В центрі класу стіл, застелений вишитою скатертиною, на якому портрет Т.Г. Шевченка, обрамлений вишитим рушником, грона калини, барвінок, квіти, малюнок родовідного дерева, карта України;
Парти, за якими сидять учні , розставлені вздовж стіни. На урок запрошені батьки.
Хід уроку :
Уважно подивіться на дошку та прочитайте тему нашого уроку «Тепло своїх долонь, і розуму , і серця я Україні милій віддаю». Поясніть, як ви розумієте ці слова ? (відповіді учнів).
Тепло свої долонь , і розуму,
і серця Я Україні милій віддаю.
Люблю твої річки, степи й озерця,
А ліричну пісню лагідну твою.
І українську мову, чарівну, багату,
Та рушники у квітах на стіні,
Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,
А розлогий кущ калини при вікні ...
Я - твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла, моя свята і рідна Україно-мати?
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Вчитель : Україна - золотавий, чарівний край, її земля уквітчана, зеленню закосичена. Вона має глибоку історію , мужніх людей, які протягом століть виробили високі моральні правила, шо передаються з покоління в покоління. Наші прадіди уявляли життя кожної людини, як листочок " на велетенському дереві Роду». Кожен рід має на цьому дереві свою гілку, свій маленький листочок має на ньому і кожен із вас.
(Звернути увагу учнів на малюнок " Дерева Роду " ).
Всі ми любимо нашу дорогу і найріднішу Україну, бо тут ми народились, вперше сп’ялись на ноги, пішли у світ споришевими стежками, що простягались від рідного порогу у широкий світ. Та ДЛЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНУ найдорожча та земля де вона народилася і виросла. Недарма кажуть в народі : «Добре тому, хто в своєму домі», «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні» .
Справжню тугу за рідним краєм людина відчуває тоді, коли розлучається з рідною землею. Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташина співає тільки для тебе. А рідна земля, як мати добра, щедра, мила, вона готова захистити кожного із нас. Але в свою чергу людина повинна бути готова захистити і свою землю, заради неї піти у бій, а в мирний час - самовіддано трудитись, щоб твоя Україна була багатою, і всім жилось добре , багатою і безпечно.
(Відповіді учнів )
Узагальнення вчителя : Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, може по- справжньому її любити і захищати. Таким патріотом був Тарас Григорович Шевченко, який понад усе в світі любив свою Україну, оспівував красу і неповторність краю в своїх поезіях , хоч за кожний свій твір міг бути покараним, але він не боявся, бо дуже любив Україну, і не міг не писати про свою любов до неї.
(Зачитування віршів Т.Г. Шевченка).
А Володимир Симоненко так пише про Україну:
" Можна все на світі вибирати, сину,
вибрати не можна тільки Батьківщину".
«Як і матір ми не вибираємо так і не можемо вибрати і Батьківщину».
Одна вона у нас, одна у цілому світі.
Тут наше коріння , тут наша доля.
" Я- українець, а не малорос,
Пишаюсь родом тисячокорінним.
Тарас за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я зродився зерням України. "
Так писав Віталій Кочевський.
- Кожна людина передає свою любов до Батьківщини, як уміє, але гаряче, чесно і віддано, бо це дуже сильне почуття - любов де рідного краю. Людина з ним живе, носить це почесне почуття у своєму серпі, завжди хоче поділитися любов’ю з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у картинах чи в музиці, а то просто у самовідданій праці на благо Вітчизни.
- На сьогоднішній урок і ви підготували вірші про Україну.
Ми залюбки всі їх послухаємо.
(Читання віршів учнями.)
Підсумок уроку.
- Всі ви любите свою Україну, бо це земля де ви народилися на світ, де вперше побачили довкілля і зрозуміли - що ви в ньому людина. А тепер ваші почуття стануть ще щирішими, до землі ваших батьків, дідів і прадідів, тут наше коріння, без якого не можна жиги у світі.
Пам’ятайте, що ви патріоти України, її громадяни. Робіть все для того, щоб наша земля , наша держава була багатою і квітучою, щоб всі жили в любові , мирі і злагоді.
А про це вам хай завжди нагадують рядки із вірша Водимира Сосюри:
Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави , і води ...
В годину щасливу і радості мить, любіть у годину негоди.
Любіть у труді, у коханні , в бою, як пісню, що лине зорею.
Всім серцем любіть Україну свою-
I вічні ми будемо з нею !