1
Конспект уроку
Тема : Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Зміст твору. Виразне читання і коментар найцікавіших епізодів тексту. Поняття романтичного і пригодницького. Жанр твору.
Мета: повторити відомості про особливості виразного читання, його важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці персонажів; удосконалювати вміння і навички виразного читання текстів; розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог; розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці; збагачувати словниковий запас учнів; формувати естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Засоби навчання: підручник, портрет В. Нестайка, текст повісті «Тореадори з Васюківки», тлумачні словники, різні видання книги В. Нестайка, мультимедійна презентація, костюми, реквізити, потрібні для інсценізації твору, наочність, роздатковий матеріал.
Коли людина сміється,
вона зла не робить
К.Паустовський
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
ІV. Перевірка домашнього завдання
На попередньому уроці ми з вами опрацювали біографію Всеволода Нестайка. Пропоную вам подивитися відео та пригадати основні біографічні відомості.
Перегляд відео
Інтерактивна вправа „Мікрофон”.
— Чому письменник часто стверджував, що він народився між сторінками книг?
— Що найбільше вразило вас у біографії митця?
— Про що запитали б ви письменника, якби мали можливість зустрітися? А що побажали б?
Інтелектуальна розминка. Експрес-опитування.
1. Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір).
2. Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, ставлення читця до твору, мета читання та інтонація, зв'язок з аудиторією). Яким чином слід їх використовувати під час читання певного художнього твору?
3. Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови).
5. Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу? Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна).
6. Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію? За яких умов читання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття, переконання прагнутиме передати конкретній аудиторії).
V. Осмислення учнями змісту й послідовності застосування способів виконання дій.
Слово вчителя.
Виразне читання є формою роботи, що забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору. Учені називають виразне читання „музикою живого слова”.
Виразне читання прозового тексту називають „розказуванням”, „розповіданням”. Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.
Перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено у творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій і різних категорій людей викристалізувались у творі, у які форми вони вилились. Кому з героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди безсторонній автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що хвалить своїх героїв? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я схвалюю в автора? З чим погодитись не можу?
Треба своїм внутрішнім зором бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати.
Необхідно врахувати, від кого ведеться розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від імені якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них. Сценічна гра під час читання прози може викликати у слухача відчуття неприродності.
Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до їхньої авторської характеристики (тут маємо на увазі, що наше тлумачення вчинків героя може не збігатися з авторським). Власне тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, не лише право, а й обов'язок виконавця.
Є також такі місця в тексті, які потребують читання напам'ять, а є такі, що їх краще прочитати з книги. Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.
Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти , треба трохи відпочити. На сьогоднішньому уроці наша фізкультхвилинка буде незвичною. Якщо ви погоджуєтеся із твердженням, яке я читатиму, то ви повинні підняти руки високо вгору, якщо не погоджуєтеся – присісти. Починаймо.
1.Хлопці хотіли прорити метро під клунею. (Ні, під свинарником)
2.За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)
3.Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)
4.Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)
5.Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу)
6.Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом. (Ні, бо був «дуже балакучий»)
7.Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)
8.Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)
9.Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)
10.Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)
11.Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій мобільний телефон. (Ні)
Усі плечима повели, втомлені, мов не були
V. Самостійне виконання учнями завдань.
Виразне читання уривків трилогії В. Нестайка „Тореадори з Васюківки”.
Бесіда.
— Якою, на вашу думку, буде виразність читання гумористичного твору?
— Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?
— На вашу думку, автор симпатизує героям твору чи, навпаки, ставиться до них скептично? Як до героїв твору ставитеся ви? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
Читання найцікавіших епізодів твору.
Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності й невимушеності.
Під час читання звертається увага на виразність: дихання, голос, тембр, логічний наголос, темп, паузи, інтонацію тощо.
Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо.
|
Основні партитурні знаки: |
|
|
/ |
словесний наголос |
|
— |
логічний наголос |
|
– – – |
наголос послаблений |
|
/ |
пауза |
|
// |
пауза середня |
|
/// |
довга пауза |
|
… |
уповільнення вимови |
|
|
підвищення тону |
|
|
зниження тону |
|
|
рівний тон |
|
[:] |
заміна авторських розділових знаків |
— Прочитайте уривок із твору (частина 2, розділ 1) від слів: „Е”, — сказали ми з Явою”, — до слів: „Ми дуже поважали себе того дня”.
Перед виразним читання тексту вголос пропоную вам виконати дихальні вправи, що допоможе вам легко і правильно прочитати текст.
Вправа „Перевтілення”.
— Виразно прочитайте уривок (частина 2, розділ 1) за ролями, починаючи зі слів: „От артисти! — так прямо і сказав про нас дід Салимон”, — і закінчуючи словами: „Прем'єри нашої все село чекало так нетерпляче, ніби виступу найкращого столичного театру”. Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.
— Прочитайте за ролями, починаючи від слів: „Дзень! Дзень! Дзень-ь-ь-ь! По серцю різонув третій дзвінок. У залі гасне світло”, — і закінчуючи: „Я рвонувся з місця і, збивши по дорозі якусь декорацію, кинувся геть зі сцени...”.
— Від імені головного героя твору перекажіть фрагмент, дотримуючись вимог виразного читання.
Евристична бесіда.
— Чи є комічним прочитаний фрагмент твору? Яка роль засобів виразності у досягненні комічного?
— Із чого сміється автор? А ви?
Інсценізація.
— Інсценізуйте прочитаний і обговорений фрагмент тексту.
Пропоную вам трішки побути акторами.
Літературознавчий практикум (основні поняття учні затісують у зошити).
Інтелектуальна розминка «Чи знаєш ти…»
- Які є роди літератури?
- Що таке епос?
- Назвіть епічні жанри?
- Що таке повість?
- Який твір є пригодницьким?
- Який жанр твору «Тореадори з Васюківки»
Інтерактивна вправа «Заверши речення»
• Визначте особливості твору В .Нестайка «Тореадори з Васюківки»
• За обсягом твір…(досить великий)
• Він складається з …(3 частин),кожна з яких ділиться на…(розділи)
• Змалювуються пригоди…(двох дійових осіб)протягом …(тривалого часу).
• Сюжет наповнений…(великою кількістю пригод) і незвичайних …(подій)
• Отже, повість…(пригодницька)
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.
Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення людини. Героїка, піднесеність.
Пригодницький твір — це твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки, що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.
Які художні засоби автор використовує ? Ви вже знаходили їх у тексті, тому зараз я пропоную виокремити з поданих художніх засобів епітети, порівняння, метафори.
|
ЕПІТЕТИ |
МЕТАФОРИ |
ПОРІВНЯННЯ |
|
|
|
|
Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.
РОЗВ*ЯЗУВАННЯ КРОСВОРДУ :
По горизонталі
2. Синонім до слова калатало.
6. Прізвище письменника, який написав твір "Тореадори з Васюківки".
7. Ім'я головного героя, чий дід сварився за метро.
9. Те саме, що причандалля.
10. Прізвище Яви з твору "Тореадори з Васюківки".
11. Учителька якого предмету повинна була платити в побудованому Явою і Павлушею метро 5 копійок?
12. Кличка собаки із твору "Тореадори з Васюківки"
По вертикалі
1. Епічний прозовий твір, у якому автор розповідає про різноманітні події з життя здебільшого одного героя. Має великий обсяг.
3. Що відповів Ява Галині Сидорівні у Києві, коли та їх запитала: "Ви мене до інфаркту доведете! Де ви були? Де?"
4. Яке слово пропущено: "... смелее в бой, ..., .... Там ждет тебя любовь, Там ждет тебя любовь"?
5. Художній засіб, наявний у рядку: "От якби завжди можна було стежити за різними підозрілими шпигунами у метро на екскалаторі!"
8. Ім'я діда головного героя твору "Тореадори з Васюківки".
Бесіда.
— Доведіть, що Ява та Павлуша — романтичні натури. Назвіть епізоди твору, які це підтверджують.
— Чому саме Ява та Павлуша є головними героями твору, а не, наприклад, Карафолька чи Антончик Мацієвський?
— Чи є у вас друзі, подібні до героїв твору?
— Чи можете ви стверджувати, що життя сучасної молоді не є таким сповненим пригод, як у Яви та Павлуші? Чому?
— Чи мрієте ви про подібні пригоди?
— Як ви відпочиваєте влітку? Які розваги любите?
— Чи вважаєте себе романтичними натурами?
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Слово вчителя.
Відомий педагог В. Сухомлинський казав: „Що відкрилось дитині в навколишньому світі, що її здивувало і полонило, що обурило і змусило плакати не від особистої образи, а за долю інших людей — від цього залежить, яким громадянином буде вихованець”. Отже, навчаючись майстерності правдивого, емоційного читання, ми самовдосконалюємось, стаємо духовно багатшими, цікавими у спілкуванні для інших людей.
Інтерактивна вправа „Мікрофон”.
— Що найбільше вдалося на уроці?
— Що сподобалось?
— З яким настроєм чекаєте наступного уроку літератури?
Самооцінювання та взаємооцінювання.
Літературний диктант.
• Прем'єра якої вистави була у Васюківці? („Ревізор” М. Гоголя).
• Які ролі мали зіграти Ява та Павлуша? (Бобчинського і Добчинського).
• У чому полягав секрет довголіття 107-річної баби Триндички? (Їла полая, „боже дерево”).
• До кого на місяць приїхали гостювати хлопці в Києві? (До рідного дядька і тітки Павлуші).
• Куди після скандальної пригоди у метро побігли хлопці? (До виходу зі станції).
• Ким завжди мріяв стати Павлуша? (Льотчиком).
• Як міняв майбутні професії Ява? („Як циган коні”).
• Коли Ява вів розмову про Вальку, він з „геройського хлопця” перетворювався на... („бурякову гичку”).
• Із чим порівняли хлопці київський пляж? (З пеклом).
• Яку мрію постійно плекали Ява та Павлуша? (Стати героями).
• За що хлопці отримали свої перші зароблені гроші? (За зйомки на кіностудії).
• Яку грандіозну ідею запропонував Ява після невдалого дебюту в „Ревізорі”? (Написати книгу про свої пригоди, заробити торбу грошей і поїхати у навколосвітню подорож).
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
— Прочитати наступну частину повісті.
— Підготуватись до уроку-проекту характеристики героїв твору.
Урок сьогоднішній закінчується, а розмова - ні. Ми ще повернемося до неї на наступному уроці. А я дякую вам за урок, бажаю вам бути такими ж радісними, активними, усміхненими, мати хороших надійних друзів, бути успішними людьми.