Конспект уроку "Українські землі у складі Угорщини, Молдавії, Московії та Османської імперії. Кримське ханство"

Українські землі у складі Угорщини, Молдавії,

Московії та Османської імперії. Кримське ханство

Мета: сформувати уявлення про становище українських земель, які перебували у складі Угорщини, Молдавії, Московії, Османської імперії; сформувати уявлення про становище Кримського ханства та його зв’язок з іншими частинами українських земель; розвивати просторово-часове мислення та навички роботи з картами; формувати національну свідомість, любов до рідного краю, повагу до культури та історії рідного народу.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: контурні карти, кольорові олівці, робочі зошити, підручник (Історія України 7 клас В.С. Власов 2015).

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учитель вітається, бажає учням хорошого настрою та усмішок. Налаштовує на робочий процес.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота на картках (Додаток А).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Українські землі у складі Угорщини.

За допомогою карти (ст. 156), учні з’ясовують, які українські території входили до складу Угорщини.

Учні читають перші 2 абзаци п.3 (ст. 167), дають відповіді на запитання:

1.      За яких умов Закарпаття увійшло до складу Угорщини?
2.      До яких державних утворень воно входило?
3.      Після якої події землі Закарпаття поділили між собою Трансільванія і Священна Римська імперія?

2. Українські землі у складі Молдавії.

За допомогою карти (ст. 156), учні з’ясовують, які українські території входили до складу Молдавії.

Учні читають перші 3-ій абзац п.3 (ст. 168), дають відповіді на запитання:

1.      За яких умов Буковина та Бессарабія увійшло до складу Молдавії?
2.      До складу якого державного утворення увійшло Молдовське князівство у 1538 році?

3. Українські землі у складі Московії.

За допомогою карти (ст. 156), учні з’ясовують, які українські території входили до складу Молдавії.

Учні читають до кінця п.3 (ст. 168-169), дають відповіді на запитання:

1.      Які землі відійшли до Московії?
2.      Який князь очолив українсько-білорусько-литовське військо у боротьбі з московським царем?
3.      Загарбання українських земель московським царем мало добровільний чи насильницький характер?

4. Кримське ханство

За допомогою карти (ст. 156), учні з’ясовують розміщення Кримського ханства.

Учні пригадують особливості суспільного та державного устрою Кримського ханства, відповідаючи на запитання:

1.      Які території входили до Кримського ханства?
2.      Як утворилося Кримське ханство?
3.      На які адміністративно-територіальні одиниці поділялося Кримське ханство? Які міста були його столицею?
4.      Хто був на чолі держави, як здійснювалось управління?

Хронологічна робота

1478 рік – кримський хан Менглі-Гірей прийняв протекторат Османської імперії.

1482 р. – перший великий похід Менглі-Гірея на Україну.

Розповідь учителя: Згідно з дослідженнями Д. Яворницького, орда, котра налічувала від кількох тисяч до кількох десятків тисяч вершників, намагаючись не викрити себе передчасно, підходила до кордонів польсько–литовської держави. Там ординці, переховуючись, кілька днів відпочивали і відгодовували коней, після чого переходили кордон і швидко заглиблювались в Україну на кількасот кілометрів. Під час цієї навали ординці не зупинялись і не вступали в бій з противником, намагаючись оминути фортеці з сильними залогами. Кожен з татар вів з собою кілька коней, що й давало можливість орді пересуватись з максимальною швидкістю — вояки не мали необхідностізупинятись і давати коням перепочити, а просто на ходу перестрибували з одного на іншого. Таким чином орда іноді досягала Галичини, Волині й навіть польської столиці. Далі починалося безпосередньо здобування ясиру, тобто невільників, яких пізніше татари продавали на невільницьких ринках Криму. Цей процес був простим, доволі ефективним і вельми жорстоким. Орда, котра пересувалась, розтягнувшись на кілька десятків кілометрів, ділилася на дві частини. Одна частина ординців залишалася охороняти обоз і рухалась у попередньому напрямку. Інша формувала два крила праворуч і ліворуч від обозу. Такими імпровізованими крилами ординці намагались охопити якнайбільшу відстань у кожен з боків від табору. Ці крила й ставали чималою бідою для будь–якого селища, череди худоби або просто подорожнього, котрому довелося трапитися на шляху у татар. Кримці були безжалісними. Все, що могло згодитися, грабувалося, навіть убогий селянський одяг, посуд та пожитки. Вся людність, котра могла самостійно пересуватися, йшла у полон. Долю старих, немічних й малих, котрі були не в змозі здолати дорогу у Крим до неволі, було наперед вирішено — їх безжально убивали. За татарами лишалися лише попіл згарищ та трупи. Вбивали навіть свиней, гребуючи, згідно з мусульманськими традиціями, брати цих тварин у здобич. Пройшовши таким чином відстань у кілька десятків верст, ординці, що утворювали крила похідної колони, поверталися до табору, замінюючи тих, котрі охороняли обоз. Все повторювалося знову. Такі «відвідини» Україна, Білорусь і Польща переживали мало не щороку. І кожного разу після татар залишались велетенські простори землі, перетвореної на пустку. Ниви, котрі нещодавно оброблялись дбайливими руками хліборобів, заростали й перетворювались на дику місцину. Цілі райони польсько–литовської держави майже повністю спустошувались».

ІV. Актуалізація опорних знань.

На контурній карті (Додаток Б) позначити:

- Кольором – державні утворення, до яких входили Українські землі;

- Надписами – історичні назви Українських земель.

V.  Домашнє завдання

Вивчити §23

Додаток А

Картка №1

Розподіліть назви українських земель відповідно до назв держав у складі яких вони перебували наприкінці 14 ст.

Галичина, Західна Волинь, Київщина, Поділля, Східна Волинь, Переяславщина, Чернігово-Сіверщина.

Усні запитання:

1. Які особливості становища українських земель у складі Великого князівства Литовського можете назвати?
2. Де відносно українських земель було розміщене Велике князівство Литовське? (північ, південь, захід, схід, північний схід, північний захід, південний схід, північний захід).
3. Назвати 3-4 імена литовських правителів.

Картка №2

Розташуйте у хронологічній послідовності події

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства, Кревська унія, правління в Київському князівстві Володимира Ольгердовича.

Усні запитання:

1. Назвати події (2-4), які, на вашу думку, були найважливішими в період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.
2. Що таке унія?
3. Де становище Українських земель було кращим: у Литві чи Польщі?

Додаток Б