Конспект уроку "Усна народна творчість за часів Київської Русі"

 

 Тема: Усна народна творчість за часів Київської Русі

Мета:    ознайомити учнів з поняттям «усна народна творчість», з жанрами  усної народної творчості періоду Київської Русі; дати уявлення про різноманітність жанрів. узагальнити знання учнів про усну народну творчість.

· вчити учнів працювати з текстом підручників, контурними картами, ілюст­раціями, розвивати в учнів уяву;

· виховувати інтерес до культурної спадщини українського народу, формувати почуття гор­дості та патріотизму, повагу до культурних надбань свого народу.

Обладнання: настінна карта, карта-схема Києва, ілюстрації, фрагменти творів усної народної творчості,

Тип уроку: урок-екскурсія з елементами рольової гри.

 ХІД УРОКУ

І Актуалізація опорних знань учнів

Дорогі друзі, сьогодні ми будемо подорожувати в минуле нашої країни, щоб  більше дізнатись про історію нашої рідної України. Історія це наука про минуле. Допомагають нам дізнатися більше про минуле нашої країни історичні джерела. Історичні джерела поділяються на усні, писемні, речові. Пропаную виконати вправу інтерактивну «Історичні джерела», розподіливши історичні джерела  по групах.

https://wordwall.net/play/88691/735/185

Давайте разом перевіримо чи правильно виконане наше завдання.

Що таке історичні джерела? (Джерела, які допомагають вивчати історію – минуле людства)

 На які групи поділяють історичні джерела? ( речові, усні, писемні).

Що належить до писемних джерел? (літописи, рукописні тексти, тексти законів тощо).

На минулому уроці я вам розповідала  про розвиток писемності у Київській Русі. Слов’янське письмо називалося кирилиця, писали того часу прості люди на корі берези, дощечках з цегли металевими або кістяними писаломи. Книги писали на телячій шкірі яка  називалась пергамент.  Найбільші центри переписування книг  на Русі були:  Київ, Чернігів, Переяслав, Новгород.

На карті знайдіть будь ласка міста Київ, Чернігів, Переяслав, Новгород, які були центрами переписування книг.

А зараз перед вами знаходяться контурні карти. На контурній карті необхідно підписати міста, які були центрами переписування книг, а саме: Київ, Чернігів, Переяслав, Новгород

Після виконання завдання перевіряємо по черзі які записали міста – центри переписування книг у Київській Русі.

 

Фізична хвилина

Гру-вправу вчитель супроводжує відповідним фразами, коментуючи кожну дію, або створювати ефект австралійського дощу мовчки:

— Чи знаєте ви, який тропічний дощ?

— Піднімається вітер (потираємо руки).

— Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).

— Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).

— Злива перетворилася на бурю (тупаємо).

— Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­дині).

— Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).

— Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).

— Шумить тільки вітер (потираємо долоні).

— Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і плану уроку

Я пропаную вам переглянути  уважно відео. https://youtu.be/UgBaPjU3Smk?si=csXDUZHH10AynxRE

Дорогі друзі, під час  перегляду  відео ви дізнались. що до усної народної творчості  відносяться казки, пісні, билини, легенди, перекази, прислів’я, приказки, загадки, лічилки тощо.

Тема нашого  уроку:  Усна народна творчість за часів Київської Русі.

       З далекої давнини дійшла до нас усна народна творчість, у якій відображено все життя періоду Київської Русі: боротьбу з ворогами й силами природи, героїчні походи київських князів, господарські турботи простих людей, радощі і неприємності, надії і мрії, добро і зло, любов до рідної землі.

Ще до виникнення писемності у східних слов'ян існувала  усна народна творчість, яка була різноманітна своїми жанрами: приказки, прислів’я, лічилки, загадки, казки,обрядові пісні, перекази, билини.

У Київській державі піснями супроводжувалися обряди пов’язані із весіллям, похоронами, хліборобськими роботами.

Важливе місце у вихованні дітей займали казки. У казках на прикладах  героїв вчили дітей говорити правду, бути чесними, працьовитими, справедливими і добрими. Персонажами давньоруських казок були Змій-Горинич, Баба-Яга, Жар-Птиця та інші.

     У Київській Русі великого поширення набули билини — пісні героїчного, лицарського характеру. У билинному епосі закріплювалася пам’ять про історичні події й цілі епохи східнослов’янської історії. Найпопулярнішими героями билин були князь Володимир “Красне Сонечко”, Добриня Микитич, Альоша Попович та інші. У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин, реальних людей які були на Русі. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів.

Билина — це  пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів, яку виконував під супровід гуслів.

Гуслі- струнний музичний інструмент.

Одним із найстаріших фольклорних жанрів є народні казки в яких завжди добро перемагає зло. Прислів’я й приповідки передавали життєвий досвід і мудрість.

V.    Підсумки уроку

Учні відповідають на проблемне запитання.

Що таке усна народна творчість?

Які жанри усної народної творчості ми з вами сьогодні розглядали?

Учням пропонується зібрати квітку: на пелюстках написані прислів’я, загадки, уривки пісень обрядових, казок, легенд, билин, лічилки. Треба прочитати і наклеїти на пелюсток квітки де записаний відповідний жанр.

 Давайте разом згадаємо що означають ці слова:

 Билина- це, … .

 Гуслі - це … .

 

 

VI.  Домашнє завдання

1.Запишіть у зошит імена билинних героїв.

2. Випишіть нові слова та їх значення

VIІ. Рефлексія.

«Уявний мікрофон» (учні по черзі відповідають на обрані питання:

•           Сьогодні я дізнався/дізналась …
•           На уроці я навчився розрізняти жанри …
•           Мені було важко …
•           Мені було незрозуміло …
•           Тепер я знаю, що …
•           Мене здивувало …
•           Я б хотів дізнатися, чому …

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади жанрів усної народної творчості

Загадки

Як сестрицю рідну звали

Тих братів, що Київ заснували? (Лібедь)

 

Князь відомий на Русі,

Хоч варяг не руський я,

А помер тому, що укусила

(Так гласить легенда)

Хто б ви думали – змія. (Олег)

 

Мого батька знають всі, князь він на Русі

Про науку дбав, «Руську правду» склав. (Ярослав Мудрий)

 

Красним сонечком мене народ прозвав,

У казках, легендах і билинах оспівав,

У київській Русі запровадив християнство. (Володимир Великий)

 

Лічилки

"Ішла качка з бережка, вела каченят з гачка.

Раз - мале, два - старе, три - бреде, чотири - де?"

 

 

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Стали в колі ми кружлять.

Покружляли, розійшлися,

Ні на кого не дивися.

 

Уривки українських народних казок

 

«Івасик-Телесик»

Росте той синок й росте — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.

От як підріс він, то й каже:

— Зробіть мені, тату, золотий човник і срібнеє весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!

От дід зробив золотий човник і срібнеє весельце, спустили на річку, він і поїхав. То оце він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:

— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити!

Телесик почув.

— Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка снідати принесла.

 

«Як соловейко чоловіка розуму навчив»

«Молодильна вода»