Урок фізики у 8 класі                                                                                     

 

 

 

     Тема уроку.                           Кристалічні та аморфні тіла.

                                                       Тіла і речовини в довкіллі

 

Мета уроку.  Дати учням знання про кристалічні та аморфні тіла, взаємодію молекул і залежність характеру руху молекул від взаємодії. Показати залежність розмірів тіл від температури. Продовжувати вчити розраховувати густину за відомою масою та об'ємом однорідного тіла та маси за густиною і об'ємом. Навчити учнів користуватися таблицею густин різних ре­човин, зокрема при розв'язуванні задач на розпізнавання речовини за густиною.

 

 

 Тип уроку:  комбінований.

 

 

Технології уроку:

 

1. Організаційний момент.

 

2. Перевірка домашнього завдання.

 

Один учень розв’язує задачу на дошці і потім пояснює її.

(Який об’єм стальної деталі масою 100 г ?)

 

Чотирьом учням даю по одній задачі на листочку на 10 балів.

(1 – Олія об’ємом 1 л має масу 920 г. Яка густина олії?

 2 – Брусок масою 330 г має об’єм 150 см³. З чого виготовлено цей брусок?

 3 – В акваріум довжиною 50 см та шириною 25 см налили води до висоти 20 см. Яка маса води в акваріумі?

4 – Визначте об’єм води, яка виллється з відливного стакана, якщо в нього занурити свинцевий дріб масою 684 г.)

 

Усі інші – розв’язують кросворд “Вершина знань”

 

1. Вид механічної енергії. (Потенціальна)
2. Перехід речовини з газоподібного стану у рідкий. (Конденсація)
3. Перехід речовини з рідкого стану у твердий стан. (Тверднення)
4. Перехід речовини з твердого стану у рідкий стан. (Плавлення)
5. Найменша частинка речовини, яка зберігає хімічні властивості речовини. (Молекула)
6. Все, що оточує нас. (Матерія)
7. Один із агрегатних станів. (Рідина)
8. Як називається зірка, найближча до Землі? (Сонце)
9. Як називаються частинки, з яких складаються молекули? (Атом)
10. Як називається вода у твердому стані? (Лід)
11. Німецький фізик, який вивчав електрику, звуки, світло. (Ом)

 

										О	М
									Л	І	Д
								А	Т	О	М
							С	О	Н	Ц	Е
						Р	І	Д	И	Н	А
					М	А	Т	Е	Р	І	Я
				М	О	Л	Е	К	У	Л	А
			П	Л	А	В	Л	Е	Н	Н	Я
		Т	В	Е	Р	Д	Н	Е	Н	Н	Я
	К	О	Н	Д	Е	Н	С	А	Ц	І	Я
П	О	Т	Е	Н	Ц	І	А	Л	Ь	Н	А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Актуалізація опорних знань.

 

Бесіда з класом:

1. Яке явище називають дифузією?
2. Про що свідчить дифузія?
3. Як відбувається дифузія в газах, рідина, твердих тілах?
4. Як залежить дифузія від температури?
5. Яку роль відіграє дифузія в живій природі?
6. У яких агрегатних станах перебувають речовини у довкіллі?
7. Чи відрізняються молекули води, льоду, водяної пари?
8.  Що таке густина?
9.  Яка густина води? Що це означає?
10.  За якою формулою обчислюють густину тіл та речовин?
11.  Що означає кожна буква у цій формулі?
12.  Як називається прилад для вимірювання густини рідин?

 

 

Досліди:

 

Дослід 1. Підтвердженням загальності висновків буде явище при­липання скляної плас-тинки до поверхні води. Для цього потрібно до скляної пластинки невеликих розмірів приклеїти нитку так, щоб її можна було підвішувати до пружини.

Якщо таку пластинку опустити на воду, а потім почати піднімати вгору, то пружина помітно розтягнеться.

 

Дослід 2. Можна також показати злипання двох пластинок, змочених водою.

Серія таких дослідів показує, що між молекулами існує притягання. Притягання існує завжди. Все залежить від того, що сильніше — притягання чи відштовхування.

 

Дослід 3. Наступний крок у вивченні теми — це доказ існування і відштовхування між молекулами. Для цього можна залити воду в циліндр Геріке і запропонувати учням стиснути воду, нагадавши попередньо, що між молекулами води існують проміжки. Негативний результат досліду дозволяє зробити висновок, що між молекулами існує і відштовхування.

 

Дослід 4.  Дифузія (картоплина і чорнило).

 

 

Робота з картками:

   Картки 1 – 10.

 

 

4. Мотивація навчальної теми.

 

Отже, ми вже знаємо, що речовини можуть перебувати у твердому стані. Але ще тверді тіла можна було б розділити на два види – це кристалічні та аморфні тіла.

 

            План

1. Тверді тіла.
2. Кристалічні та аморфні тіла.
3. Залежність розмірів тіл від температури.
4. Тіла та речовини у довкіллі.

 

 

5. Пояснення нового навчального матеріалу.

 

Робота з картками:

     Картки 11 – 12.            

                                                           

Кристалічні тіла – це тверді речовини, в яких частинки “вишикувались” у чіткому порядку, подібно до солдатів у строю. Така впорядкована будова називається кристалічною ґрат кою. Тіла, що мають таку будову називаються кристалами.

 

Аморфні речовини теж є твердими, але вони не мають кристалічної будови Від грецького “аморфос” – безформний. Аморфні тіла можна вважати переохолодженими рідинами.

 

Мал. 54 ст. 79  підручник (Кристали та аморфні тіла)

Мал. 55 ст. 80 підручник (Гірський кришталь та алмаз)

Мал. 56 ст. 81 підручник (Кухонна сіль, лід, алмаз, графіт)

 

Робота з картками:

     Картки 13 – 14.

 

 алмаз, графіт, кварц, сніг, лід, пісок, граніт                                                 янтар, опал,  мило

 

 

При нагріванні (охолодженні) розміри тіл змінюються.

 

Робота з картками:

     Картки 15 – 16.

 

Дослід 5. Пляшка з повітрям і копійкою.

 

      Оглянемо все навкруги і чи помітимо ми тверді тіла?  Напевно, що так. А чи можемо ми знайти кристалічні та аморфні тіла? (сніг, лід, пісок, смола, мило, янтар, віск).

 

 

6. Закріплення вивченого матеріалу.

 

 

1. На Стрийщині діють два склозаводи, де виготовляють різні скловироби. Перед виготов-ленням виробів, скло варять, потім обробляють і вироби охолоджують. Чи відрізня-ються молекули холодного і гарячого скла? Що спільного і відмінного в русі молекул гарячого і холодного скла?

 

2. Чим пояснюється збільшення провисання телефонних дротів і дротів ліній електро-передач при підвищенні температури повітря ?

 

3. На цукровому заводі у м. Ходорів дрібно нарізані цукрові буряки завантажують у спе-ціальні апарати для промивання гарячою водою, яка виходить з апаратів збагаченою цукром. У чому причина цього явища ?

 

4. На Святий вечір на Україні є традиція готувати кутю, солоні оселедці. На якому явищі фізики ґрунтується підсолоджування куті; маринування оселедців ?

 

5. Яку кутю легше підсолодити: гарячу чи холодну ? Чому ?

 

6. Внаслідок якого явища поживні речовини з кишківника потрапляють у кров людини чи тварини ?

 

7. Першою ранньою квіткою на Україні є підсніжник, а однією із тих, що до заморозків цвітуть є чорнобривці. Ці обидва сорти квітів дуже гарно пахнуть. Згідно якого явища фізики ми відчуваємо їх запах ?

 

8. Чому мама пере окремо білий і кольоровий одяг ? Поясніть це з точки зору фізики.

 

9. Для чого, виготовляючи народні засоби від хвороби, ми ставимо різноманітні настоянки настоюватися у тепле місце, а не у холодне?

 

10. Відомо, що чай з ягід калини добре регулює високий тиск у людей. Який чай: холодний чи гарячий, на вашу думку, дасть швидше бажаний результат і чому ?

 

11. Українці картоплю називають другим хлібом. Яким чином сіль потрапляє у середину картоплі під час варіння ?

 

12. Завдяки якому явищу природи господині виготовляють крашанки на Великдень із луш-пиння цибулі, соку буряка і моркви ?

 

13. Чи зміниться маса соломи, яка була в копиці, якщо цю солому спресувати в тюк ? А об’єм, а густина ?

 

14. Чи однакову масу мають однолітрова скляна банка з питною водою і така сама банка, заповнена медом (картка 17) ? Чому ?

 

15. На території Стрийщини відкрито три нафтових родовища (Стинавське, Семигинівське, Мельничинське) із загальними видобувними запасами нафти понад 15 мільйонів тонн. Який об´єм нафти можуть добути на Стрийщині, якщо її густина 0,856 г/см³ ?

 

16. Джерело “Людмила”, що на курорті Моршин, являє собою колодязь із лікувальною пит-ною водою. Щодня добувають 2 м³ цієї води. Яка її маса та скільки трьохлітрових банок можна заповнити цією водою ? Густину цієї води вважати 1000 кг/м³.

 

 

7. Заключна бесіда з класом.

 

Що ми вивчали сьогодні на уроці?

Наведіть приклади кристалічних та аморфних речовин.

Як залежать розміри речовин від температури?

Де можна побачити кристалічні та аморфні речовини у довкіллі?

 

 

8. Домашнє завдання:

 

      повторити § 10-18.