Конспект уроку в музеї для 6 класу на тему :"Квітка "

Додаток до маршрутного листа
Завдання для групи «Тюльпани»

1.  Знайдіть на другому поверсі галереї  мистецтв залу «Голландія».
2.  Розгляньте полотна художників, виявіть, на яких  із них зображені квіткові рослини.
3.  Заповніть таблицю.

Питання	Ян Брейгель «Квіти у вазі»
1. До якого відділу можна віднести ці рослини? Чому?
2. Чи можете вказати за зовнішніми ознаками, особливостями  вегетативних органів ознаки класів – Дводольні і Однодольні?
3. Яку назву мають ці рослини? Чи бачили їх у природі і в яку пору року?
4. Яка ознака відрізняє ці рослини від Голонасінних?

 

4.  Відмітьте квіткові рослини, які вам найбільше сподобалися.
5.  Через 8 хвилин поверніться на перший поверх в залу «Ордината».

 

 

 

 

 

 

Ян Брейгель

«Квіти у вазі»

Додаток до маршрутного листа
Завдання для групи «Айстри»

1.  Знайдіть на другому поверсі галереї  мистецтв залу «Голландія».
2.  Розгляньте картини художників, виявіть, на яких  із них зображені рослини.
3.  Заповніть таблицю.

Питання	Ян Ван Кессель  «Квіти та метелики»
1. До якого відділу можна віднести ці рослини? Чому?
2. Чи можете вказати за зовнішніми ознаками, особливостями  вегетативних органів ознаки класів – Дводольні і Однодольні?
3. Яку назву мають ці рослини? Чи бачили їх у природі і в яку пору року?
4. Яка ознака відрізняє ці рослини від Голонасінних?

 

4. Відмітьте квіткові рослини зображення яких вам сподобалося найбільше.
5. Через 8 хвилин поверніться на перший поверх в залу «Ордината».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ян Ван Кессель

«Квіти та метелики»

На картині Олекси  Новаківського   (1872-1935)  українського живописця і педагога

 (видається в галереї) виявіть максимальну кількість рослин, запишіть дослідження у таблицю:

Назви рослин квіти яких зображено на картині   Назви рослин плоди яких зображено на картині Клас Назва плода

                       Олекса Новаківский.  Натюрморт. 1916 р

Маршрутний лист

Учня 6 класу _________________________

Львівська національна галерея  мистецтв

Тема заняття: «Квітка».

Час проведення заняття __________

І. До екскурсії в музей

1) Пригадайте правила поведінки в музеї

- пересуватися ___________________

- розмовляти ____________________

- торкатися експонатів _____________

- розміщуватися біля експонатів так, щоб всім було _______________

2) Повторіть:

- будову квітки;

- пригадайте суть запилення та запліднення, види запилення;

- загальні ознаки  Голонасінних;

- вегетативні та генеративні органи рослин, їх будова;

- видозміни вегетативних органів.

ІІ. Під час екскурсії музеєм

1.  Уважно слухайте учителя;

2.  Вдумливо розглядайте зображені рослини на картинах.

3.  Ретельно опрацюйте завдання (видаються в галереї).

ІІІ. Після екскурсії в музей

1. До наступного уроку дайте відповіді на запитання:

• Рослини яких відділів  ми зустрічали на картинах художників?
• Яке значення квітки у житті рослин?
• Яка із зображених квіткових рослин  вам найбільше сподобалася? До якого класу вона відноситься?

 

 «Квітка – генеративний орган рослини»

підготувала вчитель  хімії та біології  СЗШ№27 м.Львова  Кархут О.В.

Урок проводиться у 6 класі

Тема уроку. Квітка – генеративний орган рослини.

Цілі: поглибити знання учнів про генеративні органи рослини; сформувати поняття про квітку як основний генеративний орган, вивчити будову квітки, їх різноманітність, біологічне значення; формувати вміння розпізнавати квітки одностатеві та двостатеві; розглянути різні форми квіток і звернути увагу на їхній тип симетрії; знаходити спільні ознаки в будові квіток різних рослин; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, робити висновки; розвивати пізнавальний інтерес;  розвивати екологічне мислення, виховувати бережливе ставлення до природи, естетичні почуття.

Вид уроку: урок в музеї.

Обладнання та матеріали: експонати музею - натюрморти із зображенням рослин - картина Яна Брейгеля “Ваза з квітами”,  картина  Яна Ван Кесселя “Квіти та метелики“, маршрутні листи із завданнями.

Методи навчання:

демонстрація;

пояснювально-ілюстративний;

інформаційно-розвиваючий;

репродуктивний (самостійна робота в залах музею);

творчий  (частково-пошуковий, дослідницький в залах музею);

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних умінь і навичок

План уроку

Квітка – генеративний орган рослини

Будова квітки

Різноманітність квітів

Лабораторна робота № 9 Будова і різноманітність квіток

Хід уроку

I. Організаційний етап Розподіл учнів на групи .

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за методом «Мікрофон»

Що таке розмноження?

Які типи розмноження властиві для рослин?

Яке розмноження називають вегетативним?

Які визнаєте вегетативні органи?

Що таке пагін?

Що лежить в основі вегетативного розмноження?

Яке розмноження називають штучним?

Яке біологічне значення вегетативного розмноження?

III. Мотивація навчальної діяльності

Влітку диво це знайду

   В полі, в лісі і в саду.

   Ці рослини кольорові

   Запашні, такі чудові.

Навесні вона в теплі

   Проростає з - під землі.

   Має стан стрункий та вроду

   І дарує насолоду.

Розповідь з елементами бесіди. У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м'яса. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було п'ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Найменшою квіткою можна вважати натотею — трав'янисту рослину з родини Складноцвіті, що росте на острові Корсика в Середземному морі. У неї сукупність квіток, що називається суцвіттям, має діаметр усього 2-3 мм. Квітка сприяє статевому розмноженню покритонасінних рослин.

Підготовча бесіда. Пригадайте, у чому полягає сутність статевого розмноження.

(В утворенні статевих клітин — гамет та їх злитті, утворюється зигота, з якої формується новий організм, що поєднує ознаки батька і матері).

Формулювання проблемного питання. Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, де саме можуть утворюватися гамети, тобто розглянемо будову квітки, їх різноманітність. Як ви думаєте, з чим може бути пов'язана величезна різноманітність квіток за розмірами, будовою та формою?

Учитель :  Чи бачили ви коли небудь, як розпускається квітка? Зараз ми зможемо побачити це справжнє диво.  Погляньте, діти, які неповторні, різноманітні квіти нас оточують. Саме цьому неймовірно красивому органу рослини присвячений наш урок. Його тема «Квітка – генеративний орган рослини». Дізнаємося, які органи рослин називаються генеративними, вивчимо будову квітки, різноманітність квіток, виконаємо лабораторну роботу, з’ясуємо значення квітів в житті людини та необхідність охорони квітів.

  Протягом уроку ми дамо відповіді на такі проблемні питання:

Які частини квітки є найголовніші?

Навіщо рослинам потрібні квіти і чому вони такі красиві?

Чи можна збирати квітучі рослини в букети?

IV. Вивчення нового матеріалу

Квітка – генеративний орган рослини (розповідь з елементами бесіди

  Діти, пригадайте факт із життєвого досвіду: весною рясно цвітуть сади. Що потім утворюється на місці квіток яблунь? (яблука)

 А всередині яблука що? (насіння).

 Який процес розмноження забезпечує насіння статевий чи нестатевий? (статевий). Отже, без квітки може утворитися насіння? (ні)            

 Що ж таке квітка? (відповіді дітей)

Квітка – це укорочений видозмінений пагін, який слугує для насінного (статевого) розмноження .

  Квітка – це генеративний (репродуктивний) орган, тобто орган, що забезпечує статеве розмноження.

Таким чином, рослина має крім вегетативних органів ще й генеративні

                                                         Органи рослини

              Вегетативні                                             Генеративні

(від вегетативус – «рослинний»)              (від грецьк.генеро – «породжую»)

корінь                                 пагін                                                    квіти

                   стебло     брунька    листок                      насіння       плоди

 

2. Будова квітки

   Діти, вам було дане випереджальне завдання намалювати вдома вашу найулюбленішу квітку. Погляньте, яка гарна у нас виставка малюнків квітів. Всі вони дуже яскраві, красиві. Хто хоче розповісти про квітку, яку він намалював і які її частини. Які частини квітки ви вважаєте найголовніші? (відповіді учнів)

  А зараз ми з вами вивчимо будову квітки і дізнаємося, які частини квітки є насправді найголовніші і чому.

2.1.Розповідь учителя

  Незважаючи на велику різноманітність квіток за розміром, забарвленням, строком цвітіння майже всі вони мають одну й ту саму будову.

  Квіткою закінчується головний або бічний пагін. Вісь квітки називається квітконіжкою,  а розширена його частина – квітколоже. До квітколоже кріпляться чашолистки, з яких утворюється чашечка. Пелюстки утворюють віночок. Чашолисткий пелюстки можуть бути вільними або зростатись.

Чашечка й віночок утворюють оцвітину.

 Оцвітина може бути подвійна, проста та гола. Подвійна оцвітина утворюється, коли є і чашечка, і віночок.

Таку  оцвітину мають квіти яблуні, троянди, вишні.

Проста оцвітина утворюється або тільки чашолистками (чашечкоподібна), як, наприклад, у кропиви, буряка, або тільки пелюстками (віночкоподібна), як у тюльпана, лілії, конвалії.

 Квіти верби, ясена не мають оцвітина, тому вони називаються голими.

  Крім чашолистків і пелюсток на квітколоже можуть розташовуватися маточка й тичинки.Тичинка складається із пиляка і тичинкової нитки. Усередині пиляка утворюється пилок. Маточка складається з приймочки, стовпчика і зав’язі . Утворюється вона з плодолистків. Плодолистки можуть зростатися по-різному і зав’язь може бути одно-, дво-, або багатогніздовою. Зав’язь – це нижня, розширена частина маточки. У зав’язі знаходяться насінні зачатки, з яких утворюється насіння. На верхівці маточки знаходиться приймочка.

  Проблемне питання.  Який процес відбувається у квітці і які частини квітки є головними?

 (прослухавши відповіді дітей, підвести до того, що маточка і тичинки містять статеві клітини, які беруть участь у розмноженні рослин)

Додаток 1   Закріплення матеріалу про будову квітки

Квітка – це… (укорочений видозмінений пагін)

Вісь квітки називається….(квітконіжка)

Розширена частина осі квітки – це…. (квітколоже)

До квітколоже кріпляться…(чашолистки, пелюстки, маточка, тичинки)

Чашолистки утворюють…(чашечку)

Пелюстки утворюють… (віночок)

Чашечка і віночок утворюють… (оцвітину)

Оцвітина буває… ( подвійна, проста, гола)

Квітка яблуні має оцвітину… (подвійну)

Маточка складається з…. (приймочки, стовпчика і зав’язі)

Тичинка складається з …(приймочки і тичинкової нитки)

Головні частини квітки…(маточка і тичинки)

Різноманітність квіток

дайте відповідь на запитання:

Які квітки називаються одностатевими, двостатевими?

Які рослини називаються однодомними, дводомними?                                         

 

                                                                 Квіти

Двостатеві                                                                                   Одностатеві

(є тичинки і маточка)                              (є лише тичинки або тільки маточка)

яблуня                                                                       огірок

шипшина                                                                   кукурудза

вишня, тюльпан                                                                          дуб                             

 

                                                               Рослини

 

      Однодомні                                                                        Дводомні

(чол. і жін квітки на                                                      (чол. і жін. квітки на

одній рослині)                                                                    різних рослинах)

      огірок                                                                                      верба

   кукурудза                                                                                  тополя

      береза                                                                                     коноплі

        дуб

 

 

 

Учитель. А ще квіти можуть відрізнятися одна від одної своєю симетрією

                                                         Симетрія квіток

 

   Правильні                            Неправильні                           Асиметричні

(2 і більше осей)                                   (1 вісь)                               (не можна провести вісь)

      лілія                                          горох                                        гладіолус

     груша                                       квасоля                                        канни

                                                                                                           каштан

Учитель. Ми вивчили будову і різноманітність квіток в природі. А зараз закріпимо вивчене, виконавши лабораторну роботу № 9 Будова і різноманітність квіток

Виконання лабораторної роботи

Інструктивна картка для виконання лабораторної роботи №9

Лабораторна робота №9

Тема. Будова і розмаїтість квіток

Мета: вивчити будову квітки, навчитися визначати частини квітки; ознайомитися із різноманітністю квіток

Обладнання і матеріали: картини з квітами

Інструктивна картка

1. Розгляньте запропоновану живу квітку. Знайдіть її частини - квітконіжку, квітколоже, оцвітину, тичинки, маточку та позначте їх на малюнку

Розгляньте запропоновані квітки та визначте, які з них мають подвійну оцвітину, а які просту. У яких квіток віночок вільнопелюстковий, а в яких зрослопелюстковий

Відповіді занесіть у таблицю

За результатами роботи запишіть висновок:

Квітка – це ______________________________

Квітка складається з _____________________

Головні частини квітки __________________

Квітки відрізняються між собою за _____________

 Рубрика « Цікаво знати…»

Серед квіткових рослин найдовша тривалість цвітіння спостерігається у тропічних орхідей. Так, у деяких з них червоні квіти радують око протягом 40 -50 и навіть 90 діб.

А ось змієвидний цереус цвіте тільки вночі – з 22 години до 3 годин ночі.Серед нічної темряви розкривається велика біло-золотиста сіяюча зірка неймовірної краси. Недарма цей кактус називають «цариця ночі».

Деякі рослини під час розпускання квіток можуть видавати звуки, які виникають завдяки тертю пелюсток. У болотах острова Бугенвіль у Тихому океані росте «ридаюче» дерево, або заурауйя. Його квітки, розкриваючись, видають  характерний  ридаючий звук

Найбільші квітки має рафлезія Арнольді. Це рослина Індонезії і Філіппінських островів. Вона паразитує на коренях і стеблах тропічних рослин і назовні випускає лише квітку. ЇЇ бутон схожий на головку капусти, а розтулена червона квітка складається з п’яти величезних пелюсток. Квітка має близько 1 м у діаметрі і масу до 6 кг. Вона має неприємний специфічний запах, що приваблює мух і жуків. Вони й запилюють цю рослину.

Найменша квітка у вольфії, або ряски безкорінцевої, яка живе в стоячих водоймах. ЇЇ квітка не більша за голівку шпильки.

Чи знаєте ви квітку, яка подібна до руки людини? Уперше глянувши на мексиканське дерево  родини шоколадних дерев під час цвітіння, людина відчуває як по тілу в неї починають бігати мурашки: квітки дерева мають моторошну схожість з кистями рук людини, простягненими в усі боки. Кривавочервоний колір робить їх не стільки красивими, скільки зловісними. Не дивно, що індійці з мексиканського нагір’я ставляться до цього дерева з побожністю.

Наукою встановлено, що у квітах багатьох тропічних рослин під час цвітіння підвищується температура. Наприклад, в середині квітки відомої тропічної рослини вікторії регії вона досягає 40-44 0С. Під час дихання у квітах виділяється багато тепла.

Учитель. Так, квітка, дійсно справжнє диво: яскраві пелюстки різноманітної форми, чудовий аромат.

Проблемне питання. То ж навіщо рослинам потрібні квіти і чому вони такі прекрасні? (підвести учнів до відповіді, що:  квітка – орган розмноження, на місці квітки утворюється плід з насінням; яскраве забарвлення віночка і аромат квітів – пристосування рослин для запилювання комахами)

Значення квітів у природі і житті людини

Бесіда

Яке значення мають квіти у природі,  житті людини?

Квітка – генеративний орган, тобто орган, пристосований до розмноження. З неї утворюється плід і насіння

Бджоли збирають з квітів пилок і нектар та виробляють мед . Квіти використовують як ліки

З них виготовляють різні ароматичні речовини . Квіти використовують як природний годинник, тому що деякі з них відкриваються і закриваються в певний час.

Є квіти барометри, за ними прогнозують погоду (якщо квіти акації сильно пахнуть , а квіти мальви, кульбаби уранці не відкрились – чекайте дощу) . Квіти дають естетичну насолоду людині.

Учитель  :  Мабуть естетична насолода квітами має для людини найважливіше значення. Квіти прикрашають наше життя, піднімають настрій, приємно отримати букет квітів у подарунок. І ось, багато хто, повертаючись з відпочинку на природі, несуть з собою великі букети польових і лісових квітів.

Чи можна  так робити?

Чому? (квітка – орган насінного розмноження. Зірвана квітка вже не дасть насіння і рослин не дасть нащадків і в результаті популяція може взагалі зникнути.)

  Велика кількість видів квітучих рослин занесена до Червоної книги України.

Тому ці квіти потребують особливо бережливого до себе відношення. У Кожного народу є своя улюблена рослина - символ. У канадців - клен, росіян - береза, а у нас верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки, соняшник, мальви… Квіти були оберегами, ними лікували, оберігали від зла. Квіти - це історія нашого народу, квіти - це наша природа, квіти - це ми. 

V.  Підведення підсумків уроку

VI. Домашнє завдання: вивчити параграф  підручника, підготувати легенди про квіти.  Знайти картини з кітами проста оцвітина ,складна оцвітина та з різними симетріями квіток.

Використана література:

1.Барна М. М., Похила Л. С., Яцук Г. Ф. Біологія для допитливих. I частина. Дроб’янки, Рослини, Гриби. – Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 88 с.

2.Ільченко В.Р. та інші. Біологія: Підруч. для 7 кл.загальноосвіт. навч. закл./ В.Р. Ільченко, Л. М. Рибалко, Т.О. Півень. – Полтава: Довкілля-К, 2007. – 240с.:іл.

3.Панова. Л.С., Протопопова В.В.Весенние растения. – К.: Рад. Шк.,1987. – 160 с.,

4.Трайтак Д. И. Книга для чтения по ботанике: Для учащихся 5-6 кл. –М.: Просвещение, 1985. -223с., іл.

5.Методичний посібник :Шляхами створення єдиного освітньо-культурного простору у м. Львові – Навчання у музеї - В. Олійник – методист відділу методичного супроводу, інноваційної діяльності та моніторингових досліджень НМЦО м. ЛьвоваТ. Ольшанецька - заступник директора НМЦОм. Львова