Виникнення і розгортання «холодної війни» в 40–80-х рр. ХХ ст.
Мета: аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни», охарактеризувати спроби роззброєння, рух за мир і безпеку; визначити причини і наслідки основних міжнародних військових конфліктів у 40–80-х рр. ХХ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати в учнів зацікавлення історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
Перевірка домашнього завдання
«Учень – учневі»
Один учень задає питання іншому
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Які протиріччя виникли між Радянським Союзом і США?
2. Який вплив цих наддержав здійснювався на інші держави світу?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання. Чому, на Ваш погляд, розрядка не стала необоротним процесом у 40 – 80-х роках ХХ століття?
У ч и т е л ь. Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного — з питань повоєнного облаштування світу.
Дві найсильніші держави у світі — СРСР і США — після війни намагалися якомога більше розширити зони свого впливу у світі.
Глобальне суперництво цих держав виявилося у гонці озброєнь.
Протистояння відбувалося також у дипломатичній, пропагандистській, зовнішньо-економічній діяльності. Ця конфронтація дістала назву «холодна війна». Вона не переросла в «гарячу» лише тому, що жодна сторона не була впевнена у своїй перемозі.
Із лютого 1946 р. радянська пропагандистська машина розгорнула антизахідну кампанію. Країни Заходу не залишилися у боргу.
У березні того ж року колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському місті Фултон заявив, що «комуністичний тоталітаризм» замінив собою «фашистського ворога» і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу — від Балтики до Адріатики — пролягла «залізна завіса».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Виникнення й розгортання «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти у 40–80-х рр. ХХ ст.
Словничок. «Холодна війна» — ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х — початок 90-х рр. ХХ ст.).
Складання схеми. Передумови «холодної війни»
Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави — США і СРСР (головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з могутнім економічним потенціалом).
Але ці держави були з різним (антагоністичним) суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формування біполярного світу (так званого «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР).
Між США та СРСР поступово наростає суперництво за вплив у світі (СРСР намагалися поширити комуністичні ідеї в інших країнах, США — завадити цьому).
Щоб довести свою перевагу, кожна зі сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилося безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» — ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.
Робота в групах. Скласти таблицю
Етапи «холодної війни»
Перший етап — 1945–1955 рр. |
Розкол світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки: НАТО та ОВД |
Другий етап — друга половина 50-х —60-ті рр. |
Особливе загострення міжнародної напруги (Карибська криза 1962 р.; війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; зведення Берлінської стіни — 13 серпня 1961 р.; «Празька весна» — 1968 р.) |
Третій етап — 70-ті — перша половина 80-х років |
Розрядка міжнародної напруженості, її розвиток і закінчення |
Четвертий етап — друга половина 80-х — початок 90-х рр. |
Перебудова і деідеологізація міжнародних відносин, поступова ліквідація військово-політичного розколу світу й закінчення «холодної війни» |
Складові «холодної війни»
ХОЛОДНА ВІЙНА |
Утворення військово-політичних блоків: НАТО і ОВД |
Регіональні конфлікти: • війна в Кореї 1950–1953 рр.; • війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; • Карибська криза 1962 р.; • війна в Афганістані 1979–1989 рр. |
|
Гонка в галузі космічних досліджень |
|
Економічна війна та взаємна технологічна блокада |
|
Взаємне залякування США та СРСР |
|
Пропагандистська війна |
|
Гонка ракетно-ядерних і звичайних озброєнь |
|
Боротьба розвідувальних служб та здійснення ідеологічних диверсій |
|
Боротьба за вплив у країнах, що розвиваються |
|
1947 р. — «доктрина Трумена» — доктрина «стримування комунізму» |
Презентація груп
Ключові міжнародні події цього періоду
Дата |
Подія |
1945 р. |
Створення ООН (для збереження миру та запобігання розв’язуванню нової війни) |
1948–1949 рр. |
Блокада Західного Берліну (розкол Німеччини та утворення ФРН і НДР). Початок відкритого протистояння США і СРСР в Європі) |
1949 р. |
Утворення НАТО (Північноатлантичний союз) — військово-політичного союзу західноєвропейських країн і США та Канади (для «стримування комунізму»). У відповідь під егідою СРСР створюється РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — політико-економічний союз комуністичних країн Європи |
1950–1953 рр. |
Війна в Кореї (спроба поширення комуністичного впливу на Сході СРСР в союзі з комуністичним Китаєм). Перша спільна військова операція ООН проти Північної Кореї |
1955 р. |
Утворення Організації Варшавського Договору (ОВД) — військово-політичного союзу комуністичних держав (у відповідь на прийом ФРН до НАТО), посилення конфронтації двох блоків — ОВД і НАТО |
1961 р. |
Берлінська криза (завершилася побудовою «берлінського муру»). Загроза збройного конфлікту між СРСР і США |
1962 р. |
Карибська криза (внаслідок спроби СРСР в ході підтримки кубинської революції змінити баланс ядерних сил). Загроза розгортання збройного конфлікту світового масштабу |
1963 р. |
Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (в атмосфері, космічному просторі і під водою) — початок обмеження гонки ядерних озброєнь |
1968 р. |
Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї |
1964–1973 рр. |
Агресія США в Індокитаї — В’єтнамі |
1967 р. |
«Шестиденна війна» Ізраїлю проти арабських держав |
Робота в групах. Робота з документами
Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг)
«…Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і своє прагнення житии в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об’єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки.
Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт…
Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них… допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану…»
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу… Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)
«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується… що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі… вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу…»
Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси…
Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору… надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами — учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили…»
Запитання і завдання
1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?
2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США? Визначте території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів.
Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив
У ч и т е л ь. 13 листопада 1968 р. у виступі перед п’ятим з’їздом Польської об’єднаної робітничої партії генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв проголосив «доктрину Брежнєва», у якій йшлося про право переступити через суверенітет країни, якщо виникне загроза заміни марксизма-ленінізма на капіталізм. У промові він заявив: «Якщо ворожі соціалізму сили намагатимуться повернути розвиток деяких соціалістичних країн в бік капіталізму, це стане турботою не тільки тієї країни, але спільною турботою всього соціалістичного табору».
«Коло ідей».
· Про що свідчить дане висловлювання?
Передумови розрядки міжнародної напруженості
· Досягнення на початку 1970-х рр. військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США.
· Негативні наслідки виснажливої гонки озброєнь для економіки провідних держав.
· Загострення соціальних проблем у США внаслідок війни у В’єтнамі.
· Усвідомлення світовою громадськістю, керівниками провідних держав науково обґрунтованого висновку про катастрофічність для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.
Робота з таблицею (за часом)
Хроніка розрядки
Дата |
Подія |
1970 р. |
Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону ФРН, між ФРН та ПНР |
1971 р. |
Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Великобританією про статус Західного Берліна |
1972 р. |
Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР. Радянсько-американська угода про ПРО (протиракетну оборону). Радянсько-американська угода ОСО–1 (обмеження стратегічних озброєнь). Початок нормалізації відносин між США та КНР. Договір про «Основи взаємовідносин між СРСР та США» |
1973 р. |
Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР. Радянсько-американська угода про відвернення ядерної війни. Угода про припинення війни та повернення миру у В’єтнамі, завершення виводу американських військ із країни |
1974 р. |
Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї. Підтвердження СРСР та США наміру підписати договір ОСО-2 |
1975 р. |
Спільний політ радянських космонавтів та американських астронавтів за програмою «Союз-Аполлон» |
Підписання 33-ма державами Європи, США та Канадою в Ґельсінкі Заключного Акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), що закріпив основні принципи взаємин між державами: · суверенна рівність, взаємна повага прав; · непорушність кордонів; · незастосування сили або погрози силою; · територіальна цілісність держав; · мирне врегулювання спірних питань; · невтручання у внутрішні справи; · дотримання прав і свобод людини; · рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею; · співробітництво між державами; · сумлінне виконання зобов’язань з міжнародного права. Зустрічі держав-учасниць Загальноєвропейської Наради: • Белград — 1977-1978 рр.; • Мадрид — 1980-1983 рр. |
Запитання
1. Наведіть факти, що свідчать про розрядку міжнародної напруженості в 70-х роках і визначте її причини.
2. Чому відносини між СРСР та США визначали основні тенденції у міждержавних відносинах на міжнародній арені?
У ч и т е л ь.
Термін «Друга холодна війна» використовується деякими істориками для позначення періоду інтенсифікації напруження холодної війни і конфліктів початку 1980-х. Напруження зростало зросла переважно між основними силами, обидві наддержави ставали більш мілітаристськими.
Паризька хартія нової Європи. Париж, 21 листопада 1990 р. (Витяг)
«Ми, глави держав і урядів держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі, зібралися в Парижі у період глибоких змін й історичних очікувань. Ера конфронтації і розколу Європи закінчилась. Ми заявляємо, що віднині наші відносини будуть ґрунтуватися на взаємній повазі і співробітництві.
Наш час — це час здійснення тих надій і очікувань, які жили в серцях наших народів протягом десятиріч: тверда прихильність демократії, заснованій на правах людини й основних свободах, процвітання через економічну свободу і соціальну справедливість…
Десять принципів Заключного акта будуть нашою провідною зіркою у просуванні до бажаного майбутнього подібно до того, як вони висвітлювали наш шлях до поліпшення відносин протягом останніх п’ятнадцяти років…
Ми зобов’язуємося будувати, консолідувати та зміцнювати демократію як єдину систему управління у наших країнах…»
Завдання
· Прочитайте уривок з документа й визначте, як Паризька хартія оцінює новий етап у міжнародних відносинах.
V. Узагальнення та систематизація знань
Проблемне питання. Методом «Прес»
Я вважаю…
Тому що…
Наприклад…
Отже…
«Займи позицію». Розвꞌязання «холодної війни»
VІ. Домашнє завдання
Параграф 28,29. Скласти хронологічну таблицю подій «Холодної війни», словник.