Конспект уроку "Виникнення та розгортання «холодної війни» в 40–80-х рр. ХХ ст." для учнів 11 класу

Виникнення і розгортання «холодної війни» в 40–80-х рр. ХХ ст.
Мета: аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни», охарактеризувати спроби роззброєння, рух за мир і безпеку; визначити причини і наслідки основних міжнародних військових конфліктів у 40–80-х рр. ХХ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати в учнів зацікавлення історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку 

Перевірка домашнього завдання

«Учень – учневі»

Один учень задає питання іншому
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Які протиріччя виникли між Радянським Союзом і США?
2. Який вплив цих  наддержав  здійснювався на інші держави світу?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання. Чому, на Ваш погляд, розрядка не стала необоротним процесом у 40 – 80-х роках ХХ століття?
У ч и т е л ь. Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного — з питань повоєнного облаштування світу.

Дві найсильніші держави у світі — СРСР і США — після війни намагалися якомога більше розширити зони свого впливу у світі.
Глобальне суперництво цих держав виявилося у гонці озброєнь.
Протистояння відбувалося також у дипломатичній, пропагандистській, зовнішньо-економічній діяльності. Ця конфронтація дістала назву «холодна війна». Вона не переросла в «гарячу» лише тому, що жодна сторона не була впевнена у своїй перемозі.

Із лютого 1946 р. радянська пропагандистська машина розгорнула антизахідну кампанію. Країни Заходу не залишилися у боргу.
У березні того ж року колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському місті Фултон заявив, що «комуністичний тоталітаризм» замінив собою «фашистського ворога» і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу — від Балтики до Адріатики — пролягла «залізна завіса».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Виникнення й розгортання «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти у 40–80-х рр. ХХ ст.
Словничок. «Холодна війна» — ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х — початок 90-х рр. ХХ ст.).
Складання схеми. Передумови «холодної війни»

Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави — США і СРСР (головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з могутнім економічним потенціалом).

Але ці держави були з різним (антагоністичним) суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формування біполярного світу (так званого «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР).

Між США та СРСР поступово наростає суперництво за вплив у світі (СРСР намагалися поширити комуністичні ідеї в інших країнах, США — завадити цьому).
Щоб довести свою перевагу, кожна зі сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилося безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» — ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.
Робота в групах. Скласти таблицю
Етапи «холодної війни»

 Складові «холодної війни»

Презентація груп

Ключові міжнародні події цього періоду

Робота в групах. Робота з документами
Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг)
«…Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і своє прагнення житии в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об’єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки.
Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт…
Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них… допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану…»
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу… Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)
«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується… що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі… вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу…»
Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси…
Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору… надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами — учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили…»
Запитання і завдання
1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?
2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США? Визначте території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів.
Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив
У ч и т е л ь. 13 листопада 1968 р. у виступі перед п’ятим з’їздом Польської об’єднаної робітничої партії генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв проголосив «доктрину Брежнєва», у якій йшлося про право переступити через суверенітет країни, якщо виникне загроза заміни марксизма-ленінізма на капіталізм. У промові він заявив: «Якщо ворожі соціалізму сили намагатимуться повернути розвиток деяких соціалістичних країн в бік капіталізму, це стане турботою не тільки тієї країни, але спільною турботою всього соціалістичного табору».
«Коло ідей».
·            Про що свідчить дане висловлювання?
Передумови розрядки міжнародної напруженості
·            Досягнення на початку 1970-х рр. військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США.
·            Негативні наслідки виснажливої гонки озброєнь для економіки провідних держав.
·            Загострення соціальних проблем у США внаслідок війни у В’єтнамі.
·            Усвідомлення світовою громадськістю, керівниками провідних держав науково обґрунтованого висновку про катастрофічність для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.

Робота з таблицею (за часом)
Хроніка розрядки

 Запитання
1. Наведіть факти, що свідчать про розрядку міжнародної напруженості в 70-х роках і визначте її причини.
2. Чому відносини між СРСР та США визначали основні тенденції у міждержавних відносинах на міжнародній арені?
У ч и т е л ь. 

Термін «Друга холодна війна» використовується деякими істориками для позначення періоду інтенсифікації напруження холодної війни і конфліктів початку 1980-х. Напруження зростало зросла переважно між основними силами, обидві наддержави ставали більш мілітаристськими.

Паризька хартія нової Європи. Париж, 21 листопада 1990 р. (Витяг)

«Ми, глави держав і урядів держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі, зібралися в Парижі у період глибоких змін й історичних очікувань. Ера конфронтації і розколу Європи закінчилась. Ми заявляємо, що віднині наші відносини будуть ґрунтуватися на взаємній повазі і співробітництві.

Наш час — це час здійснення тих надій і очікувань, які жили в серцях наших народів протягом десятиріч: тверда прихильність демократії, заснованій на правах людини й основних свободах, процвітання через економічну свободу і соціальну справедливість…

Десять принципів Заключного акта будуть нашою провідною зіркою у просуванні до бажаного майбутнього подібно до того, як вони висвітлювали наш шлях до поліпшення відносин протягом останніх п’ятнадцяти років…

Ми зобов’язуємося будувати, консолідувати та зміцнювати демократію як єдину систему управління у наших країнах…»

Завдання

·            Прочитайте уривок з документа й визначте, як Паризька хартія оцінює новий етап у міжнародних відносинах.

V. Узагальнення та систематизація знань

Проблемне питання. Методом «Прес»

Я вважаю…

Тому що…

Наприклад…

Отже…

«Займи позицію». Розвꞌязання «холодної війни»
VІ. Домашнє завдання
Параграф 28,29. Скласти хронологічну таблицю подій «Холодної війни», словник.