Конспект уроку з біології у 7 класі «Різноманітність плазунів. Значення їх у природі і житті людини. Охорона плазунів»

Конспект уроку з біології у 7 класі

«Різноманітність плазунів. Значення їх у природі і житті людини. Охорона плазунів»

Навчальна мета
Учні повинні знати:
-загальні ознаки ряду Лускаті,Крокодили та Черепахи;
-види плазунів,поширених на території України,рідкісні види.
Учні повинні вміти:
-розпізнавати деякі види плазунів;
-характеризувати значення плазунів у природі і житті людини;
-спостерігати за поведінкою плазунів;
-пояснювати вплив діяльності людини на середовище життя пла-зунів,їх чисельність;необхідність охорони плазунів;
-застосовувати знання про біологічні особливості плазунів для об-грунтування заходів щодо їх охорони.
Розвивальна мета
1.Продовжити формування в учнів умінь:
-частково-пошукової діяльності (осмислення та вирішення проблем-ної ситуації,уміння робити узагальнення і висновки;
-працювати з додатковою літературою,малюнками(виділяти голов-ну думку,порівнювати);
-самостійно оволодівати знаннями,працюючи з підручником,додат –ковою літературою.
2.Розвивати творчу активність,пізнавальні інтереси учнів.
Виховна мета
-сприяти формування в учнів основних уявлень про наукове пізнання світу;
-переконати учнів в необхідності охорони природи,сприяти формува-
нню в них позитивних емоцій щодо плазунів; 
-розвивати в учнів почуття прекрасного,уміння пізнавати і створю-вати красиве.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи та прийоми:
-інформаційно-рецептивний(мовний:бесіда,розповідь;наочний:демон-страція малюнків,схем);

-репродуктивний(тести);
-пошуковий(евристична бесіда,розв’язування проблеми,взаємопов’яза-ні запитання);
-застосувально-творчий(повідомлення);
-випереджуючий.

Обладнання:малюнки,схеми,роздатковий матеріал.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань.
1.Що дало змогу плазунам позбутися залежності від водного середови-ща?

2.Які ускладнення в будові спостерігають у плазунів порівняно із земно-водними?

3.З яких відділів складається тіло ящірки?

4.Які особливості травної системи плазунів?

5.Чим зумовлена поведінка плазунів?

6.Які особливості розмноження й розвитку плазунів?

7.Які сезонні явища спостерігають у житті плазунів?

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.

На попередньому уроці ми ознайомилися із загальною характеристи –кою класу Плазуни на прикладі ящірки прудкої.Тепер ящірка-наша гарна зна-йома. Мабуть кожен із вас , хто хоча б раз побачив ящірку чи змію відчував страх та огиду . Безпідставно винищують цих тварин , ніби – то вони завдають шкоди людині своїм смертельним укусом . Чи дійсно ці тварини такі небезпечні , а може навпаки їх треба охороняти , тому що приносять користь?

ІУ.Оголошення теми і завдань уроку.Основна частина.

Щоб докладніше ознайомитися з представниками класу Плазуни,опра-цюємо тему «Різноманітність плазунів.Значення їх у природі і житті людини.
Охорона плазунів».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя 
- Плазуни досить різноманітні й нараховують близько 6000 видів, на території України - лише 21 вид. Вчені поділяють їх на групи, тобто ряди за певними ознаками 

 
Повідомлення учня 1
         Найчисельніший серед плазунів ряд Лускаті. Він налічує понад 5700 сучасних видів. Його представники поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Деякі проникають навіть за полярне коло, живуть у горах на висоті до 5 тис.м над рівнем моря. Є серед них гіганти – змія анаконда – до 11м 43см і карлики – гекон сферодактиліс елегантний та хамелеон мала брукезія – від 3,5 до 4см.
         Найхарактернішою ознакою лускатих є рогові луски, які вкривають тіло тварини. Серед них є види з двома парами кінцівок і без них. Ряд включає підряди: Ящірки, Змії.

Повідомлення учня 2
         Найбільшу кількість представників нараховує підряд Ящірки – близько 3тис. видів.
         Для всіх них характерні ряд спільних ознак. Більшість ящірок мають тіло, почленоване на голову, шию, тулуб, хвіст і рухомі кінцівки з кігтями. Але є й такі форми, які втратили кінцівки у зв’язку з пристосуванням до особливих умов існування. Це такі ящірки, як веретільниця ламка і жовтобрюх. 
         Для інших ящірок характерні дві добре розвинуті пари кінцівок, на очах – рухомі верхні та нижні повіки, по боках голови знаходяться барабанні перетинки. 
         До цього ряду належать родини Агами, Ігуани, Справжні ящірки, Хамелеони, Веретільницеві, Варани, Гекони, Отрутозуби. У деяких ящірок є не тільки пара очей на голові, а й „тім’яне око” – світлочутливий апарат, що нагадує око. Він являє собою отвір, прикритий прозорою перетинкою. Якщо провести над ним рукою, то ящірка відповість різким рухом.
         Більшість ящірок мають рухомі повіки і миготливу перетинку на очах, ці ознаки дають змогу відрізнити безногих ящірок від змій. Ящірки добре бачать лише зблизька, реагуючи тільки на рухому живу здобич. На відстані кількох метрів можуть не помітити навіть людину.
         Чують ящірки добре, але реагують тільки на важливі для них сигнали: тріск гілок, шурхіт сухого листя. На інші звуки не звертають уваги. Їхній довгий роздвоєний язик слугує органом дотику, смаку і навіть нюху. Для більшості ящірок характерна автотомія, але в деяких вона відсутня, якщо хвіст у них виконує життєво необхідну функцію. Так, хамелеони, ігуани, агами і гекони використовують хвіст під час пересування, закручуючи його навколо дерев і кущів, на які вони залазять. А для варанів хвіст є органом захисту, завдяки якому вони відлякують ворогів. За розмірами разом з хвостом ящірки різноманітні: найбільшим є комодський варан – більше 3м завдовжки, а найменшим – південноамериканський гекон – 4см.

         До ящірок належать також ігуани, які різноманітні не тільки за формою, а й за середовищем життя. Більшість з цих ящірок дуже рухливі. Деревні види швидко бігають по стовбурах і гілках дерев завдяки довгим ногам з кігтями і здійснюють стрибки з гілки на гілку, а деякі наземні здатні пробігати на задніх лапах на великій швидкості значну відстань.
                 А от літаючі дракони можуть навіть планерувати. Ця деревна ящірка розміром з долоню. Коли вона сидить на місці, то є зовсім не помітною. Перестрибуючи з гілки на гілку, розправляє своєрідні яскраво-оранжеві крила і здійснює пікіруючий політ. Як тільки тварина сідає, крила зникають. А секрет появи і зникнення крил простий: 5 – 7 дуже довгих ребер літаючої ящірки широко розкриваються, розправляються в боки і розтягують зібрану в складки шкіру по боках. Коли тварина сідає, ребра притискаються до тіла, і крил більше немає.
         Своєрідну групу становлять геконові. На території України поширений кримський гекон – дрібна ящірка зі своєрідною будовою кінцівок: пальці в неї мають розширення з щетинками, що дають їм змогу утримуватися на скелях, стінах будівель, стелі помешкань, стовбурах дерев.

         Як називають людину, яка часто змінює свої погляди залежно від ситуації? Так хамелеон. Познайомимося з цими тваринами.
         Серед сучасних плазунів хамелеон є найсвоєріднішим. Це дуже химерна тварина. Вона має здатність дуже швидко змінювати колір шкіри, саме через це і отримала назву „хамелеон” – так у грецькій міфології називаються істоти, які швидко змінюють свій зовнішній вигляд.
         Забарвлення хамелеонів змінюється надзвичайно швидко і тут під впливом різних чинників: освітлення, температури, вологи, роздратування, переляку.
         Усі хамелеони – мешканці тропічних лісів Африки, Азії, особливо багато їх на острові Мадагаскар. У Європі вони зустрічаються тільки в південній Іспанії.
         Тіло в хамелеонів сплющене з боків, голова трикутна – має вигляд шолома з гострими гребенем і горбами на морді. Ноги довгі й тонкі, закінчуються п’ятьма пальцями з гострими кігтями. Кисті й стопи перетворилися на своєрідні клешні, якими тварина хапається за гілки, вони добре пристосовані до лазіння по деревах. За допомогою спірально закрученого хвоста тварина може міцно триматися за дерева. Очі в неї незвичайні – великі, товсті й опуклі. А рухаються вони незалежно одне від одного й одночасно можуть дивитися одне вгору, а друге – вниз.
         Хамелеон полює на комах за допомогою язика, який дуже довгий, приблизно дорівнює довжині тулуба і голови і на кінці липкий. Побачивши комаху, він блискавично викидає язик і затягує жертву в рот.
         Переважна більшість хамелеонів усе життя проводять на деревах і на землю спускаються дуже рідко. Узимку вони перебувають у стані заціпеніння, сховавшись у розщілинах дерев або скель. До хамелеонів належить близько 90 видів.
         Найбільш таємничими тваринами є змії. 
         Змії – безногі, лускаті плазуни. Вони поширені в усіх частинах світу, але найбільше їх у жарких, тропічних країнах. Живуть ці тварини в різноманітних місцях: лісах, степах, пустелях, горах. Більшість видів наземні, деякі живуть на деревах, під землею і у воді. Живляться тільки тваринною їжею: комахами, гризунами, дрібними ссавцями. Здобич, як правило, підстерігають, а потім миттю кидаються на неї.
         Повіки у змій зрослися, стали прозорими, прикривають очі, наче годинникове скло. Погляд здається дивним, застиглим. Барабанна перетинка відсутня, тому змії глухі. За цими ознаками змії відрізняються від безногих ящірок. Хребет у них складається з великої кількості хребців (140 – 435), грудини немає, ребра закінчуються вільно – усе це забезпечує надзвичайну гнучкість тіла змій.
         Змії пересуваються, повзаючи й звиваючись усім тілом, при цьому вони спираються на кінці ребер і чіпляючись щитками, що є на череві, за не рівності ґрунту, випрямляють зігнуте тіло.
         Усі змії ковтають свою здобич цілою. Кістки щелеп у них з’єднані розтяжними зв’язками і є рухомими. Зуби загнуті назад. Змія наче натягує свою голову на здобич, поступово ковтаючи її. Перед тим як з’їсти свою жертву, більшість змій вбивають її. Одні тварини, маючи особливі отруйні залози позаду очей, сполучені протоками з отруйними зубами – довгими іклами, кусають тварину, по борознах або канавах зуба отрута стікає в ранку і паралізує або вбиває жертву. До найотрутніших змій належать: кобра (королівська кобра є найдовшою отруйною змією, довжина – 5м 50см), гюрза, ефа, африканська чорна мамба, гримуча коралова, морська змії.
         Пітони й удави душать свою здобич, обвиваючись навколо неї своїм м’язистим тілом. Змії, які не мають м’язистого тіла й отруйних залоз, наприклад, водяний вуж, полози, переслідують жертву, захоплюють її ротом, утримуючи зубами, а потім заковтують живою.
         Удави бувають маленькими – до 1м. А от у тропічних країнах зустрічаються величезні удави. Найбільша змія – велетенський удав анаконда завдовжки до 11м 40см, водиться у річках Південної Америки. Трохи менший сітчастий пітон (7 – 9м).
        У гримучих змій на кінці хвоста є особливі рогові утворення. У момент небезпеки вона піднімає хвіст і трясе ним, при цьому звуки нагадують неприємний тріск або шелест. Полює ця змія вночі, використовуючи для пошуку жертви спеціальний термолокаційний пристрій, що знаходиться перед очима.

Учитель:
         Які змії найчастіше зустрічаються на території України? Як відрізнити отруйну змію від неотруйної?

Учень:
         На території України найчастіше зустрічаються вужі, мідянки, полози і гадюки.  Гадюки є отруйними: гадюка лісова і гадюка степова. Неотруйні змії – водяні й звичайні вужі, мідянка, чотирисмуговий, леопардовий, лісовий і жовточеревий полози.
         Вужі відрізняються від змій, по-перше, забарвленням. У вужа тіло зверху темно-буре аж до чорного з різними відтінками, знизу світліше, на голові є дві оранжево-жовті або білуваті плями. Живуть вужі біля берегів річок, ставків, боліт добре плавають, швидко повзають по землі. Удень часто лежать на сонці. Живляться гризунами, ящірками, жабами, комахами. Отруйних зубів не мають. По-друге, вужі розмножуються, відкладаючи білі, схожі на голубині, яйця в дуплах гнилих дерев, купах гнилого листя та інших теплих та вологих місцях. Зимують у глибоких щілинах землі, під корінням. Вужі корисні, і їх треба охороняти.
         А в гадюк тіло сіре, бурувате або чорнувате. Жовтих плям на голові немає. Уздовж спини – чорна, зигзагоподібна смуга, яка переходить на голову, утворюючи малюнок у вигляді літери „Х”. На щелепах є отруйні зуби – своєрідні пристосування для нападу і захисту. Для гадюк характерна трикутна форма голови, різко відмежована від тулуба. Зіниці в них вертикальні, щілиноподібні, а в неотруйних змій – як правило, круглі. Гадюки зустрічаються найчастіше в лісах і горах. Удень вони гріються на сонечку, лежачи на пеньках або в купі хмизу, вночі полюють. Ловлять мишей, полівок, жаб, птахів. Наприкінці літа народжують 10 – 15 гадюченят.
         Отруйні гадюки небезпечні для дрібних тварин, людей, особливо для дітей. Від укусу гадюки вмирають 3 – 4 людей зі 100.усе залежить від розмірів і глибини ранки, а також першої допомоги при укусі. Найчастіше гадюки кусають у руки або ноги. Місце укусу швидко червоніє і набрякає, потім опухає вся кінцівка, знижується температура тіла. Якщо вам зустрінеться в лісі змія, не чіпайте. Сама вона першою не нападе, але й провокувати її, дратуючи палицею, не треба. Якщо ж змія все-таки вкусила, то перше, що треба зробити, це:
-    забезпечити потерпілому повний спокій у горизонтальному положенні;
-    після цього ранку дезінфікують і накладають на неї чисту пов’язку;
-    дати багато пити і якнайшвидше доставити до лікарні, де йому введуть проти зміїну сироватку.
         Слід уникати всього, що посилює кровообіг. Не можна поїти потерпілого алкоголем, адже він сприяє розширенню судин і прискорює всмоктування отрути.
         Також треба пам’ятати, що отруйні змії найчастіше кусають тих, хто їх дражнить або наступає на них.

Учитель:
         Я думаю, що всі ми будемо пам’ятати ці застереження.
         Як же визначити чи отруйна змія, яка вас вкусила?
Неотруйна. Залишає сліди від зубів у вигляді серпоподібних дужок (напівовал з дрібних крапок).
Отруйна. У передній частині цього напівовалу є дві ранки (сліди отруйних зубів),  з яких витікає кров.

Учитель:
         До плазунів належить дуже давня група тварин – черепахи. Що ж являють собою ці істоти? Чи дійсно вони такі повільні?

Учень:
         Черепах важко переплутати з іншими тваринами. Характерною ознакою є панцир, який складається з двох щитів – спинного і черевного. Спинний щит утворений в основному розширеними ребрами, верхніми відростками хребців і кістковими пластинками шкірного походження, нижній щит – черевними ребрами, ключицями, грудниною. Зовні він вкритий симетричними роговими щитками, під якими розміщені кісткові пластинки. Шийний і хвостовий відділи хребта рухливі інші приросли до панцира. Кістковий панцир унеможливлює розширення грудної клітки, а отже, дихання в черепах відбувається дуже в’яло – їм доводиться не вдихати повітря, а ніби заковтувати його, подібно до того, як це робить жаба. У момент небезпеки черепаха ховає шию, голову і кінцівки під панциром.
         Живуть ці тварини в пустелях, степах, тропічних лісах, на гірських схилах, у прісній і морській воді. Переважна більшість черепах – водні мешканці: з 210 видів 173 живуть у воді.
         Голова в черепах яйцеподібна, розміщена на довгій шиї, зуби відсутні, сильні щелепи вкриті роговими „чохлами” з гострими, ріжучими краями. Тварини мають добре розвинуті органи чуттів: зору, нюху, смаку. Проте слух дещо гірший, зовсім глухими вважають слонових черепах.
         Кінцівки в черепах короткі. Між пальцями в прісноводних черепах є плавальні перетинки, а кінцівки морських видів перетворилися на величезні могутні ласти. Коли черепаха загрібає ними воду, то нагадує птаха, що летить у повітрі. Під час плавання тварини швидкі і маневрені.

Учитель:
         До плазунів належать тварини, які з’явилися 150 млн. Років тому, в часи динозаврів і дожили до наших днів. Ці тварини – крокодили.

Учень:
         Крокодили – дуже давня група плазунів. Загальна форма тіла ящіркоподібна. Вони мають довгий, сплюснутий з боків хвіст, за допомогою якого плавають і глушать здобич, є перетинки між пальцями задніх кінцівок і сплюснута голова з довгими щелепами. На передніх кінцівках по 5 пальців, на задніх – по 4. Ніздрі, що знаходяться на передньому кінці морди, і очі при підняті, розміщені на невеликих, піднятих над поверхнею голови горбиках. Крокодил підстерігає здобич, знаходячись під водою, виставивши наверх тільки ніздрі й очі. Зовнішні слухові отвори закриваються клапанами при зануренні під воду.
         Тіло, хвіст і кінцівки крокодилів укриті роговими щитками. Під ними на спині і на животі розвиваються кісткові пластинки, які щільно з’єднані з роговими щитками і утворюють панцир.
         Зуби простої конічної форми. Серед них є великі ікла до 5см завдовжки. Протягом життя зуби багаторазово міняються. Вони мають різні розміри. Великі зуби однієї щелепи розміщені навпроти малих іншої, що дає змогу крокодилу надійно утримувати здобич.
         У головному мозку крокодилів сильно розвинений мозочок, що свідчить про досконалість координації рухів. Органи чуття також розвинені. Зіниці сильно розширюються. Крокодили володіють об’ємним зором і точно визначають відстань до предметів.
         У ротовій порожнині нема слинних залоз. Шлунок має товсті м’язові стінки і може дуже розтягуватися.
         Серце і легені мають складнішу будову, ніж в інших плазунів. Легені здатні вмістити великий запас повітря. Тому крокодили витримують під водою до 2 годин. Усе це є пристосуванням до напівводного способу життя. Жорстокий хижак „плаче” гіркими сльозами, але не через те, що йому шкода жертви, а через надмірну кількість солей у крові. Нирки в плазунів недосконалі, тому для виведення з організму зайвих солей у них розвинулися особливі залози, розміщені біля самісіньких очей. Через отвори сольовий розчин краплями стікає назовні. У цьому і полягає причина „крокодилячих сліз”.
         Більшість крокодилів живуть у прісних водоймах, лише деякі переносять солону воду. Більшу частину доби тварини проводять у воді. Полюють уночі. У їхньому меню обов’язково є риба, проте  крокодили пожирають будь-яку здобич, з якою можуть упоратися. Вони можуть жити без їжі тривалий час.
         Ці хижаки рухаються у воді за допомогою хвоста. На суші вони повільні, але молоді особини здатні розвивати швидкість до 12 км/год. Крокодили відкладають на суходолі від 10 до 100 яєць розміром з куряче або гусяче яйце. Самка сама риє нірку або будує гніздо з рослин і охороняє кладку. Живуть крокодили 80 – 100 років.
         Науці відомо 22 види сучасних крокодилів, які групуються в три родини: Алігатори, Справжні крокодили і Гавіали.

Значення та охорона плазунів .
1. Змії визивають панічний страх. Їх укуси можуть привести до смерті, через це їх безперечно знищували. Потім люди навчилися використовувати їх яд для виготовлення сивороток проти отруєння організму людини при укусах отруйними зміями.
2. Яд став цінною сировиною для виготовлення медикаментів проти багатьох тяжких хвороб людини. Синтетичної сировини не має, єдине джерело - отруйні змії.
На території України та країн СНД проживає 10 видів отруйних змій, всі вони під охороною, 4 види являються недоторканими і занесені до Червоної книги. Ось так наші вороги-змії перетворилися в “друзів”, яких розводять в тераріумах.
3. По даним Всесвітньої організації медиків за рік від укусів отруйних змій страждає 500 тисяч чоловік із них 30-40 тисяч гине, і тільки з вини необачності людини.
4. Степові плазуни-ящірки та змії відіграють важливу роль у житті нашого поля. Харчуючись комахами, ящірки захищають від них рослини, гадюки ж і полози регулюють чисельність дрібних гризунів і самих ящірок, отже, підтримують біологічну рівновагу. Вони аж ніяк не заслуговують упередженого ворожого ставлення.

 

Узагальнення та систематизація знань учнів.

Завдання №1 Заповнити таблицю

Завдання №2 Тести

Завдання №3  (робота в групах)

Гра «Хто зайвий»
1.Вуж,жовтопуз(ящірка),кобра,удав.

2.Хамелеон,крокодил,тритон(земноводні),черепаха.

3.Гадюка(змія),веретільниця,жовтопуз,агама.

Підсумок уроку .  Домашнє завдання: п 41 с.215 відпов. на питання. Підготувати повідомлення “Клас Птахи”.