Конспект уроку з фізики для 8 класу на тему:Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних аг-регатних станах. Кристалічні та аморфні тіла.

Конспект уроку з фізики у 8 класі

Тема:  Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних аг­регатних станах. Кристалічні та аморфні тіла.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань учнів (самостійна робота).

(Діти піднімають світлофорчики /зелений –так/червоний-ні/

1) Бліц-опитування  : „Так чи ні?"

1. Мегасвіт – це світ молекул і атомів.

2. Атом складається з молекул.

3. Маса атома Гідрогену менша від маси молекули води.

4.У разі збільшення температури  швидкість руху молекул збільшується.

5. Дифузія відбувається лише в газах.

6. Внаслідок явища дифузії кисень із повітря потрапляє у воду.

7. Між молекулами існують проміжки.

8. Молекули не тільки притягуються одна до одної, але й відштовхуються.

9. Газ у закритій посудині стиснули, зменшивши об'єм удвічі. У результаті цього маса газу зменшилась удвічі.

10. Речовина це те з чого складається тіло.

11.Усі речовини складаються з  молекул і атомів.

12.Атоми різних видів  не відрізняються один від одного.

2) Розв’язування якісних задач

1. Повість Дж. К. Джерома «Троє в човні не рахуючи  собаки»:

«Це був чудовий сир, гострий із сльозою, а його аромат потужністю в двісті кінських сил, діяв в радіусі трьох миль і валив з ніг на відстані двісті ярдів».

Чому було чути запах сиру? Яке явище описане в повісті? Пояснити його.

/ В: Явище дифузії. Взаємне проникнення молекул сиру між молекули повітря при безпосередньому стиканні, зумовлене безладним рухом молекул речовини./

Дифузія в газах

2. Казка «Син бідняка» /асірійська казка/

«Але брехню від правди завжди відрізниш. Вона як масло в воді піднімається вверх».

 Чому масло в воді піднімається вверх? Яке явище описано в казці? Пояснити його.

/ В: Явище змочування. Вода не змочує усі жирні поверхні. Молекули води сильніше притягуються одна до одної, ніж до молекул жиру./

Розлив нафти в морі

3. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми і мети уроку.

Запитання до учнів класу

Які агрегатні стани речовини відомі вам з курсу природознавства?

Розповідь учителя

Розглянемо три агрегатні стани речовини: тверде тіло, рідина і газ.

Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподібний. Проте всім вам добре відома речовина, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах.

Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.

Існує ще один агрегатний стан-плазма. Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах ( так звані лампи денного світла.) У мегасвіті плазма є поширеним станом речовини, бо саме в цьому стані перебуває речовина у надрах зір. Але з цим станом ми познайомимося  трохи пізніше.

Як ви гадаєте, яка відома вам величина найбільш помітно впливає на агрегатний стан речовини?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може переходити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямі.

Дослід 1.

Шматок льоду має форму, об’єм. Розплавимо її. Зникла форма, об’єм залишився. Гріємо далі – зникає і форма, і об’єм.

Наведемо кілька прикладів. Всі знають, що метали можна розплавити, тобто перетворити на рідину. Для більшості металів це відбувається при температурі в кілька тисяч градусів, якщо сильно охолодити азот чи кисень, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх не лише на рідину, а й на тверде тіло!

Властивості твердих тіл.

Пружність.  Тверді тіла мають певні властивості, які притаманні кожному з них в тій чи іншій мірі. Тверді тіла намагаються зберегти форму і об’єм при дії на них сил.

Для того щоб краще запам’ятовувати вивчений матеріал  проведемо декілька дослідів. Адже ще видатний філософ древності Конфуцій зауважував: „Я слухаю – і забуваю, я бачу - і запам’ятовую, я роблю - і розумію”

1. Дослід

Перевіримо чи зберігають тверді тіла форму і об’єм.  Для цього використаємо різноманітні тверді тіла ( монета, дерев’яний брусок, лід, метали та інші тіла).

Висновок: Цю властивість називають пружністю

Пружність – властивість тіла відновлювати свою форму після дії на нього сили(дослід з мочалкою).

Пластичність.  Віск і пластилін тверді тіла, але їх форму змінити легко. Вони є пластичними.

Пластичними називають тверді тіла, які не відновлюють свою форму після дії на них сили(дослід з пластиліном).

Міцність і крихкість

Скло легко руйнується при дії на нього певної сили. Воно крихке, на відміну від міцних тіл, що не руйнуються при дії сили.

Крихкими називають тіла, що руйнуються при дії на них сили. (дослід з крейдою)

Міцність – властивість тіл не руйнуватися при дії на них сили.

Твердість і м’якість

Скло крихке, але воно має ще одну властивість – твердість. Подряпину на ньому можна зробити лише спеціальним різцем, наприклад, алмазом. Натомість олово і мідь м’які.

Твердість – властивість тіла протидіяти проникненню в нього інших тіл.

Тіла, що не протидіють проникненню в них інших тіл, називають м’якими.

Рідини

Рідини зберігають свій об’єм, але легко змінюють форму. Наприклад, рідина, перелита з однієї посудини в іншу, має той же об’єм, але іншу форму (дослід з водою у різних посудинах).

Дослід 2.

Перевіримо чи має вода форму і об’єм.

Беремо 3 різних за формою склянки, в 300-грамову склянку налита вода. Переливаємо воду в різні посудини, а потім знову в 300-грамову склянку.

Висновок: Вода має свій об’єм, набуваючи при цьому форму посудини, в яку її наливають.

Рідини текучі (плинні). Унаслідок текучості рідина під дією земного тяжіння приймає форму посудини, в якій перебуває. Верхній шар рідини утворює горизонтальну поверхню.

Рідини не стисливі. (Розповідь про дослід, який виконували вчені).

Гази

Якщо помістити газ в закриту посудину, він займе весь її об’єм. Гази є леткими, вони легко змінюють форму і об’єм, тому заповнюють усю посудину, незалежно від її об’єму і форми.

Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах? Адже і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих самих молекул!

Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

Будова твердих тіл, рідин і газів

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними.

Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули - це кульки, то ці кульки тор­каються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули колива­ються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між най­ближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного поряд­ку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ.

Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нага­дує парадну військову шеренгу (таке розташування називають крис­талічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твер­дих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на «звичайну» рідину відбувається поступово, вони ніби стають м'якшими.

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

4. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

1.Творче завдання

Учні на попередньому уроці були розділені на групи та кожна з них отримала домашнє завдання: підібрати музичну композицію та за допомогою танцю зобразити молекулярну будову речовин.

Отже, І ряд учнів демонструють під пісню Ірини Білик «Одинока» молекулярну будову газів. Інші дають відповідь. ІІ ряд учнів демонструють під пісню «Вместе весело шагать» молекулярну будову твердих тіл. Інші дають відповідь. ІІІ демонструють під пісню « Я, ты, он, она вместе целая страна» молекулярну будову рідин. Інші дають відповідь.

2. Завдання „ Перевір себе”(на мультимедійній дошці)

• Які з указаних властивостей належать твердим тілам, рідким або газоподібним?

1. Важко змінити форму;
2. Важко стиснути;
3. Займають весь наданий об’єм;
4. Легко змінюють форму;
5. Не мають власної форми;
6. Відстані між молекулами приблизно дорівнюють розмірам молекул;
7. Легко стиснути;
8. Сильна взаємодія між молекулами.

• Знайти відповідні до змісту слова.

 а) всі тіла складаються з                           а) Менделєєв

 б) молекули однієї і тієї самої                   б) однакові

    речовини                                                    в) молекул і атомів 

 в) вчений, який систематизував

    хімічні елементи

• Розмістити речовини за їх станом за звичайних умов:

а) кисень; б) молоко; в) цукор; г) залізо; д) ртуть;

е) повітря; є) спирт; ж) алюміній; з) азот; и) скло;

і) цегла; к) бензин; л) мідь; м) дерево.

Тверді тіла:_________________

Рідини :____________________

Гази:______________________  

3. Загадки, вірші-де використовуються дані явища

ЗАГАДКИ:

1. Не дід, а сивий не спить, а стелиться.

    Вкриває землю й океан, а звуть його… /Туман/

2. Кінь біжить, а щука лежить /Річка під льодом/

3. Куди ступиш,

    Всюди маєш,

    Хоч не бачиш, а вживаєш. /Повітря/

4.І в огні не горить і воді не тоне /Лід/

5. Що не видно, коли нічого не видно.  /Туман/

6. Взимку горою, влітку водою  /Сніг/

7.На долину, на поділ

  Ліг великий сивий віл

  Надійде теля червоне

  Геть того вола прогоне.      /Туман і сонце/

8.Зоря-зірниця, красна дівиця

   По небу гуляла, плакала-ридала

   Місяць бачив-не підняв

   Сонце встало і забрало.        /Роса/

   /Туман і роса-водяна пара/

5. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок за урок

Домашнє завдання

•                  Вивчити § 10
•                  Дати відповіді на запитання для самоперевірки.