Тема уроку: Проголошення незалежності України

Мета: узагальнити знання учнів про кризу тоталітарного режиму в СРСР і закономірність розвалу радянської імперії; підкреслити, що досягнення Україною незалежності – закономірний результат дії національно-патріотичних сил, які сформувались протягом ХІХ - ХХ ст. в Україні; продовжити виховувати почуття патріотизму, гідності, громадської свідомості; готувати дітей до активної участі у суспільно-громадському житті.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник Ф. Г. Турченка «Новітня історія України, 1939-2001 pp.» (Київ: Генеза, 2001.-Ч. 2.), мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.

Словникова робота:  путч, ДКНС, референдум, СНД.

Дати:

• 17 березня 1991р. – проведення всесоюзного референдуму;
• 19-21 серпня 1991 р. – спроба державного перевороту в СРСР;
• 24 серпня 1991р.– Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України;
• 1 грудня 1991 p.– референдум про незалежність в Україні, обрання Президентом України Л. Кравчука;
• 8 грудня 1991 р. – створення СНД.

Підготовча робота: учень заздалегідь готуює доповідіь на тему:

«Політичний портрет Л. М. Кравчука».

Система убита, але немає куди вивезти труп. Він розкладається, гниє, і жити при цих рештках нестерпніше, ніж при живій системі.

 Фелікс Давидович Кривін

ХІД УРОКУ

І.  Актуалізація опорних знань

Учитель. На минулому уроці ми з вами говорили про політичні реформи та зростання соціальної та національної активності українського суспільства напри. 80-х рр. Я хочу запропонувати вам такий вид перевірки знань як ФОТО-ЗАПИТАННЯ. До мене підійде 5 учнів, кожен обере своє фото і згідно плану спробує проаналізувати події та явища тогочасного суспільно-політичного життя. ( Слайд №  1  )

План відповіді:

1. Яка подія, чи явище зображене на фото?
2. Назвіть причини або передумови подій.
3. Якими були наслідки подій чи явищ?

Решта учнів уважно розглядає фото і намагається виставити події, зображені на них в хронологічній послідовності. Ви знаєте, що на ЗНО такі типи запитань часто використовуються.

Учитель:  Діти, зверніть увагу на епіграф до уроку….Як ви його зрозуміли? Чи згодні ви з таким порівнянням?

Учень:  Порівняння доволі жорстке, але воно дуже влучно відображає ту ситуацію, яка склалася в СРСР. Криза почалася ще за часів Л. Брежнєва, а Горбачов, який наважився реформувати радянську систему, призвів її до загибелі.

II. Оголошення теми та мети уроку ( Звучить гімн СРСР)

Учитель: Діти, щойно ви почули гімн держави, якої вже нема на політичній карті світу; її розпад дав нам, українцям, новий історичний шанс.

  Сьогодні ми з вами поговоримо про одну з найвагоміших сторінок нашої історії, яка стала апогеєм багатовікової боротьби нашого народу за свою незалежність.  Діти, відкрийте зошити і запишіть тему сьогоднішнього уроку    « Проголошення незалежності України « (Слайд №  2    )

При вивченні нової теми нам потрібно розуміти деякі поняття: (  учні заздалегідь знайшли їх визначення в вікіпедії: ( учні зачитують визначення )

Путч (нім. Putsch) — заколот, збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот.

Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) (рос. Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП) — організація, створена 18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні.

Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.

Співдружність Незалежних Держав, СНД — регіональна міжнародна організація, до якої входять деякі пострадянські країни. ( Слайд № 3 )

III. Мотивація навчальної діяльності  

     Учитель. Справді….зміни, які почалися в СРСР мали незворотній характер, але чи була альтернатива у розвитку історичних подій, що призвели до незалежності України та розпаду СРСР?

В кінці уроку ми спробуємо дати відповідь на проблемне  питання «Проголошення  незалежності  України – це наслідок  збігу обставин чи закономірне явище? ( Слайд №   4   )

IV. Вивчення нового матеріалу

План. ( Слайд №   5  )

1. Спроба підписання нового Союзного договору.

2.Спроба державного перевороту в СРСР і Україна.

3. Проголошення незалежності України.

4.Референдум 1 грудня 1991р.. Вибори Президента України.

5. Розпад СРСР.

1. Спроба підписання нового Союзного договору.

Учитель. На початку 1990р. політична ситуація в Україні різко загострилася. Україну не влаштовував запропонований Москвою варіант нового союзного договору, бо він  звужував права України в новому державному утворенні.

Чому такий Договір не було підтримано в Україні?

Учень. Тому, що 16 липня 1990 року  відбулося проголошення Декларації про державний суверенітет України. Незважаючи на те, що цей документ не здобув статусу конституційного акта, Декларація була стратегією на майбутнє , і відступати від її положень Україна не планувала.

 Учитель :   Отже, аби здобути підтримку влада СРСР 17 березня 1991 року провела загальносоюзний  референдум. ( Слайд №  6  )

А в Тернопільській і Львівських областях було проведено й місцевий референдум за питанням: «Чи бажаєте ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадян, незалежно від національної та релігійної приналежності?».

Результати референдуму були дуже цікаві:

83,5 % внесених до списків респондентів взяли участь у голосуванні.

На перше питання (про збереження Союзу) «так» відповіли 70,2 % громадян.

На друге питання (про входження України до оновленого Союзу на засадах Декларації) – 80,2 % громадян.

Таким чином, більшість громадян в обох випадках виступили «за», не розуміючи, що голосують за різні форми національно-державного устрою.

У західних областях 88 % громадян підтримали ідею «незалежної України».

Учитель:  Про що свідчили результати референдуму в західних областях?

Учень:  Результати референдуму в західних областях свідчили про високу національну свідомість західних українців, їх готовність до боротьби за незалежну Україну.

 Учитель :  Навесні та влітку 1991 р. в підмосковному Ново-Огарьові відбулись переговори Президента СРСР та керівників 9 союзних республік, включаючи Україну. Підписання Союзного договору було заплановане на 20 серпня 1991 р.

Проте підписання так і не відбулося.

2. Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 року. (Слайд № 7)            

19 серпня 1991р. о 6 годині ранку в СРСР було оголошено надзвичайне становище. Реакційні сили під проводом КПРС створили Державний комітет з Надзвичайного становища (ДКНС). Заяви ДКНС свідчили про намір зірвати підписання Союзного договору, розгромити демократичні сили, відновити тоталітарну систему, повернути унітарний характер СРСР.

О 9-й годині ранку Голові Верховної Ради України було оголошено ультиматум. Л. Кравчуку було заявлено, що в разі ігнорування ним рішень ДКНС, а також проведення в республіці страйків буде застосована військова сила.

Учитель:   Пригадайте з курсу Всесвітньої історії, як розгорталися події в Москві?

Учень. У ці трагічні дні проти наступу реакції рішуче виступили демократичні сили Росії. О 9 годині ранку 19 серпня у зверненні «До громадян Росії» звернувся Б.Єльцин, який засудив путч і закликав  населення  до  загальною страйку. Москва стала центром опору заколотникам. Вночі з 20 на 21 серпня демократичні сили штурмом захопили Білий дім у Москві. 22 серпня до Москви було привезено президента СPCP M. Горбачова, 23 серпня заколотників було заарештовано.

3. Проголошення незалежності України.

 

Учитель. У ці дні складною була ситуація і в Україні.

Більшість членів президії Верховної Ради зайняла очікувальну позицію. Але стримати демократичні сили республіки було вже неможливо. 19 серпня 1991 р. представники Народного Руху України склали заяву Народного руху України з приводу державного перевороту в СPCP в якій засудили дії ДКНС.

Львівська обласна Рада закликала громадян до масових актів громадської непокори. ( Слайд № 9 )

24 серпня 1991 р. відбулася позачергова сесія Верховної Ради України, яка прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України.

Робота з документом на ст..232.

• Про що йдеться в документі?( Відповідь учня: про створення самостійної української держави – України ).
• Які аргументи висуваються в документі, на користь його прийняття? ( Відповіді учнів: небезпека, пов язана з державним переворотом в Москві; тисячолітня традиція державотворення в Україні; право на самовизначення, передбачене статутом ООН; Декларація про державний суверенітет України.)

 

Учитель: Діти у вас на партах лежать листочки з переліком причин одностайного прийняття Акту проголошення незалежності України, виберіть ті, які на вашу думку є правильними. ( Учні визначаються з відповіддю і зачитують правильні відповіді )  ( Слайд № 10 )

 

4. Референдум 1 грудня 1991р.. Вибори Президента України.          (Слайд № 11 ) 

Учитель: Цілий ряд причин, які ви бачите на слайді змусив керівництво держави діяти негайно.    

1 грудня 1991 р. було призначено Всеукраїнський референдум, що мав підтвердити законність Акта.  

1 грудня 1991 p.– відбувся референдум, що ввійшов в історію України як одна з найвизначніших подій.

На питання «Чи підтримуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» – 90,32 % громадян відповіли «Так, підтримую».

Того ж дня було обрано президентом України Л. М. Кравчука. ( Слайд № 12 )

Що вам відомо про цю людину?

Учень знайомить із політичним портретом Л. Кравчука. ( Слайд № 13 )

Учитель: Діти, тож яким було історичне значення проголошення незалежності України? Відповіді учнів:

• Здійснилася мрія багатьох поколінь патріотів, які виборювали незалежність України;
• Незалежності України вдалося досягти без кровопролиття;
• На всеукраїнському референдумі більшість українців сказали «так» незалежній Україні і вперше обрали президента держави. ( Слайд № 14 )

Учитель: На політичній карті світу з явилася нова держава – Україна. (Звучить гімн України )

 

5.  Розпад СРСР.  ( Слайд № 15 )

8 грудня 1991 р. у Біловезький Пущі (Білорусь) президент Росії Б. Ельцин, Президент України Л. Кравчук і Голова Верховної Ради Білорусі С. Шушкевич підписали угоду про створення Співдружності незалежних держав ( СНД  ). 26 грудня М Горбачов пішов у відставку. СРСР перестав існувати.      Учитель:     Робота учнів з картою.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель:  Як ви вважаєте, які сили відіграли вирішальну роль в досягненні незалежності України?

Учень: Демократичні, зокрема Народний рух на чолі з В. Чорноволом.

 Учитель:Чому, на ваш погляд, незалежність в Україні в 1991р. вдалось досягти виключно мирними засобами?

Учень: Цьому посприяли зокрема зовнішні обставини, такі як поразка путчу в Москві і перемога демократичних сил на чолі з Б. Єльциним

Учитель:Тож яку відповідь ми дамо на наше проблемне запитання? ( Слайд № 16 )

Учень:  Проголошення незалежності України – це закономірне явище, але відомі нам події, зокрема путч, пришвидшили цей процес, який і без того мав незворотній характер.

Непросто вибороти незалежність, а ще складніше її зберегти, тому наша боротьба триває й досі, і ми обов язково переможемо! Слава Україні!!!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 31, написати есе «Чи можна вважати події 24 серпня 1991 року революцією?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гласність

Що зображено? В рамках процесу перебудови планувалось реформувати політичну систему, лібералізувати її. Головним інструментом цього процесу була «гласність», під якою розуміли пом якшення цензури, можливість критикувати органи влади, говорити, писати і знати правду, не боячись наслідків.

Наслідки  Гласність призвела до швидкого процесу політизації суспільства, виникнення громадсько-політичних об єднань та рухів. Найвпливовіші з них Український культурологічний клуб, Українська Гельсинська спілка та Народний рух України за перебудову.

 

Живий ланцюг  22 січня 1990 р. від Івано-Франківська через Львів до Києва з нагоди відзначення роковин Акту злуки УНР та ЗУНР протягнувся «людський ланцюг» Учасники акції хотіли продемонструвати єдність України.

Наслідки  Ця акція сприяла консолідації національно-патріотичних сил в Україні.

Страйк шахтарів В липні 1989 р. розпочався загальноукраїнський страйк шахтарів.

Причини Невдале реформування економіки призвело до зростання соціальної напруженості; відсутність у робітників реального права господарювання на виробництві; постійне зростання цін і т.д.

Наслідки Уряд змушений був розпочати переговори зі страйкарями. Результатом стало підписання угод про задоволення вимог шахтарів.

 

Прийняття Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р. український парламент з ініціативи Демократичного блоку прийняв Декларацію про державний суверенітет.

Передумови Настрої народних мас, їх прагнення до самостійності, поглиблення економічної кризи, приклад Російської федерації, народні депутати якої проголосували державний суверенітет РРФСР.

Наслідки Декларація стала містком до реальної незалежності України.

 

Голодування студентів 2 жовтня 1990 р у Києві розпочалося голодування студентів.

Причини Демократичні сили в Україні, серед них і студентство, вимагали відмовитися від підписання нового союзного договору, який запропонував М. Горбачов. Крім того вони вимагали відставки Голови Ради Міністрів В. Масола та перевиборів до Верховної Ради.

Наслідки Під тиском суспільства Масол пішов у відставку. Інші вимоги опозиції, незважаючи на обіцянки, дані Верховною Радою, виконані не були. Політична криза в країні ще більш поглибилась.

Аналіз уроку:

• Мета уроку: узагальнити знання учнів про кризу тоталітарного режиму в СРСР і закономірність розвалу радянської імперії; підкреслити, що досягнення Україною незалежності – закономірний результат дії національно-патріотичних сил, які сформувались протягом ХІХ - ХХ ст. в Україні; продовжити виховувати почуття патріотизму, гідності, громадської свідомості; готувати дітей до активної участі у суспільно-громадському житті. ( була досягнута ).

 

• Урок структурований згідно форми проведення ( урок засвоєння нових знань );
• Усі етапи уроку були дотримані;
• На мою думку на уроці були вдало поєднані традиційні методи ( фронтальна бесіда, робота з документами, робота з історичною картою і т. д.) з інноваційними інтерактивними ( використання презентації, в тому числі і учнівської, фото-запитання і т. д.)
• Робота учнів на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Причини одностайного прийняття Акту:

1. Багатовікова боротьба народу України за створення власної незалежної держави.
2. Щоб зберегти комуністичну більшість в Верховній раді.
3. Активізація національно-демократичних сил.
4. Фактичний розпад Союзу РСР.
5. Побоювання введення військ на територію України.
6. Відносна стабільність товарного ринку України
7. Антиукраїнська позиція КПУ під час путчу.
8. Бажання київської номенклатури звільнитися від влади Москви.

           

 

 

           

СХЕМА 1

1. Охарактеризувати клас.

2. Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем.

3. Визначити рівень складності досліжуваної теми та її труднощі для даного класу.

4. Назвати очікувані результати уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отримані у ході проведення уроку (навести аргументи).

5. Висловити свою думку про тип і його відповідність дидактичній меті.

6. Назвати етапи уроку та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них.

7. Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу і способам організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами - якістю знань учнів.

8. Визначити найкращі та невдалі місця в уроці.

9. Зробити загальний висновок і поставити оцінку.

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз уроку:

• Основна маса дітей класу має середній та достатній рівень знань.
• Тема уроку є заключною в системі уроків розділу « Розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності України»
• Тема складна насиченістю подій, швидкім їх розгортанням, новими термінами та поняттями.

 

• Мета уроку: узагальнити знання учнів про кризу тоталітарного режиму в СРСР і закономірність розвалу радянської імперії; підкреслити, що досягнення Україною незалежності – закономірний результат дії національно-патріотичних сил, які сформувались протягом ХІХ - ХХ ст. в Україні; продовжити виховувати почуття патріотизму, гідності, громадської свідомості; готувати дітей до активної участі у суспільно-громадському житті. ( в цілому була досягнута ).

 

 

• Урок структурований згідно форми проведення ( урок засвоєння нових знань ); Така форма уроку була обрана, зважаючи на складність матеріалу, що вивчається,  та важливість його глибокого розуміння учнями;

 

• Усі етапи уроку були дотримані; ( Актуалізація опорних знань – фото-запитання, та аналіз епіграфу до уроку; Мотивація навчальної діяльності – постановка проблемного запитання; вивчення нового матеріалу; підсумок уроку та оголошення оцінок.)

 

• На мою думку на уроці були вдало поєднані традиційні методи (фронтальна бесіда, робота з документами, робота з історичною картою і т. д.) з інноваційними інтерактивними ( використання презентації, в тому числі і учнівської, фото-запитання і т. д.)

 

 

• Робота учнів на уроці.

 

 

 

 

 

Бланк відповідей на ЗНО 2016