Конспект уроку з історії України 9 клас на тему:"Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі."

Про матеріал

Матеріал дозволяє з'ясувати, яке місце посідала Україна в системі міжнародних відносин в пер. третині ХІХ ст., як вплинули на життя українців війни Російської імперії, як склалася доля козаків після ліквідації Запорозької Січі, Задунайська Січ та Азовське козацьке військо, дати характеристику діяльності Йосипа Гладкого, розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, виділяти головне і другорядне, систематизувати історичний матеріал, висловлювати свою точку зору щодо певних історичних подій, складати історичний портрет Йосипа Гладкого.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

Конспект урока   з  історії України 9 клас

Вчитель історії  та правознавства

 Запорізької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 86

Товкач Валентина Миколаївна

Тема уроку: Політика Російської імперії щодо українських 

                   етнічних територій. Козацтво після ліквідації

                   Запорозької Січі.

Мета:

 -   з’ясувати, яке місце посідала Україна в системі міжнародних відносин в   

      пер. третині ХІХ ст., як вплинули на життя українців  війни Російської 

      імперії, як склалася доля козаків після ліквідації Запорозької Січі,   

      Задунайська Січ та Азовське козацьке військо, дати характеристику  

      діяльності Йосипа Гладкого ;

  • розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, виділяти головне і другорядне, систематизувати історичний матеріал, висловлювати свою точку зору щодо певних історичних подій, складати історичний портрет Йосипа Гладкого;
  • виховувати в учнів національні та патріотичні почуття;
  • виховати в учнях любов до Батьківщини;
  • зацікавити учнів у подальшому вивченні матеріалу.

Основні поняття: братовбивча війна,  наполеоніди, військові поселення, козацьке ополчення, земське ополчення, Чорноморське козацьке військо,  Задунайська Січ, Азовське козаче військо, Кубанське козацьке військо.

Обладнання: карта: роздатковий матеріал з документами, схемами, таблицями, підручник  з історії України 9 клас, відеопректор або компьютер.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, комбінований урок.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
  • показувати на карті місця та напрями військових дій та територіальні зміни;
  • на основі різних джерел інформації: визначати цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями; з’ясовувати причини, сутність і наслідки утворення Азовського козачого війська, піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку історичним документам,
  • складати історичний портрет  Йосипа Гладкого.

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

   Привітання учнів, перевірка присутності, перевірка  домашнього завдання ( фронтальне опитування)

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів:

Бесіда за запитаннями:

 1)Чи вела Україна в другій пол. ХУІІІ століття самостійну зовнішню політику?

2)Якими були для України наслідки російсько-турецьких війн другої пол. ХУІІІ ст?

3)Яке місце займала Україна в стратегічних планах Російської імперії?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності:

Промова учителя:

Місце наддніпрянської України в системі міжнародних відносин

у першій половині ХIХ ст.

Особливості:

  • Відсутність власної державності спричинило те, що Наддніпрянщина стала об’єктом у політичних комбінаціях інших держав
  • Українські землі протягом першої половини XІХ ст. неодноразово привертали увагу тих європейських політиків, які розробляли плани ослаблення Російської імперії через відокремлення підпорядкованих нею територій
  • Українцям доводилося брати участь у здійсненні амбітних планів російських можновладців
  • Висуваючи плани стосовно майбутньої зміни державної приналежності Наддніпрянщини, європейські політики не передбачали можливості залучення самих українців до вирішення своєї долі, що було однією з причин їх невдач.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу:

План вивчення теми:

  1. Російсько-турецька війна 1806–1812 рр.
  2. Українські землі під час війни Росії з Наполеоном:

а) українські землі в планах Наполеона;

б)ставлення українців до війни;

в)участь українських козаків у війні;

г)наслідки війни для українців.

  1. Місце України в російсько-турецькій війні 1828-1829 років:

а)Чорноморське козацьке військо;

б)Задунайська Січ;

в)причини, привід, хід подій і результат війни.

     4. Азовське козацьке військо:

          а) причини переходу задунайців на бік Росії;

          б) створення Азовського козацького війська;

          в) Йосип Гладкий – наказний отаман козаків.

Робота з роздатковими таблицями:

Клас поділений на 3 групи, кожна отримує картку з пропусками і працюючи з підручником , учні заповнюють пропуски. Потім проводиться перевірка виконаного завдання кожною групою і таблиця заповнена.

1.Російсько-турецька війна 1806–1812 рр.

Хто  розв’язав?

Грудень 1806 Туреччина оголосила війну Росії

Причини

  1. Росія, захопивши в результаті воєн проти Туреччини Причорномор'я і Крим, не збиралася припиняти свою експансію.
  2. Туреччина не полишала сподівань повернути собі Північне Причорномор’я і Крим

Привід

Коли 1804 спалахнуло повстання в Сербії, яке поклало початок національно-визвольний рух проти турецького панування на Балканах, Росія вирішила втрутитися в ці події. Порушуючи свої союзницькі зобов'язання, вона направила повстанцям кораблі зі зброєю.

 

Як  воєнні події стосувалися українських земель?

Українські землі були безпосередньо наближені до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії

Які українські  території відчули на собі тягар війни

У Чернігівській, Полтавській, Київській,

Херсонській, Катеринославській та Харківській губерніях було проведено набір до ополчення. Кожна губернія відправляла по кілька тисяч ополченців. На українські губернії ліг тягар продовольчого забезпечення російської армії. З Лівобережжя на потреби армії було реквізовано понад 1 тис. коней, близько 14 тис. волів і понад 6 тис. возів у супроводі 4 тис. селян-погоничів

Чому війна була  братовбивчою?

Українцям у складі російської армії довелося йти «брат на брата», оскільки в турецький армії були підрозділи задунайських запорожців

результат

За Бухарестським миром, підписаним у травні 1812 р., до Росії відійшла Бессарабія. Більшість її населення складали молдавани, але в трьох повітах (Хотинському, Акерманському та Ізмаїльському) проживали українці

 

Додаткова інформація учня

В березні 1811 року молдавське армію очолив генерал Михайло Кутузов. Тільки йому вдалося завдати вирішальної поразки турецьким військам і змусити їх укласти мир. 4 липня під Рущуком Кутузов завдав поразки армії великого візира Ахмет-паші. Турки відступили в укріплений табір, втративши 4 тисячі осіб. Кутузов, чиї втрати не перевищували 500 чоловік, навмисно залишив Рущук і пішов на лівий берег Дунаю, розраховуючи, що турки кинуться за ним і потраплять у пастку. Ахмет-паша зайняв Рущук, але два місяці зволікав з переправою. Тільки в ніч на 9 вересня турки почали вторгнення в Румунію. «Нехай переправляються, тільки перейшло б їх на наш берег побільше», - говорив Кутузов офіцерам свого штабу. Турецька армія, переправилися на лівий берег, була оточена з усіх сторін редутами, за якими ховалися російські солдати. 13 жовтня Кутузов таємно переправив на правий берег Дунаю 7,5-тисячний корпус генерала Маркова, який наступного дня на світанку раптової атакою опанував Рущуком. Це не коштувало великої праці, оскільки при відступі російські підірвали всі кріпосні споруди. Турецький гарнізон втратив до 1,5 тисячі вбитими, 400 чоловік полоненими і 8 гармат, тоді як російські втрати склали 9 чоловік убитими і 40 пораненими. Після цього 40-тисячна армія великого візира опинилася в оточенні. Через кілька тижнів, 4 грудня, коли дві третини армії загинули від голоду, 12 тисяч уцілілих капітулювали.

Втративши армію, Туреччина уклала 28 травня 1812 мирний договір у Бухаресті. До Росії відійшла Бессарабія.

Файл:Kutuzov istUkr10kl povn.jpg війна

Інший учень показує на карті новоприєднані території

2.Українські землі під час війни Росії з Наполеоном

Робота зі схемами

Питання плану «Російсько-французька війна 1812 року та Україна» вивчається шляхом опрацювання учнями схем.

               1-а група. Плани Наполеона щодо України.

2-а група. Ставлення українців до Наполеона.

3-я група. Участь українців у війні з Наполеоном.

У такій же послідовності через 5–6 хв. учням надається слово для відповіді.

1-а група:

http://gorodenok.com/wp-content/uploads/2016/05/625.gif

учні заповнюють пропуски і відповідають на питання :

Якими були плани Наполеона щодо  Наддніпрянщини?

2-а група:

Заповнюючи схему, відповідають на питання:

Як ставилися українці до війни? Чому?

http://gorodenok.com/wp-content/uploads/2016/05/626.gif

Завдання:

1. Чому так різнилося ставлення українського дворянства до пропозицій Наполеона?

2. Чи воювали українці у складі французької армії?

3-а група:

http://gorodenok.com/wp-content/uploads/2016/05/627.gif

Додатковий матеріал учня про участь українських козаків у Бородинській битві і «битві народів» під Лейпцигом

Учитель:

Давайте тепер визначимо якими були наслідки війни для українських земель?

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом( стор. 19)  і виконати завдання.

Наслідки:

  1. Відновлення козацьких полків.
  2. Закордонний похід українських козаків.
  3. Створення військових поселень.
  4. Економічне виснаження укр. Земель.

 

4.Місце України в російсько-турецькій війні 1828-1829 років.

Учитель розповідає про створення Чорноморського козацького війська та заснування Задунайської січі.

Завдання для учнів за текстом параграфа визначити:

 

 

Причини війни

• Невдоволення Туреччини результатами війни 1806–1812 років, прагнення укріпитися на Чорному морі.

• Росія прагнула утвердити свій вплив на Балканах і на Кавказі.

 

 

Хід війни

• Воєнні дії розгортаються на Дунаї, Кавказі, західному узбережжі Чорного моря.

• В усіх бойових діях брали участь українці.

• Російська армія здобула ряд перемог і підійшла до Стамбула.

• Туреччина програє війну і підписує Адріанопольський мирний договір

Підсумки війни

• До Росії відходить Кавказьке узбережжя Чорного моря

 

Завдання:

1. Як російсько-турецька війна 1828–1829 рр. позначилася на становищі України?

2. Як ви думаєте, чому козацтво Задунайської Січі під час війни вирішило повернутися до України? Якою була доля козаків після війни?

     4. Азовське козацьке військо:

Додаткова інформація учня

На початку російсько-турецької війни 1828—1829 років сталася подія, яка викликала бурхливу реакцію урядів Росії та Туреччини і вплинула на хід перших військових операцій. Незважаючи на те, що більшість запорозького козацтва, що мешкало за Дунаєм, не мало намірів повертатися на батьківщину, перехід Задунайського Коша в межі російської держави все таки відбувся. З переходом козаків до Росії Османська імперія втратила стратегічну ініціативу, а російська держава підкріпила авторитет визволительки християнських народів проти мусульманського світу, зміцнила позиції армії, укріпила кордони і головне — позбулася Задунайської Січі, небезпечної для абсолютистської монархії у всіх відношеннях. Своїм поверненням до Російської держави частина задунайського населення наразила на смертельну небезпеку тих, хто не побажав повернутися на батьківщину і фактично сприяла ліквідації козацької вольниці за Дунаєм. Що ж змусило задунайців перенести козацький Кіш до Росії? На початку ХІХ ст. Задунайська Січ переживала глибоку кризу, яка охопила як задунайське козацтво, так і все населення, що знаходилося під юрисдикцією Коша. Саме криза Задунайської Січі, про наявність якої свідчать вкрай загострені економічні, соціальні, полі­тичні суперечності серед задунайців, породила новий тип козаків, для яких тиск з боку Росії та Туреччини в умовах підготовки війни став вирішальним. Тому питання про причини переходу задунайців у межі Російської держави практично зводяться до питання про причини кризи Січі і витоки нового типу козацтва.

У 20-ті роки ХІХ ст. соці­альний склад задунайського населення був дуже різноманітний як за походженням козаків, так і за майновим станом та статусом в Коші. Всі категорії можна умовно об`єднати в дві групи. Першу становили «старі» козаки — задунайці, які мають прямий зв`язок з колишнім запорозьким козацтвом. Це ті запорозькі козаки, які після ліквідації Запо-розької Січі «подалися за Дунай». Причому, в Туреччину пішла особлива категорія запорожців: «Отамани... роз`їхалися по зимівниках, а сірома безвісти розбрелася». Саме ця сірома «із усіх 40 куренів... забралася вся під турка». До цієї групи включаємо і чорноморських та малоросійських козаків, які до 1775 р. перебували на Січі, а за Дунай потрапили вже після першої хвилі переселенців.

Другу групу складали втікачі з Російської імперії, перехід яких не пов`язаний з подіями 1775 р. на Запорожжі. Переважно це селяни-кріпаки, державні селяни, військові поселенці, дезертири, козаки з Дону, міщани, священики тощо.

Остання група становила нове покоління Задунайської Січі. Так звані «молоді» козаки різнилися за походженням і про запорозьке козацтво з його традиціями мали загальне уявлення. Козаками вони стали вже за Дунаєм, на Січі. Відсутність випробуваних часом суворих правил та, на-віть, спеціальних процедур під час прийняття до козацького середовища давала можливість практично всім бажаючим записатися до козацького куреня чи оселитися в «запорозькій» слободі і поповнити ряди райї. Але хоч новоприбулі і називали себе козаками, рідко хто з них ставав справжнім запорожцем. Професійними вояками вони ставати не збиралися. Їх повністю задовольняв такий стан речей, коли можна було вільно займатися господарством та отримувати з цього прибутки.

 

Бачимо, що задунайське населення більш цікавить розвиток господарства, ніж військові справи. Економічний пріоритет призводить до занепаду військової справи. Військова служба на користь султана стала для за-дунайських козаків тяжкою і небажаною роботою. Не стимулювала військових занять задунайців навіть платня турецького уряду. Використання козацтва для придушення визвольних рухів християнського населення Османської імперії викликало протест задунайців. Вони навіть боялися показувати свої військові вміння, бо не бажали воювати «проти братів по релігії, що билися за визволення». Як наслідок, в силу внутрішніх та зов­нішніх причин, поступово занепадає військова організація задунайських козаків. Таким чином, головними причинами переходу задунайського населення в межі Російської держави є причини соціально-економічного характеру, які визначили кризу Задунайської Січі, що проявилася в еволюції козацьких традицій та звичаїв.

Учитель.

Як уже зазначалося, козаки, які воювали проти Туреччини в 1828–1829 рр., були об’єднані в Окреме Запорозьке військо (пізніше це військо одержало назву Азовського козацького війська).

Робота з документом ( сторінка 22)

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Відповідають на запитання:

Як ви думаєте, якою була доля козаків, які не забажали переселятися на Кубань?

Учитель: якою людиною був перший наказний отаман Йосип Гладкий?

Учень розповідає про діяльність Гладкого.( додається)

V. Узагальнення та систематизація знань:

Завдання

• Що таке «українське питання»? Який вплив воно справляло на міжнародні відносини першої половини ХІХ ст.?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника:  параграф 3, відповідати на питання на стор. 23, творче завдання № 14 за бажанням.

 

 

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
26 грудня 2017
Переглядів
72
Оцінка розробки
Відгуки відсутні

Отримайте безкоштовний сертифікат про публікацію авторської розробки

Кожна публікація гарантує участь у конкурсі для вчителів

Додати розробку