Конспект уроку з історії України у 7 класі на тему: "Правління князя Володимира. Утвердження Христової віри"

 

 

 

 

Тема:   Правління князя Володимира. Утвердження Христової віри.

Мета:   Ознайомити здобувачів освіти з життям і діяльністю князя

              Володимира та справами, які уславили його; опрацювати нові поняття:

              «християнство», «хрещення»; вчити висловлювати особисте ставлення

             до історичних осіб та подій; розвивати вміння опрацьовувати текст,

              навички роботи з історичною картою та хронологічною послідовністю;

             виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого нашого

             народу.

 

Обладнання: історичні карти, портрет князя Володимира.

Тип уроку: комбінований.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Психолого-педагогічний настрій на роботу, корекція емоційного стану здобувачів освіти.

ІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти

1. Фронтальне опитування

 - Що ми вивчали на попередніх уроках?

 - З якими князями ми познайомилися?

 - Які східнослов’янські племена підкорив князь Олег?

 - Як називалася створена Олегом держава?

 - Який князь почав керувати Київською державою після Олега?

 - Поясніть причини повстання древлян проти князя Ігоря?

 - Хто князював у Києві після загибелі Ігоря?

 - Що княгиня Ольга здійснила для зміцнення своєї держави?

 - Розкажіть, що Ви знаєте про правління Святослава?

- Кого ми вважаємо давніми мешканцями України?

- Які племена належали до східних слов’ян? Чому вони так називалися?

- Назвіть назви східнослов’янських племен, які жили на території сучасної України та вважалися давніми її мешканцями.

- На території якого племені слов’ян було засновано у X ст. місто Київ?

 

 

2. Індивідуальне завдання

Скласти хронологічну таблицю:

Аскольд і Дір  - 860-882рр.

Олег  - 882-912 рр.

Ігор  - 912-945 рр.

Ольга  - 945-957 рр.

Святослав  - 957-972 рр.

 

3. Підсумок опитування

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо важливу тему для всього українського народу: «Запровадження Християнства в Київській Русі». Головною дійовою особою цієї події був великий князь Київський Володимир (980-1115 рр.).

2. Озвучування очікуваних результатів методом «Мікрофон»

- Діти, яких результатів ви очікуєте після вивчення теми уроку?

 

ІУ. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

 

План пояснення вчителя

1. Київська держава за часів Володимира Великого.

(У розповіді вчитель розкриває життя та політичну діяльність князя Володимира).

 

Словникова робота

«Змієві вали» – оборонні земляні насипи на берегах річок.

Боярин – великий землевласник, воїн князівської дружини, радник князя.

Тризуб – герб князя Володимира.

•    Хто переміг у міжусобній війні за Київський престол?
•    Які племена підкорив князь Володимир?
•    Чому князь Володимир будував «Змієві вали»?

 

2. Запровадження Християнства на Русі.

 

Володимир Великий справді був видатним князем – він добре збагнув потреби своєї великої держави. Як ця політична мета співвідноситься із запровадженням християнства? Щоб розв’язати це завдання, давайте пригадаємо, якими були вірування у слов’ян?

(Перегляд фрагмента фільму «Історія України, 2009. Язичницька віра у стародавніх слов’ян, 12 серія» 38:44-41:46).

 

- Тож пригадайте, діти, які боги були у давніх слов’ян?

- Якими явищами природи вони керували?

 

Свій вибір Володимир Великий зупинив на християнстві візантійського зразка.

 

•    Як ви вважаєте, чи випадковим був цей вибір? Чому?

 

Дійсно, цей вибір не був випадковим.

По-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров'я визначився південний вектор цивілізаційної орієнтації, який значно посилився після появи торговельного шляху «з варяг у греки».

По-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення (Андрій Первозваний, християнізація готів наприкінці IV ст., хрещення у Візантії Аскольда та Ольги). Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: він отримував ідеологічну підтримку своїм державницьким планам.

По-третє, через візантійське православ’я Русь долучалась до християнського віровчення рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.

Проте Володимир переймався, що, прийнявши християнство, потрапить в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії.

- Поміркуйте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь?

Прийняття християнства стало важливою подією у житті східних слов’ян. Зникли протиріччя муж племенами. Нова віра закликала жити у мирі, злагоді та любові до ближнього. Запровадження християнства стало найбільшим досягненням Володимира. Православна церква визнала князя святим, а народ оспівав його у билинах та казках. Йому присвячено багато художніх творів.

Робота у зошиті.

«Князь» – правитель земель-князівств, голова держави, владу якого передають у спадок.

 

«Християнство» – світова релігія, віра в Ісуса Христа.

 

У. Фізкультхвилинка

3. Дослідницька робота:

Давайте уявимо себе істориком-дослідником та за допомогою писемних джерел за інструкцією щодо вивчення діяльності князя Володимира визначимо, які справи уславили його, висловимо своє власне ставлення.

Ми організуємо з вами дослідницьку роботу як у групах, так і індивідуально. Прошу об’єднатися у дві групи тих здобувачів освіти, які народилися: І група – осінь, зима. II група – весна, літо. Здобувачі освіти, які будуть працювати в групах, не забувають правила роботи в групах:

Правила роботи в групах:

1. Визначаємо ролі: лідер групи, доповідач, хронологіст.

2. Уважно, не перебиваючи, вислуховуємо кожного.

3. Говоримо коротко і ясно, щоб всі могли висловитися.

4. Не перебиваємо того, хто говорить.

5. Використовуємо під час обговорення такі слова: «я вважаю...», «мені здається...», «Вибач, але на мою думку...»

6. Того, хто виступає, обирає та готує група.

  

  4. Робота з підручником:

І група:

Володимир Великий. Підручник. Стор. 85-87.

ІІ група:

Хрещення Русі. Підручник. Стор. 89-91.

Інструкція щодо вивчення діяльності історичного діяча, явища.

- Коли історичне явище відбулося?

- Про кого йдеться?

- Коли правив?

- Основна діяльність (що здійснив?)

- Відношення до релігії;

- Які риси характеру відомі?

- Ваше ставлення до історичного явища.

Презентація дослідницької роботи Робота з датами та подіями

Робота в зошитах.

Князь Володимир великий:

- Розширив та зміцнив кордони держави;

- Заснував нові міста;

- Розпочав карбувати перші давньоруські гроші;

- Відкрив першу школу;

- Зрікся язичництва;

- У 998 р. запровадив християнство.

Хрещення Русі.

Питання:

Чому ми можемо назвати Володимира історичним діячем?

 

УІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Індивідуально-корекційна робота.

- Робота по картках.

- Текстові завдання.

2. Вправа «Правильні твердження» – описки.

Учитель зачитує твердження, здобувачі освіти усно визначають, які з них правильні:

- За князювання Володимира на Русі почали карбувати перші давньоруські гроші (так).

- Хрещення Русі відбулося у 1003 році (ні).

- 988 року князь Володимир здійснив хрещення Русі (так).

- За славні діла Володимира назвали Мудрим (ні).

УІІ. Підсумок уроку

 

Рефлексія.

- Про яку історичну особу – володаря Київської держави ви дізналися?

- Які події з історії за часів правління князя Володимира Великого запам’яталися?

- З якими новими поняттями ознайомилися?

- Чого навчилися на уроці?

- Що було не зрозуміло?

- Що зацікавило?

- Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?

Висновок:

Сьогодні на уроці ми з вами познайомилися з часами, коли Київська Русь міцніла за часів правління князя Володимира. Цей князь залишив яскравий слід у нашій історії, як писали візантійці:

«Народ не славний, народ, про який до сих під ніхто не згадував, народ, який ми ставши на рівні з невільниками, – а таке добув собі ім’я, такий став славний. Ганебний, бідний – дійшов до такого значення і багатства».

Пишаймося історією нашої держави. Будемо гідними нащадками.

УІІІ. Домашнє завдання

Читати стор. 85-90.

І відділення

Переказувати близько до тексту, аналізувати події.

ІІ відділення

Давати відповіді на запитання до тексту.