Урок " Культура Русі - України наприкінці X –у першій половині XI ст."

    Тема:  Культура  Русі - України наприк. X –у першій половині XI ст.

I.   Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1.Людина ,якій належить верховна державна влада.(Князь)

2.Орган влади, який виник з старших членів дружини.(боярська дума)

3.Збори городян Києва.(Віче)

4.Хто перший на Київській Русі прийняв християнство?(княгиня Ольга)

5.Чиїм сином являвся Святослав?(Ольги та Ігоря)

6.Хто заснував місто Володимир?(Володимир Великий)

7.Віра в багатьох богів?(язичництво)

8.Син Володимира в майбутньому великий київський князь?(Ярослав)

9.Перший збірник законів.(Руська правда)

10.Його прозвали «тестем Європи»(Ярослава Мудрого)

11.Рік запровадження християнства.(988)

12. Місто,територія якого за правління Ярослава зросла у сім разів.(Київ)

 Метод «Синтез думок»

Поміркуйте, який вплив справило запровадження християнства на розвиток культури Київської Русі. (всі думки записуємо на дошці)

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Розвиток   писемності та освіти

2.   Найдавніші книжки збережені до сьогодні

3.   Розвтиток архітектури.

4.Розвиток образотворчого мистецтва

Тема уроку записана на дошці.

Запитання й завдання

Який термін використано в записі теми уроку?

Дайте визначення поняття «культура».

Словникова робота

Культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії

За аналогією складіть план вивчення нового матеріалу. Запишіть у зошити. Зачитайте в класі.

III. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

Прочитати текст підручника скласти план відповіді на теми: писемність, література,  архітектура і образотворче мистецтво.

Робота в групах

Поділити клас на 2 групи кожна група опрацьовує одну із тем.

Прослухавши розповідь 1-ї групи, 2-а група повинна дати відповіді на запитання, поставлені вчителем, і навпаки. Ефективнішою визнається робота тієї групи, яка краще викладе матеріал, на підставі якого інша група відповість на запитання.

Культура Київської Русі

Культура Київської Русі іде коренями в глибини народної культури слов’янських племен. Вона вбирала кращі досягнення сусідніх народів, особливо сильним у період розквіту Київської Ру­сі був вплив візантійської культури. За час існування Київської Русі культура слов’ян підняла­ся до рівня передових європейських країн. Основні культурні досягнення Київської Русі були такі:

писемність; широке розповсюдження грамотності, шкіл;

різноманітна за жанрами література;

самобутні архітектура, образотворче мистецтво, музика.

 I ГРУПА  -    Писемність, освіта та найдавніші книжки

До другої половини IX ст. у слов’ян (східних, західних, південних) не було абетки і писемності. У 863 р. слов’янський просвітитель Кирило (Філософ) створив слов’янську абетку. Дотепер точно невідомо, була це глаголиця або кирилиця[1]. Кирило і його брат Мефодій були направ­лені візантійським імператором до Моравії з метою проповіді християнства слов’янською мо­вою. Кирило і Мефодій переклали на слов’янську мову церковнослужебні книги (вибрані чи­тання з Євангелія, апостольські послання, Псалтир та ін.). Діяльність Кирила і Мефодія за­клала основи слов’янської писемності.

Писемні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нас, на глаголиці належать до кінця X ст. (Київсь­кі листки, наприклад). Глаголиця проіснувала недовго, в XI ст. її витиснула кирилиця. Є дато­вані писемні пам’ятки, написані кирилицею: Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Ізборни­ки Святослава (1073, 1076 рр.), Служебні книги (1095, 1096, 1097 рр.), Берестяні грамоти (побутове листування на корі берези).

В XII ст. у Київській Русі була вже велика кількість людей, “які опанували писемність. Існували школи. Найбільш освіченими були монахи і представники панівного класу феодалів.

Література

Література Київської Русі зароджується з поширенням писемності. У Х-ХІ ст. література була в основному перекладною. З грецької, давньоєврейської, сірійської та інших мов переклада­лися церковнослужебні книги, епічні твори, хроніки і т. д.

В другій половині XI ст. з’являються твори слов’янських авторів. Це літописи, житія святих, проповіді.

Видатними діячами культури були митрополит Іларіон («Слово про закон і благодать»); єпископ Феодосій Печерський (автор 11 творів релігійного, морального, політичного зміс­ту); літописці: Никон[2] (літописний звід 1073 р.), Нестор (монах, один з авторів «Повісті ми­нулих років»): Сильвестр (єпископ, автор 2-ої редакції «Повісті минулих років»); князь Воло­димир Мономах («Повчання дітям»).

 II ГРУПА -   Архітектура і образотворче мистецтво

У X ст., у період розквіту Київської Русі, починають розвиватися архітектура і образотворче мистецтво. Давньоруські майстри освоїли прийоми кам’яного зодчества, мистецтво мозаїки, фрески, іконопису.

Багато творів архітектури та образотворчого мистецтва загинули в період монголо-татарського ярма. Але на щастя, частина їх збереглася до наших днів. Залишилися також письмові описи деяких знищених творів. Архітектура і образотворче мистецтво Київської Русі вражають витонченим смаком, епічною монументальністю, суворою красою. Шедевром архі­тектури X ст. була кам’яна Десятинна церква в Києві (зруйнована в 1240 р.), що мала, мож­ливо, 25 куполів. Вона була складена з рядів каменю, що чергувалися з рядами плоскої ква­дратної цегли на розчині із суміші товченої цегли з вапном (цем’янка), У такій самій тєхніцІ кладки були побудовані в XI ст. Золоті ворота і Софійський собор у Києві, Києво-Печерський монастир, фортечні стіни і храми багатьох міст Київської Русі.

Давньоруські зодчі змогли у своєму мистецтві поєднати кращі досягнення візантійської і слов’янської архітектури, а саме: багатоглав’я і величні пропорції соборів, східчасте розташування зводів.

Міста Київської Русі відрізнялися мальовничістю і красою силуету: кремль з барвистими па­лацами і храмами, що сяяли позолотою куполів і хрестів, височів над місцевістю і гармонію­вав з навколишнім ландшафтом завдяки мистецькому використанню рельєфу в художніх ці­лях.

З творів образотворчого мистецтва збереглися тільки ті, які відносяться до середини ХІ ст. Це насамперед мозаїки і фрески Софійського собору в Києві, виконані переважно візантійсь­кими майстрами. Інший вид образотворчого мистецтва – мініатюра. В усім багатстві фарб тонкості виконання мініатюра представлена в «Остромировому Євангелії» (1056-1057 рр.)

В XI ст. у Київській Русі з’являються майстри іконопису. Широким визнанням користувалися роботи Алімпія (Аліпія) – монаха Києво-Печерського монастиря. Про це розповідає Печерський патерик. Але, на жаль, ікони, що беззастережно належать до мистецтва Київської Русі, у тому числі і роботи Алімпія, не збереглися.

Самостійна робота

На основі інформації з підручника та додаткової інформації скласти таблицю «Культура Київської Русі».

IV.   Закріплення вивченого матеріалу

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Заснування перших шкіл пов’язано з ім’ям Ярослава Мудрого. (Ні)

2.   Фреска — це розпис водяними фарбами по вогкій штукатурці. (Так)

3.   Скоморохи — це мандрівні актори. (Так)

4.   Слов’янську абетку створив митрополит Іларіон. (Ні)

5.   Заснування першої державної бібліотеки пов’язане з ім’ям Ярослава Мудрого. (Так)

Підбиття підсумків

Визначте внесок князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого в розвиток культури Київської Русі.

V.  Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал, підготуватись до контрольної роботи