Конспект уроку з мистецтва для 8 класу на тему "Українські пам'ятки класицизму"

УРОК № 26.

ТЕМА: Українські пам’ятки класицизму.

Мета: ознайомити учнів із прикладами вітчизняних шедеврів стилю класицизм в архітектурі та скульптурі; ознайомити із творчістю українських представників класицизму;виховувати інтерес до творчості українських митців стилю класицизм.

Тип уроку: урок-подорож

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

ІІ. Шедеври класицизму в архітектурі України

Розповідь вчителя. Кінець ХVІІІ – поч. .ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю – класицизму. Спорудам того часу  притаманні світлі барви, стримані й чіткі архітектурні форми, відсутність пишного оздоблення. Основними ознаками нової архітектури були імпозантність і урочистість.              ( слайд 2)

У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури великою мірою зумовлюється прогресом будівельної техніки. В цей час поступово впроваджуються в будівництво металеві конструкції, проте, як і раніше поширене було дерев’яне будівництво.

Давайте поринемо в світ архітектури України епохи класицизму і послухаємо, що нам підготували наші екскурсоводи.

1-ша зупинка: БУДІВЛЯ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - головний і найстаріший корпус університету, розташований у центрі Києва на вулиці Володимирській, 60. Пам'ятка історії національного значення і символ вітчизняної фундаментальної університетської освіти. Будинок Червоного корпусу був збудований у 1837-43 рр. у стилі класицизму за проектом італійського архітектора Вінченцо (Вікентія) Беретті (1781-1842 рр.). Будівля обіцяла стати надзвичайно величною та суворою. Будівля являє собою величезний замкнений квадрат із внутрішнім двором. Особливо виразна архітектура східного фасаду, що досягнуто контрастним протиставленням протяжної площини стін могутній вертикалі колон портика, який вирішено в іонічному ордері на всю висоту будинку. Будівля Київського університету Будинок Головного («Червоного») корпусу університету збудований у традиціях російського класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті. Будівля вийшла надзвичайно величною та суворою.

Будівля університету являє собою монументальний замкнений квадрат з довжиною фасаду 145,68 м. Всередині будівлі знаходиться великий внутрішній дворик.(слайд 3)

2-га зупинка: ПАЛАЦ КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО У БАТУРИНІ. Після скасування гетьманства (1764р.) Кирилу Розумовському спало на думку побудувати у Батурині палац. Його будівництво за проектом шотл. арх. Чарльза  Камерона тривало протягом 1799-1803 рр. Палац має три поверхи. Один фасад прикрашено лоджією, другий — балконом. Бічні фасади мають напівротонди, що значно збагатили силует. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбудову цієї пам'ятки архітектури. (слайд 4)

3-я зупинка: ВОРОНЦОВСЬКИЙ ПАЛАЦ (ОДЕСА), побудований в стилі ампір, знаходиться на знаменитому Приморському бульварі, на пагорбі, виступаючому в море. За оформлення і прикраси він анітрохи не поступався палацових будівель Італії . Звели Воронцовський палац в 1827 році, згідно з проектом архітектора Ф. К. Боффо. У розкішних інтер'єрах, оформлених знаменитим скульптором і живописцем Карлом Скотті, використані прийоми романтизму. (слайд 5)

4-та зупинка: ПАЛА́ЦОВО-ПА́РКОВИЙ КО́МПЛЕКС «СТАРОМЕРЧА́НСЬКИЙ» — пам'ятка культурної спадщини національного значення, що знаходиться приблизно в 30 км від Харкова, в селищі міського типу Старий Мерчик Валківського району Харківської області. Садиба була заснована у кінці XVII – початку XVIII століття полковниками Ізюмського слобідського козацького полку Шидловськими. Будівля палацу виконана у стилі раннього класицизму, насичена архітектурно-ліпними деталями. Монументальність об’єму досягнута використанням великого ордеру, міцного антаблементу, переважанням вертикальних членувань понад горизонтальними. В оздоблені фасадів використовуються такі деталі, як пілястри, ліпні гірлянди, кронштейни, горизонтальні тяги, прорізні віконні створи, ніші з вазами. (слайд  6)

5-та зупинка: ПАЛАЦОВО-ПАРКОВИЙ АНСАМБЛЬ «САМЧИКИ». Панський дім (палац) одноповерховий, в стилі пізнього класицизму (ампіру), побудований за проектом польського архітектора Якуба Кубицького. Будівля в формі видовженого прямокутного блоку на 15 осей, довжина — 44 метри, ширина — 16,5 метрів, висота — 14 метрів. Парадний фасад палацу виходить до озера, а парковий до галявини з фонтаном та чудовим парком, що займає 16,6 га. Парк створено відомим пейзажним архітектором Діонісієм Міклером.

Паркові будівлі в стилі класицизму доповнили і провінційним зразком шинуазрі — Китайським павільйоном. Вибудуваний з цегли, потинькований, прикрашений рустикацією, пілястрами, розфарбований в біло-жовті кольори, він теж цілком належав би класицизму, аби не висока гнучка покрівля з заокругленими «рогами» на кутах, який своєю формою нагадує дах китайської пагоди. На шпилі — флюгер у вигляді прапорця, в якому прорізаний напис «1814». (слайд 7)

6-та зупинка: СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР ДНІПРА — Один із кафедральний  храмів Дніпропетровської єпархії (в минулому Катеринославської) Української православної церкви, освячений в честь Преображення Господнього. Перший камінь в його будівництво було закладено Катериною II у травні 1787р. Будівництво проводилося з 1830р. по 1835р.

Собор споруджено у стилі класицизму за проектом архітектора О. Д. Захарова. Будівля Преображенського собору має високу архітектурно-художню цінність, оскільки відображає традиції російської класичної школи періоду її розквіту.    Сьогодні Преображенський собор - діючий храм, у якому щоденно проводяться богослужіння.  Перший проект собору підготував 1786 року видатний французький архітектор Клод Геруа, але його так і не виконали. Наступний архітектор Іван Старов, займаючись будівництвом Потьомкінського палацу та генерального плану Катеринослава, пропонував спорудити кафедральний собор за іншим проектом. Проте, в кінці епохи імператриці кафедральний собор в Катеринославі так і не був споруджений за проектами Геруа і Старова. Вдалося вивести лише фундамент. І тільки через півстоліття, в 1835 році Преображенський кафедральний собор нарешті добудували. Це довге мовчання ніби стало початком багатьох трагічних сторінок в житті собору. Після 1917 року його закрили і планували підірвати, а на місці собору мали встановити пам’ятник вождю пролетаріату Леніну. Тоді за ініціативи директора історичного музею Дмитра Яворницького собор перетворили в «Музей атеїзму». У роки війни з дозволу німецької влади богослужіння в соборі тимчасово відновились. (слайд 8)

7-ма зупинка: КОСТЕЛ СВЯТОГО ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ — Костел Іоанна Хрестителя - це римо -католицька святиня, яка була зведена в 1812 -1813 роках з ініціативи графа Браницького на горі Замковій, де раніше знаходилася внутрішня міська фортеця. Саме тут, за припущеннями істориків, розташовувалася і більш давня церква, яка дала назву всьому місту. Граф Браницький побудував костел у пам'ять про свого сина Олександрі, який загинув в молодості.Архітектура костелу на виді зверху являє собою стандартний для католицьких споруд хрест, східно - західна вісь якого витягнута. Декор інтер'єрів особливо цікавий своєю орнаментальним ліпленням і ажурними розетками, які зображують складні вишукані сюжети, а також білими мармуровими стелами. Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам'ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані. В даний час костел Івана Хрестителя функціонує як концертний зал для виконання органної та камерної музики. (слайд 9)

8-ма зупинка: ПАЛАЦ ПОТОЦЬКИХ – одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова і України, закладений у 1880 році, виконано в стилі французького класицизму. Він має цегляну Н-подібну будівлю з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами, три поверхи з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон, ліпними консолями балконів та балюстрадами . Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Зі сторони заднього фасаду палац має терасу, заокруглені сходи з балюстрадою спускаються в парк (до 1879 року тут знаходився великий міський парк, але на початку XX ст. навколо палацу збудували низку багатоповерхових будинків, тому вид на будівлю залишився відкритим лише з однієї вулиці).(слайд10)

До речі, біля палацу Потоцьких в 1978 р. режисером Георгіем Юнґвальд-Хількевичем були зняті сцени відомого і для багатьох улюбленого фільму “Д’Артаньян та три мушкетери” за мотивами роману Олександра Дюма – батька “Три мушкетери”.

В 2007 р. відбулися зйомки продовження пригодницького фільму “Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні”, де також крупним планом відзняте подвір’я та інтер’єр палацу Потоцьких.(слайд 11,12,13)

Вчитель. Дякую вам за цікаві розповіді. Але наша подорож ще не закінчилася. Я хочу вам ще сказати декілька слів про скульптуру класицизму.

Скульптура.

.Пластичне мистецтво класицизму в Україні представлене переважно творами монументальної та монументально -декоративної скульптури.

Прикладом є ПАМ'ЯТНИК ДЮКУ РІШЕЛЬЄ -першому градоначальнику і одному із засновників міста -на Приморському бульварі в Одесі. Де Рішельє, нащадок кардинала, іммігрував до Росії і отлившись при військових діях, отримав у нагороду посаду генерал-губернатора міста Одеси. Усі вважають його одним із засновників Одеси, незважаючи на те, що градоначальником він став тільки через 9 років від її заснування. Він пішов на підвищення після 11 років управління Одесою і став прем'єр-міністром Франції.

Розпочався збір коштів і зведення пам'ятника після смерті Дюка де Рішельє. Роботами керували знаменитий архітектор Ф.К. Боффо і відомий скульптор І. П. Мартос. Скульптура і горельєфи були відлиті в бронзі ливарним майстром В.П. Єкімовим в Санкт-Петербурзі. Урочисте відкриття пам'ятника Дюку де Рішельє відбулося в 1828 року.

В основі пам'ятника є три барельєфа, що символізують землеробство, судову систему і торгівлю. Останній з них, а саме мішечок з монетами, зображений на ньому, користується особливою популярністю у туристів. Згідно з однією з легенд людини, яка до нього доторкнеться, чекає успіх і багатство. Пам'ятник Дюку де Рішельє на протязі багатьох років є беззмінним символом Одеси і це неспроста, оскільки він увічнив пам'ять про великого людині, яка багато зробила для міста, який називають зараз не інакше як Південна Пальміра.(слайд 14)

Знаменитий львівський скульптор АНТОН ШІМЗЕР (1790–1838) створив у Львові перших десятиліть ХІХ століття чимало монументально-декоративних творів у стилях класицизму й ампіру, які донині прикрашають один із найгарніших некрополів Європи – Личаківський цвинтар.(слайд 15)

ПАМ’ЯТНИК БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ є найвідомішим пам’ятником Києва, своєрідною візитівкою міста. Скульптура є символом мужності полководця, який неначе зупиняє стрімкий рух, аби вказати народові, що зібрався на. площі, па північний схід (саме на Софійському майдані в 1648 році кияни зустрічали Хмельницького та козацькі полки після перемоги під Пилявцями). У владному приборканні коня, рішуче піднесеній правій руці з булавою, зверненому до народу обличчі відчувається незламна воля сильної особистості.  (слайд 16)

ІІІ. Підсумки уроку. Узагальнення вивченого матеріалу.

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Чи сподобався вам урок?  Чим саме?

 -        Назвіть характерні риси класицизму в українській культурі

-         Якими видами скульптури представлений стиль класицизм в Україні?

-          Порівняйте риси європейського та українського мистецтва цієї доби.

  ІV. Домашнє завдання.

Спробуйте скласти розповідь або міні-твір про розвиток мистецтва від бароко до класицизму в Україні.