Конспект уроку з музики у 4 класі на тему: «Сяйво козацької слави»

Про матеріал

На цьому уроці учні ознайомляться з жанром історичних пісень на прикладі української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Урок наповнений різними видами діяльності.

Перегляд файлу

Загальноосвітня школа І ступеня с. Сухостав

Гусятинського району

 

 

 

 

Конспект уроку

 з музики

 у 4 класі

«Сяйво козацької слави»

 

 

 

 

 

 

                                                         Підготувала

                                                                 вчитель музики

                                                                                          Підколодна Ірина             

                                                                                               Михайлівна

 

 

Мета: Ознайомити учнів з жанром історичних пісень на прикладі української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть».

Розвивати: вокально-хорові та музично-ритмічні навички (музичний слух, пам'ять, почуття ритму, дикцію, артикуляцію, дихання).

Виховувати: інтерес до музики, вміння її слухати, естетичний смак, повагу і шану до української культури, патріотичні почуття до Батьківщини.

Формувати: потребу сприймати та виконувати високохудожні музичні твори.

Обладнання:

1. Музичний матеріал: Євген Адамцевич «Запорізький марш»; музика «Їхали козаки АТО», український народний танець «Гопак»; українська народна пісня «Ой на горі та й  женці жнуть».

2. Т.З.Н. Комп'ютер, проектор, магнітофон.

3. Презентація.

4. Дидактичний матеріал: Прислів’я, козацька атрибутика, аркуші паперу та олівці.

 

Тип уроку:   урок-екскурс

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Вхід до класу під музику Є. Адамцевича «Запорозький марш»

 

ІІ. Музичне вітання:

Вчитель

«Добрий день, школярики, України цвіт.

З неба тепле сонечко шле усім привіт!»

Учні

«Добрий день! Добрий день!

Хай щасливим буде день!»

 

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Вчитель. Могутню історію нашого народу можна простежити через пісні. Народні пісні, у яких йдеться про події минулого, називаються історичними. І сьогодні, ми з вами розглянемо один із видів історичних пісень – козацькі. Тому, тема уроку звучить так: «Сяйво козацької слави».

( Ілюстрація)

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Треба битись без пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

 

ІV. Бесіда.

  •                   Про кого ви почули у цьому вірші? (Про запорозьких козаків)
  •                   Так, дійсно, про козаків. А що вам відомо про козаків? Можливо, ви щось чули про цих відважних захисників України? (відповіді учнів)
  •                   З ким воювали козаки? (Турками, татарами, ляхами, москалями)

На початку 16 ст. зародилося козацтво. Пізніше, сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці (ілюстрація).  Козаки взяли на себе обов’язок захищати українські землі від татаро-турецьких нападів. В мирні дні, як правило, козаки свій вільний час присвячували фізичній підготовці: "об'їжджали» коней, вправлялися в стрільбі, фехтуванні на шаблях. Найулюбленішими розвагами у козаків були рухливі ігри та змагання на силу, витривалість, спритність. Особливістю запорозьких козаків було те, що вони брили голови, залишаючи довжелезного чуба і вуса. Одягались вони у вишиті сорочки, шаровари, шкіряні чоботи, шапки, жупани та мали довгий пояс. За широким поясом носили люльку, до нього ж прив'язували порохівницю з порохом. За плечима носили карабін, схожий на нашу рушницю. А на боку у козака завжди висіла гостра шабля, з якою він ніколи не розлучався. Вміли славні козаки й відпочивати. Під час відпочинку козаків лунала гра бандури, лилась пісня, затівалися різноманітні ігри та змагання. А ще неможливо було уявити собі козака без запального танцю-гопака.

 (відео «Гопака»)

Гопак – веселий, запальний танець у дводольному розмірі його назва походить від слова гупати, тобто тупотіти, стрибати, і від вигуку «Гоп»,яким звичайно закінчується виконання танцю. І справді, виконавці гопака притопують ногами, стрибають, кружляють – Спочатку неквапливо, а потім усе швидше, й швидше. Музика гопака часто звучить не лише радісно, а й мужньо, героїчно. Гопак виконує один танцюрист або кілька. Кожен з них вигадує власні рухи. Тоді танець перетворюється на змагання: хто краще? Об'єднувалось в цьому танці і мистецтво воїна, і особливості козацького характеру. Не раз гопак приходив на допомогу козакові в запеклому бою з ворогом.

 

V. Фізкультхвилинка

Козацька розминка

Раз - два - голова,

Щоб трималася на в’язах

Ми тренуємо всі м’язи

Три - чотири, руки в ділі – 

Раз кулак, два кулак – 

Бий сильніше козак.

Щоб триматись на коні,

Треба ноги нам міцні,

Сильні ноги, дужі ноги –

Не злякаються дороги.

Підемо разом в присядку

Це найкраща зарядка.

 

. Розучування пісні.

 Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці. А розігнувши натомлені спини бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи і розкурює свою знамениту люльку…. Пісня, з якому ми з вами сьогодні познайомимося «Ой на горі та й женці жнуть» донесла до нас пам’ять про героїв цієї боротьби.

  •                   Як ви гадаєте, яким повинен бути характер пісні, для того, щоб передати образ справжнього, мужнього героя, захисника своєї Батьківщини? (Маршова, мужня, щиросердечна, правдива, героїчна, мужня, енергійна, переможна, урочиста, виразна, впевнена, піднесена)
  •                   Послухайте пісню у виконанні Державної капели бандуристів і зверніть увагу на характер музики, на динаміку, на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням.

(Слухання пісні. Відеофрагмент « Ой на горі та й женці жнуть» Чи такою ви її уявляли? А які славетні імена згадувалися в пісні? Яким був характер пісні, темп виконання? А якби характер музики був ліричним, чи змогла б музика повністю передати образ козака? (відповіді учнів)

  •                   Розспівування. Виконання вправ – розспівок на розвиток дихання
  •                   Розучування пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

- опрацювання тексту І та ІІ куплетів (слайд 7)

- ритмізація І куплету звертаємо увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

- Робота над піснею.

Робота в групах (ІІ групи)

І група – Ілюстрація до 1 куплету пісні.

ІІ група – Інсценізація 2 куплету пісні.

ІІІ група – Складання слів-пазл (Прислів’я про козаків)

  •                   Учні складають такі прислів'я про козаків.
  •                   Козак не боїться ні хмари, ні грому.
  •                   Де козак, там і слава.
  •                   Степ та воля - козацька доля.
  •                   Козак — слабкому захисник, цінити побратимство звик.
  •                   Козак з біди не заплаче.
  •                   Ми з такого роду, що любимо свободу.
  •                   Чоловік без волі, що кінь на припоні.
  •                   Добре братство краще за багатство

 

  •                   Чи є сьогодні «козаки» в Україні? Хто вони? (Це ті хто нас зараз захищає. Це воїни АТО. Це герої Небесної Сотні)

Учитель. В них нема коней. В руках замість шаблі граната. А в серці, як і в козаків, велика любов до України і її народу.

(перегляд відео «Їхали козаки АТО» у виконанні гурту «Тінь сонця»)

 

VІІ. Підсумок уроку.

  •                   Скажіть мені: Які музичні твори звучали протягом уроку?
  •                    Що під час уроку вразило вас найбільше?
  •                    Про що ви розповіли б своїм близьким?

Так діти, ми є українці і живемо в чудовому, співучому краї – в Україні, і наше завдання – вивчати, зберігати шанувати нашу українську культуру, мову, пісню. В народі кажуть: «той народ, який забув свої пісні вмирає наполовину, а який забув ще й свою мову – вмирає назавжди, зникає з лиця землі». Український народ має ніжну співучу душу, любить музику і танці. Пісня – душа народу, правдиве дзеркало його життя і побуту. В піснях відображається героїчна історія народу, його думи, мрії про щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної література

1)      Л. Масол, Л. Аристова. Музичне мистецтво 4 клас. Харків. 2013

2)      О. Ю. Радко. Уроки музики 1-4 класи. Тернопіль.2010

  1.               « З Української старовини». Київ. Мистецтво.1991
  2.               Інтернет-ресурси

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 лютого 2018
Переглядів
3285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку