Конспект уроку з природознавства для 5 класу на тему "Урок 56 Водне середовище життя. Пристосування організмів до життя у воді."

5 клас

Урок 56

Водне середовище життя. Пристосування організмів до життя у воді.

Мета уроку :

навчальна:

• ознайомити учнів із різноманітністю середовищ життя;
• ознайомити з чинниками водного середовища та особливостями пристосування організмів до життя в ньому;
• схарактеризувати водне середовище, способи пристосування організмів до життя в ньому.

розвивальна:

• розвивати увагу, пам’ять і логічне мислення учнів, відпрацьовувати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, формувати навички самостійної та пошукової діяльності на уроці;
• розвивати вміння та навички спостерігати за живими організмами, порівнювати їх, складати опорні схеми та працювати з ними, комунікативні та творчі здібності, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, виступати перед аудиторією; 

виховна:

• виховувати сумлінність та наполегливість під час виконання завдань, бережливе ставлення до природи і живих організмів;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ;
• формувати науковий світогляд,  любов до природи.

Тип  уроку : вивчення нового матеріалу.

Обладнання: кросворд, презентація, підручники, робочі зошити, фотографії організмів або малюнки тварин і рослин, що живуть у водному середовищі, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів.

Очікувані результати: учні дізнаються про різноманітність організмів, які мешкають у воді, про фактори, що діють у цьому середовищі, особливості їхнього впливу на живі організми, пристосування живих організмів до умов водного середовища.

Базові поняття і терміни: водне середовище існування.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Прийом «Психологічна настанова».

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіху на цілий день.

Для того, щоб упоратись на уроці із усіма завданнями будьте слухняними і старанними.

Завдання наші такі:

Люблю я свій розум,

Увагу та пам’ять.

Працює мій мозок.

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

здійсню я практично.

А зараз пригадаємо, що на минулому уроці ми вивчили наземно-повітряне середовище.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй»

Уперше галузь ботанічної науки, що вивчає всі водні рослинні організми від водоростей до квіткових рослин, назвав гідроботанікою німецький дослідник Ф. Гесснер.

Прийом «Бесіда»

Ми з вами продовжуємо вивчати середовища життя. У процесі історичного розвитку живі організми освоїли різні місця існування. Першим була вода. У воді життя зародилося і розвивалося багато мільйонів років. Вода покриває 71 % площі земної кулі. Основна маса води зосереджена в морях та океанах — 94-98%, у полярних льодах міститься близько 1,2% води і зовсім мала частка — менше 0,5 % у прісних водах річок, озер і боліт. Співвідношення ці постійні, хоча в природі, не перестаючи, йде кругообіг води.

У водному середовищі живе близько 7 % видів тварин і 8 % рослин від загального числа видів Землі. На підставі цього було зроблено висновок про те, що на суходолі еволюція йшла набагато інтенсивніше, ніж у воді.

 IІI. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Обговорення вислову.

 Море непідвласне деспотам. На поверхні морів вони можуть ще вчиняти беззаконня, вести війни, вбивати подібних до себе. Але на глибині тридцяти футів під водою вони безсилі, тут їх влада закінчується! (Ж. Верн)

Отже,  людина не пристосована до життя у воді, тому, опинившись під водою, вона стає безпорадною.

2. Фронтальна бесіда.

Учитель пропонує учням згадати те, що їм уже відомо про середовище життя та адаптації, щоб краще зрозуміти новий матеріал.

3. Розгадування кросворду.

1. Водойма створена людиною. (ставок)

2. Одне з морів, що омиває береги України. (Азовське)

3. Місце де на поверхні із землі витікає вода. (джерело)

4. Організми, які здатні активно пересуватись у товщі води. (нектон)

5. Частина океану, яка врізається в сушу. (море)

IV. Вивчення нового матеріалу

Водне середовище життя є найдавнішим. Саме у воді зародилося життя. За складом водне середовище поділяють на два види: прісне та солоне (морське).

• Згадаймо, скільки простору займає водне середовище на Землі.

 (Близько 70 %.)

Водне середовище — це  сукупність неорганічних умов (середовищних факторів) проживання організмів, основним ресурсом якого є вода.

Отже, водне середовище - це різні водойми планети від маленьких струмків до океанів.

1. Особливості чинників водного середовища.

Для багатьох організмів на Землі середовищем життя є вода.

Водне середовище характеризується особливими проявами таких чинників неживої природи, як освітленість, температура, вміст повітря, тиск, газовий склад, солоність води, рельєфу дна. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску.

 Особливістю водного середовища є також те, що в ньому розчинені різні речовини. Одні з них (їх називають солями) надають воді солоного смаку. Якщо вміст цих речовин незначний, таку воду називають прісною. Це вода річок, ставків, джерел.

Озеро Синевир

У воді морів і океанів вміст солей значно вищий, тому ці водойми називають солоними.

У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.

У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява.

Одні тварини мешкають поблизу водної поверхні чи над нею, другі — у товщі води; треті — на прибережному мілководді; четверті — біля дна. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій.

Характерні особливості :

• має різний вміст солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і океани);
• світло зосереджене у верхніх шарах водойм;
• коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;
• вода має менший уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);
• значні перепади тиску.

2. Умови водного середовища.

Світ мешканців водного середовища дуже різноманітний. Кисню у водному середовищі не так багато, як у наземно-повітряному, тварини пристосувалися забезпечувати себе цим життєве необхідним газом. Риби вбирають розчинений у воді кисень за допомогою зябер, жаба у воді дихає через шкіру, дельфіни, кити, тюлені, моржі мають легені, тому забезпечують киснем за його межами (атмосферним), щоб вдихнути повітря. Водні тварини мають обтічну форму тіла, вкрита слизом.

Тварини водного середовища

Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі.

Пристосування тварин до водного середовища:

• дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;
• обтічна форма тіла вкрита слизом;
• піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);
• тварини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;
• у деяких глибоководних організмів є світні органи;
• підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)
• наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;
• реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);
• у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив  від намокання.

Рослини водного середовища – важливі постачальники кисню для всіх його мешканців. У водоймах не побачиш дерев з міцним стовбуром, зате багато водоростей із гнучким тілом.

• зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;
• водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска).
•  

Водні рослини: а — глечики; б — латаття; в — рогіз; г — стрілолист

Водні рослини  поглинають необхідні речовини із води. Насіння рогозу, яке поширюється водою, має водонепроникні покриви і порожнини, заповнені повітрям. Тому воно декілька днів тримається на воді, а потім тоне.

Існує багато водойм, у тому числі и в Україні, які пересихають улітку. Особливостями їх мешканців є те, що вони за короткий час встигають дати чисельне потомство, і можуть тривалий час існувати без води в спілкуванні, доки вона з’явиться знову

Якщо ви дивилися підводні зйомки, то, звісно, пам’ятаєте, що підводні рослини і водорості найкраще ростуть на незначній глибині, куди добре проникають сонячні промені. І що далі ви просуваєтесь у глибину, тим темніше стає і менше трапляється рослинність, а потім зовсім зникає.

На глибину проникнення світла також впливають пора року, прозорість води. При значній масі органічних речовин у воді вона непрозора, і навпаки: якщо водойма не густо населена дрібними організмами та водними рослинами, то можна побачити, як на дні водойми плаває риба. На глибину понад 1 500 м світло не проникає взагалі.

Водяні рослини поділяють на прибережні, вільноплавні і занурені.

Вода — середовище існування водоростей. Найпростіші представники рослинного світу, одноклітинні і багатоклітинні водорості, зустрічаються скрізь: у прісній і солоній воді, на ґрунті, в термальних джерелах, на стволах дерев, на старих стінах будівель, на скелях і навіть на снігу, їх можна знайти в усіх широтах земної кулі. Усі водорості містять зелений пігмент — хлорофіл, який іноді може бути замаскований іншими пігментами (жовтими, коричневими, червоними або блакитними). Завдяки хлорофілу у водоростях відбувається процес фотосинтезу, тому усі водорості спроможні самі забезпечити своє існування.

Водорості є основним джерелом поживних речовин у водному середовищі і кормом для багатьох водних мешканців. Також деякі види водоростей використовують люди, наприклад, як корм для домашніх тварин. Люди використовують у їжу деякі водорості, як багате джерело йоду, макро- і мікроелементів.

Ламінарію (морська капуста) використовують у салатах і в косметології, порфіру (морська червона водорість) застосовують для приготування суші й інших страв східної кухні. Водорості використовують як біопаливо, як компонент для очищення стічних вод, як матеріал у фармацевтичній і хімічній промисловості.

Крім водоростей, водойми насичені іншою рослинністю. На мілководді ростуть водяні рослини з пливучим листям: жовті глечики, біле латаття, жабурник, ряска. Зеленим віночком оточують воду прибережно-водні рослини: спочатку очерет, осока, лепеха; далі — стрілолист, сусак, частуха. Рослини насичують воду киснем, очищують її від забруднення.

Пристосування рослин до водного середовища:

• зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;
• водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);
• листки деяких водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню та поживних речовин (водорості).

Різноманітність організмів у воді набагато менша, ніж на суходолі. Щільність води у 800 разів вища за щільність повітря. Тиск також набагато вищій, ніж на суходолі. (На кожні 10 м тиск зростає на 1 атмосферу.) Освітленість у воді зменшується із глибиною.

Важливим фактором є нестача кисню. Вміст кисню у воді приблизно у 20 разів менший, ніж в атмосфері. Він зменшується з підвищенням температури, а також у стоячих водоймах у зимовий період, коли вода відділена від атмосфери шаром льоду (саме тому, рибалки, які роблять ополонки, допомагають водоймам, адже через ополонки потрапляє кисень).

Вуглекислого газу у воді, навпаки, більше, ніж в атмосфері (приблизно у 150 разів).

У воді дуже швидко проводяться звуки, тому деякі тваринні організми, що мешкають у водоймах, видають звукові сигнали для спілкування з «родичами» (наприклад, косатки, кити, дельфіни). Також важливим фактором у воді є течія. 

Тварини, що є мешканцями водного середовища, пристосовані до перебування в ньому.

Тварини - мешканці водних глибин перебувають у суцільній темряві. Їхні очі або дуже великі, щоб вловлювати світло, або взагалі відсутні. У деяких глибоководних організмів є світні органи.

Усі їхні адаптації направлені на підвищення плавучості за рахунок збільшення поверхні тіла, обтічної форми, слизових покривів та формування тканин і органів, що містять повітря. Багато з них має плавці (китоподібні, риби).

У більшості водних рослин є спеціальні органи дихання — зябра.

Риби – типові мешканці водойм

Риби — мешканці водного середовища — добре пристосовані до життя у воді. Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання — зябра, але є види риб, які можуть, крім зябер, мати і легені, їх називають дводишними. Дельфіни і кити дихають киснем повітря над водою. Мають обтічне тіло, звужене до кінця. Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря.

Кити виринають, щоб вдихнути повітря

Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — під водою. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.

Звичайне тіло риби покрито лускою. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми. Під час руху риби кожен плавець виконує свою функцію: хвостовий плавець забезпечує рибам поступальний рух, спинні та анальний плавці надають тілу стійкості, грудні і черевні відіграють роль керма на поворотах, за їхньої допомоги риба рухається вперед. Пір’я водоплавних птахів також вкрите шаром речовин, що не змочуються водою.

Пристосування тварин до плавання:

а — акваріумна рибка сіамський півник; б — селезень

Деякі тварини можуть вільно пасивно парувати у воді (найпростіші, бактерії), а інші — активно (навіть реактивно) пересуватись (наприклад, риби, головоногі молюски, ссавці, водні змії та черепахи). Існують тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, актинії, деякі молюски).

Серед тварин водного середовища є істоти, які швидше нагадують рослини, наприклад корали. Вони прикріплюються до дна водойми.

Мешканці водного середовища

Таким тваринам властивий особливий характер харчування — відціджування або осадження завислих у воді частинок органічних речовин і численних дрібних організмів.

У водному середовищі мешкають і теплокровні тварини. У прісних водоймах України мешкають бобри. Їх густа шерсть змазана речовиною, що робить її непроникною для води.

Плавальні перетинки на ногах допомагають бобру рухатися у воді, а хвіст у формі весла – змінювати напрямок руху. Тобто хвіст бобра виконує роль керма. У разі небезпеки бобер голосно плескає хвостом по водій пірнає, що є сигналом тривоги для інших бобрів.

Бобри - управні інженери і будівельники. У крутих берегах вони риють нори з кількома входами, які розташовані під водою. Там, де немає можливості вирити нору,наприклад у болотистій місцевості, бобри споруджують хатки. Для цього численні гілочки скріплюються мулом і землею. Хатка бобра нагадує купку хмизу, та насправді це надійна фортеця від ворогів і укриття для зимівлі.

Бобри, які мешкають на неглибоких річках, будують греблі. Бобер здатний підгризати рослини під водою. Але ж існує загроза захлинутись! Щоб цього не сталося, губи опиняються позаду передніх зубів, щільно притискаються і вода не проникає до рота.

Тварини водного середовища: а — дельфін; б — бобер; в — видра

Жук-плавунець - велика комаха українських прісних водойм. Пласке, гладке й заокруглене тіло жука розтинає воду, наче підводний човен. Задня пара ніг плавунця схожа на весла. Завдяки ним жук плаває з такою швидкістю, що може позмагатися з рибою. Жук-плавунець дихає киснем повітря. Час від часу він виставляє з води задній кінець тіла. Через наявні в ньому спеціальні отвори повітря потрапляє в організм жука.

Мешканці наших водойм: 1- жук плавунець

У холодних морях температура води низька, але й там не припиняється життя. Тут мешкають тварини доволі великих розмірів - морські слони, моржі, тюлені та інші. Як вони пристосувалися до існування за цих умов, не маючи густого хутра чи пір’я, які б рятували їх від холоду? Виявляється, ці тварини під шкірою мають товстий прошарок жиру, товщина якого може сягати півметра. Це і є їхнім надійним захистом.

Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі. Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху. Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.

Тварини, життя яких пов'язане з водним середовищем:

а — крокодил; б — жаба; в — тюлень

Життя більшості тварин у воді пов’язане з існуванням у постійних сутінках чи в темряві, що дуже обмежує можливості зорової орієнтації. У воді світлові промені дуже швидко згасають, тому навіть ті тварини, які мають добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані. Орієнтація на звук у водних тварин розвинена краще, ніж зорова. Деякі види уловлюють навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускаються перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад, медузи). Багато мешканців водойм самі видають звуки (ссавці, риби, молюски, ракоподібні). Деякі тварини відшукують їжу і орієнтуються за допомогою ехолокації — сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації й сигналізації.

 Наприклад, прісноводна рибка водяний слон видає до 30 імпульсів за секунду, виявляючи безхребетних, яких вона може вполювати в рідкому мулі без допомоги зору. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імпульсів за секунду. Деякі риби використовують електричні поля також для захисту й нападу (електричний скат, електричний вугор тощо).

Маленькі рачки дафнії та циклопи, ніби зависають у товщі води чи на її поверхні, підхоплюються течіями й переносяться в інші місця. Медуза утримується у воді завдяки формі тіла, що нагадує дзвін. Стискаючи його, медуза виштовхує струмінь води, а сама рухається у протилежний бік. Подібний спосіб переміщення властивий і кальмару та восьминогу

Тварини водойм:

дафнія (1), циклоп (2), кальмар (3), медуза (4), восьминіг (5)

Деякі неглибокі водойми на Землі є тимчасовими, вони виникають після розливу рік, сильних дощів, танення снігу тощо. У таких водоймах, незважаючи на нетривалість їхнього існування, поселяються різноманітні тварини. Загальними особливостями мешканців таких пересихаючих водойм є здатність давати за короткі терміни численних нащадків і витримувати тривалі періоди без води. Представники багатьох таких видів закопуються в мул, переходячи до стану зниженої життєдіяльності (щитні, гіллястовусі рачки, планарії, малощетинкові черви, молюски й навіть деякі риби — в’юн, африканський протоптер і південноамериканський лепідосирен). Багато дрібних видів утворюють цисти (оточуються твердими оболонками), які витримують посуху.

Найбільше органічної речовини у водоймах утворюють автотрофи, які використовують сонячне світло, що пробивається крізь товщу води. Можливість уловлювати світло обумовлюється прозорістю води. У прозорих водах океану автотрофи можуть зустрічатись навіть на глибині 200 м (тропічних водах). У дуже замулених прісних водоймах шар, який заселяють автотрофи, може становити лише кілька десятків сантиметрів.

Найбільш активно водою поглинається червона частина променів світла, тому глибоководні моря зазвичай заселені червоними водоростями, які здатні за рахунок особливих барвників засвоювати зелене світло.

Рослини, що мешкають у водному середовищі, зазвичай є водоростями (одноклітинними та багатоклітинними). Вони не мають органів і тканин. Більшість із них пасивно плавають у воді, а деякі — ведуть прикріплений спосіб життя.

У водоймах можуть частково бути і вищі рослини (ті, що мають органи і тканини). Вони занурені у воду. Такі рослини одержують не всю кількість сонячного проміння, тому що частина його відбивається або поглинається водою. Відповідно ці рослини тією або іншою мірою є тіньовитривалими. Цим зумовлена збільшена поверхня органів, особливо листків, порівняно із загальною масою. У зв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню, у вищих водних рослин ускладнений газообмін. Однак у них добре розвинені міжклітинники, які сприяють регулюванню газообміну. Ці рослини мають дуже спрощену анатомічну будову, судини в них слабко розвинені або їх зовсім немає, воду вони сприймають всією поверхнею тіла. На поверхні листів кутикули немає або вона занадто тонка, щоб не створювати перешкоду в надходженні води до клітин.

 V. Засвоєння та закріплення знань

1. Твір-фантазія «Якби людина жила у воді» (самостійна робота).

Учні мають написати невеличкі твори, у яких висловлять припущення про те, як би мала виглядати людина, що мешкає у водному середовищі.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Фронтальне опитування.

• Які особливості водного середовища життя?
• Які організми живуть у воді?
• Які адаптації мають організми, що живуть у воді?

2. Прийом «Загадка»

Хто в зеленому жакеті

Галасує в очереті.

Хоч і плавати мастак,

А не риба і не рак?

                     (Жаба)

Плавала, купалась,

Сухою зосталась.

                      (Качка)

Водою їхали пани,

На них срібні жупани.

Хоч жупани — лата на латі.

Панам раді в кожній хаті.

                       (Риба)

Має хвіст, та не літає.

Має рот — не розмовляє.

Можеш вудкою спіймати

І загадку відгадати.

                       (Риба)

На ставку зробили дім

І живуть сім’єю в нім.

Хвіст широкий, як лопатка,

У малого...

                       (бобренятка).

Лист гострий, вузький.

Тягнеться високо,

Росте в болоті.

                      (Осока)

3. Прийом «Світлофор»

• Рослини можуть жити глибоко у воді.
• Водні рослини не здійснюють процес фотосинтезу.
• Насіння рослин, яке поширюється водою, має водонепроникні покриви і вирости, заповнені повітрям.
• Усі риби мають легені.
• У водному середовищі багато світла.
• Усі морські тварини однаково добре почувають себе на різних глибинах.
• Ще одним пристосуванням тварин до водного середовища є обтічна форма тіла.

4. Прийом «Взаємоопитування» 

• Назвіть основні пристосування водних організмів до існування у водному середовищі, 
• Назвіть відомих вам риб.
• Яке значення мають риби в природі та житті людини? 
• Як називаються рослини, які живуть у воді?

5. Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

• На уроці я зрозумів …
• Сьогодні на уроці я дізнався …
• Сьогодні я навчився …
• На уроці найцікавішим було …
• На уроці мені було найважче …
• Сьогодні на уроці я не зрозумів …
• У мене виникло запитання …
• На уроці мені сподобалося…

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати у підручнику § 41

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати інформацію про ґрунт як середовище життя - організмів.

Скарбничка знань

В океанах на глибині понад 1 км панує непроглядна темрява. Тут мешкають лише ті організми, які пристосувалися до таких умов. Деякі з них мають особливі світні органи, що світяться синім, зеленим або жовтуватим світлом. Вони засліплюють жертву і полегшують собі полювання.

Дивовижними створіннями, які мешкають в океані на глибині 1,5-3 км, є риби морські чорти, або вудильники, їх тіло вкрите шипами і бляшками, рот великий і широкий. Із спинного плавника морського чорта виростає і нависає над хижою пащею вудка, на кінці якої є світний орган. Морський чорт використовує її як приманку. Рухлива світна цятка привертає увагу організмів, що пропливають повз вудильника, а той обережно підтягує вудку до рота і в певний момент дуже швидко ковтає здобич. У деяких видів риб вудка з ліхтариком знаходиться в пащі. Такі риби плавають з відкритим ротом.