Урок "Конспект уроку літератури рідного краю на тему:"І. Немченко "Казка про Чайку Дніпрову"

 

(Література рідного краю)

Тема уроку. Іван Васильович Немченко «Казка про Чайку Дніпрову»

Мета уроку: ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника, зацікавити його творчістю; поповнювати теоретико-літературні знання новими відомостями;- розвивати вміння помічати в тексті художні деталі, працювати з текстом;  виховувати інтерес  та любов до літератури рідного краю.

Обладнання: мультимедійна презентація, проектор, екран, таблиці для кожного учня.

Хід уроку

Казка кличе нас у мандри…

Валерій Шевчук

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. « Казка кличе нас у мандри, велить бути у житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати  добра світового, бо тільки цим вимірюється     наша людська сутність.»  - такими словами Валерія Шевчука ми розпочнемо подорож до  казки. (Слайд №1)

Саме завдяки нашому земляку Івану Васильовичу Немченку ми пірнемо в бурхливі хвилі Дніпра, пролинемо над неосяжними просторами Херсонських степів. Й тому тема уроку літератури рідного краю - Іван Васильович Немченко «Казка про Чайку Дніпрову». Відкрийте робочі зошити та запишіть число, класна робота та тему уроку.(Діти записують число , класна робота, тема уроку)

Учитель. Збираючись на урок, кожен з вас поставив перед собою завдання. Проведемо інтерактивну гру «Незакінчене речення» (Слайд №2)

«Я на уроці…»

• Учитель. (Слайд №3)  Завданням нашого уроку є: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом пись мен - ника-земляка, зацікавити його творчістю;
•  поповнювати теоретико-літературні знання новими відомостями;
• - розвивати вміння помічати в тексті художні деталі, працювати з текстом;
•  виховувати інтерес  та любов до літератури рідного краю

Учитель. Для того, щоб омріяне збулося, ми будемо працювати під девізом:

(Слайд №4)

  Не просто слухати, а чути.

  Не просто дивитися, а бачити.

  Не просто відповідати, а міркувати.

  Дружно і плідно працювати .

Учитель. Для того, щоб вирушити до царини казки, ми повинні все про неї згадати. Тож дзвіночок нас кличе на «Теоретичну  хвилинку» (Слайд№5)

(Слайд №6)

• Казка - це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі.
• Які види казок ви знаєте?
• Яку казку називають народною?
• Яку казку називають літературною?
• Які особливості казки? (Слайд №7)

1. Фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети.

           2. Своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка);

3.  Невелика кількість дійових осіб;
4. Особливості мови (повтори слів і виразів, казкові вислови)

Учитель. Херсонщина – край багатий літературних традицій, один із центрів театральної культури України, колиска для таких талановитих людей як Микола Куліш, Євген Маланюк, Людмила Березіна, Арон Копштейн та багатьох інших. І нині ця прадавня земля дає силу й наснагу майстрам слова. Серед них – письменний прозаїк, поет, публіцист, гуморист, критик, казкар Іван Немченко.(Слайд № 8)

Сьогоднішній урок – перша для вас зустріч з чудовою казкою нашого земляка. Сподіваюсь, що після уроку ви захочете ще більше дізнатися про письменника, зацікавитесь його творчістю.

Випереджальним завданням було підготовити інформаційне повідомлення про Івана Немченка.

(Повідомлення учнів)

Учитель. Діти, яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати казку І. Немченка «Казка про Чайку Дніпрову»)

Учитель. Скажіть, будь ласка, кого для головних героїв вибрав письменник?

(Чайку та орла)

Учитель. Що ви знаєте про цих птахів? (Слайд №9)

Чайка (Vanellus vanellus) — прибережний птах.

Орел - великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу.

Учитель. Саме ця інформація дає нам зрозуміти ідейний зміст цього твору.

Учитель. Яке ж ім’я підібрав автор для своєї героїні? (Людмила).

Учитель. І знову дзвіночок нас кличе на «Хвилину ономастики».  (Слайд №10) Що означає слово «ономастика»?(Наука, яка вивчає значення та  походження  імені).

 Що означає дане ім’я? (Слайд №11)( Людмила - це слов'янське ім'я, що означає "мила людям".

Учитель. Прототипом образу Чайки Дніпрової стала письменниця Херсонщини Людмила Березіна, яка працювала під псевдонімом Чайка Дніпрова. Що ви знаєте про Херсонську Чайку Дніпрову?

(Відповідь учнів)

Учитель. Отже, всі факти, які стосуються створення казки нам зрозумілі, тож приступаємо до роботи над текстом.(Слайд №12) При роботі над казкою нам зустрінуться незрозумілі слова. Ми з’ясуємо значення слів, наступний етап уроку – «Словникова скарбничка».(Слайд №13)

 

Слобода – невелике поселення напівміського типу.

Ширяти – повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах.

Витати –перебувати, бути присутнім, жити де-небудь.

Неборак - людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.

(Виразне читання тексту, учитель розпочинає першим читати)(Слайд №14)

 

Учитель. У кожного з вас на парті табличка, яку протягом уроку треба заповнити. І перший запис – ім’я героїв

 

 

.

Ім’я героя	Портрет	Вчинки	Доля героя

 

Учитель. Читаючи твір, ви звернули увагу, що автор у притаманній йому манері зобразив дуже цікаву портретну характеристику героям. А ось і дзвіночок, який закликає на «Теоретичну хвилинку»(Слайд № 15). Давайте згадаємо визначення терміну Портрет.(Слайд №16)

 Знайдіть портретну характеристику героїв та зробіть відповідні записи в таблиці.

Учитель. - Який вчинок став фатальним для Орла-козака?

•  Як на вчинок чоловіка відреагувала дружина? Зачитайте слова з тексту.

(Діти роблять відповідні записи в табличці)

Учитель. Як же склалася доля героїв? Підтвердіть свою відповідь цитатами з твору.(Відповіді учнів).

Учитель. Які художні засоби у своїй казці  використав Іван Васильович?

(епітети, порівняння, метафори, прислів’я, приказки, фразеологізми, проза переплітається з  поетичними рядками).

Учитель. Випишіть з тексту прислів’я, приказки, фразеологізми, які використав автор. (Робота в зошиті)(Слайд №17)

Учитель. Скажіть, будь ласка, що ж символізують крила козака-орла? (волю, незалежність).

Учитель. Автор у своєму творі використав багато архаїзмів. Як ви вважаєте, з якою метою він це зробив?

Учитель. Кожен з вас мріяв хоч раз бути ведучим телевізійної програми. І сьогодні ви можете здійснити свою заповітну мрію. І тому ми з вами проведемо кастинг юного казкаря. Наступний етап нашого уроку так і називається «Кастинг юного казкаря» .(Слайд№18) Вашим завданням є переказати фрагмент казки. Кращий оповідач буде мати нагоду стати ведучим нашої програми «У гостях у казки». Але, для того, щоб розпочати наш кастинг, ми повинні ознайомитися з пам’яткою «Юного казкаря»(Слайд № 19)

1. Уважно дивись довкола й частіше дивуйся.

2. Уяви, що предмет раптом ожив, може розмовляти, діяти, - і ти відчуваєш, як починається казка.

3. Якщо ти хочеш, щоб предмет став казковим, перемісти його в незвичайні обставини.

4. Казку розказувати від третьої особи (він, вона, воно)

5. Розповідаючи казку, добирай відповідну інтонацію, темп, використовуй паузи, логічні наголоси, щоб слухачам було цікаво тебе слухати.

(Учні беруть участь у кастингу)

Учитель. Ось вирішальна мить обрано кращого з кращих, якого запрошуємо зайняти почесне місце телеведучого. І розпочинаємо дитячу програму «У гостях у казки»(Перегляд відеоролика). Виступ учня.(Слайд №20)

Учитель. Ось і дійшов кінця наш урок. І ми повертаємося з вам до інтерактивної гри «Незакінчене речення» (Слайд №21)

Мене здивувало…
• Із казки я дізнався …
• Я зробив для себе відкриття…
• Ця казка навчила мене…

Учитель.  Ось такий казковий наш край, де все пашить простором, степом, морем та свіжим повітрям, а історія його круто настояна не лише на легендах, казках, а й на історичній правді про героїчне минуле і сьогодення народів, що населяють ці місця.

Любі діти, я впевнена і в тому, що ваш інтерес до рідного краю буде посилюватися, і ми ще неодноразово зустрінемось з вами у краєзнавчих літературних мандрівках та змаганнях. Я вдячаі вам за приємні хвилини спілкування під час проведення уроку! (Слайд № 22)

 Бажаю, щоб кожен день для вас був чарівною казкою з гарною кінцівкою Хай вам щастить!

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

КАЗКА ПРО ЧАЙКУ ДНІПРОВУ

У минулу тяжкую пору жила - проживала в слобідці, що Збур’ївкою зоветься, дівчина одна небувала. І така була вона чула серцем, ніжна вдачею, людям милою, що так і назвали її Людмилою. І мала вона голос чудовий і знала пісень пребагато, і хто тії співи послуха, тому світлішало в хаті. Тому хотілось відкрити віконце, ввібрати в себе красу довколишню і стати променем сонця. Бажалось дарувати людям тепло й світлі мрії, рятувати в скруті, воскрешати погаслі надії.

І коли співала та дівчина пісню дзвінкую, розправлялися крила за плечима у неї, і злітала вона у синєє небо просторе, ширяла над рідним зажуреним краєм. І казали люди: "То Чаєчка наша літає, тугу - печаль розважає. Голосистая Чаєчка Дніпрова сіє нам до серця зернятка любові". І тоді й праця важка ставала легшою, і сум з душі десь утікав, хотілося обійняти всю землю неозору і прогнати геть людськеє горе.

І почув тую пісню дівочу козак, що звався Орлом. А він мав крила широкі - могутні, літав по землях чужих, невідомих, боронив там правду ясную, проганяв злість і кривду навісную. Закохався сміливець у Чайку Дніпрову та й прийшов - прилетів до неї, щоб сказати слова ніжнії, наче троянди квітучії. Засоромилась Людмила співучая, відвернулася, бо почула щось дивне - предивнеє в речах парубоцьких гарячих. Чогось стрепенулося серце - і сумно йому, і радісно.

А козак Орел знову приступає і до дівчини любо промовляє:

- Чаїночко! Проміннячко ясне! Чому не хочеш слухати мене? Поглянь мені у вічі -- там на дні сховалися думки мої сумні. Заглянь мені у душу -в ній лиш ти, собою затулила всі світи. Подай мені тремтливе рученя, я поведу тебе у казку дня і в ночі солов’їну таїну. На стежці у незайману весну нам квіти будуть сяять, мов зірки. Там думи позабудуться гіркі. Там Чаєчка Дніпрова заспіва, і Бог благословить її слова...

Вислухала Людмила те слово палке козацьке та й відповіла згодою. І стали вони разом літати понад степами привільними, над морськими хвилями повільними, над лісами дрімучими, над горами та кручами, і від співу їхнього та щастя променистого розправлялися зморшки на стомлених обличчях трудівничих, вуста самі посміхалися, а серця на кращу долю сподівалися. І співала - розповідала Чайка Дніпрова про свого обранця:

- Питаються люди - який в мене милий, який? Розказати не вмію! Як рай, він хороший, як май, він вродливий, лиш хто його бачити вспіє...

Народилися у подружжя співучого діточки - пташенята, то й не стало зручно разом літати: Хтось один літає, а другий - діточок доглядає, щоб зростали з вдачею орлиною, з душею чаїною.

А була в Дніпрової Чайки подруга вірная, сестриця коханая. Ось і набридло їй на щастя чуже дивитися та потішатися. Дочекалася якось подруга вірная, сестриця коханая, поки зметнуться в небо крила чаїні та й залишиться вдома з дітками - пташенятами козак Орел, і поспішила в гості. Про все добре - лихе задля годиться розпитала, а потім туману напустила і, ніби між іншим, запропонувала:

-І навіщо вам дві пари крил у господі. Це ж не по-хазяйськи. Продайте одні з них. А на інших по черзі витатимете. Все ж одно: хтось один літає, а другий - діточок доглядає. А як продасте крила, багато грошей припливе, зможете пташеняток до розуму довести. Багатими будете, щасливими... .

-Не в багатстві щастя! - хотів було заперечити козак Орел, але відчуває, що голова ніби в тумані густому-тягучому, а неслухняні вуста самі по собі мовлять зовсім інше: - А й справді! Вистачить нам і однієї пари крил. Добра твоя рада, подруго вірна, сестрице коханая...

-  А в мене й покупець уже є хороший. Знімай свої крила, то я й грошенята скоро принесу-передам.

Зняв козак Орел свої крила широко-могутні, а подруга вірна, сестриця коханая миттю їх підхопила та й побігла. Швидко примчала додому та й кинула той скарб до печі - то від крил і сліду не лишилось. Взяла скоренько грошей багатенько та й віднесла одурманеному козакові.

Повернулась із своїх мандрів Чайка Дніпрова, заглянула до господи: -А як наші дітки? Як наші пташенята? Чи дбав про них любий тато?

Дивиться вона, а на столі в хаті лежить велика купа грошей. А позамість козака Орла стоїть якийсь мізерний безкрилий чоловічок. Здогадалась Чайка Дніпрова, що тут сталося - причинилося. Заплакала вона гіркими сльозами та й мовила чоловікові:

-  Мабуть, не доля нам бути разом. Крилаті з безкрилими не вживаються.

- Що ж робити мені, небораці? - нарешті прокинувся-пробудився зі сну-туману козак.

Сумна, але тверда була відповідь Чайки Дніпрової:

       - Краще вмерти, повір, в час той дивний між гір, та зазнавши і світу, і долі, ніж нікчемне життя волокти без пуття, без надії, без сил і без волі!..

І вийшов козак Орел на скелю високу і махнув руками, як крилами, і полетів у небо. Та не могли довго руки заміняти крила, і упав він у глибоку безодню на гостре - прегостре каміння.

Оплакала Чайка Дніпровая свого чоловіка, скликала діточок-пташенят і мовила їм слово сумне та болюче:

- Немає більше вашого батька, а мого лада милого. Мусите назавше одне пам'ятати: він народився Орлом і помер по-орлиному. Тож не забувайте про це і не занедбайте в собі ні вдачі орлиної ні душі чаїної. Дітки мої, пташенята! Нехай ця тяжкая втрата навчить вас, як треба жити. Крильцята свої доглядайте і ні на що ніколи не проміняйте.

Махнула крилами Чайка Дніпрова і полетіла знову до людей, їхні печальні думки розганяти, теплом свого серця зігрівати.

Кажуть, вона й нині нашим краєм літає. Як почує десь лихо чи горе там її спів лунає.