До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

конспект уроку з української літератури для 7 класу на тему : "Володимир Рутківський "Джури козака Швайки""

Про матеріал

Інтегрований урок з української літератури та історії на тему: "Володимир Рутківський "Джури козака Швайки". Історична основа твору" Такий інтегрований урок є потужним стимулятором розумової діяльності дитини. Учні починають аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв'язки між предметами і явищами.

Зміст архіву
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Джури козака Швайки»Володимир Рутківський

Номер слайду 2

Значення кольорів:червоний – нервовий, збуджений;синій – сумний, пасивність, бажання відпочити;зелений – активність, радість;фіолетовий – неспокій, тривожність, близький до розчарування.

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Номер слайду 19

«Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Номер слайду 27

Словникова робота. Джура. Швайка

Номер слайду 28

Козак

Номер слайду 29

Номер слайду 30

Номер слайду 31

Номер слайду 32

Номер слайду 33

Історичний роман – це твір, побудований на історичному сюжеті, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії країни

Номер слайду 34

Дякую за увагу !

Перегляд файлу

Тема.         Володимир Рутківський «Джури козака Швайки».

                   Історична основа твору.

 

Мета:       ознайомити учнів із життям і творчістю В.Рутківського,

                 першою  книжкою його трилогії;

                 поглибити знання про минуле нашого народу;

                 розвивати творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення;

                прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого нашого народу

 

Міжпредметні зв’язки:  історія, українська література.

Обладнання: презентація до уроку.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, словникова робота, бесіда, інтерактивна вправа «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Кола Венна», випереджувальні завдання.

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційний етап

Нумо, діти, підведіться!

На сусіда подивіться.

Один одному всміхніться.

Ви почули вже дзвінок.

Він покликав на урок,

Кожен з нас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними – і хлоп’ятка.

Що ж, дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Наш урок  розпочинаймо.

 

 

1.  З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

      Заставка (веселка і значення кольорів)

Прийом «Веселка»

Значення кольорів:

червоний – нервовий, збуджений;

синій – сумний, пасивність, бажання відпочити;

зелений – активність, радість;

фіолетовий – неспокій, тривожність, близький до розчарування.

 

-  На партах лежать кольорові сердечка, оберіть свій колір.

 Сподіваюсь, що наш урок не зіпсує настрій тим, у кого він гарний, і значно покращить тим, хто вибрав темні кольори.

 

 

2.  Актуалізація суб’єктного досвіду

    Відгадай за найменшою кількістю підказок:

-  Сильні, кремезні, мужні чоловіки.

-  Завжди стояли на захисті українських земель.

-  Їхнє житло називалося курінь.

-  В їхніх поселеннях ніколи не було жінок.

-  Місце їхнього проживання Запорізька Січ.

 

Отже, мова на сьогоднішньому уроці піде про козаків.

 

ІІ. Цілевизначення та планування

1.  Ознайомлення з темою уроку

2.  Визначення цілей уроку, узгодження із загальними, запис їх у зошити та   озвучення учнями.

 

 

 Епіграф

Є на світі моя країна,

де червона цвіте калина.

Гори, ріки і полонина -

це моя Україна.

                      Ю. Рибчинський

 

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу      

Слово вчителя

Дійсно, Україна – це наша рідна Батьківщина. Нашим першим, головним обов'язком є — любити її та шанувати. Говорять, "Хто не знає свого минулого,той не вартий свого майбутнього" І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле. Україна - це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ, і саме так себе ідентифікує більшість її громадян. У певні періоди історії, коли українцям удавалося звільнитися від поневолення іншими народами, вони щонайперше відроджували свої звичаєві суспільні відносини і запроваджували державну систему виховання українського козака – оборонця України та її народу. А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному творі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».

Як ви вже зрозуміли ,сьогодні ми починаємо вивчати історичний роман «Джури козака Швайки», але спочатку ознайомимось з життєвим та творчим шляхом письменника.

(Лекція вчителя супроводжується мультимедійною презентацією)

 

Відомий український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів.    Його дитинство припало на воєнне лихоліття.

Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі Чорнобаївського району. Уже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, котрі досі спонукають його не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії.

Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого свого часу був Володимир, відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні.

Вищу освіту Рутківський здобував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, потім в Одеському політехнічному інституті. Проте зрозумів, що справжнє його покликання – література, тож згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві.

Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півстоліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша – «Джури козака Швайки», книга друга – «Джури-характерники», книга третя – «Джури і підводний човен») та ін. Роман

«Джури-характерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року – 2009». Володимир Рутківський – лауреат премій імені Миколи Трублаїні, імені Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого.

У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури». Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матеріалі, який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво. Сьогодні ми розпочинаємо роботу над її другою частиною під назвою «На козацьких островах».

Щоб зрозуміти зміст твору, ми з вами зараз згадаємо коли зародилося козацтво та як жили козаки. І про це нам розкаже Світлана Анатоліївна.

Запитання: Скажіть, діти, а чи знаєте ви, хто такий «козак»?

Слово «козак» означає вільна, озброєна людина. Вперше термін «козак» згадується ще в ХІІІ ст.. в монгольській хроніці. Але перша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі й офіційна згадка про запорізьких козаків  датується 1492 роком, тобто ХVст.

Запитання: А коли з’явилися козаки і де?

У XIV-XVI ст..ст. на півдні України знаходився малозаселений район – Дике Поле. Мін став своєрідною межею між українськими землями й Кримським Ханством, яке розташовувалось на території Кримського півострова, і де  жили татари. Дике Поле заселяли уходники, люди різних  станів – селяни, міщани, бояри, які любили пригоди і ризик та ходили в  степ на полювання, риболовлю, збирання меду. Частина з низ залишалася на цих землях, а частина поверталася додому, щоб вигідно продати зібране і впольоване. Згодом до уходників приєдналися втікачі із сіл та міст, що не хотіли терпіти знущань польської знаті.  Ці люди об'єднувалися в організовані ватаги, відбивали награбовану татарами худобу в Україні  та  «ясир» (полонених), перетворилися на окрему суспільну верству населення; і їх почали називати козаками.

Запитання: Де жили козаки, в містах чи селах? Чи може мали свої поселення?

Для  безпеки поселення-табори козаки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси пішла назва СІЧ. Самі фортеці будувалися за Дніпровськими порогами (скелясті виступи по течії річки Дніпро) тому вони називалися Запорізькою Січчю.  Історики вважають. Що перша Запорізька Січ виникла у 1556 р. на о. Мала Хортиця. Її гетьманом став  відомий князь Дмитро (Байда) Вишнивецький.

 Запитання: Як було організоване життя на Січі?

 Ідеалами козацтва були воля, рівність та братерство. Вищим органом влади на Січі була загальна козацька рада. Вона обирала гетьмана, якого ще називали кошовим отаманом. Козацьке військо називалося кошем і налічувало кілька тисяч озброєних воїнів. На чолі війська стояв кошовий отаман, а допомагала йому старшина: суддя, писар, осавул та інші.  Кіш поділявся на 38 загонів – куренів, кожен з яких мав свою назву і отамана. Запорізьке військо встановило свої відзнаки або клейноди. До них належали булава, бунчук, гербова печатка, корогва.  Козаки були православними й будували дерев’яні церкви Святої Покрови (Божої Матері), яку вважали своєю заступницею.

Запитання: А як  виглядали козаки? Що вони одягали, їли, хто за ними доглядав?

Козаки були невибагливими щодо одягу. Вони носили полотняні сорочки, широкі шаровари, шкіряні чоботи. Зимою одягали ще свиту, жупан, кожух. Поголені голови, на яких залишався лише чуб-оселедець, покривали шапками. Козаки вживали просту їжу, яку самі готували, а саме: куліш, юшку, варену та смажену рибу, дичину. Усі побутові справи вони також вирішували самостійно: шили, прали, прибирали курені, майдан, лагодили житло.

Запитання: Чи мали козаки зброю? Яку саме? У яких справах козакам не було рівних?

Козаки мали вогнепальну зброю: рушниці, мушкети, пістолі. Також використовували шаблі, бойові ножі, кинджали, сокири, списи, бойові молоти. Морські походи козаки здійснювали на  човнах-чайках, які виготовляли з липи або верби. Човен був завдовжки 20 м, завширшки – 4м., вміщував до 70 воїнів і ще й зброю та провіант.

(Лекція вчителя супроводжується мультимедійною презентацією

Про козаків існує багато легенд, прислів'їв, приказок, віршів, про них складають пісні. Деякі учні отримали випереджувальні завдання . І зараз вони  ознайомлять нас із різними видами мистецтва в яких зображувалися козаки.

Я надаю слово нашим літературознавцям, які підготували вірші про козаків

(Учні декламують вірші Я. Яковенко)

"Про козаків"

В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

- Не буде ворогу пощади !

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки !

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич

 

 

 

«Гей, козак-козаченько…»

Гей, козак-козаченько,

Та й хоробре серденько,

Ой, міцні в нього руки –

Ворогам для науки!

Як козак засміється

-Ворог з страху трясеться.

Як козак заспіває –

Той чимдуж утікає!

Як козак затанцює –

Увесь світ його чує.

Зелен-дубе, розвивайся,

Гей, душа, розкриляйся!

А душі тільки й треба –

Степ широкий та небо,

Під сідлом коник чалий,

Побратим нелукавий.

Гей, гуляти-воювати

Знов поїдемо, брате,

Не топтали щоб чужинці

Наші землі українські!

Там чи смерть, чи життя –

Нам не буде забуття!

Якщо голови складемо –

У піснях доживемо!

 

- Дякую літературознавцям за виступ. Молодці!  Давайте їм поаплодуємо!

У народних і сучасних  піснях перед нами також постає образ козака: Я пропоную вам прослухати пісню у виконанні Назарія Яремчука «Гей, ви, козаченьки!»

 

До теми козацтва зверталися у своїй творчості й художники.

 

Козаків ми бачимо і у художніх фільмах.

«Вогнем і мечем» -- історичний фільм , де під проводом Б. Хмельницького козаки показали свою хоробрість, мужність, згуртованість та звитягу.

 

Прийом «Асоціативний кущ»

Ви прослухали повідомлення учнів, вірші, пісні, ознайомилися з історичними фактами про козаків від учителя історії. Тож, запишіть на ваших стікерах якими ви уявляєте козаків, іхні риси вдачі, характеру.

( На партах в учнів лежать стікери жовтого та блакитного кольорів, і коли вони запишуть на них якими вони уявляють козаків, вони прикріплюють їх на дошку, утворюючи синьо-жовтий прапор. )

- Отже, роман, з яким ми сьогодні знайомимось має назву «Джури козака Швайки».

Чи всі ці три слова вам зрозумілі?

Хто такі джури?

Хто такі козаки?

Що означає слова швайка?

Словникова робота.

Джу́ра — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях.

Козак – це вільна людина, незалежний озброєний воїн.

Швайка – шило у вигляді товстої металевої голки для проколювання отворів.

 

Учитель історії

   Найвідомішим козаком-характерником називають Мамая - ідеалізований образ козака-мандрівника, воїна, мудреця, казкаря і характерника в одній особі.

Для того, щоб дізнатися, якими були характерники, що вони уміли робити, як допомагали іншим та чому їх боялися, ми з вами попрацюємо з історичними джерелами. А саме зі спогадами іноземних істориків, відомих діячів та українських письменників, які писали про характерників.

Робота учнів з історичним документом

Історичні джерела про козаків-характерників:

І. Польський історик Бартош Папроцький (1540–1614) лишив спогади про козаків , які не лише замовляли кулі, а й збирали їх з себе руками і кидали назад у ворогів. Ті, у кого потрапляли кулі, гинули на місці.

 Історик Аполлон Скальковський (1808–1899) описував характерників як таких чарівників, «що їх жодна вогненна зброя, ні куля, ні гармата умертвити не може», а за необхідності вони могли зачарувати будь-яких сторожів чи вартових так, що «ніхто з них не почує і не побачить жодного козака… і тоді вже вони беруть що хочуть, і повертаються в Січ».

Письменник Андрій Чайковський (1857–1935) описував характерника як «надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити».

Так само і Микола Костомаров (1817–1885) трактував характерника, як «чародія, якого не брала куля і шаблі».

За легендою, характерників «ніколи не ховали попи, а ховали їх запорожці по-своєму». Також вірили, що характерника можна було вбити лише срібною кулею в серце — тому вони нерідко першими йшли в бій.

ІІ.  Український історик  Дмитро Яворницький описував характерників як таких, «котрих ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі „характерники“ могли відмикати замки без ключів, плавати човном по підлозі, як по морських хвилях, переправлятися через ріки на повстині чи рогожі, брати голими руками розпечені ядра, бачити на кілька верст навколо себе, жити на дні ріки, залазити й вилазити з міцно зав'язаних чи навіть зашитих мішків, „перекидатися“ на котів, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів, залазити у звичайне відро й пливти в ньому під водою сотні і тисячі верст».

Виходець із козацької родини, український письменник Євген Гребінка в 1843 році в романі «Чайковський» описує характерництво як володіння давніми лицарськими традиціями:

 Характерник був чоловік дуже розумний і знав усяку всячину; у нього на все був засіб і спосіб, на все добре слово і користь. Характерники знали всі броди, всі плави по Дніпру і по інших річках; характерник із води виводив сухого та із вогню мокрого; у них була лицарська совість і добросердя…

Отже, аналізуючи ваші відповіді, скажемо, що характерники були сильними чаклунами, серед здібностей яких:

 вміння зупиняти кров, заговорювати біль, лікували смертельні рани;

 ловити кулі голими руками, відсилати їх назад ворогові;

 ходити по воді та вогню, годинами перебувати під водою, виходили сухими з води;

 уміли керувати неживою природою і погодою — розганяти хмари або, навпаки, накликати дощ;

 ставати невидимим, гіпнотизувати, з'являтися у кількох місцях водночас, бачити майбутнє і події, що відбувалися за сотні кілометрів в інших краях,  знаходили скарби;

 впливали на свідомість людей, викликати панічний жах у ворогів, що спричиняло панічну втечу їх з поля бою.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

 

Учитель літератури

  • Я зазначила, що це історичний роман.

Записи учнів у зошитах

Історичний роман – це твір, побудований на історичному сюжеті, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії країни.

Історичний роман «Джури козака Швайки» присвячений зародженню козацтва в Україні. Дія твору відбувається у ХV ст. Разом із його героями ми поринемо у вир карколомних, небезпечних, часом незвичайних, пригод.

 

Головні герої роману 

Грицик і Санько — друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом Воронівкою. Серед своїх ровесників вирізняються самостійністю, жвавістю думки, наполегливістю та здатністю до вчинку.

Пилип Швайка, Мацик, Левко Заярний, Володько Кривопичко, Лесь Одуд, Тиміш Перепічка, Штефан Вирвизуб, Демко Дурна Сила, дід Кібчик

Всі ці козаки задерикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, віддані й відкриті, прагнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі.

Кінь Вітрик та вовк Барвінок

Вони є мудрими, сміливими та вірними товаришами козаків. Тварини не просто виконують свої функції, а й мають власне «обличчя » (усміхаються, хитро мружаться, лютують, прикидаються тощо). Зрештою, вони часто виявляються єдиними друзями козаків, єдиною близькою душею, що не лише вислухає, а й зарадить біді, врятує, навіть ціною власного життя.

Упродовж усього роману герої перебувають на краю гострого леза, між життям та смертю, що тримає читача в постійній напрузі та змушує переживати. Бо ніхто не знає, що трапиться з героями кожної наступної сторінки, оскільки вони кинули виклик самій монголо-татарській орді. І залишитися живими буде ой, як важко!

ІV. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу

( Учні виконують тестові завдання, обираючи потрібну правильну літеру)

Тестові завдання

1. В. Рутківський народився

Р) на Черкащині

С) на Полтавщині

Т) на Буковині

2. Живе і працює письменник

Ж) у Харкові

З) у Запоріжжі

І) в Одесі

3. У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України ім.Т.Шевченка за історичну трилогію для дітей

В) «Ганнуся»

Г) «Потерчата»

Д) «Джури»

4. Першим переможцем премії «Джура» став

М) Дмитро Іванов

Н) Максим Паленко

О) Яків Яковенко

5. Найвідомішою картиною Іллі Рєпіна, де зображені козаки є

А) «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Б) «Іван Грозний і син його Іван»

В) «Гайдамака»

6. Джура – це

У) зброєносець, помічник у козацької старшини

Ф) хоробрий воїн

Х) воїн-найманець

7. Слово «козак» означає

К) вільна людина, незалежний озброєний воїн.

Л) зброєносець, помічник у козацької старшини

М) мужній воїн

8. Швайка–

О) шпилька

П) прикраса

Р) шило у вигляді товстої металевої голки для проколювання отворів

9. Історичний роман – це

А) твір, який побудований на історичному сюжеті

Б) вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів

В) невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу (персонажів)

10. Дія роману Джури козака Швайки» відбувається у

И) Х ст.

І ) ХІІ ст.

Ї) ХV ст.

11. Козацьке військо очолював

Л)  писар

М) генерал

Н)  гетьман

12. Найвідомішим козаком-характерником називають

А) Мамая

Б) Голоту

В) Швайку

 

 

(Вірна відповідь—РІДНА УКРАЇНА)

 

V. Домашнє завдання

Загальне: Прочитати І–V розділи другої частини «На козацьких островах» роману «Джури козака Швайки» В. Рутківського.

1) Характеристика образу Грицика.

2) Характеристика образу Санька.

VІ. Підсумок уроку

1.Метод «Мікрофон»

Я обов'язково прочитаю роман «Джури козака Швайки» тому що…

2. Оцінювання учнів

3. Слово вчителя

Я хочу повернутися до надписів на стікерах.

(Діти писали на стікерах, що козаки сильні, мужні, хоробрі …)

Якщо ви будете чесними, сміливими, відважними, хоробрими, розумними, добрими то наша рідна Україна буде багатою, розвиненою та нездоланною ніким і ніколи.

На завершення уроку я пропоную послухати пісню Наталії Бучинської

«Моя Україна» на слова Ю. Рибчинського, слова якого були епіграфом нашого уроку.

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
zip
Додано
23 січня
Переглядів
287
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку