Конспект уроку з української літератури для 9 класу на тему: «Г. Ф. Квітка - Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики у повісті «Конотопська відьма»

      Відкритий урок

з української літератури

у 9 класі на тему

«Г. Ф. Квітка -  Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики у повісті  «Конотопська відьма»

                                            Підготувала: вчитель

          Клепець Т. І.

                                       Скрипчин

                                         2014 рік

Тема: «Г. Ф. Квітка -  Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й    фантастики у повісті  «Конотопська відьма»

Мета:допомогти учням з’ясувати секрети  художньої майстерності автора, ідейну спрямованість твору, природу сміху письменника;

розвивати навички аналізу сатиричних прозових творів, уміння висловлювати власну думку з приводу зображуваних явищ, визначати засоби комічного;

виховувати громадянську активну позицію, почуття гумору, естетичний смак.

     Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя: Давно відомо, що сміх – це велика сила. Доброзичливий гумор, самоіронія допомагають по – новому побачити проблему, навіть вирішити її; подивитися на себе збоку. Сатира ж б’є досить боляче та влучно по негараздах та недоліках людей і суспільства, допомагає очищатися від усього, що суперечить здоровому глузду, заважає жити. Г.Ф. Квітка – Основ’яненко, використавши в повісті «Конотопська відьма» зброю сатири й додавши до неї велику частку фантазії, створив неперевершувану картину життя, яка, до того ж не пригнічує читача нудним моралізаторством. У  секретах  художньої майстерності автора ми й спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.  Історія написання повісті

     За основу сюжету гумористично – сатиричної повісті  взято справжню подію. Поміщиця одного повіту, щоб позбутися відьми, яка «наврочила» засуху, звеліла топити в ставку старих жінок. Так з’являється задум «Конотопської відьми».

   І сюжет, і елементи фантастики, і народний гумор, і етнографічні зарисовки, і своєрідна композиція – все те свідчило про небуденний талант автора.

  Точний образ  сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, і писаря Пістряка, грамотія, що вчився у дяка аж дванадцять років і «вже не возмогох списати сотню за дрижанієм десниці від глумлєнія п’янственного з молодицями».

  У повісті розкривається проблема маргіналізації українського суспільства в умовах Російської імперії

 2.     Словникова робота

  Маргінал – особа, що пориває зв’язки зі своєю соціальною чи національною групою, деградує  (с. 159, підручник)

3. Літературний диктант

   1. Якого роду був Микита Уласович Забрьоха?(Чесного і важного;із сотенних старшин).

2. Як Микита Забрьоха одержав свій чин сотника?(Він дістався йому у спадок)

3. Скільки років було Микиті?(25)

4. Чому Микита довго не одружувався?(Не дозволяв скупий батько)

5. Хто така хорунжів на Олена?(Дівчина, господиня хутора Безверхого)

6. Який вид опису вжитий у такому уривку й про кого йдеться: «Голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана..»(Портрет Забрьохи вранці після невдалого сватання)

7. За чим нібито приїхав Забрьоха на хутір, як він розказав братові Олени? (За брагою для волів)

8. Що вплинуло на вибір сотником нареченої? (Те, що вона красива й багата)

9. За допомогою чого хорунжівна Олена висловила свою відмову сотникові? (Гарбуза)

10. Чому писар не міг порахувати козаків за допомогою зарубок на хворостині? (Бо переламав хворостину на зарубці)

11. Чому Пістряк після цього розгнівався й що надумав? (З нього посміялися, задумав помститися сотникові)

12. Чим писар Пістряк схожий на пана возного з «Наталки Полтавки»

    І. Котляревського? (Канцелярською засміченою мовою)

4. Взаємоперевірка «Літературного диктанту»

5. Заповнення «анкети» за біографіями сотника Забрьохи та писаря Пістряка.

                                               (Робота в групах)

ІV. Формування вмінь та навичок

     6. Робота зі словником літературознавчих термінів

 Комічне – естетична категорія, що характеризує той аспект суспільного життя, який викликає сміх.

Гумор – доброзичливий сміх.

Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; тонке приховане глузування.

Сатира – гостре осудливе осміювання негативних явищ у суспільстві

               або рис характеру людини.

Гротеск – художній прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного.

7. Дослідження засобів комічного в повісті

8. Створення «психологічного портрета» Микити Забрьохи

                                   (Робота на дошці)

9. Створення «психологічного портрета» Прокіпа Пістряка

    (Робота на дошці)

10.Реалістичне і фантастичне в повісті

11. Інсценізація уривку з повісті «Конотопська відьма»

       Смутний і невеселий сидів у світлиці на лавці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Об чім він сумував ми вже знаємо, та не зовсім. Чи не дасть нам товку отсей, що лізе в світлицю до пана сотника?

- Та що то ви, пане писарю, якого чорта до мене в світлицю прете?

- Та се лепорт об сотеннім народочисленії, та бодай він сокрушився в прах і пепел! Невмістим єсть в чертог ваш. Подобаєть або стіну протяти, або стелю підняти, бо не влізу до вашої вельможності.

- Що то за лепорт такий довгий? Хворостина ж йому, мабуть, за хвоста чи що?

- Хворостина оная не суть уже хворостина, понєже суть на ній вмістилище душ козацьких.

- Та кажіть мені попросту, пане писарю. Вже мені те письмо опоганіло, що нічого не второпаю, що ви кажете-говорите. Тут і без вас нудьга взяла, чую вже як печінки до серця підступають.

- О горе, горе, Ригоровичу!

- О горе, горе, Уласовичу!

-Соблаговоліте, пане сотнику,дати мені повелініє о сокрушительном преломленії сієї трикратно опоганівшої хворостини, яка нинє суть у ранзі лепорта.

- Себто, по-вашому переломити хворостину. Так ти кажеш, що це не хворостина, а лепорт. Не було б натруски від старших.

- Не убоїмося супостата зо усею його враждебною силою. Так ламати?

- Та ламай, пане писарю!

-Преломишася. І се нині можу вміститися в чертог твій. Подозвольте, приньміте.

- Що ти мені тикаєш у вічі? Чи їх виштрити хочеш, чи що? Що воно таке? Кажи мені попросту.

Сіє, пане сотнику, замість списка нашої сотні. Його вже не возмогох списати, за дрижанієм десниці моєя, від глумленія пиянственного з молодицями. Соблаговоліте, пане сотнику, щот учинить по сій хворостині.

- Я б, пожалуй, соблаговолив, так ліків більше тридцяти не знаю. Лічи сам, і роби як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а підписувати.

V. Підведення підсумків уроку

          Інтерактивна вправа «Мікрофон»

   Продовжіть речення:

         «Образ Микити Забрьохи ……»

  « Г. Квітка - Основ’яненко майстерно зобразив …»

VІ. Домашнє завдання

Значення творчості письменника, с.186 -189, 190 – 193.