Конспект уроку з української літератури в 11 класі на тему: " О. Гончар: «За мить щастя»."

Про матеріал

Комбінований урок із української літератури. Мета: учити дітей аналізувати епічний твір, визначати новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності.

Перегляд файлу

 

 

Тема: О. Гончар. «За мить щастя». Краса й сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини

Мета:               учити учнів аналізувати епічний твір, визначати новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст новели, літературознавчий словник, епіграфи.

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.

Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

Г. Сковорода

Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов.

П. Тичина

Життя саме по собі — ні добро, ні зло, воно — вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі його перетворили.

Монтень

ПЕРЕБІГ УРОКУ

0. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1.   Бесіда з учнями

Дайте загальну характеристику розвитку української прози другої половини XX ст.

Назвіть представників української прози другої половини XX ст.

2.   Літературний диктант «Так» — «Ні»

1.   Учитель української мови назвав Гончара Олесем, якого до того називали Сашком. (Так)

 Проза другої половини XX ст.

2.   Солдатом, старшим сержантом — командиром обслуги батальйонного міномета, потім — старшиною батареї пройшов Гончар Велику Вітчизняну війну. (Так)

3.   Коли О. Гончару запропонували перейти з фронту до редакції дивізійної газети, він радо погодився. (Ні)

4.   Олесь Гончар писав тільки прозу. (Ні)

5.   Перший повоєнний твір — новела «Модри камінь», надрукований 1946 р. (Так)

6.0. Гончар відомий і як блискучий новеліст. (Так)

1.   О. Гончар очолював Спілку письменників України, був головою Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру. (Так)

2.   О. Гончар не брав участі в українському національному відродженні. (Ні)

3.   Новела «Модри-Камінь» про гірку долю селянської бідноти, змушеної йти на заробітки в херсонські степи. (Ні)

4.      Роман «Людина і зброя» був відзначений Державною премією ім. Т.Г. Шевченка за 1962 рік. (Так)

5.      Роман «Прапороносці» — новий погляд на війну. (Так)

6.      Роман «Собор» розповідає про будівництво нового собору. (Ні)

II.   Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Спини мене, отямся і отям,Така любов буває раз в ніколи.

Вона ж промчить над зламаним життям,

За нею будуть бігти видноколи.

Вона ж порве нам спокій до струни,

Вона ж слова поспалює вустами.

Спини ж мене, спини і схамени,Ще поки можу думати востаннє,

Ще поки можу, але вже не можу,Настала черга й на мою зорю,

Чи біля тебе душу відморожу,Чи біля тебе полум’ям згорю.

(Ліна Костенко)

Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина й кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.

Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує скільки існує. Тлумачний словник подає такі пояснення:

Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі;

Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості;

Життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту.

Звичайно, ці визначення не в змозі передати сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, що викликають ці поняття-почуття в душі людини. Звернімо увагу, що саме поняття «життя» включає в себе «щастя», а «щастя» — «любов». Я живу, коли щасли­вий, я щасливий, коли люблю!

Складіть асоціативні кущі до слів «любов», «щастя», «життя».

Завданням нашого уроку є з’ясувати, чи справді любов зробила щасливими героїв твору «За мить щастя».

III.   Опрацювання навчального матеріалу

1.   Вступне слово вчителя

Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; у його уяві окреслю­вався роман «Циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.

Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося…

Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється оповідач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють».

2.   Теорія літератури

Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вима- льованою дією.

Ознаки новели:

лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів;

строга й усталена конструкція;

наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т.д.)

перевага сюжетної одноліншності, зведення до мінімуму кількості персонажів;

персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини;

автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв;

сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

3.    Робота з текстом твору

1.   Прочитайте опис місцевості на початку твору. Які деталі свідчать, що нещодавно тут була війна?

2.   Охарактеризуйте настрій головного героя на початку твору.

3.   На яких деталях акцентує увагу автор в описі жінки на полі?

4.    Опишіть мить кохання між героями.

5.   Як подає автор мить убивства? (Лаконічно, однією фразою «Пролунав постріл»)

6.   Які наслідки для Сашка Діденка мав випадок на полі? Чи усвідомлює він їх?

7.   Як до вчинку Сашка ставляться його сослуживці? Прочитайте.

8.   Чому, на вашу думку, такий жорстокий вирок призначено Сашку? Смерть за смерть — це ознака цивілізації’?

9.   Чому немає майбутнього в кохання головних героїв? (Закон цього не дозволяє. «Проти любові закон? Не може бути такого закону!»)

10.    Прочитайте епізод побачення закоханих. Чи дійсно вони люблять? Які деталі свідчать про це?

11.    Чи каються герої в здійсненому? Обґрунтуйте.

12.    У творі любов подається у двох вимірах: любов до Жінки й любов до Батьківщини. Що для героя ці почуття? (Слова про Ларису «Я любив і люблю її» — це останнє, що пов’язує Діденка з життям. А слова про Вітчизну, готовність «смертю … змити» її заплямовану честь — то вже прощання Діденка з цим світом)

Що повідомляє нам тема

Як ви ставитеся до того, що українець покохав іноземку.

13.    Перекажіть фінал твору. Чому подається два варіанти розв’язки?

Тема

Ідея

 Проблематика

Доведіть, що це новела

Елементи сюжету

Матеріал для вчителя

Творчі зусилля автора зосереджено на розкритті психології персонажів. Оповідач, теж фронтовик, тонко передає внутрішній стан Сашка Діденка, артилериста, котрий був добрим солдатом, «воював по-геройськи», як характеризує його комбат. У його душі змагаються любов і смерть. Притлумивши голос смерті, яка в умовах війни надмірно активізувалася, Сашко живе передчуттям радості. У тому святковому настрої дисонансом прозвучало лише порівняння його гогокання з виттям степового вовка. Життєствердний настрій Діденка як переможця вибухає естетичним ставленням до світу («хміль сонця», «литво полукіпків … виблискує золотом») і готовністю кохати. Але так сталося, що любов і смерть у житті Діденка трагічно стали поруч. Перші обійми жінки закінчилися пострілом у її чоловіка.

Прикметно, що и війна, и ця смерть на жнив яному полі відсунені на маргінеси свідомості оповідача. Сашко лише мимохідь згадує фронт, передній край, який «галасу не любить». Навіть у звістці про вирок трибуналу та в описі його виконання оми­нається слово смерть («Сталося те, що мало статись»). Водночас автор не приховує, як у свідомості солдатів деформується саме поняття цінності життя: «Бо чи таке воно й страшне, що він (Сашко) накоїв,— один постріл, а перед тим мільйони, мільярди пострілів було зроблено по людині».

Суперечність в оцінці вчинку Діденка закладена в глибинах свідомості оповідача. З одного боку, він представляє Сашка як переможця, котрий відповідно діє: прилюдно на жнивному полі демонструє своє право на чужу жінку, обнімається-цілується з нею (двозначна деталь: «вона лежала горілиць») і вбиває її чоловіка. «Преса на Заході» (у контексті твору це поняття має негативний відтінок) так і витлумачила вчинок Діденка — як завойовника: радянські окупаційні війська «вбивають чесних католиків, ґвалтують їхніх дружин». З другого боку, після виконання вироку військового трибуналу оповідач, як уже цитувалося, стримано заявляє: «Сталося все, що мусило статись».

А як же шалене кохання Діденка й Лариси, що, ледь спалахнувши, було насильно погашене? Чи урівноважує воно наявну суперечність?

Два виміри життя Діденка, двоплановість образу Лариси, два варіанти фіналу новели — то знаки сум’яття автора перед складністю життя. Враження від фактів, які довго жили в пам’яті, виявилися сильнішими за їхнє осмислення. Ось як подано код незвичайного стану солдата: «Що знав він досі, що бачив, чим жив? Вирви, та бруд, та сморід війни, снаряди одні тільки й умів фугувати, смерть одну тільки бачив, а вона, ця любов несподівана, з’явилась, мов з неба, і сонячним духом снопів — подихом самого життя — тебе обдала».

Придивімось до цього уривка: від оповіді в третій особі однини автор переходить до улюбленої, з нотками сповідальності форми викладу в другій особі однини, що засвідчує входження чужого життя до внутрішнього світу автора, звідси йде ліризація трагічного часу, як специфічна гончарівська реакція на війну.

IV.  Узагальнення вивченого матеріалу

Робота в групах

І група

Через які деталі передає любов героїв твору автор? Побудуйте схему.

щастя

мить

«спів душі»

Любов

«досі незнані верхогір’я»

 «напоєний чарами»

 

«багатший за царів, королів»

«снопи золоті, полум’я кофтини, палаючі вуста»

II    група

Побудуйте ланцюжок фраз, що передають життя героїв до . і після…

Життя

До… ПІСЛЯ…

«літо горить, пашіє, п’янить хлопця»;

«хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке таке…»; «дух перехоплює ніжністю»; «руку б її все життя не хоті­лось би випускати зі своєї»; «очі були щасливого п’янкого сонця»              «Смерть»;

«Закохані розповіді про Лари- сочку»;

«Хіба проти любові закон?»;

«була темно вбрана, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало»;

«мов з хреста знята»;

«А я люблю її…, а я не шкодую»; «Скрик був, …і жіноча …постать»; «Сталося все, що мусило статися»

III    група

Розкрийте ідею твору.

Прокоментуйте вислів «Любов перемагає все!»

Не у відтворенні «жалі і ніжності» кохання епіцентр новели. На шляху почуттів Сашка, радянського воїна, і Лариси — іноземки постає ворожий «Закон»: не можуть вони буди разом! «Проти любові закон? Не може бути такого закону!» — наївно думає Сашко. Але він існує, цей «закон», і у різній державній приналежності молодих закоханих, і в моралі сім’ї Лариси… То ж коли поставили Сашка до розстрілу над яром і коли під час дочитування вироку пролунав пронизливий крик Лариси,— дива не сталося. Не здригнулися серця від того крику, не опустилися дула гвинтівок. Так бездушний закон убив мрію. Але вічно живим залишилося на землі високе й чисте кохання, що стало піснею, казкою, легендою.

V.   Висновки

Кохання такої сили, що підносить над реаліями життя. Так, за це покладена смерть, але мить щастя коштує того, щоб ні про що не жалкувати. Ця розповідь — неначе ключ до розуміння філософії Олеся Гончара, його прагнення до ідеального, до свободи. Як письменник, він розумів, що абсолютна свобода можлива лише у сфері почуттів, бо лише вони не підкорюються нікому та нічому.

 

Мабуть, щастя в тому, щоб жити й радіти кожній миті.

Щастя — це те, що було.

Щастя — не те, що буде.

Неба набрало в груди

  І гай-гай — одгуло.

Щастя — це те, що було.

Щастя — воно мана є.

Щастя — це те, що минає,

Як не минає зло.

Хай підминає погода Щастя — жар-птиці перо,

Щастя — від Бога нагода Творити добро!

(І. Драч)

VI.   Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII.   Домашнє завдання

1.   Дослідити, які кольори домінують у творі, їх роль у створенні настрою або ознаки романтизму в новелі.

2.   Скласти есе, вибравши за тему один із епіграфів уроку.

3.   Читати новелу «Залізний острів».

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Самко Олена
    Цікава розробка!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Пилип Ельміра Елемірівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
31 грудня 2017
Переглядів
5178
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку