Конспект заняття до Всесвітнього дня захисту морських ссавців для учнів середнього шкільного віку «Морські ссавці України: біологія, адаптації та сучасні загрози»

 

Чорноморський біосферний заповідник

Національної академії наук України

відділ еколого-просвітньої роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття

до Всесвітнього дня захисту морських ссавців

для учнів середнього шкільного віку

 

МОРСЬКІ ССАВЦІ УКРАЇНИ:

БІОЛОГІЯ, АДАПТАЦІЇ ТА СУЧАСНІ ЗАГРОЗИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторка: Плющ Вікторія

провідний інженер відділу еколого‒просвітньої роботи

Чорноморського біосферного заповідника НАН України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Гола Пристань

2026

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

 

до Всесвітнього дня захисту морських ссавців

 

Тема заняття: «Морські ссавці України: біологія, адаптації та сучасні загрози»

Форма проведення: бесіда з елементами наочності

Місце проведення:  заклади середньої освіти / еколого-просвітній захід

Природоохоронний контекст: морські ссавці світу, ссавці Чорного моря, Чорноморський біосферний заповідник НАН України

Цільова аудиторія: діти середнього шкільного віку

Тривалість заняття: 45 хвилин

Мета заняття:

 

Освітня

• ознайомити з історією та значення Всесвітнього дня захисту морських ссавців

сформувати науково обґрунтоване уявлення про еволюційне походження китоподібних;

• сформувати уявлення про різні групи морських ссавців;
• пояснити фізіологічні та морфологічні адаптації китоподібних до життя у воді;
• розглянути видовий склад китоподібних Чорного та Азовського морів;
• ознайомити з актуальними природоохоронними викликами.

 

Розвивальна

 

• розвивати навички аналізу, порівняння та узагальнення;
• формувати причинно-наслідкове мислення;

 

Виховна

 

• формувати відповідальне ставлення до морських екосистем;
• усвідомлення ролі людини у збереженні біорізноманіття.

 

Хід заняття:

 

1. Організаційний момент:

 

Привітання.

Налаштування учнів на тему: Морські ссавці України: біологія, адаптації та сучасні загрози

 

2. Вступ

 

Історія та значення екологічної дати

 

19 лютого у світі відзначають Всесвітній день захисту морських ссавців.

Це свято пов’язане з подіями ХХ століття, коли інтенсивний китобійний промисел призвів до катастрофічного скорочення чисельності багатьох видів китів.

 

У 1986 році ( рівно 40 років тому) міжнародна китобійна комісія запровадила мораторій на комерційне полювання на китів. Саме ця подія стала підставою для встановлення екологічної дати.

 

Свято започатковано для:

привернення уваги до проблем збереження китів та інших морських ссавців;

інформування суспільства про наслідки надмірного використання морських ресурсів;

підтримки міжнародних природоохоронних ініціатив.

 

3. Біологія та еволюція

 

Хто ж такі морські ссавці?

 

 

 

 

 

Морські ссавці — це екологічна група теплокровних хребетних тварин, які вторинно пристосувалися до життя у водному середовищі.

 

До морських ссавців, що збереглися на Землі, належать 119 видів, зокрема: кити, дельфіни, тюлені, моржі, дюгоні та ламантини, морські видри та навіть білий ведмідь, що є наземним хижаком, тісно пов’язаним із морем.

 

Вони:

дихають легенями;

підтримують сталу температуру тіла (≈36–38 °C);

народжують живих малят;

вигодовують дитинчат молоком;

мають підшкірний шар жиру або густе хутро для терморегуляції.

 

 

Але сьогодні особливу увагу приділимо китоподібним.

 

Китоподібні походять від наземних парнокопитних ссавців, що були схожі на сучасних вовків тільки з копитами. Їхній перехід у воду розпочався приблизно 50 мільйонів років тому.

 

 

 

Поступові зміни:

передні кінцівки трансформувалися у ласти;

задні кінцівки редукувалися;

сформувався горизонтальний хвостовий плавець;

ніздрі перемістилися на верхівку голови (дихало);

розвинувся товстий шар жиру.

 

Це приклад конвергентної еволюції — подібність до риб є зовнішньою, але внутрішня будова залишається ссавцевою.

 

Питання до учнів:

 

•     Чому хвостовий плавець китоподібних горизонтальний, а у риб — вертикальний?

 

Пояснення вчителя:

 

•     Тому що кити й дельфіни зберегли ссавцеву будову хребта. Рух їхнього тіла відбувається вгору-вниз, а не з боку в бік.

 

 

 

4. Види ссавців Чорного та Азовського морів

 

У Чорному та Азовському морях мешкають три види китоподібних:

 

Афаліна чорноморська

Довжина тіла до 3 м, маса тіла до 400 кг, тривалість життя до 50 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дельфін звичайний (білобочка)

Довжина тіла близько 2 м, маса тіла 70–120 кг, формує великі зграї, тривалість життя до 35 років.

 

 

 

Фоцена (азовка або морська свиня)

Довжина тіла 1,2–1,6 м, маса тіла 30–70 кг, тривалість життя 7–10 років.

 

 

 

Усі три види занесені до Червоної книги України.

 

 

5. Фізіологічні адаптації китоподібних

 

Дихання

 

 

 

Дельфіни мають легеневе дихання. Затримка дихання триває від 5 до 10 хвилин в афаліни, а у великих китів — до 1 години.

Під час одного вдиху-видиху дельфін може оновити до 80–90% повітря в легенях.

Для порівняння: людина під час звичайного дихання оновлює лише 10–15% повітря,

дельфін — майже весь об’єм. Саме тому вони: швидко здійснюють газообмін (1–2 секунди),

деякі можуть довго перебувати під водою.

 

Питання до учнів:

 

•     Чому людині важко довго перебувати під водою, а дельфіну — ні?

 

Пояснення вчителя:

 

•     У дельфінів вищий вміст міоглобіну та більший об’єм крові, що дозволяє накопичувати більше кисню.

 

Сон

 

 

 

Дельфінам властивий однопівкульний сон мозку: по черзі «вимикається» одна півкуля, що забезпечує контроль дихання та орієнтацію. При цьому одне око під час сну може бути заплющене, а інше — контролювати навколишнє середовище.

 

Ехолокація

 

 

Ехолокація здійснюється шляхом генерації високочастотних ультразвукових імпульсів (частотою до 100–150 кГц), які фокусуються через мелон — жирової акустичної структури в передній частині голови.

Приймання сигналу відбувається за допомогою нижньої щелепи (відбитий сигнал

проходить через нижню щелепу, заповнену жировими каналами), а його аналіз — у слуховій корі великих півкуль. Відбиття сигналу дозволяє визначити відстань до об’єкта, його форму та інші фізичні властивості поверхні.

 

Харчування

 

Дельфін споживає у середньому 10–30 кг риби на добу; основні види риб у його раціоні — хамса, шпрот, ставрида, мерланг.

 

 

Терморегуляція

 

Температура води Чорного моря коливається приблизно від +7 °C узимку до +23 °C влітку. Для морських ссавців у зимку це серйозне навантаження, адже вода відводить тепло у 20–25 разів швидше, ніж повітря.

 

Основні механізми:

Підшкірний жировий шар виконує роль теплоізоляції, зменшує тепловтрати, може становити кілька сантиметрів завтовшки й додатково слугує запасом енергії.

Протитечійний теплообмін: артерії та вени розташовані поряд; тепла артеріальна кров підігріває холодну венозну, що дає змогу зберігати тепло в тілі та мінімізувати втрати через плавці й хвіст.

 

6. Сучасні загрози та їх наслідки

 

Питання до учнів:

 

— Чому, навіть після заборони китобійного промислу, морські ссавці залишаються вразливими?

 

Пояснення вчителя:

 

— Сучасні загрози менш помітні, але не менш небезпечні. Вони пов’язані з техногенним навантаженням і змінами в екосистемах.

 

 

 

Сьогодні загрози змінилися. Основними проблемами є: прилов у промислових та браконьєрських сітках (щороку гине тисячі особин через прилов),  утримання у неволі (середня тривалість життя у неволі істотно менша), хімічне забруднення (накопичення токсинів у жировій тканині (біоакумуляція)), скорочення кормової бази, зміни клімату, військова активність у морях, підводний шум (сонари, військові вибухи, судноплавство порушують ехолокацію). Після 2022 року зафіксовано масові випадки загибелі дельфінів у Чорному морі через акустичні травми.

Питання до учнів:

 

— Чому підводний шум особливо небезпечний для дельфінів?

 

Пояснення вчителя:

 

— Тому що він порушує їхню здатність орієнтуватися та знаходити їжу.

 

Питання до учнів:

 

•     Чому біоакумуляція особливо небезпечна для хижаків?

 

Пояснення вчителя:

 

•     Токсини накопичуються по ланцюгу живлення і досягають максимальної концентрації у верхівці харчового ланцюга.

 

7. Заходи щодо збереження морських ссавців

Україна є стороною міжнародної Угоди про збереження китоподібних Чорного та Середземного морів (ACCOBAMS), що зобов’язує державу: здійснювати моніторинг популяцій, зменшувати прилов, обмежувати акустичне забруднення, розвивати екологічну освіту.

 

Вагому роль у цьому процесі відіграють природоохоронні науково-дослідні установи. Одна з них — Чорноморський біосферний заповідник, який проводить дослідження та просвітницьку діяльність. Це один із найбільших природоохоронних об’єктів України, що охоплює морські акваторії та прибережні екосистеми.

Питання до учнів:

•     Чому моніторинг популяцій є важливішим, ніж разове спостереження?

Пояснення вчителя:

•     Моніторинг дозволяє відстежувати динаміку змін і прогнозувати ризики.

Морські ссавці є індикаторами стану морських екосистем. Якщо їх популяції скорочуються — це сигнал про глибші екологічні проблеми. Їх майбутнє напряму залежить від діяльності людини.

Всесвітній день захисту морських ссавців — це не просто календарна дата, а нагадування про відповідальність людства за стан океанів, морів та їх мешканців.

 

 

 

Ілюстрації до заходу створені з використанням технологій штучного інтелекту (ChatGPT).