Конспект заняття-мандрівки «Все починається з добра» (старша група)

Конспект заняття-мандрівки «Все починається з добра» (старша група)

Програмовий зміст: уточнити наявні в дітей елементарні уявлення про культуру поведінки, спонукати до прояву людськості, поглибити знання про

добро і зло, вправляти у розв’язанні проблемних ситуацій, розвивати здатність розуміти необхідність доброзичливих стосунків з ровесниками та іншими людьми. Формувати вміння висловлювати власну думку, об’єктивно оцінювати свої та чужі вчинки; розвивати чуйність, співчутливість, виховувати доброту,милосердя, прагнення допомагати слабшому, бути ввічливими, любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: дитячий рюкзак, доросле ліжко, подушки, велика іграшка Ворона, дорослі герої: Дрімота, Королева Добра, чарівний мішечок, шматочки сиру (з картону), сліди зла, добра (з картону), дві стрілки (чорна та срібляста), дерево берізка, пеньки, годівничка, іграшкові пташки, їжа для пташок, грамзапис, дві великі картини, маленькі картинки для кожної дитини до гри “Оціни вчинок”, гра “Що добре, а що погано”, “чарівна скриня”, сердечка-добрики, сонечко-“дитинка“ з промінцями, чарівний замок, 8 карток із зображенням казкових героїв, ароматизовані свічки і палички, срібний дощ (конфетті). Підготовча робота: читання творів В.Сухомлинського “Сиві волосинки”, “Лялька під дощем”, “Сьома дочка”, “Як Сергійко навчився жаліти”, казок Ш.Перро “Попелюшка”, “Спляча красуня”, Г.Х.Андерсена “Снігова Королева”, “Дюймовочка”, братів Грімм “Білосніжка і семеро гномів”, українських народних казок, ігри “Оціни вчинок”, психологічна гра “Кошик для сміття”.

Вихователь: Діти, скажіть будь ласка, що найперше мають робити люди, коли зустрічаються?

Діти: Чемно привітатися, побажати доброго дня.

Дитина: Сказати: “Добрий день” - так просто.

І так приємно чути й любо,  

Коли і діти, і дорослі 

Добра і щастя зичать людям.

Вихователь: Давайте, діти, привітаємося з усіма гостями

Діти: Доброго ранку, добридень, вітаю, доброго Вам здоров’я, добрий день, доброго дня Вам, привіт, здоровенькі були.

(Біля стіни стоїть ліжко, на ньому багато подушок, чути голос дорослої людини)

Дрімота потягується

Діти: (вітаються) Хто Ви така?

Дрімота: - Я дрімота, я так довго-довго спала. Мені приснився сон, що ходить світом доброта. Вона спокій сіє, а де люди - там серця єднає.

(задумливо) - Доброта, добро, а чи насправді є добро, доброта?

Діти: - Так.

Дрімота: - А ви знаєте, де живе доброта?

Вихователь: - Діти багато знають про добро і сьогодні ми збираємось помандрувати в країну добрих справ.

Дрімота: - А чи можна мені з вами?

Діти: - Звичайно, можна.

Вихователь: Щоб наша подорож була доброю, теплою, щирою, подаруємо усмішки один одному. Відомо, коли люди усміхаються стає тепліше на світі, бо через усмішку людина дарує тепло своєї душі, доброту. Усмішка по колу.

Вихователь: Від ваших щирих усмішок усі повеселішали, в усіх поліпшився настрій. А тепер хто мені скаже, кого вважають добрим?

Діти: Чуйних, добрих, щедрих людей, тих, хто допомагає іншим робити добро, чесних людей, тих, хто не ображає молодших, робить добрі вчинки.

Дрімота: А де Королівство добрих справ?

Вихователь: Діти багато знають, мандруючи вони поділяться добром з іншими. Ось у мене в руці чарівна торбинка, давайте добро своєї душі передамо один одному. ( передають чарівну торбинку по колу промовляючи) Вихователь: - Я бажаю вам здоров’я.

Діти: Тепла, щастя, мудрості, удачі, поваги один до одного, гарного настрою, кмітливості, любові, щоб не сталося лиха (складають свої побажання в торбинку).

Вихователь: Що беруть люди в дорогу?

Діти: Валізу, сумку, рюкзак.

Вихователь: В дорогу з собою, ми візьмемо ось цей рюкзак. В ньому лежать речі, які нам знадобляться. А ти, Дрімота, бери з собою чарівну торбинку і будеш складати в неї добрі справи. Вирушаємо.

(на пеньку сидить іграшкова велика ворона. Діти вітаються з нею).

Ворона: Кар - кар - кар. Доброго дня, вам. Куди ви подорожуєте?

Діти: В Королівство добрих справ.

Ворона: Щоб потрапити в Королівство добрих справ ви мені кар-кар-кар маєте сказати чи є кар-кар-кар правила доброти.

Діти: Поважати батька й матір, всіх членів родини, піклуватися про них. Ворона: Кар-каркар. Хіба діти мають кар-кар-кар піклуватися про дорослих кар-кар-кар, а не навпаки?

Вихователь: Батьки в сім’ї дбають про дітей, їхнє здоров’я, харчування, одяг, навчання.

Ворона: Кар-кар-кар, що ви можете зробити доброго для своїх батьків?

(діти стають біля пенька, де сидить Ворона. Кожний з них по-черзі підходить та називає

добрі справи, пригощаючи ворону “шматочком сиру”, який беруть з рюкзака). Гра “Добрі справи”

Діти: Витираю пил, складаю іграшки, підмітаю підлогу, доглядаю за молодшим братиком, виготовляю подарунки, застеляю ліжко, прибираю в кімнаті, мию посуд.

Ворона: Кар-кар-кар, як багато сиру! Дякую вам кар-кар-кар. Я бачу ви знаєте як порадувати рідних кар-кар-кар. У вас чуйне кар-кар-кар, добре серце.

Дрімота: Давайте покладемо у чарівну торбинку добрі справи. Ворона: Кар-кар-кар, як багато у вашій чарівній торбинці добрих справ. Я дам вам пораду кар-кар-кар, коли ви будете

подорожувати кар-кар-кар, то побачите сліди, де ходило зло і добро. Кар-кар-кар попрошу вас йдіть дорогою Добра, а сліди Зла оминайте.

Вихователь: Дякуємо тобі вороно за пораду. До побачення.

Ворона: Бажаю вам успіху, кар-кар-кар, прощавайте.

(Діти розглядають дві стрілки чорного та сріблястого кольору і йдуть за напрямом сріблястої стрілки. Бачать сліди).

Вихователь: Якого кольору сліди?

Діти: Чорного і сріблястого.

Вихователь: По чорних ходило зло, а по сріблястих - доброта. По яких же слідах підемо ми з вами?

Діти: По сріблястих.

(йдуть по сріблястих слідах, підходить до берізки, вітаються з нею і з пташками).

Вихователь: Що сталося з птахами, чому вони мовчать?

Діти: Вони змерзли, засумували, їх потрібно нагодувати.

(Виймають з рюкзака насіння і годують пташок. Пташки дякують, звучить грамзапис). Вихователь: Ми повинні любити і берегти все живе: трави і квіти, дерева і кущі, річки та озера, птахів і звірів - усю природу. Дитина читає вірш “Буду я природі другом”

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом,

Не столочу і трави,

Я скажу їй: “Зеленій, живи!”

Коли лісом буду я іти,

То ж посію зерна доброти, Побажаю дереву і пташці,

Щоб навік жили у мирі й щасті!

Дрімота: Цю добру справу ми покладемо у чарівну торбинку.

Вихователь: А які ще правила доброти ви знаєте?

Дитина: Допомагай слабким, маленьким, хворим, жалій інших, а не тільки себе.

(діти розглядають дві великі сюжетні картинки, оцінюють вчинки). 

            Проводиться гра “Оціни вчинок”

Вихователь: Діти, як ви думаєте чи варто хвалитися, коли ми комусь робимо добро?

Діти: Добро треба робити скромно, непомітно.

Вихователь: Пригадайте, яку пораду дав хлопчикові тато?

Дитина читає вірш “Татова порада” Хлопчик вбіг із двору в хату  Й до тата голосно гука:  

-             А я провідав у лікарні 

Свого найкращого дружка 

То ж правда, тато, я чутливий

 І маю серце золоте? – 

Задумавсь тато на хвилину

І так сказав йому на те -

-             Коли тебе в тяжку годину 

-             Людина виручить з біди,

Про це добро до поки віку Ти, синку, пам’ятай завжди. Коли ж людині щиросердно 

Ти зробиш сам добро колись, Про це добро до поки віку

Мовчи й нікому, не хвались.

Дрімота кладе в чарівну торбинку цю добру справу.

По слідах підходить до кольорової коробки. Звучить запис.

Вихователь: Ця коробка зачарована, а відкриється тоді, коли ви пригадаєте твори про добро.

Діти: “Сьома дочка”, “Сиві волосинки”, “Як Сергійко навчився жаліти”, “Лялька під дощем”, “Чарівне слово” та інші.

(Коробка відчиняється, проводиться гра “Що добре, а що погано”, діти складають картинкипазли і розповідають про вчинки, які зображені на них. Проводиться психологічна гра “Кошик для сміття”).

Вихователь: Діти, у вас щирі серця, то ж і світ до вас обернеться добром, принесе вам щастя і радість.

Дрімота: І цю вашу добру справу давайте покладемо в чарівну торбинку.

(діти наближаються до крині, звучить грамзапис)

Голос із скрині: - Я - чарівна скриня. Мене зачарувала Королева доброти. Якщо хочете побачити, що заховано в мені, то розкажіть прислів’я про доброту.

Діти розповідають прислів’я про доброту.

Розкривається скриня, а в ній лежать сердечка-добрики.

Вихователь: Ці сердечка-добрики ми візьмемо з собою у Країну добрих справ.

(діти по слідах підходить до магнітної дошки, на якій у вигляді круга-сонечка портрет малюка).

Вихователь: Діти, який вираз обличчя у цієї дитини? Що потрібно дитині для щастя? Діти: Любов, мама, тато, іграшки, радість, щастя, тепло, здоров’я (на кожне слово викладається промінець до сонечка) Дитина читає вірш:  Що дитині треба?

Дім красивий білий 

І як світлий образ 

Мами погляд добрий

Й батька дорогого  Чути добре слово, Ще дитині треба Неба голубого.

А ще було б добре

Мати сестру й брата І у кожнім домі  Музики багато.

Вихователь: Діти, а куди це нас привели сліди? Так, на казкову галявину. Тут у чарівних замках живуть персонажі різних казок, але зла чаклунка всіх зачаклувала. Ми не зможемо їх побачити доти, доки ви не розчаклуєте цих персонажів. То ж від вас, діти, залежатиме, чи повернуться казкові герої у свої казки. Давайте спробуємо допомогти їм.

Дидактична гра “Чарівні замки”.

На казковій галявині розташовані два замки. Один веселий, у ньому живуть добрі казкові герої. Другий похмурий, темний, у ньому живуть злі казкові герої. Діти по одному підходять до столу, торкаються до однієї з карток, розповідають яка вона на дотик, відгадують, кого із казкових персонажів зла чаклунка зачаклувала.  

-             На дотик картка м’яка, тепла, пухнаста. Це - Попелюшка, тому

що вона добра лагідна.

-             На дотик картка тверда, тепла. Це - принц, тому що він хоробрий, гарний, справедливий.

-             На картці гном. Отже, це Білосніжка, вона чарівна, працьовита, добра.

-             На дотик картка слизька, холодна, горбкувата. Це - жаба.

-             На дотик ця картка дряпчаста (дерев’яні палички). Це - Кощій Безсмертний, бо він жорстокий, небезпечний, худий.

-             На картці ластівка, а вона подруга Дюймовочки. Я думаю, що це Дюймовочка, щира, лагідна, доброзичлива.

-             На дотик - жорстка, дряпає руку (наждачний папір). Це - баба Яга, бо вона зла, неохайна, брудна.

-             На дотик гладенька, холодна (срібна фольга). Це - Снігова Королева, бо вона холодна і недобра.

(визначивши казкового персонажа дитина розміщує картку відповідно до одного із замків - добра чи зла).

Вихователь: Казкові герої потрапили до своїх домівок, і за це вони вам дуже вдячні. Добро не пропадає. А зло вмирає.

Дрімота кладе в чарівну торбинку добру справу . Із замку виходить Королева Добра. Королева: Доброго дня дорогі діти. Я вже давно чекаю вас. То ви хочете бути добрими чарівниками.

Діти: Так, дуже хочемо.

Королева: Тоді ставайте під срібний дощ. Тепер ви справжні чарівники, але не тільки тому, що потрапили під срібний дощ, а ще й тому, що всі ви вмієте чемно поводитися, робити добрі справи і даруєте всім навколо себе радість та любов. Ви знайшли мої чарівні сердечкадобрики. Подаруйте їх усім присутнім! А ти, Дрімото, розв’язуй свою чарівну торбинку, і хай все добро іде поміж люди!

(діти роздають сердечка, Дрімота запалює ароматизовані палички і свічки)

Всі разом виконують пісню “Хай живе надія”

Вихователь: Час прощатись прийшов, та лишаються з нами доброта та любов.