Конспект заняття "Щоб не сталося лиха"

Конспект заняття з основ безпеки життєдіяльності в групі раннього віку  «Щоб не сталося лиха»

Мета: формувати у дітей навички безпечної поведінки в оточуючому середовищі,  елементарні уміння, навички поведінки в різних ситуаціях; вправляти дітей в умінні співчувати; розвивати мовлення, логіку мислення, слухову увагу; виховувати морально – етичні почуття: цілеспрямованість, небайдужість, готовність прийти на допомогу, чуйність, активність, організованість; розважати малят у ігровій формі, викликати в них позитивні емоції, захоплення.

Матеріал: іграшка лялька, яка плаче; річка; м’ячик; іграшка зайченятко; лавка;

хмаринка з дощиком; парасолька; рушник; іграшкове ліжко; іграшки: курочка і курчата; хатинка киці; вогник; відерця; сірники; Вірші «Іграшки» (переклад українською – Н.Забіла), «Кицин дім» (Марійка Підгірянка).

На килимку у груповій кімнаті розташовані ігрові зони:

«Лялька Таня, яка упустила в річку м’яч».

«Зайченятко, якого залишила під дощем дівчинка».

«Курочка Ряба, у якої заблукало одне курчатко».

«Киця, в якої загорівся дім».

Хід заняття:

(Діти з вихователем заходять до групової кімнати, де у вигляді казки, розташовані ігрові зони для заняття).

Вихователь: Малята! Наші іграшки потрапили в біду і не знають, що їм робити, давайте їм допоможемо. Запрошую вас до «Країни Допомоги»!

(Вихователь підходить з малюками до ляльки Тані, яка плаче).

Вихователь: Хто це, малята?

Діти: Лялька.

(Вихователь бере ляльку за руку, лялька починає плакати).

Вихователь: Наша Таня гірко плаче,

                        упустила в річку м’ячик!

                        (пропонує малятам пожаліти ляльку Таню)

                        Годі, Танечко, не плач,

                        Не потоне в річці м’яч!

                        (діти жаліють ляльку Таню).

Вихователь: Малята, треба допомогти ляльці Тані дістати м’яч з річки. Чи можна діткам заходити ніжками у воду? Чому? 

Діти: Ні, не можна, бо ніжки будуть мокрі.

Вихователь: Так, молодці! Дітям не можна заходити ніжками у водичку, бо вони їх промочуть і захворіють. Взагалі, не можна заходити без дозволу дорослих до води. Я допоможу дістати м’ячика для Тані з річки (дістає м’яч і віддає ляльці Тані).

(Діти з вихователем йдуть до лавки, де сидить сумний  Зайчик. Вихователь розповідає дітям, що дівчинка гралася із Зайчиком, а коли пішов дощ, дівчинка втекла і залишила Зайчика самого під дощем. Вихователь читає вірш «Зайчик»)

                        Про зайча дівча не дбало –

                        Від дощу не заховало.

                        Ждати помочі нізвідки,

                        Геть промокло – аж до нитки!

(Вихователь пропонує дітям допомогти Зайчику і дати відповіді на запитання: сухий Зайчик чи мокрий? Можна гуляти під дощем чи ні? Що                              станеться, якщо нас намочить дощик? Що врятує нас від дощу?) (відповіді дітей)

Вихователь: Давайте допоможемо Зайчику. А щоб він зігрівся,  пострибаємо разом з ним, як зайченята (діти стрибають). А щоб  Зайчик не захворів, ми його покладемо в ліжко, хай відпочиває.

(Вихователь з дітьми зустрічає Курочку Рябу, яка плаче, розповідає дітям, що у Курочки Ряби загубилося одне Курчатко. Курчатко було неслухняне, втекло і заблукало).  

Вихователь: Все навколо обшукали, але його немає. Допоможемо, малята? Будемо Курча шукати?

Діти: Так! Допоможемо!

Вихователь: Будемо пищати, як Курчатко, воно нас почує та знайдеться. Як Курчатко пищить?

Діти: Пі-пі-пі (діти шукають Курчатко, знаходять його і приносять Курочці).

Вихователь: Малята, можна тікати від мами?

Діти: Ні, не можна.

Вихователь: Діти, треба завжди бути біля мами. Тож візьміть Курчаток в ручки і пограємо у гру.

Рухлива гра «Курочка і Курчатка» - мета: вчити орієнтуватися в просторі.

(Вихователь звертає увагу дітей на те, що хтось плаче «Няв, няв, допоможіть!»)

Вихователь: Бам! бам! балам! бім! –

                       Загорівся Кицин дім.

                       Котик дзвонить і гука,

                       На пожар усіх склика:

                       Бім! Бам! Балам! Бім! –

                       Порятуйте кицин дім!

Киця: Няв, няв, допоможіть, допоможіть!

Вихователь: В Киці трапилась біда, треба вогника скоріш погасити. Чим будемо гасити вогонь, малята?

Діти: Водою!

Вихователь: Так, водою. Тож беріть відерця та підемо швиденько за  водою (діти беруть відерця з порізаними пакетами синього кольору, що імітує воду, біжать до  хатки киці, гасять вогонь. Киця вибігає, вихователь помічає у  киці в лапках сірники).

Вихователь: Киця, що це в тебе в лапках?

Киця: Сірники.

Вихователь: Малята! А можна гратися з сірниками?

Діти: Ні, не можна.

Вихователь: Запам’ятайте, сірники – це не іграшка, грати з сірниками не можна!

Киця: Дякую вам! Більше ніколи не буду гратися з сірниками!   

Вихователь: Малята, в «Країні Допомоги» ми врятували всіх від біди! Запам’ятайте правила безпеки:

-         Не розмовляйте з незнайомими та не підходьте до них без дозволу батьків або дорослих.

-         Не заходьте у воду без дозволу дорослих.

-         Не залишайтеся самі на вулиці без нагляду дорослих.

-         Не покидайте межі майданчика без дозволу вихователя чи батьків.

-         Сірники – це не предмет для гри, тому не беріть сірники без дозволу дорослих.