КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ з екологічного виховання на тему: «ПУСТОТЛИВА ХМАРИНКА»

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ з екологічного виховання

на тему: «ПУСТОТЛИВА ХМАРИНКА»

 Підготувала вихователь Лубенського ЗДО №12

«Червона Шапочка» Руденко Віра Василівна.

МЕТА: розширити уявлення дітей про хмари, пояснити виникнення дощу; формувати уявлення про воду та її значення для всього живого а землі – людей, тварин, рослин; розвивати пізнавальний інтерес до природи, мислення, спостережливість; розвивати вміння відповідати на запитання вихователя; вправляти дітей у спільному з вихователем відтворенні художнього слова; учити розуміти зміст прозового твору, стежити за розвитком подій; стимулювати відповіді – міркування на поставлені запитання; виховувати дбайливе ставлення до води.

МАТЕРІАЛ: кімнатні квіти, акваріум з рибками, лялька, Іграшки, хмаринка, д/г «Чарівні краплинки», вода, фарба

Хід заняття:

Добрий день, мої малята,

У вас гарні оченята:

Сірі, карі та синенькі,

Ви для мене всі любенькі.

- Дітки, погляньте, скільки гостей до нас сьогодні прийшло. Давайте до них привітаймось.

Ми вам раді добрі люди,

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На заняття сьогодні вас

Тож умощуйтесь зручніше

У такий чудовий день,

А ми скажемо дружненько:

«Добрий день».

-Діти, сьогодні я хочу запросити вас у казку. Сідайте рівненько та слухайте уважненько. Казка називається «Пустотлива хмаринка».

      Була собі хмаринка гарна і пустотлива, і любила вона всіх передражнювати, перекривляти. Летить вона якось по небу і бачить – зайчик-вуханчик. Вона гукає: «Зайчику!», а зайчик подивився у небо і побачив великого зайчика з великими довгими вухами і куцим хвостиком. Образився зайчик: «Не дражнись, хмаринко, будь ласка!» Хмаринка засміялася і полетіла далі. Летить вона, сміється і думає, кого ж мені ще подразнити? А ж бачить, цуценятко біжить.

-Привіт, цуценятко!

-Привіт, хмаринко!

      Песик підняв голову догори і побачив такого песика як і він сам, але чомусь сумного. «Не дражнись, будь ласка, хмаринко!» - сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так вона літала по небу ще довго, і всіх, кого зустрічала хмаринка, передражнювала і насміхалася. А згодом її всі стали називати не хмаринкою, а то зайчиком, то ведмедиком, то квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я хмаринка, я хмаринка!» Але ніхто вже її не чув. Тоді хмаринка дуже засумувала. Вона зрозуміла свою помилку і заплакала: «Мене ніхто не любить. Я нікому не потрібна». Ось така пригода трапилася з хмаринкою

-Дітки, скажіть мені, будь ласка, коли хмаринки плачуть, що буває?

-Дощик.

-А що ж таке дощик?

-Це краплинки води.

-Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, адже вона зрозуміла, що перекривляти і передражнювати це недобре. Давайте ми з нею пограємо:

«Дощик, дощик, ти вже злива,

Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився.

Соловейко застудився,

А тепер лежить під пледом

П’є гарячий чай із медом.

-Діти, сідайте у казковий потяг. А кому буде потрібна вода, ми подаруємо ось такі краплинки.

«Наш казковий потяг їде чух-чух-чух.

Швидко він домчить нас в казку чух-чух-чух.

Перша зупинка «Квіткова».

-Діти, що ми бачимо?

-Квіти.

-Як вони називаються?

-Фікус, герань.

-Які вони гарні, які вони пишні. А що потрібно для того, щоб вони були такі красиві? Хто хоче сказати?

-Щоб квіти гарний вигляд мали,

Ми їх вчасно поливали.

-Отже, для квітів потрібна вода. Подаруємо їм краплинку. А наш потяг вирушає далі.

«Наш казковий потяг їде чух-чух-чух.

Швидко він домчить нас в казку чух-чух-чух.

Зупинка «Рибка».

-Діти, що ви бачите?

-Акваріум, рибки.

-Де живуть рибки?

-У воді.

-А чи можуть рибки жити без води?

-Цікавий маємо будинок

Тут рибки плавають завжди

Він наче озеро, бо рибки

Не можуть жити без води».

-Тож залишимо чарівну краплинку рибкам. А ми вирушаємо до наступної зупинки.

«Наш казковий поїзд їде чух-чух-чух.

Швидко він домчить нас в казку чух-чух-чух.

Зупинка «Лялькова»

-Погляньте, ось сидить лялька. Вона вам подобається?

-Ні.

-Чому?

-Тому, що вона брудна.

-Давайте попросимо водичку, щоб вона допомогла ляльці стати охайною, чистою.

«Водичко, водичко, умий мені личко,

Рум’яне та біле, мов яблучко спіле.

Хлюп, хлюп, водичко. Хлюп, хлюп на личко.

-Ну бачимо, потрібна вода і ляльці. Залишаємо тобі чарівну краплинку і вирушаємо далі.

«Наш казковий потяг їде чух-чух-чух.

Швидко він домчить нас в казку чух-чух-чух.

Наступна зупинка «Іграшкова»

-Чим діти люблять гратися в дитячому садку?

-Іграшками.

-А ви любите гратися?

-Так.

-Але іграшки час від часу забруднюються. Що потрібно робити, щоб вони були чисті?

«Щоб іграшки були чистенькі

Треба мити їх частенько».

-І тут потрібна вода. Подаруємо іграшкам краплинку. А ми вирушаємо в дорогу.

«Наш казковий поїзд їде чух-чух-чух.

Швидко він домчить нас в казку чух-чух-чух.

Зупинка «Дослідницька»

-Перед вами стаканчик з водою. Яка вода в стаканчику?

-Чиста, прозора-А якою вона стане, коли ми добавимо в неї трішки фарби?

-Брудна.

-Уявіть собі, що такою стала вода в озері чи в річці, чи в акваріумі. Чи зможуть рибки жити у такій воді?

-Ні, не зможуть.

-Чому?

-Тому, що рибки в брудній воді загинуть.

-А чи можна пити брудну воду?

-Ні.

-А чому?

-Тому, що в ній багато мікробів.

-Правильно, дітки.

«Щоб здоров’я міцне мати і гарну вроду,

Треба пити нам, малята всім чистую воду».

      Залишаємо і тут чарівну краплинку. Ось і закінчилась наша казкова мандрівка. Вам вона сподобалась? Хмаринці теж сподобалося з вами мандрувати. А тепер давайте пригадаємо, кому ж потрібна вода?

-Квітам, рибам, людям, діткам, тваринам та ін. Отже, вода потрібна всім. І ти, хмаринко, потрібна всім.

Вода – це наш дорогоцінний скарб. Її треба берегти, економно витрачати, не забруднювати водойми.

«Жива вода дає життя всьому живому в світі.

Якщо живе жива вода, тоді земля у квітах».

-А хмаринці вже час вирушати далі, тож давайте ми з нею попрощаємося і з нашими гостями. До побачення!