Конспект заняття з мовленнєвого розвитку та образотворчої діяльності для дітей середньої групи "Де вербиця, там криниця"

                   Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

                                        КЗДО № 257

                         Конспект заняття

                 з мовленнєвого розвитку та                   

                    образотворчої діяльності

                   для дітей середньої групи

              «Де вербиця, там криниця»

                                                                Підготувала :

                Вихователь КЗДО №257

                      Токар Т. М.

                                   м. Кривий Ріг

Група: середня

Мета: продовжувати знайомити дітей з народними символами українського народу за допомогою різних фольклорних жанрів. Ознайомити дітей з українською легендою про вербу. Вчити дітей колективно, за допомогою вихователя складати невеликі розповіді. Продовжувати розвивати зв’язне мовлення,заохочувати малят брати участь у бесіді,розвивати пізнавальний інтерес до живої природи, довкілля рідного краю, пробуджувати інтерес до традицій. Виховувати естетичні почуття, прищеплювати любов до народного слова, дитячої поезії.

Попередня робота з дітьми: показати під час прогулянки квітуче вербове дерево, читання та обговорювання вірша А.М’ястківського «Котики-воркотики»

Матеріал: ілюстрації «Криниця», гілочки квітучої верби у вазі, дитяче приладдя для малювання(пензлі,фарби,папір)

    Хід заняття:

Перед малятами на столі – вербові котики. Вихователь пропонує розгадати загадки(про весну, див.додаток)

• Діти, що лежить у вас на столах? (вербові котики)

Давайте понюхаємо ці гілочки, чим вони пахнуть, що нагадують?

Вихователь:

• Діти, і з кожним днем все сильніше ми відчуваємо прихід весни – пори теплої,довгожданої,веселої. Тож давайте з вами пограємо у весняну гру «Весна прийшла»

Діти, спираючись на запитання вихователя складають колективну розповідь про весну.

• Якими стали дні? (дні стали довшими, яснішими, теплішими)
• Яке зараз сонечко, як воно світить? (сонце піднялося вище,світить яскраво, лагідно)
• Яке весняне небо? (небо блакитне та високе)
• Який повіває вітерець? ( легенький, приємний, теплий)
• Що відбувається зі снігом? (сніг потемнів і швидко тане)
• Який шум чується на дворі? (на дворі дзюркочуть струмочки, весело цвірінькають горобчики)

Вихователь узагальнює все сказане малятами, повторюючи всю складену розповідь спочатку. Після цього вихователь пропонує бажаючим дітям переказати розповідь про весну.

Вихователь:

• Радіють приходу весни і дерева: усі вони готуються розпустити свої листочки. Давайте з вами уявимо себе листочками.

Фізкультхвилинка «Непосидючий листочок» (І. Жиленко)

Вихователь:

• Усі дерева розпустять із набубнявілих бруньок листячко, і тільки одне деревце повеселить нас зовсім інакшим, не схожим на інших цвітом (Вихователь показує на вербові гілочки)

• Що ж це за дерево, діти? (верба)
• Як ми ласкаво називаємо вербовий цвіт? (котики)
• Ох, і гарні вербові котики. Розкажіть, які вони? (пухнасті, маленькі,ніжні, м’якенькі, красиві білі).
• Як ви гадаєте, чому люди назвали вербовий цвіт так лагідно – котиками? (він такий пухнастий,як хутро маленького кошенятка,котика) хіба ж можна сказати про них інакше, а ніж з ніжністю та ласкою? Давайте і ми спробуємо назвати багато лагідних і добрих слів.

Дидактична гра «Весняне лагідне слівце»

Діти за зразком утворюють від названих слів зменшувально-пестливу форму.

Весна – веснонька,струмок – струмочок,вітер – вітерець, дерево – деревце, гілка – гілочка, брунька – брунечка,лист – листочок, трава-травичка, квітка – квіточка, хмара – хмаронька,верба - вербичка,сонце – сонечко,дощ – дощик.

Вихователь:

• Давайте пригадаємо віршик про вербові котики.

Вихователь читає вірш А.М’ястківського «Котики-воркотики», а діти проказують слова-рими, наприкінці рядків твору.

• Здається вербичка прикрасила себе, радіючи приходу весни, квіточками котиками, немов чарівними сережками.

Вихователь читає вірш Л. Костенко «Вербові сережки».

• Сподобався вам діти цей віршик? чому?  Кому хотіла подарувати свої котики-сережки розквітла вербичка?(відповіді дітей)

Психогімнастика «Верба»

Вихователь читає дітям текст про вербу, діти уявляють себе цією рослиною.

«Уявіть, що наші ноги – це коріння верби, наш тулуб – стовбур, а наші руки – гілочки. Вітер повіває – гілочки хитає,виглянуло сонечко – усміхнулися йому верби. Добре їм, тепло»

Вихователь:

верби ростуть біля річок, ставків, вони дуже люблять воду. В народі кажуть: де вербиця, там водиця. А ще вербу в народі вважають цілющою рослиною. Недаремно коли болить голова, кажуть: приклади гілочку верби до голови – голова перестане боліти. А у свято Вербиці (Вербна неділя) її святять у церкві, б’ють всіх та приказують:

   Верба – хльось!

   Б’є до сльоз,

   Не будь сонливий

   До роботи – лінивий

   Будь робочий,як бджола

   І рости, як верба,

   Будь здоровий, як вода

   А багатий, як земля.

Вербові гілки називають лозою, з цих лозинок плетуть кошики: великі – для дорослих, маленькі для дітей. Спробуйте обережно зігнути лозину, яка вона? Так, гнучка, з неї легко плести, можна навіть вузлики зав’язати.

Гра «Хто швидше?»

Вихователь пропонує дітям кілька невеличких конкурсів: («Хто швидше зав’яже вузлик з лози»,  «Хто швидше зробить кільце з лози»,  «Хто швидше накрутить лозу на кулачок»)

Вихователь:

-А тепер з вами намалюємо вербові котики, що стоять у вазі.

Діти в супроводі звучання спокійної музики, співу пташок малюють «Вербові гілочки». Наприкінці заняття відбувається виставка дитячих робіт.

    Додаток

   Загадки:

Тане сніжок, квітне лужок,

День прибуває, Коли це буває?

(весною)

Все у зелені довкола:

Пасовище, ліс і поле,

Мчать струмочки до ріки

Ліплять гнізда ластівки

І в сороки новина

Сповіщає всіх вона:

Наближається…(весна)

Гарне, добре,на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитись не дозволяє.

 (сонце)

Тільки сонечко пригріло,

Враз розтанув килим білий,

Клен радіє, певна зна –

В гості йде до нас…(весна)

       А.М’ястківський «Котики-воркотики»

Котикт-воркотики             котики-воркотики

Всілися рідком                  В мене на вікні

Поїть сонце котиків,         Котики-воркотики

Теплим молоком.               Гості весняні.

   Не глядить на котиків

   Лиш вусатий кіт.

   Мабуть зна, що котики –

   Це вербовий цвіт.

Л.Костенко «Вербові сережки»

Біля яру, біля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,
Що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки.
Подарую їм сережки. 

    Фізкультхвилинка «Непосидючий листочок»

    (І.Жиленко)

Так листочку в брунечці обридло,

З бруньки ж нічогісінько не видно,

Він товчеться в бруньці, і бурмоче,

Він на волю, непосида, хоче.

 (Діти присівши крутяться, хитають тулубом,голівками та руками, роблять спроби підвестися)