Конспекти для підготовки до ЗНО "Ботаніка"

ВІДДІЛ ЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ

Загальні особливості водоростей. Водорості від інших рослинних організмів відрізняються наступними ознаками:

Водорості, або нижчі рослини:

• Живуть головним чином у воді.
• Не мають вегетативних органів.
• Органи розмноження одноклітинні.
• Забарвлення різноманітне.
• Тіло не почленовано на органи, тканини відсутні.
• Тіло називається ТАЛОМ або СЛАНЬ

Вищі рослини:

• Живуть на суші (життя у воді вторинне).
• Мають вегетативні органи.
• Органи розмноження багатоклітинні.
• Листки завжди зелені.
• Євглена-тварина, тому що має пелікулу.  
• Хламідомонада-рослина

Незважаючи на схожість у будові та життєдіяльності, Еглена-тварина, Хламідомонада-рослина

Водорості можуть бути одноклітинні і багатоклітинні, іноді великих розмірів, до декількох десятків метрів. Вони фотосинтезують і мають хлорофіл, але часто й інші пігменти. Забарвлення водоростей може бути зелене, жовтувате, буре, червоне. Клітина водоростей має ті ж частини, що й у вищих рослин. Їх фотозинтезуючі пластиди, від яких залежить забарвлення, називають хроматофорами. Розмножуються водорості вегетативним, безстатевим і статевим шляхом.

ВІДДІЛ ЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ

Зелені водорості, які живуть у прісних водоймах. Більшість зелених водоростей живе у прісних водоймах, у морях їх порівняно мало. Існують одноклітинні і багатоклітинні водорості.

Хламідомонада і хлорела. Дрібні одноклітинні водорості. Їх можна розглянути тільки за допомогою мікроскопа. Вони мають оболонку, ядро, цитоплазму, чашоподібний хроматофор. Але відрізняються істотними ознаками.

Хлорела:

• Нерухома.
• Червоне світлочутливе вічко відсутнє.
• Пульсуючі вакуолі відсутні.
• Безстатеве розмноження за допомогою нерухомих спор.
• Статевий процес відсутній.
• Живе в основному на сирому ґрунті і стовбурах дерев.
• Використовується в космічних експериментах

Хламідомонада:

• Активно пересувається за допомогою джгутиків.
• Є червоне світлочутливе вічко.
• Має пульсуючі вакуолі.
• Безстатеве розмноження за допомогою рухливих спор із джгутиками — зооспор.
• Статевий процес протікає за допомогою дводжгутикових гамет.

Спірогіра:

• Звичайна нитчаста зелена водорість.
• Утворює основну масу слизької зеленої твані у ставках.
• Клітина складається з таких частин: оболонки, покритої слизом; великого ядра з ядерцем (добре помітне під мікроскопом); цитоплазми; хроматофора у вигляді однієї або декількох стрічок, розташованих по спіралі; вакуолі, яка займає велику частину клітини.

Вегетативне розмноження у спірогіри відбувається простим розривом ниток. Спори безстатевого розмноження відсутні. Статевий процес — кон’югація, тобто злиття звичайних вегетативних клітин, а не особливих гамет.

Етапи кон’югації: 1 — дві нитки розташовуються паралельно; 2 — протилежні клітини утворюють вирости назустріч одна одній так, що утворюється міст; 3 — оболонки на кінцях виростів розчиняються; 4 — вміст однієї з клітин перетікає у клітину навпроти і зливається з її вмістом, у результаті чого утворюється зигота.

Ульва (морський салат):

• Найсприятливіші умови для рослин цього роду — невеликі бухти і затоки, що добре прогріваються сонцем.
• Досягають довжини 0,3-1,5 м. В основі є клітини з ризоїдами, що створюють підошву, за допомогою якої водорість прикріплюється до дна.
• Гниття водоростей випаровують велику кількість сірководню та токсичних газів.

Рід Ацетабулярія :

• близько 20 видів, в тропічних і субтропічних морях. Завдяки велетенському (2мм) стійкому ядру.
• Ацетабулярія – класичний об’єкт цитологічних досліджень (взаємодія ядра і цитоплазми, пересадка ядра).
• Німецький біолог Хаммерлінг продемонстрував значення ядра як сховища генетичного матеріалу в експериментах на одноклітинній морській водорості ацетабулярії.

Вольвокс:

• рід зелених водоростей (Chlorophyta)
• Представники цього роду утворюють сферичні колонії (ценобії) кулястої або сферичної форми розміром до 2 мм.
• Кожна колонія складається з численних дводжгутикових клітин, що розміщені по периферії під слизовим інволюкрумом.
• Кожна клітина вкрита власною оболонкою, що зростається з оболонками сусідніх, утворюючи полігональну фігуру.

ВІДДІЛ БУРІ ВОДОРОСТІ

• Мають пластинчасту будову
• Є ризоїди
• Запасаються ламінарин
• Містять йод
• Досягають найбільших серед морських водоростей розмірів. До них відноситься, зокрема, ламінарія, або морська капуста, фукус, саргасум.

Ламінарія

Тіло ламінарії (слань) нагадує довгий, досить вузький листок на черешку. До дна вона прикріплюється виростами — ризоїдами. Як і в інших водоростей, ризоїди служать лише для прикріплення: вода всмоктується усією поверхнею. Ламінарія досягає декількох метрів у довжину. Внутрішня її будова досить складна. У неї є навіть ситовидні клітини, які нагадують ситовидні трубки вищих рослин. Але судини відсутні, оскільки водоростям вони непотрібні. У ламінарії утворюються зооспори, з яких виростають мікроскопічні заростки зі статевими органами, так що цикл розвитку ламінарії дещо нагадує цикл розвитку папороті. Вона має пластинчасту будову, запасає ламінарин, йод, а також вважається водорістю, яка має найдосконалішу будову.

Фукус.

У прибережній зоні північних морів живе фукус, також бура водорість. Слань фукуса дуже розсічена на ремнеподібні частки. Вона набагато дрібніша, ніж у ламінарії (до 50 см довжиною). Статеві органи утворюються у спеціальних вмістилищах, безстатевого розмноження немає.

Саргасум.

 У цих водоростей слань рунисте, прикріплюється до субстрату диском, рідше ризоидами. Всі вирости – гілки, повітряні бульбашки і рецептакули – ростуть з пазух «листя», які можуть бути широкими з ребром чи без нього або шіловіднимі. Коли «листя» руйнуються, то в підставі гілок або інших виростів залишається короткий шип. Повітряні бульбашки завжди одиночні і розташовуються на кінцевих гілочках.

Макроцистис –досягає 60 метрів

ВІДДІЛ ЧЕРВОНІ ВОДОРОСТІ, АБО БАГРЯНКИ

• Найбільш глибоководні
• Використовують синій спектр видимого світла
• Мають хлорофіл групи c, d
• З них виготовляють агар-агар

     Порфіра                                        Філофора

Зелені водорості для здійснення процесу фотосинтезу повинні поглинати світло червоного спектра (за наявності груп хлорофілів а і b і переважанню їх над каротиноїдами). У спектрі кольору розташовуються відповідно з довжиною світлової хвилі – від коротких (фіолетові) до довгих (червоні). У воді світлові хвилі поводяться інакше, ніж у повітрі. Проходячи крізь товщу води, світлові хвилі поглинаються, причому, чим більше довжина хвилі, тим сильніше вона поглинається і менших глибин досягає. З глибиною товща води розсіює світло, і промені червоного кольору не проникають на глибину нижче 250 метрів. Червоні водорості в хлоропластах мають хлорофіли групи с і d, додаткові барвники – фикоеритрини і фікоціан, а також каротиноїди. Вони здатні здійснювати процес фотосинтезу, використовуючи світло з іншими довжинами хвиль. Ця особливість червоних водоростей отримала назву «хроматична адаптація», що дозволяє їм жити на великих глибинах. Запасають агар-агар, який використовують у кулінарії, для виготовлення мармеладу, та в медицині як живильне середовище для бак посівів. Представники: порфіра, філофора, гетеросифонія пірчаста.

ВІДДІЛ ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ

• Одноклітинні
• Мають зовнішню двостулкову черепашку з кремнезему (сіліціуму)
• Морські та прісноводні
• Нобель із мулу з діатомей та нітрогліцерину виробив динаміт
• З них виготовляють фільтри для води
• Виготовляють засоби для шліфування виробів із металу та дерева

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5