Конспекти уроків "Уроки фізики. Робота і енергія. 7 клас"

Відділ освіти

Старовижівської РДА

НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – гімназія»

смт. Стара Вижівка

 

 

 

 

 

 

 

В. Є. Фесенюк

 

7 клас

 

Тематичне планування

Плани-конспекти уроків

Методичні рекомендації

 

 

 

 

 

2017

Фесенюк В. Є.

Уроки фізики. Робота і енергія. 7 клас. Тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації.

(Навчальний посібник) – Стара Вижівка, 2017. – 30 с.

 

 

Посібник містить тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації з теми «Робота і енергія» курсу фізики 7 класу.

 

Рекомендовано для вчителів фізики загальноосвітніх шкіл.

4.  Робота і енергія.

14 год.

№ заняття	Тема	Кількість годин
1	Механічна робота.	1
2	Потужність.	1
3	Розв’язування вправ.                                               П. р.	1
4	Механічна енергія та її види.	1
5	Закон збереження і перетворення енергії в механічних процесах.	1
6	Прості механізми.                                               КТЗ.	1
7	Момент сили. Умови рівноваги важеля.	1
8	Л. р. № 11. Вивчення умови рівноваги важеля.	1
9	Розв’язування вправ.                                            П.Р.	1
10	Коефіцієнт корисної дії механізмів.	1
11	Л. р. № 12. Визначення ККД похилої площини.	1
12	Розв’язування вправ.         КТЗ.	1
13	Контрольна робота. «Робота і енергія».	1
14	Узагальнюючий урок.	1

 

Урок 1. Механічна робота.

Робота мучить, зате годує й учить.

Прислів’я

Мета: формувати і розвивати в учнів знання про механічну роботу, одиниці її вимірювання, вміння визначати значення механічної роботи. Розвивати вміння спостерігати та визначати різні прояви та наслідки механічної роботи, роль роботи в житті людини, суспільному виробництві та техніці, сутність наукового пізнання засобами фізики; спонукати учнів до критичного мислення, застосування набутих знань у практичній діяльності для адекватного відображення природних явищ засобами фізики. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: ППЗ («Бібліотека електронних наочностей 7 – 9», «Наша фізика 7»), демонстрування виконання роботи під дією різних сил.

Обладнання: брусочок, динамометр, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Організаційна частина.

Ознайомлення учнів з планом роботи при вивченні даного розділу.

(Презентація розділу).

ІІ. Розминка.

Учитель звертає увагу на епіграф уроку, учні зачитують його та обговорюють. Пригадують приказки та прислів’я про роботу:

Хто не працює, той не їсть.

Робота коня годує.

Щоб рибу з’їсти, треба в воду лізти.

З лежі не справиш одежі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Логікон». Заповни порожні комірки.

Назва сили	Сила тяжіння	Сила пружності	Сила тертя
Точка прикладання	Центр тіла	Тіло або його частина	Тіло
Напрям	До центру Землі	Проти деформації	Проти напрямку руху
Формула	F=mg	F=kx	F=μN

Що таке сила?

Це величина скалярна чи векторна? Чому?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

В байці Леоніда Глібова «Лебідь, рак і щука» йдеться про таке:

  Колись то Лебідь, Рак і Щука

  Приставить хуру узялись.

  От троє разом запряглись,

  Смикнули – катма ходу…

Як ви гадаєте, чи виконує хтось із них роботу, або всі разом?

Що ми розуміємо під словом «робота» в повсякденному житті?

Вид діяльності (розумова, фізична).

Професія.

«Я так напрацювався, втомився, але шафи не пересунув».

У фізиці вводять поняття «механічної роботи». На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо, чи збігається це поняття з розумінням роботи у повсякденному житті.

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Механічна робота як фізична величина.
2. Умови виконання механічної роботи.

Демонстрації.

3. Розрахунок роботи.
4. Робота як скалярна величина.
5. Робота різних сил.
6. Перегляд відеофільму.

Складання таблиці для конспекту.

V. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Вправа: 288 – 294; 301; 305 – 307 стр.169 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

2. Вправа: 22.1 – 22.7; 22.16 – 22.21 стр.120 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

VІ. Підсумки уроку.

Спробуємо відповісти на запитання, поставлені на початку уроку, та виділити чотири основні питання уроку.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 40 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 2. Повторити § 24 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

3. Виконати впр. 300; 302 стр.169 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

 

Урок 2. Потужність.

Фізика переводить техніку у галузі випадкових знахідок на раціональну, усвідомлену, кількісну дорогу.

С. Вавилов.

Мета: сформувати поняття потужності, її одиниць; розглянути формули для знаходження числового значення потужності. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу, інтелект, виховувати інтерес до фізики та розвивати міжпредметні зв’язки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: ППЗ «Бібліотека електронних наочностей 7 – 9», «Наша фізика 7».

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань, перевірка домашнього завдання.

1. Розгляд запитань 1 – 5 стр. 165 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
2. Перевірка виконання письмового домашнього завдання.
3. Завдання: 1 – 3; 5 стр.32 ( А. С. Пивовар Тестовий зошит Фізика 8 ).
4. Гра «Голова думає – рука відповідає»:

Якщо сила в озвученому випадку виконує роботу, учні піднімають руку. Якщо сила не виконує роботу, то  тримають кулачок.

1. Сила тяжіння, що діє на м’яч, який лежить на землі.
2. Сила опору, що діє на камінь, який падає з деякої висоти.
3. Сила пружності, яка виникає при розтягуванні пружини.
4. Виштовхувальна сила, що діє на камінь, який піднімають із дна річки.
5. Сила тяги автомобіля, який рухається прямолінійно.
6. Сила тяжіння, що діє на супутник, який рухається навколо землі.
7. Сила тертя, що діє на автомобіль, який гальмує.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

Вчитель зачитує епіграф уроку та разом з учнями аналізує його.

Ми вивчили вже багато фізичних величин. Чи чули ви про таку фізичну величину, одиниця вимірювання якої є кінська сила? Щоб дізнатись, що це за фізична величина, розгадаємо шифрограму:

Код:

	+		+
+		+		+
	+		+
+		+		+

 

П	Р	О	Е	Т
Л	У	Т	Ж	Е
Н	Д	І	Т	С
З	Т	О	Ь	Ю

Відповідь: потужність.

 

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Поняття потужності.

Порівняйте механічну роботу, що виконує екскаватор, який завантажує піском машину, і роботу, яку виконує робітник, що завантажує таку саму машину піском за допомогою лопати. Чи має значення для роботодавця час, за який буде виконана ця робота? У багатьох випадках важливе значення має швидкість виконання роботи. Фізична величина, яка її характеризує – це потужність.

2. Потужність як скалярна величина. Формули потужності.
3. Одиниці потужності.
4. Цікаві факти:

Середня потужність коня – 736 Вт, потужність трактора Т-150 – 150 к. с., потужність танка Т-34 – 450 к. с., потужність літака-винищувача Як-3 – 1800 к. с.

5) Перегляд відеофільму.

ІІІ. Фізкультурна розминка.

ІV. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Виконання  завдань: 290; 299; 303; 308; 309–312; 315–320 стр.170 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

V. Підсумки уроку.

Виділення чотирьох головних питань уроку.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати: § 41 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

2. Виконати: впр. 296; 298; 314 стр. 170 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

3.Повтрорити: § 25 – 27 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

4. Підготуватись до письмової роботи.

 

 

Урок 3. Розв’язування задач.

Не подумавши – не відповідай,

Не перевіривши – не стверджуй.

Народна мудрість

Мета: перевірити знання учнів з тем «Механічна робота» та «Потужність». Формувати та розвивати вміння і навички розв’язування задач. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, вміння аналізувати результати дослідження, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: дидактичний роздатковий матеріал.

Структура та основний зміст уроку.

І. Організаційна частина.

Вчитель ознайомлює учнів з планом роботи на протязі уроку і пропонує учням написати в зошиті коротко про свої очікування від уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

1. Розминка.

Учитель зачитує епіграф уроку та разом з учнями аналізує його.

2. Запитання: 1 – 4 стр.167 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

3. Перевірка виконання письмового домашнього завдання.

4. Виконання завдань: 1 – 6 стр.33 ( А. С. Пивовар Тестовий зошит Фізика 8 ).

5. Виконання вправ: 22.9 – 22.11; 22.24 – 22.28 стр.123 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

ІІІ. Виконання письмової роботи.

Завдання: 1 – 3 стр.32 В - І;ІІ ( С. П. Кононіченко Зошит для самостійних та контрольних робіт з фізики 8 ).

ІV. Домашнє завдання.

1. Повторити: § 40; 41; 28 - 30 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

2. Виконати: впр. 295; 313 стр. 170 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

Урок 4. Механічна енергія та її види.

 

                                                         У природі немає нічого недоцільного.

                                                                                            М. де Монтень

                                                          Роби висновок про людину з її запитань,

 а не з  її відповідей.

                                                                                              Вольтер

 

Мета: з’ясувати фізичний зміст поняття механічної енергії та її видів: потенціальної та кінетичної енергій. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння спостерігати явища, визначати хід та етапи проведення досліду, вміння аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: виконання роботи при розтягуванні пружини, виконання роботи при падінні кульки з певної висоти, ППЗ («Бібліотека електронних наочностей 7 – 9», «Наша фізика 7».)

Обладнання: кулька, підвішена на нитці, ящик з піском, ножиці, пружина, візок, динамометри,  брусочок, лінійка, комп’ютер, проектор.

 

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань, перевірка домашнього завдання.

1. Розминка.

Учитель зачитує епіграфи уроку та разом з учнями аналізує їх.

2. Перевірка домашніх письмових завдань.
3. Короткий аналіз письмової роботи.
4. Розшифруй анаграми: Тхпа ( птах), удоьлж (Джоуль), тобаор (робота), лнсо (слон), янегіре (енергія). Виберіть слово, що стосується сьогоднішньої теми уроку.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

Часто під час характеристики людини ми вживаємо слово «енергійна». Що це означає? (Учні відповідають). Поняття енергії використовується і у фізиці. Що це за фізична величина, що вона характеризує? На ці та інші питання ми зможемо відповісти під час уроку.

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Здатність тіл виконувати механічну роботу при переміщенні.

Демонстрація.

2. Тіла, які можуть виконувати роботу, мають енергію. Робота – кількісна міра енергії.
3. Види енергії: механічна, атомна, внутрішня, електрична, хімічна.
4. Поняття механічної енергії як фізичної величини, яку ввели англійські вчені
   У. Томсон і Джоуль і експериментально довели, що вона існує.
5. Означення механічної енергії, позначення її та одиниці вимірювання.
6. Складові механічної енергії.
7. Потенціальна енергія тіла, піднятого над землею.

Демонстрація.

8) Потенціальна енергія пружно деформованого тіла.

9) Кінетична енергія як енергія рухомого тіла.

Демонстрація.

10) Перегляд відеофільмів.

ІІІ. Фізкультурна розминка.

ІV. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Запитання: 1 – 5 стор. 175 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
2. Вправа: 321 – 323; 329 – 332; 334; 335 стр.179 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Вправа: 23.1 – 23.13 стр.128 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

3. На столі лежать алюмінієвий та сталевий бруски однакового об’єму. Який з них має більшу потенціальну енергію відносно підлоги? Відносно столу?
4. Визначити потенціальну енергію бруска, що лежить на столі, відносно стола поверхні стола та відносно підлоги, виконавши відповідні вимірювання.

V. Підсумки уроку.

Виділення чотирьох головних питань уроку.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати: § 42 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

2. Виконати: впр. 324; 325; 333 стр.179 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

3. Повторити: § 31 – 35 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Урок 5. Закон збереження і перетворення енергії.

Роби висновок про людину з її запитань, а не відповідей.

Вольтер

З нічого нічого не буває.

Тит Лукрецій Карр

Мета: з’ясувати з учнями перетворення енергії при виконанні роботи, розглянути закон збереження енергії, формувати і розвивати вміння і навички розв’язувати задачі. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння спостерігати явища, визначати хід та етапи проведення досліду, вміння аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: перетворення механічної енергії при коливанні математичного маятника, пружинного маятника, маятника Максвелла та падінні кульки, ППЗ «Фізика 7 – 9», 1.53; « Наша фізика ».

Обладнання: кулька, ящик з піском, математичний маятник, пружинний маятник,  маятник Максвелла, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань, перевірка домашнього завдання.

1. Розминка.

Вчитель з учнями аналізує вислів Вольтера. Проведення гри «Фізичний хокей»:

Грають дві команди по чотири учасники: воротар, захисник, два нападники. Вчитель – арбітр. Задаються запитання з теми «Механічна енергія. Кінетична та потенціальна енергія».

2. Виконання завдань: 1 – 6 стр.35 ( А. С. Пивовар Тестовий зошит. Фізика 8 ).

3. Тестові завдання: 1 – 6 стр. 127 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

На попередньому уроці ми вивчили поняття механічної енергії та її складових. Але звідки виникає механічна енергія тіла і куди вона зникає, коли тіло виконало роботу? Відповіді на ці запитання ми зможемо отримати під час сьогоднішнього уроку і переконатись у правильності слів Лукреція Карра.

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Зміни механічної енергії при виконанні механічної роботи.

Демонстрація.

2. Повна механічна енергія.
3. Закон збереження і перетворення повної механічної енергії.

Демонстрація.

4. Робота як міра перетворення енергії.
5. Історія відкриття закону.
6. Перегляд відеофільму.

ІІІ. Фізкультурна розминка.

ІV. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Вправа: 339 – 349; 354; 357; 358; 361;362 стр. 181  (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
2. З льодяної гірки на санчатах з’їжджає хлопець. Санчата виїжджають на тротуар, який посипано піском, і зупиняються. Які перетворення енергії при цьому відбуваються?
3. Під дією певної сили камінь масою 2 кг пролетів 10 м і набув швидкості 10 м/с. Яка була ця сила?
4. Тестові завдання: 1 – 6 стр. 134 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

5. Вправа: 23.14 – 23.16; 23.20; 23.22; 23.24; 23.26; 23.28; 23.30 стр131 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

V. Підсумки уроку.

Вправа «Незакінчене речення».

На уроці я:

дізнався…

зрозумів…

навчився…

На наступному уроці я хочу…

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 43 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати: впр.359; 360 стр.181 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Повторити: § 36 – 39 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Підготувати презентації, доповіді, реферати з тем:

1. Енергія вітру.
2. Енергія води.
3. Енергія Сонця.
4. Енергія підземного тепла.
5. Перетворення механічної енергії в техніці.
6. Перетворення механічної енергії в побуті.
7. Перетворення механічної енергії в природі.
8. Біоенергетичні технології.

 

Орієнтовні матеріали доповідей.

Матеріали до проекту «Енергія вітру»

За підрахунками вчених, загальний вітроенер­гетичний потенціал Землі в 30 разів перевищує річне споживання електроенергії в усьому світі. Однак використовується лише мізерна частина цієї енергії.

Але так було не завжди. Заданими статистики, в дореволюційній Росії налічувалося близько ЗО тис. вітряків. Ця нехитра установка була також атрибу­том майже кожного села України.

Можливості використання цього виду енергії в різних місцях Землі неоднакові. Для нормальної роботи вітрових двигунів швидкість вітру не по­винна в середньому за рік падати нижче 4—5 м/с, а краще, коли вона становить 6—8 м/с. Шкідлива і надто велика швидкість вітру, оскільки він може її поламати.

Найбільш сприятливі зони:

•    узбережжя морів і океанів;
•    степи;
•    тундра;
•    гори.

Найбільш сприятливі зони використання енергії вітру в Україні: узбережжя Чорного моря, особливо Крим, а також Карпати, південні степові райони.

Першим будівничим ВЕС в Україні був Ю. Кондратюк. Побудована ним 1931 р. поблизу Севастополя ВЕС потужністю 100 кВт забезпечу­вала струмом міську мережу понад десять років.

Кондратюк проектував більш потужні ВЕС на 5 і 10 тис. кВт, та розпочалася війна, він пішов на фронт і загинув 1941 p., а проекти його ВЕС так і залишилися в архівах. Нині на Заході, особливо в Данії та США, серійно випускають невеликі BEС потужністю від 1,5 до 100 кВт.

Під час роботи ВЕС навколишнє середовище не зазнає жодних забруднень. Єдині негативні впливи — це низькочастотний шум робочих вітряків та ще випадкова загибель птахів, що потрапляють у лопаті двигунів.

Матеріали до проекту «Енергія Сонця»

 Сонце є найпотужнішим джерелом екологічно чистої енергії. На кожний квадратний метр поверх­ні земної атмосфери припадає 1300 Вт сонячної енергії, проте до земної поверхні вона доходить не вся. Лише 3,5 % сонячної енергії, що припадає на Землю, може забезпечити всі енергетичні потреби людства на необмежений час.

 Найбільших успіхів досягнуто в установах так званої «малої енергетики».

 Напрями використання сонячної енергії:

• одержання електроенергії;
• побутового тепла;
• високотемпературного тепла в промисло­вості;
• на транспорті.

 Для одержання електроенергії використовують кілька методів. З них найперспективнішим вва­жається метод безпосереднього перетворення со­нячного випромінювання на електричну енергію за допомогою сонячних батарей.

 Нині такі батареї застосовуються ще обме­жено: на космічних станціях, ретрансляторах, телефонних станціях у пустельних місцевостях для живлення невеликих радіостанцій геологів, навігаційних маяках. Широко використовуються сонячні батарейки, вмонтовані в мікрокалькуля­тори, електронні іграшки. Сонячна енергія може використовуватись і на транспорті — для енерго­живлення автомобілів, невеликих суден і навіть літаків.

Сонячна енергія може використовуватися для одержання побутового тепла — опалення житло­вих приміщень. Розроблено проекти сонячних бу­динків, які вже реалізовано в різних країнах (США, Туркменістан, Узбекистан). Використовується со­нячне проміння, що падає на дах і стіни будинку, вкриті спеціальними колекторами тепла. В експе­риментальних сонячних будинках, споруджених у США, крім колекторів-збирачів тепла, дахи вкривають ще сонячними батареями, що забезпе­чують будинки електроенергією протягом дня. Це допомагає значно заощадити.

 Сонячна енергія в південних районах може бути використана також для готування їжі, сушін­ня зерна та фруктів, опріснення води, підйому води з глибоких колодязів. У промислових масштабах із сонячної енергії можна одержати високотемпера­турне тепло (до 3800 °С) у печах. Такі печі працюють у Франції та Узбекистані. Діють вони за тим самим принципом, що й СЕС із парогенераторами: система геліостатів спрямовує сонячні промені на велике параболічне дзеркало, у фокусі якого роз­міщують проби металів, сплавів чи мінералів для плавки.

 Сонячні електростанції не забруднюють навко­лишнього середовища. Щоправда, вони займають великі площі земель, утворюють тінь. Проте на Землі є близько 20 млн км2 пустель. У цих зонах землі не придатні для сільського господарства, по­тік сонячної енергії найвищий і кількість хмарних днів протягом року мінімальна. На думку вчених, для задоволення енергетичних потреб цивілізації достатньо зайняти батареями від 1 до 3 млн км2 пустель, тобто всього 5—15 % цих земель.

 Електроенергію можна одержувати також за до­помогою генераторів, що використовують теплову дію сонячних променів (паротурбінні, термоіонні й термоелектричні генератори). Однією з таких стан­цій є сонячна електростанція (СЕС), споруджена в Криму поблизу Керчі. Це станція баштового типу. Потужність станції становить 1200 кВт.

 Отже, сонячна енергія має велике майбутнє.

Геотермальна енергетика базується на викорис­танні природної теплоти Землі.

Як відомо, із заглибленням під землю зростає температура. За оцінками фахівців, у земній корі до глибини 7 – 10 км акумульоване тепло, загальна кількість якого в 5 тис. разів перевищує теплоєм­ність усіх видів викопаного палива, що є на Землі. Теоретично лише 1 % тепла, що міститься в земній корі до глибини 5 км, вистачило б для того, щоб вирішити енергетичні проблеми людства на най­ближчі 4 тис. років. На практиці це джерело енергії використовується ще дуже мало.

Найкращі результати досягнуто в районах активної вулканічної діяльності, наприклад, в Ісландії, на Камчатці, де близько до поверхні за­лягають термальні води. Через свердловини гаряча водяна пара надходить у турбіни й виробляє елек­троенергію.

Відпрацьована гаряча вода використовується для опалення будинків, теплиць, тваринницьких ферм. В холодній Ісландії в оранжереях, які обі­гріваються термальними водами, навіть вирощу­ють банани, а столиця країни Рейк'явік протягом останніх 40 років повністю опалюється підземним теплом.

У США (штат Нью-Мексико) працює інша термальна електростанція. Тут на глибині 4 км скельні породи нагріті до температури 185 °С. Вода, що закачується насосами через свердловину, нагрівається й уже у вигляді пари з температурою 150 °С повертається на поверхню, де обертає тур­біни електростанції, що живить електроенергією селище з двотисячним населенням, а відпрацьова­на гаряча вода подається в систему центрального опалення.

В Україні досі немає жодної установки такого типу, проте перспективними зонами для викорис­тання геотермальної енергії є Карпати, Закарпаття та Крим.

Під час перетворення геотермальної енергії виникає проблема відпрацьованих підземних вод. Як правило, вони сильно мінералізовані, і їх не можна спускати у річки. З деяких таких розсолів видобувають йод, бром, цезій, літій. Відпрацьовані води знову закачують у підземні горизонти для по­вторного використання тепла Землі.

Матеріали до проекту «Біоенергетичні технології»

Життя та діяльність людей супроводжується утворенням великої кількості різноманітних твер­дих і рідких відходів. Це побутові відходи, каналі­заційні стоки міст, стоки та відходи виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, величезна кількість органічних залишків після лісозаготівель і переробки деревини. Навколо ве­ликих міст і малих містечок уже ніде розміщувати сміттєві звалища, які вже займають тисячі гектарів земель і отруюють воду й повітря. А разом з тим існують технології, що дозволяють одержувати з усієї цієї колосальної маси органічних решток енергію.

Найпростіша установка, що продукує біогаз, — це бочка, куди закидають органічні відходи, та кілька деталей. Для фермера, який тримає худобу, працює на полі, такий прилад — знахідка. По-перше, установка переробляє органіку й «викидає» високоефективне добриво, після розсипання якого на полі немає бур'янів, адже під високим тиском і при бродінні «паливної маси» знищується насіння бур'янів, яке в ній є. По-друге, під час бродіння гною «виробляється» біогаз: з однієї тонни сухого гною можна отримати 300—600 м³ біогазу, з тонни «мокрого» — 50—80 м³. По-третє, установка еко­логічно безпечна, бо працює без доступу повітря: закинувши гній, закривши герметично кришку, чекаєш виходу газу.

Як і солярка, біодизельне пальне придатне для застосування в автомобілях із дизельними двигу­нами. Ріпак та соняшник – посіяв і чекай на готову сировину. З кожної тонни ріпаку можна отримати близько 300 кг ріпакової олії, а з неї – близько 270 кг біодизельного пального. На базі комбікормового заводу в Мишкивичах Тернопільського району змонтували лінію з виробництва біодизеля. Поки що нове для України пальне отримуємо із соняш­никової та ріпакової олії. Але це тільки початок.

Дослідники з Гентського університету (Бельгія) знають, як перетворити бруд на світло. Для цього вони експлуатують мікробів, якими кишать стічні води. Вони навчилися вловлювати й перетворюва­ти на електричний струм енергію, що виробляють бактерії під час переробки ними відходів.

Японські дослідники оголосили, що ось-ось запустять електростанції, які працюють на гнилих водоростях. Це традиційна пожива бактерій і голов­ний засмічувач морського узбережжя. Тож учені створили цілу систему бродіння біомаси морських водоростей із застосуванням специфічних мікро­організмів, унаслідок чого виділяється метан. Його скеровують у газовий двигун, який обертає електричний генератор. Експериментальна уста­новка переробляє тонну водоростей за добу і видає 20 тис. л метану. А генератор установки розвиває потужність 10 кВт, чого досить для енергозабезпе­чення 20 будинків.

Не тільки бельгійці та японці можуть мати енергетичний прибуток з нічого. Брати Петро та В'ячеслав Родіонови винайшли біогазову уста­новку, що дає чистий метан із будь-якого сміття органічного походження:  перегною,  шкаралупи насіння соняшника, лушпиння картоплі та буряка, соломи, трави, листя. її дуже вигідно встановлю­вати на різних підприємствах, на фермах, на пи­лорамах. З однієї тонни відходів можна видобути щонайменше 250 м³ метану. Крім того, продукт переробки газоустановки — прекрасне органічне добриво.

Енергетична сенсація на смітті сталася в Сарнах. На місцевому науково-виробничому підприємстві «Фантомаш» навчилися добувати одночасно нафту, газ і деревне вугілля із твердих побутових відходів. Конструкція досить проста. Це — реактор, «посаджений» у спеціальний утеп­лювач та металеву сорочку, система трубопрово­дів, конденсатор і діжечка для накопичення газу. В реактор завантажуємо тверді побутові відходи (папір, поліетиленові пляшки, лушпиння картоп­лі, огірків, шматки гуми та тканини тощо), добре втрамбовуємо сировину і герметично закриваємо. Агрегат займає площу меншу, ніж 1 м². У соплі, сполученому з установкою, спалахує газ. Через годину в реакторі, нагрітому до 400—450 °С, поч­неться процес піролізу, тобто розкладання орга­нічних речовин на різні сполуки. 6 – 7 т непотребу досить, щоб отримати 2 тис. т дизельного пального, 1,5 тис. т деревного вугілля та 180—200 м³ газу.

 

Урок 6. Прості механізми.

Дайте мені точку опори – і я зрушу Землю.

Архімед

Мета: розглянути поняття механізму, простого механізму, приклади простих механізмів; формувати в учнів поняття про важіль. Розвивати в учнів експериментальні уміння на прикладі дослідження важеля, блоків та похилої площини. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння спостерігати явища, визначати хід та етапи проведення досліду, вміння аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації:  прості механізми ППЗ «Бібліотека електронних наочностей Фізика 7- 9» 3.2.4; « Наша фізика ».

Обладнання: важіль, похила площина, блоки, динамометри, тягарці, брусочок, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Розминка.

 Вправа «Дешифрувальник»:

Розмістіть склади в такому порядку, щоб вийшло якнайбільше фізичних понять

Си; тер; но; тя; ла; ння; жі; сті; пруж; га; ма; ва; са.

ІІ. Актуалізація знань.

1. Прослуховування доповідей учнів.

2. Завдання: 1 – 3 стр.36 ( А. С. Пивовар Тестовий зошит. Фізика 8 ).

3. Виконання письмової роботи: завдання 1 – 3 В – І; ІІ стр34, С. р. 16 ( С. П. Кононіченко Зошит для самостійних та контрольних робіт. Фізика 8 ).

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

«Одного разу Архімед написав сіракузькому царю Гієрону, якому він був родич і товариш, що довільною силою можна підняти будь-який вантаж. Захоплений своїм доведенням, він додав, що якщо б була інша Земля, він, перейшовши на неї, зрушив би з місця нашу».

Зачитування епіграфу уроку.

Як ви розумієте цей вислів?

Чи зміг би Архімед, маючи точку опори, підняти Землю?

(Заслуховування припущень учнів).

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Машини і механізми.
2. Прості механізми – пристрої, які використовують для виконання роботи, перетворення значення сили або її напрямку.

Демонстрації.

Приклади: важіль, похила площина, блоки, клин, гвинт, коловорот.

3. Важіль.

Демонстрація.

4. Блоки: рухомий та нерухомий.

Демонстрація.

5. Похила площина, коловорот, гвинт, клин, шестерні.

Демонстрація.

6. Застосування простих механізмів.
7. Перегляд відеофільму.

І V. Закріплення і узагальнення знань учнів.

Вправа: 363 – 369 стр.195 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати: § 44, 45 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати: впр. 387; 388; 389 стр.197 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Повторити: § 40 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

 

Урок 7. Момент сили. Умови рівноваги важеля.

 

Знання пишається тим, що так багато знає; мудрість соромиться того, що не знає більше.

Дж. Купер

Мета: розглянути характеристики важеля, поняття моменту сили, умову рівноваги важеля. Формувати і розвивати в учнів експериментальні вміння досліджувати властивості важеля та з’ясовувати умову його рівноваги, уміння описувати та систематизувати результати спостережень, планувати і проводити невеликі експериментальні дослідження,  проводити вимірювання сил, робити узагальнення та висновки; формувати алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: характеристики важеля, умова рівноваги важеля, ППЗ «Бібліотека електронних наочностей Фізика 7- 9»; « Наша фізика ».

Обладнання: важіль, тягарці, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань.

1. Аналіз письмової роботи.
2. Запитання: 1 – 6 стр.188 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
3. Перевірка правильності виконання письмового домашнього завдання.
4. Завдання: 1 – 6 стр. 17  (А. С. Пивовар Тестовий зошит. Фізика 8).

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1). Характеристики важеля: точка прикладання сили, вісь обертання, лінія дії сили, плече сили. ( Демонстрація ).

2). Умова рівноваги важеля. ( Демонстрація ).

3). Момент сили. ( Демонстрація ).

4). Перегляд відеофільму.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Запитання: 1 – 5стр. 189 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
2. Вправи: 24.1 – 24.14 стр.135 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 
3. Вправа 379; 380 стр.196 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

1. Повторити § 41 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
2. Опрацювати: § 46 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).
3. Виконати: впр. 381; 382 стр.196 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

Урок 8. Л. р. № 11. З’ясування умов рівноваги важеля.

Параграфів не зубримо і сліпо не сприймаємо, лише на мудрих дослідах їх сутність розпізнаємо.

Мета: розширити знання учнів про момент сили, продовжити формування знань про момент сили та умову рівноваги важеля. Формувати і розвивати в учнів експериментальні вміння досліджувати властивості важеля та з’ясовувати умову його рівноваги, уміння описувати та систематизувати результати спостережень, планувати і проводити невеликі експериментальні дослідження,  проводити вимірювання сил, робити узагальнення та висновки; формувати алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок закріплення та поглиблення знань, формування експериментальних умінь.

Обладнання: прилади для виконання лабораторної роботи.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань.

1. Завдання: 1 – 5 стр.15 ( Ф. Я. Божинова Фізика 8. Поточний і підсумковий контроль. )

2. Тестові завдання: 1 – 6 стр. 144 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.) 

ІІ. Мотивація уроку.

Зачитування і роз’яснення епіграфу уроку.

ІІІ. Інструктаж з БЖД. Л. р. № 11. З’ясування умов рівноваги важеля.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити § 45; 46 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Підготуватись до фізичного диктанту.

 

 

Урок 9. Розв’язування задач.

Щоб удосконалити розум, треба більше роздумувати, ніж заучувати.

Рене Декарт

Мета: перевірити знання учнів з теми «Механічна робота, потужність, енергія, прості механізми ». Формувати та розвивати вміння і навички розв’язування задач. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, вміння аналізувати результати дослідження, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: дидактичний роздатковий матеріал, ножиці, дріт, склянка, блоки, динамометри, тягарці, брусочок, лінійка, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Організаційна частина.

Вчитель ознайомлює учнів з планом роботи на протязі уроку і пропонує учням написати в зошиті коротко про свої очікування від уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

1. Розминка.

Учитель зачитує епіграф уроку та разом з учнями аналізує його.

2. Аналіз лабораторної роботи.
3. Фізичний диктант:

І варіант.

1. Запишіть літерне позначення та основні одиниці роботи.
2. Запишіть формулу, за якою можна обчислити кінетичну енергію.
3. Які умови необхідні для виконання механічної роботи?
4. Навести приклади простих механізмів.
5. Які основні характеристики нерухомого блока та похилої площини?
6. Запишіть формулу, за якою можна обчислити потужність.

ІІ варіант.

1. Запишіть літерне позначення та основні одиниці потужності.
2. Запишіть формулу, за якою можна обчислити потенціальну енергію.
3. Сформулюйте закон збереження і перетворення енергії.
4. Запишіть формулу, за якою можна обчислити механічну роботу.
5. Які основні характеристики рухомого блока та важеля?
6. Навести приклади простих механізмів.

Діти обмінюються листочками з сусідами по парті, разом з учителем дають відповіді на запитання та оцінюють роботу товариша.

ІІІ. Розв’язування задач.

І варіант.

1. У якому випадку виконується робота?

а) Тіло, що випало з рук, падає на землю.

б) На столі лежить гиря.

в) Підйомний кран піднімає вантаж.

2. Яка робота більша?

700 Дж чи 0,7 кДж

3. Спробуйте розрізати ножицями металевий дріт. Чому вам доводиться поміщати дріт ближче до гвинта ножиць? ( разом з учителем )
4. Користуючись динамометром і лінійкою, визначити роботу, яка виконується при вийманні важка зі склянки. ( разом з учителем )

5.     Завдання 1 – 5 В - І (дид. мат. « Робота і потужність. Енергія. » ) ( разом з учителем завд. 1, 4 )

ІІ варіант.

1. У якому випадку не виконується робота?

а) Яблуко падає з дерева.

б) Шайба без тертя ковзає по льоду.

в) Людина сидить на стільці.

2. Яка робота більша?

25 МДж чи 2500 мДж

3. Як за допомогою рухомого і нерухомого блоків одержати виграш у шляху і програш силі? ( разом з учителем )
4. Користуючись динамометром і лінійкою, визначити роботу, яка виконується при переміщенні брусочка поверхнею стола. ( разом з учителем )
5. Завдання 1 – 5 В - ІІ (дид. мат. « Робота і потужність. Енергія. » ) ( разом з  учителем завд. 1, 4 )

 

ІV. Підсумки уроку.

Чи цікавим був урок?

Чи здійснились ваші очікування?

V. Домашнє завдання.

Повторити: § 40 – 46 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати: завд. 1 – 11 стр.204 В – І (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

 

Урок 10. «Золоте правило» механіки. ККД механізмів.

Знання тільки тоді є знаннями, якщо вони отримані зусиллям твого розуму, а не пам’яті.

Л. Толстой

Мета: експериментально встановити «золоте правило» механіки, повторити з учнями  поняття похилої площини та інші прості механізми і їх значення у житті людини; формувати поняття корисної та виконаної механічної роботи, ККД. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння спостерігати явища, визначати хід та етапи проведення досліду, вміння аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: рівність робіт при використанні простих механізмів, «золоте правило» механіки, ППЗ «Бібліотека електронних наочностей Фізика 7- 9» 1.5.1; 1.5.2;  « Наша фізика ».

Обладнання: похила площина, важіль, блоки, динамометри, тягарці, брусочок, лінійка, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань, перевірка домашнього завдання.

1.  Розминка.

1). Учитель зачитує епіграф уроку та разом з учнями аналізує його.

2). Послухайте вірш О. Матійко і скажіть про яку фізичну величину йдеться.

Теплим ранком,

За тихої погоди,

Я копаю нивку – грядочку в городі.

Тут до мене диво – птаха прилітає,

Заходилась і для себе щось копає.

Щось копає і до мене так говорить:

«Постараємось, посіємо, то й уродить».

Ми копали, розмовляли любо-тихо.

Постаралися. Посіяли. Вродило.

Звичайно йдеться про роботу. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, які види роботи є коли використовуються прості механізми і що таке ККД цих механізмів.

2. Запитання:

       Що таке механічна робота?

       Які умови виконання механічної роботи?

Як знайти числове значення механічної роботи?

Яка одиниця роботи в СІ?

3. Перевірка домашніх письмових завдань.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація вивчення теми.

Давно пройшов той час, коли людина будь-яку роботу виконувала безпосередньо руками. Зараз піднімати вантажі, переміщати їх, виконувати будівельні роботи і багато чого іншого людині допомагають «прості механізми». А саме: важіль, блоки, похила площина, клин. /Демонстрації./ Сьогодні прості механізми мають широке застосування як частини складних механізмів. Але чи отримає людина виграш в роботі, використовуючи прості механізми? Відповідь на це питання ми отримаємо, вивчивши «золоте правило» механіки.

2. Сприйняття нового матеріалу.

1. Виконання роботи за допомогою важеля.

Демонстрація.

2. Виконання роботи за допомогою похилої площини.

Демонстрація.

3. Виконання роботи за допомогою блоків.

Демонстрація.

4. Висновки Архімеда та Галілея. «Золоте правило» механіки.
5. Оцінка якості простого механізму. ККД.

ІІІ. Фізкультурна розминка.

1. Фізкультхвилинка.
2. Зачитування вірша.

Важіль, блок, коловорот,

Клин, і гвинт,

І площина похила

Змінюють величину

І напрям сили.

Не із серії чудес

Й не чаклун над ними,

Пояснив їх Архімед

І назвав простими.

Він тоді уже казав

І довів на ділі:

Якщо «відстань» програєш,

Виграєш у «силі».

Записав цей постулат

Й заявив без паніки:

Правило оце для вас

«Золоте» в механіці.

Ще він якось здивував

Своїх друзів вістю:

«Якби я опору мав,

Землю б зрушив з місця».

Друзі, це не казка — вірш.

Не треба овацій.

Подумайте й доведіть:

Архімед мав рацію?

(Обговорення вірша).

ІV. Закріплення і узагальнення знань учнів.

1. Вправа:1 – 6 стр. 38 (А. С. Пивовар Тестовий зошит. Фізика 8).

2. Вправа: 384; 385; 399 – 405 стр.196 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

V. Підсумки уроку.

Виділення чотирьох головних питань уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати: § 47 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати впр.383; 398 стр.196 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Повторити: § 45; 46 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Урок 11. Л. р. № 12. Визначення ККД похилої площини.

Істина – це те, що витримує перевірку дослідом.

А. Ейнштейн

Мета: навчити експериментально визначати ККД похилої площини, переконати, що А_к < А_в при використанні похилої площини. Дослідити від чого залежить ККД похилої площини, формувати навички розв'язування задач. Формувати і розвивати в учнів експериментальні вміння та навички, уміння описувати та систематизувати результати спостережень, планувати і проводити невеликі експериментальні дослідження,  проводити вимірювання сил, робити узагальнення та висновки; формувати алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок закріплення та поглиблення знань, формування експериментальних умінь.

Обладнання: прилади для виконання лабораторної роботи, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Розминка.

Вчитель зачитує епіграф уроку і разом з учнями аналізує його.

На попередньому уроці ми вивчили золоте правило механіки. Сьогодні у вас є можливість переконатись у його правильності при виконанні Л. Р. № 12.

ІІ. Актуалізація знань.

1. Запитання: 1 – 4 стр. 192 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

2. Перевірка домашніх письмових завдань.

ІІІ. Мотивація вивчення теми.

Вправа «Передбачення».

Ми з вами багато говорили про ККД простих механізмів. Як ви думаєте, яке значення має цей коефіцієнт для похилої площини? Спрогнозуйте, в яких межах він знаходиться? Запишіть свої прогнози в зошит. Виконавши л. р., побачимо, наскільки ви були праві у своїх припущеннях.

ІV. Інструктаж з БЖД. Л. р. № 12. Визначення ККД похилої площини.

V. Підсумки уроку.

Порівняйте отриманий результат із прогнозованим значенням, записаним у зошитах (діти обмінюються своїми висновками та результатами).

VІ. Домашнє завдання.

Повторити: § 40 – 47 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати: впр. 406; 407 стр.198 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

Урок 12. Розв’язування вправ.

Лише подорожуючи людина відкриває для себе і пізнає цей світ.

Х. Колумб

Мета: перевірити знання учнів та продовжувати розвивати вміння та навички розв’язувати задачі з теми «Механічна робота та енергія». Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння спостерігати явища, визначати хід та етапи проведення досліду, вміння аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: дидактичний роздатковий матеріал; кулька, підвішена на нитці, циліндрична посудина з видою, лінійка, динамометр, годинник.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація знань, перевірка домашнього завдання.

1. Розминка.

Вчитель читає епіграф уроку і пропонує дітям проаналізувати його.

2. Перевірка письмового домашнього завдання.

ІІ. Розв’язування вправ та задач.

1. Мотивація вивчення теми.

Вчитель оголошує подорож містами країни Енергія: Всезнайка, Чомучка, Ерудит, Цікавинка, Геніальне, Експериментатор. Наголошує, що, розв’язуючи різні задачі, запропоновані жителями цих міст, діти будуть відкривати для себе щось нове і пізнавати фізику як науку про навколишній світ, подорожуючи з міста в місто.

2. Розв’язування вправ та задач.

1. Місто Всезнайка.

Щоб вийти з цього міста і потрапити в інше, потрібно написати фізичний диктант.

І варіант

1. Вставте пропущене слово: «Гілка дерева, яку зігнув вітер, має … енергію».
2. Як зміниться кінетична енергія тіла при збільшенні його швидкості в два рази?
3. Перевести в основні одиниці вимірювання: 0,125 МДж.
4. Визначити потенціальну енергію тіла масою 3 кг, піднятого над землею на 5 м.
5. Завдання 1 – 3 В – І; К. р. 3 стр. 44 ( С. П. Кононіченко Зошит для самостійних і контрольних робіт з фізики 8 ).

І варіант

1. Вставте пропущене слово: «Натягнута тятива лука має … енергію».
2. Як зміниться потенціальна енергія тіла при збільшенні його маси в два рази і зменшенні висоти у два рази?
3. Перевести в основні одиниці вимірювання: 423 мДж.
4. По горизонтальному столу котиться кулька масою 1 кг із сталою швидкістю 0,2 м/с знайти кінетичну енергію кульки.
5. Завдання 1 – 3 В – ІІ; К. р. 3 стр. 44 ( С. П. Кононіченко Зошит для самостійних і контрольних робіт з фізики 8 ).

 

2. Місто Чомучка.

Чому механічна енергія одного й того самого тіла може бути різна?

Чому перед пострілом сильно натягують тятиву лука?

Чому вантажний автомобіль повинен мати більш сильні гальма, ніж легковий?

3. Місто Ерудит.

1

3

2

 

 По горизонталі: 1. Елемент у формулі для потенціальної енергії. (висота) 2. Хто ввів термін «Енергія» у фізиці? (Томсон) 3. Префікс кратної одиниці. (Тера)

  По вертикалі: 1. Що має кінетичну енергію: лампочка, що світить; вертоліт у польоті, книга, що лежить на столі? (вертоліт)

4. Місто Цікавинка.

У Київському водосховищі, створеному на Дніпрі у 1964 році, накопичено 3700 млн м³ води, штучно піднятої за допомогою греблі на висоту 11,5 м. Обчисліть потенціальну енергію усієї піднятої в цьому водосховищі води, узявши за висоту її підйому половину висоти греблі (6 м).

5. Місто Геніальне.

Палю забивають пароповітряним молотом, маса ударної частини якого становить
1500 кг. Під час удару об верхній кінець палі виконується робота 25 кДж. На яку максимальну висоту піднімається перед тим ударна частина молота?

6. Місто Експериментатор.

Кулька опускається на дно циліндричної посудини з водою. За даними вимірювань оцінити значення її кінетичної енергії.

ІІІ. Підсумки уроку.

Учні діляться враженнями про подорож до країни Енергія.

ІV. Домашнє завдання.

Повторити: § 40 – 47 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

Виконати: завд. 1 – 12  В - ІІ  стр. 205 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Урок 13. Контрольна робота.

Теорії, гіпотези, закони й постулати

Для того й відкривалися, щоб їх застосувати.

Мета перевірити знання учнів з теми «Робота, енергія, потужність», рівень сформованості навичок розв’язування задач на застосування формул роботи, енергії, потужності. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати інтерес до фізики та міжпредметні зв’язки.

Тип уроку: урок контролю та корекції знань.

Обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань учнів.

Структура та основний зміст уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Проведення контрольної роботи.

Виконання завдань 1 – 8 В-1, В-ІІ ( роздатковий дидактичний матеріал ).

ІІІ. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання.

Повторити: Розділ ІV (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Урок 14. Розв’язування вправ і задач.

Гра – це шлях пізнання самого себе, своїх можливостей та здібностей.

А. С. Макаренко

Збиратися разом – це початок,

Триматися разом – це процес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Розум полягає не лише у знанні, а й у вмінні застосувати ці знання.

Арістотель

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з  теми « Механічна робота. Енергія »; формувати та розвивати навички розв’язування задач. Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, увагу та уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: картки з завданнями, прилади та матеріали до експериментальних задач, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Розминка.

Видатний педагог А. С. Макаренко сказав… (зачитування епіграфу уроку). Отож, ми сьогодні урок проведемо у вигляді гри-подорожі. Щоб бути здоровими потрібно дружити з фізкультурою, спортом, вести здоровий спосіб життя. Врахувавши це, ми сьогодні помандруємо в гори, а саме – підкоряти вершину гори Фізикотронії (на екрані – гора). Для цього ми сформували дві групи, очолюють кожну з них старости, провідником груп буду я. Оскільки девіз нашого класу: «Один за всіх, всі за одного», і врахувавши слова видатного американського підприємця Форда, постараємось досягти успіху та підкорити вершину гори.

Закрийте очі, уявіть собі, що ви турист-альпініст, ви одягнені в теплий спортивний костюм, на спині рюкзак, на снігу казково виблискує сонце і ми вирушаємо в гори…

ІІ. Основний зміст уроку.

1. Мотиваційна частина.

До сьогоднішнього уроку ви готувались протягом усього часу вивчення розділу  «Механічна робота. Енергія». Врахувавши слова Арістотеля…, надіюсь, що ви правильно застосуєте здобуті знання, будете активними і швидкими. Отже, відкрийте зошити, запишіть тему уроку і коротко занотуйте свої очікування від цього заняття. А в кінці уроку ми проаналізуємо, чи збулося те, чого ви очікували.

2. Актуалізація опорних знань.

На екрані ви бачите ту гору, на вершину якої ми повинні зійти, з нанесеним на ній маршрутом сходження і привалами. Привали пронумеровані, їх три. У кожного учня є листочки з завданнями. Щоб добратись до першого привалу та відпочити, повторимо теоретичний матеріал, розгадавши кросворд: (на екрані).

 

											1
									2
							3
					4
			5
	6
7
	8
			9
									10
									11
									12

 

3. Назва основної одиниці потужності. (Ват.)
4. Енергія, яку мають тіла внаслідок свого руху. (Кінетична.)
5. Енергія, що залишається сталою для ізольо­ваного тіла. (Механічна.)
6. Енергія, яку мають тіла внаслідок взаємодії між собою або частин одного і того самого тіла. (Потенціальна.)
7. Фізична величина, що характеризує швид­кість виконання роботи. (Потужність.)
8. Назва одиниці потужності, що в 1000 разів більша від основної. (Кіловат.)
9. Основна одиниця роботи. (Джоуль.)

10. Одиниця сили в СІ. (Ньютон.)
11. Фізична величина, що характеризує здат­ність тіла виконувати роботу, є її мірою. (Енергія.)
12. Назва фізичної величини, що входить у зна­менник правої частини виразу N = A/t. (Час.)

(Вчитель за кожне розгадане слово ставить команді один бал).

А тепер перевіримо знання вами основних формул. Яка  з команд працюватиме краще, отримає додатковий бал.  (формули на екрані).

A=Fl; η=A_k/A_п; E_п=mgh; E_k=mv²/2; N=A/t;

3. Розв’язування вправ та задач.

Привал 1. Трішки втомились. Для перепочинку виконаємо таку вправу: з набору складів скласти слова, що стосуються фізики. (завдання на дошці).

Ва, ро, по, гун, жіль, та, ту, бо, жність, дви.

Відпочили? Продовжуємо рух. Ця ділянка шляху – якісні задачі, кожна з яких оцінюється одним балом. Якщо група не може справитись з завданням, інша допомагає та отримує додатковий бал.

І група.

Під час скочування санок з гори їх швидкість постійно збільшується. Чому?

ІІ група.

Спортсмен щоб подолати більшу висоту має розбігтися. Чому?

Привал 2. Відгадати загадку про масу Землі. Маса Землі така ж як маса шести величезних гігантських чудовиськ, взятих у грамах. (на екрані).

Продовжимо наш шлях. Але на нас чекає небезпека – існує велика ймовірність сходження лавини. Щоб вберегтись, кожна з груп повинна розв’язати розрахункову задачу. Кожна задача оцінюється двома балами.

І група.

Вантаж масою 500 кг піднімають на платформу вантажного автомобіля висотою 1 м по похилій площині довжиною 4 м, прикладаючи силу 2500 Н. Яку роботу при цьому виконують та з яким ККД?

ІІ група.

Швидкість рівномірного руху автомобіля 20 м/с. Сила опору повітря 300 Н, сила тертя коліс об дорогу 500 Н. Яку потужність розвиває двигун автомобіля? Яка робота здійснюється за 1 хв. руху?

Привал 3. Запропоную вам розважитись, послухавши вірш.

Вивчай закони фізики,

Учися працювати,

Не забувай про важелі,

Про джоулі і вати.

Похилою площиною

Донизу не котись,

А розумом і силою

Здіймайся все увись.

Куди б тебе не вабила

Фантазія й турбота,

Основою буття твого

Є, все-таки, робота.

Той, хто не любить руху,

Лише про масу дбає,

Той сили не нарощує,

Енергію втрачає.

Після цього відпочинку нам залишилось зовсім мало пройти до вершини. Але на нашому шляху густий туман і нічого не видно. Потрібна допомога найвідважніших, щоб ішли попереду. А це наші старости. Прийшов час поекспериментувати. Завдання оцінюються двома балами.

Дослід: тенісний м’ячик падає на стіл і декілька разів підстрибує.

І група.

Скільки разів кінетична енергія м’ячика перетворюється в потенціальну?

ІІ група.

Скільки разів потенціальна енергія м’ячика перетворюється в кінетичну?

Додаткові завдання: 1 – 9 В – І; ІІ ( роздатковий матеріал «Т. О. 4. Робота і енергія.»

ІІІ. Підсумки уроку.

Ура!!!!!! Ми на вершині! А зараз, відпочиваючи, ми підіб’ємо підсумки нашої подорожі:

1. Чи цікавий був урок?
2. Яка з груп досягла кращих результатів?
3. Які учасники команд внесли найбільший вклад у досягнення своєї групи?
4. Чи справдились ваші очікування? (діти зачитують і аналізують).

Учитель аналізує хід гри, успіхи оцінюються в балах, які виставляються в журнал.

ІV. Домашнє завдання.

Повторити § 40 – 47 (В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Додаткове завдання. Крутять два яйця: сире та варене. Яке з них має більшу кінетичну енергію? Чому? (варене яйце має більшу кінетичну енергію, бо воно обертається як тверде тіло, а у сирого яйця обертається переважно лише шкаралупа, а внутрішня частина залишається в спокої).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

 

1. ФIЗИКА 7–9 класи  Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585)
2. Ф. Я. Божинова Фізика 8 Поточний і підсумковий контроль.: Харків, «Ранок», 2010.
3.  В. Д. Сиротюк Фізика 7.: Київ, « Генеза » 2016.
4. А. Л. Кирик, Уроки фізики 8 клас.: Харків, «Основа», 2008.
5. С. П. Кононіченко Фізика 8.: Харків, «Країна мрій», 2008.
6. С. П. Кононіченко Зошит для самостійних і контрольних робіт з фізики, 8 клас.: Харків, «Країна мрій», 2008.
7. Ф. М. Кара, Т. Г. Роєва  Завдання для тематичного оцінювання. Фізика 8.: Харків, «Країна мрій», 2008.
8. І. М. Гельфгат, І. Ю. Ненашев Фізика 7 Збірник задач.: Видавництво « Ранок », 2015.
9. І. Ю. Ненашев Фізика 8. Збірник задач. Харків, «Ранок», 2009.
10. А. С. Пивовар Тестовий зошит. Фізика 8 клас.: Харків, «Країна мрій», 2008.
11. Газета Фізика. – 2008 - № 25, 26.
12. Газета Фізика. – 2008 - № 27.