Як визначити готовність дитини до школи
Укладач: Момент Наталія Михайлівна
Ваш малюк став вже зовсім дорослим і скоро піде до школи. Це означає, що наближається той час, коли він вже буде не дошкільником, а школярем, у нього з’являться нові інтереси, обов’язки. Але чи готова ваша дитина до цього, чи зможе вона взяти цю нову для себе роль?
Останнім часом все частіше чути висловлювання «дитина готова до школи», «дитина не готова до школи». Але що це означає? Що означає бути готовим до школи? Деякі батьки вважають, що якщо дитина вміє рахувати, писати, то цього достатньо. Але це не завжди так. Звичайно, інтелектуальний розвиток – важлива складова готовності до школи, але далеко не єдина. Психологи розрізняють фізичну і психологічну готовність до школи.
Коли говорять про «готовність до школи», то мають на увазі не окремі вміння та знання, а Їх певний набір, в якому присутні всі основні компоненти.
Не можна не визнати, що навчання може бути ефективним тільки в тому випадку, якщо першокласник володіє необхідними і достатніми для навчання якостями.
Готовність до шкільного навчання складається з багатьох складових:
1. Фізична готовність до школи визначається фізичним розвитком дитини та її відповідністю віковим нормам, тобто дитина повинна досягти фізичної зрілості, необхідної для навчального процесу.
2. Психологічна готовність до школи передбачає певний рівень сформованості: загальної поінформованості та соціально-побутового орієнтування; знань і уявлень про навколишній світ; розумових операцій, дій і навичок; пізнавальної активності, що виявляється у відповідних інтересах і мотивації; мовного розвитку, передбачає володіння досить великим словником, основами граматичного ладу мови, зв’язковим висловлюванням та елементами монологічного мовлення.
3. Емоційна зрілість являє собою вміння регулювати свою поведінку, що включає можливість досить тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.
4. Соціально-комунікативна готовність до школи складається з умінь дитини будувати взаємини в колективі однолітків: займати лідируючу позицію, вміти працювати в команді та підтримувати лідера – а також вміти спілкуватися з дорослим співрозмовником.
Крім того, дитина повинна хотіти йти до школи. І тут ми, дорослі, повинні вміти відмежовувати внутрішню мотивацію дитини від зовнішньої. Дошкільник повинен йти в школу тому, що хоче багато знати, очікує, що так буде цікаво, а не тому, що ми купуємо йому за це новий конструктор або робота.