Консультація для вихователів ЗДО "Розвиток творчого потенціалу дитини - дошкільника"

"Розвиток творчого потенціалу дитини - дошкільника"

Консультація для вихователів

 Підготувала

                                                                  вихователь – методист

                                                                  ДНЗ №15 «Малятко»

                                                                   Запорожець І.В.                                                                                              

                                     Загальні підходи до розвитку творчих здібностей.

Чим відрізняється творча діяльність від нетворчої.

Творча діяльність зумовлюється розвитком креативних здібностей. Часто творчі і креатині здібності вважають синонімами, але це зовсім не так.

Щоб розвинути креативні здібності дитини, потрібен вплив зовнішніх факторів, де важливу роль відіграє вихователь.

До факторів, що стимулюють креативність, відносить такі:

1.                 Орієнтацію на потребу у творчому розв'язанні завдань;
2.                 Відсутність перешкод щодо проявів спонтанності та ініціативи;
3.                 Створення можливості маніпуляції з предметами і варіативності і варіативності

            думок;

4.                 Навчання уважному ставленню до сигналів навколишнього природного середовища;
5.                 Виховні впливи, спрямовані на визначення людиною цінності креативних рис своєї особистості.

До факторів, що гальмують креативність відноситься:

• орієнтація лише на успіх;
• страх дати неправильну відповідь;
• підсилену орієнтацію на думку однолітків;
• побоювання звинувачень у незвичайності;
• обмежену ініціативу та заборону запитань;
• уявлення про дивергентне мислення як про відхилення від норми;
• жорстке розмежування трудової та ігрової діяльності.

Необхідно враховувати таку особливість творчої діяльності: якщо діти не мають достатнього простору для розгортання індивідуальної діяльності, то сильніші за характером поступово підпорядковують собі слабших. Тоді менш ініціативні перетворюються на слухняних виконавців і забувають про власне творення. Звичайно процес навчання при цьому не припиняється, але в основу його вже лягає чужий досвід.

На жаль на практиці розвиток творчих здібностей дошкільнят відбувається опосередковано, тому що вихователі в своїй діяльності надають перевагу розвитку конвергентного - логічного і послідовного, а не дивергентного мислення.

Під дивергентним мисленням розуміють мислення, яке характеризується швидкістю, гнучкістю та оригінальністю у процесі знаходження розбіжностей, формулювання проблем, пошуку шляхів розв’язання завдань.

Дивергентне мислення характеризується такими особливостями:

• Легкість і продуктивність - тобто те, наскільки швидко індивід може

створювати певні продукти творчості: ідеї, думки, об'єкти тощо.

• Гнучкість - здатність до швидкого переходу від однієї проблеми до іншої або їх об'єднання;
• Оригінальність - своєрідність мислення, незвичність підходу до проблеми, її нове розв'язання;
• Точність (відповідність), стрункість мислительних операцій щодо виниклої проблеми, вибір адекватного рішення відповідно до поставленої мети.

Отже, розмежовуючи дивергентне й конвергентне мислення, вихователям слід більше уваги приділяти дивергентному мисленню, так як воно є однією з умов розвитку творчості в дошкільному віці.

        Етапи творчого процесу

Творчість як процес має певні етапи:

Перший — підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка, її аналіз.

Другий - процес вирішення проблеми. Результатом активності підсвідомих сил є третій період творчого процесу - інсайт (осяяння). Крім того, для підготовки осяяння важливим є стан спокою нервової системи.

Четвертий період творчої роботи-упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.

Щоб ефективно розвивати творчі здібності, які є основою здійснення творчої діяльності, передусім слід з'ясувати, що ж являють собою творчі здібності.

Здібності - це синтез властивостей та якостей особистості, що забезпечує успішність виконання того чи того виду діяльності.

Здібності поділяють на загальні та спеціальні. Під загальними здібностями розуміють рівень інтелектуально-мотиваційного розвитку особистості, тобто рівень сформованості загальних для будь-яких форм поведінки особливостей її психологічного механізму.

Загальні здібності поділяються на складні та елементарні. Загальні складні здібності є здібностями до загальнолюдських видів діяльності; праці, навчання, гри, спілкування. Вони притаманні всім людям. Кожна здібність є складною структурою властивостей особистості. Загальні елементарні здібності є у кожної людини; відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, мовленнєві здібності.

Спеціальні здібності характеризуються як певна система властивостей особистості, яка допомагає досягнути високих результатів у будь-якій спеціальній галузі діяльності: музичній, математичній, технічній, літературній тощо. Спеціальні елементарні здібності (окомір, музичний слух, критичність мислення, словесно-логічна пам'ять, висока нюхова чутливість) притаманні не всім людям, вони передбачають певний вияв якісних сторін психічних процесів. Ці здібності розвиваються на основі задатків у процесі навчання.

Спеціальні складні здібності (професійні) притаманні не всім людям. Вони є здібностями до певної професійної діяльності, що виникли у процесі історії людської культури.

Загальні здібності виявляються у кожної людини частіше в одному, рідше - у кількох видах діяльності, і, залежно від цього, набувають певну спеціалізацію.

Творчі здібності належать до загальних відносяться до загальних.

Виділяють такі компоненти творчих здібностей:

      Мотиваційно-творча активність (допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, емоційний сплеск, радість відкриття; прагнення до творчих досягнень; прагнення до лідерства;прагнення до отримання високої оцінки; почуття обов'язку, відповідальності; особиста значущість творчої діяльності; прагнення до самоосвіти, самовиховання);

• Інтелектуально-логічні здібності (здібності аналізувати, порівнювати; здібність виділяти головне, відкидати другорядне; здібність описувати явища, процеси; здібність давати визначення; здібності пояснювати; здібності доводити, обґрунтовувати; здібність систематизувати та класифікувати);

• Інтелектуально-евристичні здібності (здібність генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати; асоціативність мислення; здібність бачити суперечність; здібність переносити знання та вміння у нові ситуації; незалежність суджень, критичність мислення, здібність оцінково характеризувати).