Консультація "Сором'язлива дитина"

Сором'язлива дитина: на що варто звернути батькам увагу

- це риса oc06ucmocmi та, як наслЈДок, обумовлена нею повеДЈнка, Основнђ риси такоћ'повеДЈнки:

нерЈшучЈсть, боязкјсть, невпевненЈсть у c06i, НайчастЈше це проявляеться в соцЈальному сереДовищЈ, А Дитяча сором'язливјсть стае помЈтною як раз у саДочку чи школђ, кол Е по реба у спЈлкуваннЈ та спЈльнихзаняттях чи јграх,

Найчастјше про сором'язливјсть (СТИДЛИВЈСТЬ) сина чи доньки починають турбуватися батьки, коли стае помђтним, що Дитинј важко знайти друзђв та вјльно спђлкуватися, I це справДЈ так, 60 сором (вђД цього слова походить - сором'язливјсть) — це почуття, з яким дјти не народжуютьсњ

це почуття соцђальне та ВИНИкае nomiM, в процес;

Дорослјшання та отримання певного ДосвЈДу перебування з пншими людьми (в родинј, в саДочку, на Јгровому майДанчику),

Також, це почуття притаманне всђм i немае людини (Дорослотчи маленькоћ'), яка б його не вЈДчувала,

Окремо слјд наголосити, що Е дјти, якђ за своћ'м темпераментом, темпом Е бђльш спокЈйнЈ, для них комфортнјше гратися наоДинцЈ або в невеликому колј друзјв та обирати менш рухливј јгри, Коли в новому мЈсцЈ i серед незнайомих людей, потрјбно бђльше часу для адаптацй', Найчастјше це проявляеться так, ще в гостях спочатку Дитина сидить бјля мами, соро миться йти до јнших Дјтей, а з часом вона впльно з ними граеться та знахоДить спјльну мову, I це е пнДивЈДуальною особливђстю,

що робити батькам, щоб Допомогти своП7 Дитинђ:

1.             Сором'язливђ дјти дуже чутливЈ, ћм потрЈбно бЈльше часу для адаптацй'та бђльше роз'яснень у випаДку вЈДвЈДування гостей чи якоћ'сь поДй', Варто розповђДати куди ви йДете, скђльки часу пробудете, хто там буде та що ви там будете робити.

2.             ДЈти BCi чутливј до критики та неприйняття, а сором'язливђ особливо, Тому ДЈтей варто не соромити (««як m06i не соромно», «подивись на себе, як ти ВИГЛЯДаеш» та Јнше, особливо, в присутностЈ Јнших та не порђвнювати Дитину з 7 Друзями, однокласниками (будь з ким).

З. Не вЈшати ярлики на Дитину. Вјд того, як батьки (чи близь оточення) говорять про Дитину залежить 7 самооцђнка та формуються П'знання про себе.

4, Обов'язково цђкавтеся почуттями свого сина чи диньки та розмовляйте про це. Найчастјше, Дитина не розумЈЕ як назвати те, що еона вЈДчуваЕ. Також, розповЈДайте про своћ'почуття та сво)' pi3Hi icmopi'i, якЈ траплялися у вашому життђ, ДЈлЈться своћ'м ДосвЈДом, коли вам було соромно, страшно, тривожно, це Дасть дитини можливЈсть зрозумђти, що ««таке бувае не тјльки 3i мною» i еона буде бђльше вам Довђряти,

5, Якщо ви помђчаете, що Дитинј важко знахоДити спђльну мову з Јншими ДЈтками, буДьте поруч та знахоДьте можливостј для спјлкування, ЗвичаЙно, це стосуеться Дјтей молодшого вЈку, коли Е можливЈсть Допомогти адаптуватися на Дитячому майДанчику, наприклаД,

б. Розмовляйте вДома про своћ'поДЈћ', справи, Думки, в тих межах, в яких це можна робити з Дитиною. Слухайте Дитину.

Це перелЈк того, що можна робити вДома, дуже Добре, якщо колектив, в якому перебувае Дитина (садочок, школа) Дружелюбним - це Допоможе П) не закриватися та проявляти себ ,