Корекційна спрямованість занять для дітей з порушенням слуху із розвитку слухозорово – тактильного сприймання

Корекційна спрямованість занять для дітей з

порушенням слуху із розвитку слухозорово – тактильного сприймання.

                                                                                      «Ми вчимо чути серцем,

                                                                                       очима та кінчиками пальців.»

 Розвиток слухозорово-тактильного сприймання — це не просто тренування вуха, а формування цілісного образу світу. Ми допомагаємо дитині об’єднати вібрацію звуку, рух губ та залишки слухових відчуттів у єдину систему спілкування. Це відкриває шлях до розуміння мовлення та дарує дитині з порушення слуху впевненість у соціальному просторі.

 В умовах стресу та війни сенсорне перевантаження може блокувати сприйняття. Тому ми робимо заняття максимально ігровими та тактильно приємними: використовуємо кінетичний пісок, легкі тканини та «звукові іграшки», що вібрують.

 Ми не просто вчимо дитину чути — ми вчимо її зчитувати світ усіма органами чуття, де кожен погляд на артикуляцію вчителя перетворюється на зрозуміле слово та впевнену відповідь».

 Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання (СЗТС) мовлення та формування вимови — це комплексна корекційна робота, спрямована на використання збережених аналізаторів (слух, зір, дотик) для формування повноцінного мовлення у дітей з порушеннями слуху. Вона передбачає розвиток навичок розпізнавання звуків, читання з губ, відчуття вібрації, а також автоматизацію звуковимови та інтонації. 

Основні напрямки роботи

• Розвиток сприймання мовлення (СЗТС):
  • Слуховий аналізатор: Використання звукопідсилювальної апаратури для розрізнення немовленнєвих (шуми, музика) та мовленнєвих звуків.
  • Зоровий аналізатор: Навчання читанню з губ, сприймання міміки та жестів.
  • Тактильний аналізатор: Відчуття вібрації (наприклад, прикладання руки до горла/грудей) для розуміння гучності, висоти голосу та наявності голосу.
• Формування вимови:
  • Постановка звуків та їх автоматизація у складах, словах, фразах.
  • Робота над звуковою культурою: чітка дикція, темп, тембр, сила голосу.
  • Формування орфоепічно правильного мовлення.
• Розвиток психічних процесів:
  • Розвиток слухозорової пам'яті, уваги, спостережливості.
  • Формування слухозорових уявлень про слова. 

Методи та прийоми

1. Полісенсорний підхід: Одночасне залучення зору, слуху та дотику для сприймання слова.
2. Діалогічне мовлення: Постійне спілкування, використання мовленнєвого матеріалу, близького до повсякденного життя.
3. Ігрові прийоми: Використання картинок, іграшок для закріплення звуків. 

 Ця робота проводиться систематично, у формі індивідуальних корекційних занять, для забезпечення максимальної соціалізації дитини. 

 Розвиток слухозорово-тактильного сприймання — це створення міцного фундаменту для спілкування дитини з порушенням слуху. Оскільки один канал отримання інформації працює частково, ми вчимо мозок використовувати всі інші сенсорні системи як єдиний потужний радар.

  Розвиток слухозорово-тактильного сприймання — це створення міцного фундаменту для спілкування дитини з порушенням слуху. Оскільки один канал отримання інформації працює частково, ми вчимо мозок використовувати всі інші сенсорні системи як єдиний потужний радар.

 Для учнів із порушеннями слуху сприйняття мовлення — це складна «збірка» пазла, де кожен орган чуття додає свою деталь:

 Слухове сприймання: Дитина вчиться розрізняти звуки, тембр та ритм за допомогою залишків слуху та слухових апаратів/кохлеарних імплантів.

 Зорове сприймання (читання з губ): Очі фіксують артикуляцію, міміку та жестикуляцію співрозмовника.

 Тактильно-вібраційне сприймання: Відчуття вібрації голосу, руху повітря та напруження м'язів при вимові.

Методичні акценти в роботі НРЦ:

 Фонетична ритміка: Поєднання рухів тіла з вимовою звуків. Наприклад, великі махи руками для голосних звуків допомагають дитині відчути їхню тривалість та об'єм.

 Використання вібраційних відчуттів: Дотик до гортані або грудної клітки вчителя (а потім своєї) під час вимови допомагає «побачити» звук через вібрацію.

 Музично-ритмічні заняття: Робота з барабанами або віброплатформами, де дитина вчиться відчувати ритм усім тілом.

 Поєднання розвитку слухового, зорового та тактильного сприймання створює міцний фундамент для компенсації порушень слуху. Тільки через комплексну корекційну спрямованість кожного заняття ми можемо відкрити дитині шлях до повноцінного спілкування та успішної інтеграції в суспільство.