Корекційно-розвиткові завдання на уроках математики для дітей з ООП

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ВПРАВИ   НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

 Завданням  спеціальної школи є максимальне подолання вад розвитку дітей. Тому процес навчання  має чітко визначену корекційну спрямованість.

Корекційну спрямованість процесу навчання в спеціальній школі не можна розглядати як додаток до основного змісту роботи школи, вона становить суть навчально-виховного процесу в спеціальній школі.  Виправлення недоліків розвитку, досягнення більшого рівня пізнавальних здібностей дітей, компенсація і корекція вад розвитку дітей основні  напрямки роботи в спеціальній школі. Тільки завдяки корекції та компенсації можливий загальний розвиток особистості дитини з порушенням інтелекту і формування в неї бажаних навичок, якостей.  Важливим є й те, щоб при практичному здійсненні корекційної  роботи враховувалась не тільки необхідність виправляти ті чи інші дефекти, а й всебічно розвивати здорові, не пошко­джені від патологічного процесу задатки дітей.

У спеціальній школі навіть після вдало проведеного уроку, незважаючи на запровадження ряду корекційних засобів, учні не завжди повністю і якісно засвоюють знання. З часом окремі елементи знань забуваються, абстракції послаблюються, руйнуються зв’язки між окремими  фактами, явищами, процесами, подіями, відображеними в раніше сприйнятих знаннях. В таких умовах потрібна  додаткова корекційна робота.  Її суть    полягає в повторенні  раніше вивченого матеріалу для уточнення, відтворення й поповнення знань. Матеріал ділиться на частини і кожна з них вивчається окремо. Так само відбувається розгортання складних дій. Завдяки повторному поелементному вивченню знань і умінь, відновлюється слабо засвоєні раніше або забуті знання, виправляються допущені неточності в засвоєнні окремих фактів, поглиблюється поверхнево засвоєний матеріал, відновлюється порушена система в знаннях. Поряд з тим продовжують збагачуватись і закріплюватись нові знання, створюється основа для успішного навчання.

У молодших класах закладається основа знань,  необхідних для подальшого навчання дітей, тому роль початкової школи в успішному опануванні математичними уявленнями вирішальна. Математика  —  залишається одним  з найскладніших предметів для засвоєння учнями початкових класів спеціальної  школи. Це зумовлено абстрактністю матеріалу та особливістю засвоєння математичних знань дітьми з особливими потребами. Учням спеціальної  школи притаманні недосконалість усіх видів сприймання, зокрема логічного мислення, аналізу, синтезу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, моторики, емоційно-вольової сфери.

Вивчення математики, як навчального предмета, в спеціальній школі має на меті забезпечення  учнів системою математичних знань, формування умінь і навичок (обчислювальних, вимірювальних, графічних, розв’язування задач), розумову і навчальну діяльність, сприяння  розвитку  і корекції  недоліків пізнавальних можливостей, зокрема процесу мислення, уваги, пам'яті, мовлення учнів, їх соціальній адаптації шляхом зв’язку навчання математиці з життям (залучення фактичного числового матеріалу , який характеризує взаємозв’язки між предметами і явищами оточуючої дійсності на мові математики).

Завдання вчителя на уроці математики не тільки забезпечити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування знань та формування умінь і навичок, але й навчити учнів вчитися. Спочатку необхідно навчати загальнонавчальним умінням, навичкам розумової діяльності-аналізу, синтезу, порівнянню, узагальненню. Далі  слід навчати аналізувати математичні факти, робити доступні висновки, узагальнення, формувати математичне мовлення. Потім треба вчити отриманні знання використовувати, спочатку за аналогією, а далі в новій ситуації, при вирішенні трудових, життєво-практичних задач.  Програмою з математики предбачається вивчення арифметичного і геометричного матеріалу, знайомство з величинами, одиницями їх вимірювання, вимірювальними інструментами.

Навчання математики організує й дисциплінує учнів, сприяє формуванню таких рис особистості, як акуратність, наполегливість, воля, виховує звичку до праці, бажання працювати, вміння доводити будь-яку справу до кінця. На уроках математики в процесі виконання практичних вправ (ліплення, обвідка, штриховка, розфарбовування, вирізання, наклеювання, конструювання та ін.) коригуються недоліки моторики дитини. Матеріал , який використовується для завдань на уроках  містить відомості про навколишній світ і є засобом всебічного розвитку дитини, набуття доступних для дитячого розуміння знань про навколишнє середовище та розширює світогляд учнів.

Підготовка учнів до життя, трудової діяльності є однією з найбільш важливих задач навчання особливих дітей. Курс математики повинен дати учням такі знання й практичні вміння, які допоможуть краще розпізнати у явищах довколишнього життя математичні факти, застосовувати математичні знання до вирішення конкретних практичних завдань, які повсякденно ставить життя. Опанування вмінь лічби, усних та письмових обчислень, вимірювань, вирішення арифметичних задач, орієнтації в часі та просторі, розпізнавання геометричних фігур дозволять учням більш успішно вирішувати життєво-практичні задачі. Необхідність формування математичних понять і вироблення умінь, навичок, які вимагають різноманітність видів, як розумової, так і практичної діяльності учнів, визначають специфіку використання  найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання.

Найефективнішим способом подолання труднощів у розвитку математичних уявлень учнів з особливими потребами є використання гри та  цікавого дидактичного матеріалу.

 Ще В. Лубовський, В. Петрова рекомендували в корекційній роботі з особливими  дітьми більш інтенсивно вишукувати такі форми  завдань, які будували б їхню розумову активність, потребу в пізнавальній діяльності. На їхню думку, до таких завдань варто віднести ті з них, які вимагають використання почуттєвої сфери, опори на практичну діяльність і досвід учнів. До їхнього числа можна безумовно віднести навчальну гру.

Гра є потужнім  засобом, що природно тренує сохранні сторони дитини та зменшує її недоліки. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він сам виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів. Дослідження Л. Славіної показали, що в процесі гри інтелектуально пасивна дитина здатна виконати такий обсяг роботи, який їй зовсім недоступний у звичайній ситуації.

На ефективність використання дидактичного матеріалу, різноманітних ігор, предметно-практичної діяльності дітей у навчанні математиці в спеціальній школі   вказують у своїх роботах С. Забрамна, М. Перова, А. Хилько.

Таким чином, гра — це не просто заповнення вільного часу дітей, а спланований і цілеспрямований педагогічний прийом для розширення і закріплення одержаних ними знань. У процесі  гри учні  вчаться на практиці самостійно застосувати одержані знання в нових, ігрових умовах, що благотворно впливає на їх розумовий розвиток. Під час гри діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз, синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язній й зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію. Свою навчальну роль ігри виконують успішніше, якщо вони застосовуються в системі, що припускає варіативність, поступове ускладнення і за змістом, і за структурою, зв'язок з іншими методами роботи з формування уявлень і понять.

Дидактичні  ігри, цікаві вправи, тести,  які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички. Правильно побудована цікава дидактична гра активізує процес мислення, формує почуттєву сферу, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.  Особливо цінним є  й те, що дидактичним матеріалом для гри  служать предмети навколишнього середовища. Це різні іграшки, предмети, геометричні фігури, трафарети, палички, каштани, картинки із зображеними на них деревами, овочами, фруктами, тваринами  та іншими добре відомими дітям об'єктами, що відображають життя народу, його побут, культуру, працю. Вони знайомі дитині, близькі, активізують пізнавальну діяльність і є засобом всебічного розвитку дитини, набуття доступних для дитячого розуміння знань про навколишнє середовище.

2.1. Вправи, ігри на формування усних обчислень

«Розминка для розуму»

Опанування учнями спеціальної школи прийомами усної лічби є одним  найскладніших завдань навчання математиці. Володіння навичками усної лічби в подальшому повинно забезпечити засвоєння різних розділів програми з математики, сприяти кращому оперуванню з різними числами в межах тієї чи іншої лічильної одиниці,  полегшує подальше  розуміння сутності арифметичних дій. Не менш важливе значення усної лічби для формування у учнів спеціальної школи  таких якостей, як вміння усвідомлено і цілеспрямовано працювати, вміння швидко орієнтуватись у поставленому завданні, вибирати найбільш ефективні шляхи для точного виконання. Тому опанування дітьми навичками усних обчислень набуває особливого значення.

Виконання ігрових вправ з усної лічби створює емоційно позитивну ситуацію на уроках математики, викликає інтерес  не тільки до завдань, але й до предмету в цілому, сприяє активізації розумової діяльності дитини, довільної уваги, пам'яті. Такі завдання урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими для школярів. 

Серед відомих ефективних шляхів розвитку математичних уявлень належне місце відводиться художньому слову з елементами математичного змісту. Віршики, загадки, казки є живим джерелом знань, дають можливість засвоїти числа, їх величину, послідовність, формує міцні обчислювальні навички. Вони відображають реальний світ, містять в собі широке коло знань і цим самим дають дитині зрозуміти, що математика тісно пов'язана з фактами і явищами навколишньої дійсності.

Дається вам  аж три хвилинки

Для розумової розминки

В халепу щоб не потрапляти

Математику слід вивчати

І сувора, й солов’їна

Математики країна.

Праця тут іде завзята

Вмій лиш спритно працювати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Вирушаємо у путь –

Нас цікаві речі ждуть!

1.  Складання  простих  прикладів.

П’ять  метеликів літають

На ромашки всі сідають

Прилетів ось ще один

Полічімо швидше всіх

Цих метеликів малих  (5+1) 

Йшов їжачок, знайшов грибок,

Знайшов ще шість ,

З сім’єю з’їсть ,

Скільки ж грибків

У їжаків? (1+6)

 Подивися  - угорі

 Червоніють снігурі

 Тут чотири , а там три

 Скільки тих птахів скажи? (4+3)

2. Складання складних прикладів.

Двоє  пухнастих кошеняток

Вийшли в дворик пострибати,

Троє, причаївшись нишком,

Хочуть упіймати мишку.

А ще двоє кошеняток

По доріжці біжать з татком.

Скільки всіх тих кошенят?

Поможіть порахувать.

Господарство чимале:

Три в нас курочки живе,

І веселі три собачки,

Три сердитих дуже качки,

І наш чорний кіт Івась

Все питає : «Скільки ж вас?»

Кілька горішків із села

У гніздо ворона принесла

Два дала вороненяті,

Три великих –  його брату,

А чотири заховала.

Скільки ж всього горішків мала?

12 гусей летіло в вирій,

2  них сіло спочивать.

Скільки їх  у небі лине –

Треба вам порахувать.(12-2)

Є в зайчихи 5 малят,

Неслухняних зайченят.

На обід  їх мати жде,

Одне  прийшло.

 А решта де?

(5-1)

2.2. Формування поняття про число.

Дидактична гра «Кіт рибалка»

Мета: Формувати вміння лічити, зіставляти число з об'єктами лічби,  уявлення про послідовність натуральних чисел. Сприяти усвідомленню, що результат лічби не залежить від порядку, в якому лічать предмети, головне - не пропустити жодного предмета і не лічити його двічі.

Матеріали: малюнок(силуети) кота, відер, рибок.

Кіт Мурко на став ходив.

Досить рибки наловив.

Допоможіть йому малята.

Рибку у відро зібрати.

Завдання: порахувати рибок, порахувати великих(маленьких) рибок.

Розв’язати приклад записаний на рибці і кинути рибку у відповідне відро.

1. Уже в саду осінньому

    Гуляє листопад

    І літо не повернеться

    Не вернеться назад

А небо часто хмуриться

І хмуриться ріка

Шукає заєць ввечері

На грядці буряка.

                                                                                           М.Сингаївський

Завдання. Порахувати буряки, позначити їх кількість відповідним числом.

2. Вийшла Леся у лісок,

   Чути Лесин голосок.

   Леся пісеньку співає,

   Леся квітів не зриває.

Завдання: полічити квіти, позначити відповідним числом. Чому Леся  не зриває квіти?

3. У лісочку.

   У ранковому лісочку

   Примічаю я усе:

   Он метелики  гнуть  крила,

   Он цвіте ромашка біла,

Он бджола медок несе;

Он стрибають  по гілках  прудко

Дивні  пташки  – жовтогрудки.

Н. Анікіна

Завдання: полічити  метеликів, квіти, бджіл, пташок. Позначити їх кількість відповідним числом. Дізнатися: хто такі пташки-жовтогрудки?

4. Комп’ютерна мишка.

    Взявсь Юрко навчати кішку :

- Ось  комп’ютер, ось де мишка…

    Мружить очі хитра кішка,

    Та ніде не бачить мишки.

О. Полянська

Завдання: полічити мишок, позначити їх кількість відповідним числом,  Порівняти - яких  мишок більше, на скільки.

5. Березень.

Щось дивовижне почалось :

Скреса на річці лід,

З усього видно , що ось – ось

Почнеться льодохід.

Вже перші квіти у лісах

До сонця потяглись

І верболози понад шлях

В листочки одяглись.

Л. Кир’яненко

Завдання: Прочитати вірш. Назвати перші квіти, порахувати  квіти.

Дізнатися значення слів льодохід, верболози

Завдання: Прочитати  вислів, пояснити, як розумієш.

«Квітка, яку ми не зриваємо, - єдина, що ніколи не втратить своєї краси та аромату» В. Гюго.

Дидактична гра «Поїзд»

Мета: формувати навички  лічби прямої (оберненої), закріплювати  поняття про місце числа у числовому ряді, цифри у числі, розвивати зв’язне мовлення, увагу, спостережливість, миттєву реакцію.

Матеріали: силуети поїзда, вагонів.

*Поїзд тягне вагони, але деякі загубили  свої номери.

Завдання: вставити пропущені числа, назвати числа в прямому (оберненому) порядку. Які це числа?(одноцифрові, двоцифрові)

Дидактична гра «Зоопарк»

*Поїзд везе тварин у зоопарк.

Завдання: Що таке зоопарк? Для чого створені зоопарки?

Назвати тварин, які їдуть на вагонах. Назвати числа вагонів. Які це числа (одноцифрові, двоцифрові)? Утворити двоцифрові числа (додати  одиниці, десятки)

Завдання:вставити пропущені десятки (одиниці) в числах.

Дидактична гра «Заєць та їжак»

Мета: сприяти засвоєнню нумерації чисел, місця числа в числовому ряді, формувати  навички прямого та оберненого рахунку. Розвивати увагу, зорове сприймання, корегувати реакцію, мову.

Матеріали: малюнок (силует) зайця, їжака, капустини, гриба.

На дошці прикріплені(записані) числа в довільному порядку.

Завдання: «Хто швидше доведе тваринку» провести лінію від числа до наступного, назвати числа в прямому (оберненому) порядку, назвати найбільше (найменше) число.

Дидактична гра «Хто швидше затопить піч?»

Мета: закріплювати навички додавання і віднімання двоцифрового та одноцифрового числа без переходу через розряд, розвивати аналітико-синтетичне сприймання числа на основі визначення десятків і одиниць, пам'ять, увагу в процесі  поетапного розв’язування прикладів, розвивати супроводжуюче мовлення, корегувати орієнтування у просторі «вгорі-внизу». Закріплювати уявлення про осінні зміни у природі.

Завдання: прочитати прислів’я, пояснити його значення, назвати осінні зміни у природі в листопаді.

Завдання: до печі ведуть дві доріжки,  хто швидше розв’яже приклади на доріжках, той першим затопить піч (малює дим зверху), завдання починається   знизу. 

Дидактична гра «На вершину Евереста»

Мета: закріплювати навички додавання двоцифрових чисел без переходу через розряд, використання переставного закону додавання. Розвивати  пам'ять, мислення (порівняння чисел), зорове  сприймання, супроводжуюче мовлення, збагачувати словник. Розширювати кругозір учнів, виховувати допитливість.

1завдання: Прочитати цікавий факт. З’ясувати  хто такий скелелаз, повторити з чого складається гора.  Пояснити, що необхідно для підкорення вершини гори. 

Еверест – найвища точка нашої планети,  висотою -8848 м, підкорити її мріють всі професійні скелелази. Ерік  Вайхенмаєр  перший у світі незрячий скелелаз, підкорив Еверест.

2 Завдання: Допомогти кожному альпіністові досягнути вершини, розв’язуючи приклади і закриваючи сліди відповідями. Хто першим добереться до вершини, закріплює прапорець.

Дидактична гра  «Зачаровані слова»

Мета: закріплювати навички  розташовувати числа у певному порядку ( від меншого до більшого, навпаки, побудувати числовий ряд 1-10-20)

Обладнання: таблиця з пронумерованим алфавітом, картки з записаними словами, які треба скласти.

Н-д: сонечко

        1234567  (комаха, зірка- багатозначне слово)

Дидактична гра «Весела лічба»

Мета: закріплювати обчислювальні навички.

Завдання: скласти та розв’язати приклади.

6. Розмальовка «Полічи і розфарбуй»

Мета: формувати обчислювальні навички, розвивати зв’язне мовлення, уважність, зорове сприймання, вміння співвідносити кольори.

Завдання: назвати людина, якої професії зображена на малюнку, чим займається. Обчислити приклади, розмалювати відповідним кольором.

(Додаток)

2.3. Вправи на розвиток геометричних уявлень.

Розвивати уяву  про геометричні фігури (квадрат, круг, прямокутник, трикутник). Вчити розпізнавати геометричні фігури за допомогою зразка, по назві, на дотик, розрізняти геометричні фігури в навколишньому середовищі.  Розвивати  здорове, слухове сприймання, довільну увагу, спостережливість.  Матеріали:таблиці, іграшки, набори геометричних фігур, тіла, трафарети.

1. Завдання. «Склади з частин»

Мета: закріпити знання про ділення предметів на рівні (не рівні) частини, перевірити, як вони розрізняють геометричні фігури.

Обладнання: конверти з геометричними фігурами різного кольору, розрізаними на 2, 4, 6 рівних частин. Конверти з геометричними фігурами, розрізаними на не рівні частини.

Завдання: скласти фігури. Виграє той, хто без помилок складе фігуру, назве її пояснить , як поділена.

Висновок :  ціле  ділиться  на рівні і не рівні частини.

Дидактична гра «Властивості фігур»

Мета: закріплювати уявлення про ознаки та властивості геометричних фігур, формувати практичні  вміння розпізнавати,  називати  фігури, групувати їх за формою, за кольором та розміром. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити спільне й відмінне, узагальнювати, класифікувати. Розвивати супроводжуюче математичне мовлення.

Матаріали:геометричні фігури, виготовлені з кольорового картону, набірне полотно.

1.Розділи всі фігури за розміром, постав на відповідну смужку.

2.Розділи всі фігури за формою, постав на відповідну смужку.

3. Розділи всі фігури за кольором, постав на відповідну смужку

Дидактична гра «Хто швидше засіє поле»

Мета: закріплення уявлень про геометричні фігури, навичок вимірювання, корекція та розвиток просторових уявлень, диференціації форм.

Обладнання: на дошці закріплений(намальований) малюнок-основа (наприклад прямокутник), який  не важко розділити на прямокутники (квадрати), окремо вирізані різнокольорові фігури (жито – жовтогарячий, пшениця – жовтий, гречка – коричневий, рис – білий колір).

Завдання: Весною дуже важливо вчасно і швидко  засіяти поле, необхідно домалювати або правильно вставити геометричні фігури. Хто швидше вставить фігури, той першим засіяв поле.

Додаткове завдання: Виміряти довжину сторін фігур, накреслити такі ж фігури, обчислити площу фігур.

2. Завдання.

 З яких геометричних фігур складено малюнки. Полічити скільки тут квадратів (прямокутників, трикутників, овалів).

Назвати фігури з яких складено будиночок, в якому живе кіт? Скільки їх?

ДОДАТОК ІІ