Мета:
• ознайомити учнів з основними функціями кореня та особливостями його будови, значенням кореня для життєдіяльності рослин;
• розвивати навички спостереження, вміння робити висновки та використовувати раніше вивчений матеріал;
• виховувати розуміння взаємопов'язаності всіх процесів, що відбуваються на планеті із життєдіяльністю живих організмів.
Тема: Корінь: будова, основні функції.
Мета:
Тип уроку: комбінований
Методи і методичні прийоми: словесні, наочні, репродуктивні, проблемно-пошукові методи.
Обладнання: таблиці, підручники, робочі зошити.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
БІОЛОГІЧНИЙ ДИКТАНТ
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.
Зірвали маків ми букет червоних
й блакитних незабудок цілу жмуть,
Та жаль нам стало квітів цих яскравих,
їх посадили в землю хай ростуть.
Тільки от нічого не виходить;
Від вітру наші квіти похилило,
Чомусь вони осипались і в'януть,
Бо без коріння жить вони не стануть!
Хоч тонкий і непримітний
Корінь цей в землі росте
Та без нього на планеті
Жодна квітка не цвіте.
ІV. Актуалізація опорних знань.
V. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
5.1. Корінь – це підземний вегетативний орган рослини. Він росте верхівкою вниз унаслідок впливу сили тяжіння Землі. Корінь дає можливість рослині пристосовуватися до життя на суходолі, закріплює та утримує її в ґрунті; вбирає воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами і транспортує її до надземної частини рослини, тобто забезпечує мінеральне живлення рослини (кореневе, ґрунтове). Пригадайте, як важко утримати парасольку під час сильного вітру. А як утриматися деревам з потужною кроною? Саме завдяки кореням.
Будова кореня (зони):
5.2. Мінеральне живлення рослин. Це процес поглинання та засвоєння рослинами розчину поживних речовин, потрібних для їхньої життєдіяльності. Вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами надходить через кореневі волоски і по клітинах кори кореня потрапляє до всіх інших органів рослини. Найважливішу роль у живленні рослин відіграє хімічний елемент Нітроген. Атмосферне повітря містить величезний запас азоту (близько 78 %). Але газоподібний азот недоступний для рослин. Його можуть засвоювати лише деякі мікроорганізми, такі як бульбочкові бактерії (обговорення досліду, учні формулюють висновок, що в середовищі, позбавленому сполук нітрогену, рослина виростає маленька).
5.3. Добрива. Вирощуючи культурні рослини, людина з врожаєм забирає більшу частину продукції рослин, яка у ґрунт не повертається. Це поступово виснажує ґрунт. Щоб кількість поживних речовин у ґрунті не зменшувалася, у нього вносять певні речовини - добрива. Бувають органічні та мінеральні добрива.
Органічні добрива - це продукти життєдіяльності або рештки живих організмів: перегній, гній, пташиний послід, торф, солома, компости тощо.
Мінеральні добрива - нітратні, фосфатні та калійні, їх виробляє хімічна промисловість.
VІ. Узагальнення і систематизація знань.
Робота над завданнями у друкованому зошиті.
VIІ. Підбиття підсумків уроку.
Складання схеми до уроку:
Я знав |
Я дізнався |
|
|
VIІІ. Повідомлення домашнього завдання. Вивчити параграф підручника. Підготувати повідомлення про видозміни кореня.