Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) — спадкоємиця Русі-України

Історія України 7 клас

УРОК

Тема: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) — спадкоємиця Русі-України.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань (урок-квест).

Форма організації: Командна гра (4 команди).

Обладнання: Карта Галицько-Волинської держави, роздруковані картки із завданнями («станції»), QR-коди з посиланнями на візуальні джерела або короткі відео (за наявності смартфонів у дітей), маршрутні листи, «золоті гривні» (бонуси/бали за правильні відповіді).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент та мотивація

• Вступне слово вчителя: «Отроки та отроковиці! Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку часом. Наша мета — пройти заплутаними дорогами Королівства Руського, розгадати таємниці його володарів і зібрати унікальні історичні артефакти. Клас ділиться на 4 князівські дружини (команди)».

• Формування команд: (Наприклад: «Дружина Романа Мстиславича», «Дружина Данила Галицького», «Дружина Лева Даниловича», «Дружина Юрія І Львовича»).

• Правила гри: Кожна команда отримує Маршрутний лист. Завдання — пройти 5 станцій. За кожне правильно виконане завдання команда отримує бал («золоту гривню»). Перемагає дружина, яка збере найбільше гривень і першою розшифрує фінальний код.

ІІ. Основна частина: Проходження станцій квесту

Команди рухаються по кабінету (або по зонах), де розташовані станції. На кожну станцію — до 6 хвилин.

Станція 1. «Галерея правителів» (Критичне мислення)

• Завдання: На станції розкладені портрети (реконструкції) та короткі цитати-характеристики правителів без імен. Учні мають співвіднести портрет, цитату та ім'я князя.

• Матеріал для картки:

  1. «Самодержець усієї Русі», який у 1199 р. об'єднав Галичину і Волинь, приборкав бояр і загинув у битві під Завихвостом. (Роман Мстиславич)

  2. Князь, який розгромив хрестоносців під Дорогичином, збудував Холм і Львів, отримав корону від Папи Римського. (Данило Галицький)

  3. Князь, за якого держава досягла територіального піку (приєднав Закарпаття та Люблінську землю), переніс столицю до Львова, мав славу енергійного та войовничого правителя. (Лев Данилович)

  4. Останній розквіт держави. Прийняв титул «Короля Русі, князя Володимирії», домігся створення окремої Галицької православної митрополії. На його печатці зображений вершник із щитом. (Юрій І Львович)

Станція 2. «Битва за правду» (Медіаграмотність та фейки)

• Завдання: Команда отримує «літописний уривок», у який закралися історичні помилки. Потрібно знайти і виправити їх.

• Текст картки:

«У 1245 році відбулася знаменита Ярославська битва. Князь Данило Галицький разом із братом Васильком виступив проти тевтонських лицарів та чернігівського князя. Данило блискуче переміг, розгромивши важку кінноту німців завдяки допомозі монгольського хана Батия. Ця перемога дозволила Данилу остаточно утвердитися в Галичі та забути про претензії угорців».

• Помилки, які треба знайти:

  1. Супротивниками Данила були угорці, поляки та галицькі бояри (на чолі з Ростиславом), а не тевтонські лицарі.

  2. Монгольський хан Батий не допомагав Данилу в цій битві (навпаки, після неї Данило був змушений їхати в Орду визнавати зверхність хана).

Станція 3. «Дипломатичний кабінет» (Робота з історичним джерелом)

• Завдання: Прочитати уривок про поїздку Данила Галицького до хана Батия в Золоту Орду (1245–1246 рр.) та відповісти на запитання.

• Текст джерела:

«О, лихіша від лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, владів із братом своїм Руською землею... нині сидить на колінах і холопом себе називає! Вони орудують його життям, а він обіцяє їм данину...»

• Запитання до команди:

  1. Чому літописець називає татарську честь «лихішою від лиха»? Які почуття переживав князь?

  2. Чому Данило Галицький пішов на такий принизливий крок? Яку вигоду (компроміс) для своєї держави він отримав у результаті цього візиту? (Зберіг недоторканність своїх земель, не пустив баскаків, виграв час для підготовки антимонгольської коаліції).

Станція 4. «Архітектурний пазл» (Культурна спадщина)

• Завдання: За QR-кодом або на картинках учні бачать пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Їм потрібно обрати ТРИ, які стосуються саме Галицько-Волинської держави, та назвати їх.

• Перелік картинок (із пастками):

  1. Софійський собор у Києві (пастка — Київська Русь)

  2. Вежа в селі Стовп (або Кам'янецька вежа) (правильно)

  3. Церква святого Пантелеймона в Галичі (правильно)

  4. Ікона Волинської Божої Матері (або Холмської) (правильно)

  5. Пектораль із Товстої Могили (пастка — скіфи)

Станція 5. «Картографічний експрес» (Просторове мислення)

• Завдання: На контурній карті або на великій настінній карті позначені цифрами міста: Холм, Галич, Львів, Володимир.

• Учням дають підказки, за якими вони мають написати назву міста біля відповідної цифри:

  • «Місто, яке Роман Мстиславич зробив першою столицею об'єднаного князівства». (Володимир)

  • «Давній центр землі, де боярство було настільки сильним, що навіть прогнало малолітніх Романовичів». (Галич)

  • «Нова столиця, збудована Данилом Галицьким, названа на честь його старшого сина». (Львів)

  • «Улюблене місто Данила, яке він заклав, укріпив і де згодом був похований». (Холм)

ІІІ. Фінал квесту та підбиття підсумків

• Фінальне завдання (Супер-код): Коли команди проходять усі 5 станцій, вони отримують літери-підказки за кожну «золоту гривню». З цих літер на дошці вони мають скласти слово-пароль, яке відкриває «скарбницю».

  • Слово-пароль: КОРОНА (символ визнання Галицько-Волинської держави частиною європейського простору).

• Підрахунок балів: Вчитель разом із капітанами перевіряє маршрутні листи.

• Рефлексія (Метод «Прес»): Одне коротке запитання до класу для узагальнення: «Чи можна вважати Галицько-Волинську державу прямою спадкоємицею Русі-України?». (Учні відповідають за схемою: Я вважаю, що... Тому що... Наприклад... Отже...).

IV. Домашнє завдання

Скласти коротку промову (до 10 речень) від імені Данила Галицького до європейських королів із закликом об'єднатися проти монгольської навали АБО створити за допомогою онлайн-конструкторів (чи від руки) герб Королівства Руського із поясненням його символіки за підручником І. Щупака.