Коучинг для педагогів « Сюжетно – рольова гра – школа довільної поведінки дитини»

 

ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК)

№1 «ДЗВІНОЧОК»

 

 

 

 

Коучинг для педагогів

 

 

« Сюжетно – рольова гра – школа довільної поведінки дитини»       

 

 

 

 

 

                                                                                      Підготувала і провела

вихователь: Марина Сульжик

 

 

 

 

 

2024р

 

 

   

 

Мета:

•       підвищувати рівень знань і вмінь щодо організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку;
•       удосконалювати вміння розв’язувати складні педагогічні ситуації під час ігрової діяльності;
•       розширювати обізнаність щодо методів та прийомів керівництва іграми;
•       розвивати творчий підхід до організації гри й керівництва нею;
•       підвищувати педагогічну майстерність;
•       сприяти розвитку творчих здібностей.

Хід

 

 1.      Добрий день, шановні колеги! Рада вітати Вас на нашому семінарі, присвяченому організації ігрової діяльності дітей.

    Освітня лінія Базового компонента дошкільної освіти «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дітей дошкільного віку. На ефективність організації ігрової діяльності  впли­ває особистість педагога, знання ним пед­агогіки та психології. Адже керівництво  іграми дітей передбачає необхідність ураховувати основні вікові та індивідуальні особливості їхнього розвитку, а також розвитку їхньої ігрової діяльності в усі вікові періоди.

 Пропоную обговорити, що означає гра для кожного з вас.

«Гра для мене – це…».

                                  (Педагоги діляться думками)

2. Зародження дитячої особистості відбувається під час включення дошкільника в провідний вид діяльності — гру, у ході відтворення якої дитина:

- усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності;

- домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів, визнає якісне виконання ролі іншими,

- узгоджує у ході гри свої, та інших дітей, бажання і можливості;

- усвідомлює, що в грі є обов'язки: діяти у відповідності до правил, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати особистісні інтереси з груповими тощо;

- самостійно визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок;

- відповідально ставиться до обов'язків, пов'язаних з ролю;

- виявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для покращення гри;

- обирає для гри безпечне місце та атрибути.

                

   3.  Ігри супроводжують дитину протягом усього періоду дитинства. Важливу роль у розвитку дітей відіграє організація ігрової діяльності в дитячому садку.    

  Гра займає важливе місце в системі естетичного, трудового, морального, фізичного та інтелектуального виховання дітей дошкільного віку. Вона задовольняє соціальні потреби і інтереси, підвищує життєвий тонус дитини, активізує її роботу.

У закладі дошкільної освіти ігрова діяльність становить комплекс ігор, які спрямовані на фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.

До таких ігор належать творчі, які дозволяють дітям самостійно визначити мету, правила і зміст. Вони відображають діяльність людини у дорослому житті. До творчих ігор належать сюжетно-рольові, театралізовані, ігри-драматизації, конструктивні ігри.

Крім творчих на формування ігрової діяльності дитини впливають дидактичні, рухливі, спортивні, народні ігри.

У межах семінару ми опиратимемось на такі поняття, як ігрова діяльність дитини, створення ефективної системи ігрової діяльності в дошкільному закладі, ігрові вміння педагога… Отже, почнімо! Аби визначити ваш досвід та перевірити рівень знань, проведемо бліц опитування.

Бліц-опитування «Хто найшвидше відповість»

Вихователі швидко відповідають на запитання:

        Наявність чого визначає творчий характер сюжетно-рольової гри?

(Задуму.)

        Які є структурні компоненти сюжетно-рольової гри?

(Сюжет, зміст, ролі.)

        Яку роль під час гри найчастіше бере на себе дитина?

(Дорослого.)

        Які психічні процеси формуються в дітей під час сюжетно-рольових ігор?

 (Мислення, уява, пам’ять, мовлення.)

        Як називають різноманіття і взаємозв’язок ігрових дій, взаємин дітей у грі?

(Сюжет.)

        Що є однією із основних умов організації сюжетно-рольової гри?

(Наявність атрибутів.)

        Які гігієнічні умови організації сюжетно-рольової гри?

 ( Наявність ігрового простору, а також безпечних для життя і здоров’я іграшок та атрибутів, забезпечення місця і часу для ігор.)

        Які є способи включення малоактивних дітей в сюжетно-рольову гру?

(Підтримувати під час гри, пропонувати виконати основну роль, заохочувати до виконання певних ігрових дій тощо.)

 

4. Вправа «Види ігор»

  Завдання «Назвати види ігор за описом і навести приклади ігор ».

https://learningapps.org/display?v=pgpu96hta24

5. Організація сюжетно-рольової гри дошкільника передбачає врахування часу та місця її проведення, тривалості, неухильного дотримання правил техніки безпеки та гігієни. Найкращий час для сюжетно-рольової гри у дитячому садочку припадає на ранкові години, час прогулянки або після сну. Тривалість гри в середньому 20 – 40 хвилин. У 3 – 4 р. цей період заповнюється кількома уривчастими іграми, старші діти розгортають 1 – 2 сюжети. Місце для гри слід обирати таке, щоб діти могли розташувати там іграшки, будівлі, конструкції. Найкраще для цього підходять спеціально обладнані ігрові майданчики, кімнати. Попередньо дорослий підбирає відповідний матеріал, передбачивши використання замінників.

Організація гри з дітьми часто є доволі складним процесом, що спонукає вихователя активізувати усі можливості своєї фантазії. Пропоную вам, добре поміркувавши, назвати й узагальнити прийоми удосконалення дитячої гри. Для цього зіграймо у свою гру.

 

Гра «Чарівник»

Кожен з учасників семінару на смужках паперу записує відомі йому методи й прийоми педагогічного керівництва сюжетно-рольовою грою.  Відтак викладає з цих смужок стебло до квітки.

 

Орієнтовні відповіді педагогів:

        На початкових етапах ігрової діяльності вибір ігор найближчої дітям тематики – родина, дитячий садок, тощо;

        Використання сюрпризних моментів;

        Уведення в гру нових іграшок;

        Спостереження за іграми інших дошкільників, ситуація з дорослого життя;

        Читання літературних творів;

        Обговорення телепрограм,мультфільмів;

        Обігрування персонажів і їх взаємодії одне з одним;

        Розігрування казок;

        Облік інтересів дітей групи;

        Планування гри;

        Узгодження своїх дій з діями дітей;

        Вигадування спільно з дітьми сюжетів казок та їх розігрування;

        Розроблення ігор, у яких за сюжетом взаємодіятимуть два протилежні персонажі;

        Навмисна зміна перебігу гри, обігруваної ситуації;

        Вказівка, порада, спонукання тощо.

Дуже добре! Ви назвали чимало справді дієвих методів та прийомів, тому можемо відпочити, зробивши емоційну паузу.

 

6. Вправа «Розіграємо казку»

Матеріал: різні види театрів.

Хід гри

На столі різні види театрів з казковими героями  і картки з назвами казок.Кожен учасник з групи  бере картку із зображенням героя. Завдання для групи: скласти нову казку, перенісши героїв, що випали кожному з гравців  та  розіграти казку за ролями.

7. Керівництво сюжетно-рольовою грою в дошкільному закладі, як і педагогічний процес загалом, ґрунтується на демократичних засадах, взаємодії і співпраці та здійснюється у двох основних напрямках.

1. Непряме керівництво (без втручання вихователя у гру), спрямоване на забезпечення досвіду дітей, через:

- спостереження;

- цільові прогулянки;

- екскурсії;

- бесіди, читання художньої літератури;

- перегляд кіно (відео-, діафільмів); заняття (особливо-мовленнєві);

- розгляд ілюстрацій (фото, картин);

- ознайомлення з атрибутами, предметами-замінниками та способами їх використання;

- організація ігрового простору (добір, виготовлення власноруч);

- ігри (конструктивні, дидактичні, рухливі);

- зображувальна діяльність;

- ігри-імітації; уявні «телефонні розмови»;

- придумування історій (для планування гри, наприклад, «Придумаймо історію про хвору дівчинку і те, як їй допоміг незвичайний чай»);

- «домашні завдання», які б привчили дитину до самостійного пошуку інформації (наприклад, «Як мама прибирає. Що робить спочатку, що потім...»).

2. Пряме керівництво (з втручанням у гру).

Керівництво грою досягає мети, якщо стиль спілкування дорослого з дітьми відповідає стилю ігрового спілкування одне з одним.

Головний шлях впливу на розвиток дітей у процесі гри – це вхід в ігрові стосунки з дітьми через міжособистісне спілкування дорослого з дітьми.

Увійшовши в ігрові стосунки з дітьми, дорослий шляхом особливих звертань – реплік, порад, запитань, нагадувань, які своєю ігровою формою і тоном узгоджуються з характером поведінки дітей, які виконують ігрові ролі, опосередковано активізує дитяче мислення, мову, пам'ять, уяву.

 

8.  Керівництво сюжетно-рольовою грою з боку вихователя має різні педагогічні завдання та прийоми, що базуються на можливостях дітей певного віку.

Молодша група. Вихователь – носій ігрових умінь, активно приймає участь у грі, сприяє сталості ігрового задуму.

Завдання – навчити гратися.

Середня група.

Вихователь – партнер і помічник у грі.

Завдання – збагачення змісту ігор, формування уміння організовувати спільні ігри: разом складати сюжет, комбінувати події у певній послідовності та узгоджувати їх з партнерами: - безпосередня участь у грі (переважно другорядні ролі);

Старша група.

Вихователь – спостерігач, за потреби – порадник і помічник.

Завдання – формування уміння разом будувати сюжет, розуміти партнера по грі, узгоджувати свої дії з їхніми:

 

Тож пропоную вам розділитись на три вікові періоди: молодший, середній і старший вік , та обіграти ігрову ситуацію, як потрібно у кожній віковій групі.

9.Ігрова ситуація лялька захворіла.

Молодці ! Ви всі чудово впорались із завданням.

10. Складові ігрового середовища, види ігор

Довкілля, в якому живе дитина, може бути монотонним, одноманітним, бідним, стандартним, а може бути і іншим - насиченим, неординарним. Домірно насичене та раціонально облаштоване предметно-ігрове та природне розвивальне середовище є не лише фоном для розгортання вільної діяльності дітей, але й стимулом, спонуканням до певних самостійних занять.

Для кожного вікового періоду предметно-ігрове середовище особливе.

Так, для дітей 3-го року життя необхідний звільне­ний чималий простір, де вони можуть задовольнити свою потребу в руховій активності - катанні, лазінні, іграх з великими предметами. Малята особливо активно граються на підлозі, тому в полі зору їх повинен знаходитися всілякий і доступний світ іграшок.

Для дітей 4-го року життя важливі сюжетно-рольові ігри, причому з яскраво вираженими функціональними особливостями атрибутів та великою їх кількістю, що позначають зовнішній знак ролі - кермо, шлеми, біноклі і тому подібне, оскільки діти цього віку прагнуть бути схожими на дорослих, наблизитися до їх можливостей.

У дітей середнього дошкільного віку потреба в русі надзвичайно велика, тому в кімнаті слід виділити місце для спортивного куточка.

Середній дошкільний вік - розквіт сюжетно-рольової гри. Діти цього віку вже можуть використовувати предмети-замінники. символи, які дозволяють вийти за рамки реальної предметної дії та відтворити загальний задум у скороченій ігровій формі (наприклад, ляльку годувати не з чашки, а з кубика, уявляючи його чашкою). Ця особливість відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку дитини, отже бажано замість реальних предметів якомога більше пропонувати предметів-замінників. Враховуючи, що в середньому дошкільному віці інтерес проявляється до мови, ігрове середовище необхідно наповнити дидактичними іграми. Більш різноманітним, ніж у молодшому віці, стає матеріал для будівельних та конструктивних ігор, виникає потреба у місці для експериментування.

У старшому дошкільному віці необхідно застосовувати різні матеріали, які сприяють оволодінню читанням, математикою: друковані літери, слова, таблиці, книжки з крупним шрифтом, посібники з цифрами, настільно-друковані ігри з цифрами та літерами, ребуси, головоломки. Так само використовують матеріали, що стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей - дитячі енциклопедії, ілюстровані видання про тваринний та рослинний світ, дитячі журнали, альбоми. Не забуваймо і про предмети для дослідно-пошукової діяльності - магніти, збільшувальне скло, пружини, ваги, мензурки, великий вибір природних матеріалів.

 11.Гра – це не тільки задоволення та радість для дитини, а й шлях до пізнання світу. Граючи, дитина набуває нові знання, вміння, навички, здібності, які необхідні в подальшому житті. Тому необхідно створити таке розвивальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе та навколишній світ в усіх його взаємодіях. І одне з основних завдань педагога – це постійне поповнення ігрових осередків різними атрибутами , іграшками замінниками., які можна не тільки купити, а й виготовити своїми руками.

Журнал  «Дошкільне виховання» пропонує деякі зразки виготовлення  іграшок – замінників до сюжетно – рольової гри «Кухня», також дуже багато зразків є на просторах інтернету.

 

12. Вправа «Чарівна скринька»

Ведучий  пропонує кожному учаснику висловитися стосовно того, що корисного вони отримали під час семінару.