Коучинг «Гармонійний розвиток особистості, її життєвих компетентностей».

Коучинг «Гармонійний розвиток особистості, її життєвих компетентностей»

Мета коучингу: забезпечити максимальне розкриття та ефективну реалізацію проблеми формування ключових компетентностей сучасної школи; усвідомити їх важливість та обгрунтувати доцільність і необхідність формування життєвих  компетентностей  особистості в навчально-виховному процесі.

Методи та форма проведення:  груповий коучинг, метод конкретних ситуацій, «Мозаїка»/розподіл обов’язків/, вправи: «Коло ідей», «Моя позиція», презентація відеоматеріалів.

Організація коучингу

Тривалість коучингу: 30 хв.

Кількість учасників: 18 осіб

План

1.    Основні складові життєвої компетентності особистості.

2. Професійна  компетентність педагога  як важлива умова  формування життєвих компетентностей особистості.

Коуч.  Доброго дня, шановні колеги! Розпочинаємо наше чергове засідання, яке ми проводимо сьогодні у формі групового коучингу. Отже, працюємо у співробітництві, в одній команді, і разом з тим  навчаємось, використовуючи особистісний та спільний творчий потенціал, свою педагогічну майстерність, щоб мобільно, швидко  забезпечити максимальне розкриття та ефективну реалізацію нашої проблеми. Саме такий інноваційний підхід на принципі партнерства, спрямований на формування самоосвітньої  компетентності кожного з вас.

Тема коучингу: «Гармонійний розвиток особистості, її життєвих   компетентностей». Так як тема співзвучна з основними вимогами сучасної нової школи, тому проблеми формування ключових компетентностей будемо вивчати в контексті саме сучасної школи.

Дуже важливо для нас  обгрунтувати важливість, доцільність і необхідність формування життєвих компетентностей особистості в навчально-виховному процесі, виробити модель “компетентного учня” та “компетентного педагога”.

Тож ключовим питанням  коучингу є:

Що таке компетентність? Формування компетентностей.

Над поставленою проблемою сьогодні  працює команда  класних керівників та кураторів, які розподілені за групами: “реформатори”, “новатори”, “лідери”, інноватор, психоаналітик, коуч/голова МК/

Коуч Що таке нова школа?

З  приводу цього питання послухаємо думки  реформаторів.

Вправа “Коло ідей”

Реформатори.

Нова школа - це ключова реформа Міністерства освіти і науки, головна мета якої – створити школу, у якій буде приємно навчатись, і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.  

Нова школа – це простір життя дитини; де вона  готується до життя, і повноцінно живе. Тому всю діяльність навчального закладу відповідно до сучасних освітніх реформ нової школи треба побудувати так, щоб випускник, який вийде з наших стін, був розвинутою й сформованою особистістю, творцем і проектувальником власного життя.

Це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Коуч.   Але що  ж необхідно для цього?

Реформатори. А для цього необхідна гармонізація й гуманізація взаємин між учнями і педагогами, ліцеєм і родиною на основі ідеї діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.

  За умов такого підходу на кінцевому етапі навчання випускник буде оволодівати головними рисами: здатність до самовизначення та творчої самореалізації.

Він на всіх рівнях, суспільно й особистісно значущих, зможе реалізувати отримані знання, вміння та навички.

Коуч. А тепер переходимо ближче до проблеми компетентностей.

відеоматеріал “Що таке компетентності і як вони переплітаються”

Коуч.  Отже, мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини. Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Щоб набувати компетентностей, учні навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя.

1. Основні складові життєвої компетентності особистості.

Коуч. Подати тут елементи моделювання образу випускника НУШ мають лише конструкторський характер, бо кожний загальноосвітній заклад сьогодні має свої пріоритетні напрями, відрізняється конкретними цілями й завданнями своєї діяльності. Але головне, що об’єднує всі школи, на що спрямовані їх спільні зусилля, – це усвідомлення необхідності перебудови своєї освітньої діяльності на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу, бачення свого випускника як успішної людини, здатної в майбутньому застосувати набуті технології житєтворчості й самореалізації.

Раніше згадувалось, шо випускник на всіх рівнях, суспільно й особистісно значущих, зможе реалізувати отримані знання, вміння та навички. Що ж це за рівні?

З цієї проблеми послухаємо аргументи наших новаторів.

Вправа “Ваша позиція”.

Новатори.

 Суспільно-правововий рівень : повинен обов’язково знати й дотримуватися Конституції, законодавства України; мати уявлення про політичну структуру державної влади; свідомо користується своїми громадянськими правами й сумлінно виконує громадянські обов’язки;

сімейно-побутовий рівень: має уявлення про сутність дорослої людини й сутність сім’ї; вміє об’єктивно оцінювати себе, контролювати свою поведінку; достатньо володіє певними господарсько-економічними навичками, щоб жити в постійно змінюваних економічних умовах;

професійно-трудовий рівень: має уявлення про світ сучасних професій, виробничих технологій і ситуацію на ринку праці; володіє навиками професійно-трудової діяльності; уміє використовувати отримані теоретичні знання на практиці;

комунікативний рівень: об’єктивно сприймає оточуючих; вміє будувати стосунки з урахуванням особливостей інших людей, активно слухати; знаходить адекватний стиль і тон спілкування; виявляє толерантне ставлення до інших представників людської цивілізації;

культурно-естетичний рівень: має уявлення про культурно-дозвільні можливості оточуючого соціуму; знає раціональні засоби реалізації дозвілля, уміє його організувати; здатен цілеспрямовано обирати заняття, що відповідають особистісним інтересам;

морально-духовний рівень: критично оцінює явища й процеси навколишнього життя, поведінку свою і оточуючих; володіє засобами самоповаги, самоствердження, самоусвідомлення; володіє засобами захисту себе від несправедливості.

Коуч. Яким же  ми вбачаємо нашого випускника?

«Інноватор».  Випускник нової школи це:

Особистість Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.

Патріот Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Інноватор Інноватор здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Наші випускники:- це:

ОСВІЧЕНІ УКРАЇНЦІ, ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІ ГРОМАДЯНИ І ПАТРІОТИ, ЗДАТНІ ДО РИЗИКУ ТА ІННОВАЦІЙ, – ОСЬ ХТО ПОВЕДЕ УКРАЇНСЬКУ ЕКОНОМІКУ ВПЕРЕД У ХХІ СТОЛІТТІ

А ЩЕ: ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ В НОВІЙ ШКОЛІ ПОКЛИКАНІ ЗРОБИТИ ВИПУСКНИКА КОНКУРЕНТО ЗДАТНИМ У 21-МУ СТОЛІТТІ

Відеоматеріал “10 ключових компетентностей НУШ”

Коуч. Настав час перейти до обговорення наступної проблеми

2. Професійна  компетентність педагога  як важлива умова формування життєвих компетентностей особистості

Коуч. Тож яке обличчя повинен мати сучасний компетентний педагог, який зможе навчати та виховувати дітей по-новому? Саме від нас залежить, яким  ми зможемо виховати випускника нової школи, саме  в нашому ліцеї плететься «канва» розвитку учня, формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості, вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

До слова запрошуються відповідачі: група “Лідери”

Лідер1:. професійна компетентність педагога – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

Лідер2: професійна компетентність визначає рівень професіоналізму особистості, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення, а її досягнення відбуваються через здобуття нею необхідних компетенцій, що є метою професійної підготовки фахівців.

Лідер3:  елементами компетентності є: педагогічні уміння, аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, організаторські, комунікативні, розвивальні, уміння педагогічного спілкування, перцептивні /уміння розуміти, проникати в душу/,особистісні якості.

Лідер4 : ми як компетентні  педагоги маємо не забувати  основних принципів компетентністного підходу:

•  повага до особистості;

•  доброзичливість і позитивне ставлення;

•  довіра у відносинах;

Лідер5 •  діалог – взаємодія – взаємоповага;

•  соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей)

Реформатор. Нова школа вимагає від професійно-компетентного педагога “педагогіки партнерства”. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між педагогогами: наприклад адміністратор - майстер в/н - класний керівник – учень - батьки. Учні, батьки та педагоги, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Діалог і багатостороння комунікація між учнями, педагогами та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію “педагог” – “учень”.

Психоаналітик Сьогодні у нас є дві проблеми:

І проблема: Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом. Викладачі використовують переважно застарілі дидактичні засоби.

 ІІ проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати здобуті знання у житті. Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває».

Педагогів деморалізує низький соціальний статус та рівень оплати праці. Учитель не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання. Збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Потрібна докорінна реформа, яка зупинить негативні тенден- ції, яка перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкуренто-спроможності України.

відеоролик «Притча про  Вчителя-Майстра»

Голова МК. Отже, проблема вичерпана. Надіюсь на позитивний результат нашої діяльності. Всім учасникам дякую за співпрацю.