Театралізоване дійство
Козацькому роду нема переводу
Мета: нагадати славні сторінки історії українського козацтва, виховувати в учнів повагу до героїчного козацького минулого, бажання вивчати історію Запорізької Січі;
розвивати творчі здібності;
виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: барабан, шаблі, курінь, тканина синього й жовтого кольору, списи, , казан, багаття.
Дійові особи:ведучи діти, ведучи дорослі, кошовий, козаки, парубок 1, парубок 2, гонець.
Зал святково прикрашений вишитими рушниками.
Звучить лірична мелодія бандури
Учень: Ой, бандура, стоголоса пісня бурі -
ви послухайте, послухайте її!
Як співає зачарована бандура,
замовкають у дібровах солов'ї.
Учень: Що за диво та бандура, що за диво,
грім-бандура, струни-трави золоті!
Блискавицею душа її правдива
вибухає на дніпровій широті.
Вчитель: Вслухаємось в звуки прадавньої кобзи – бандури… Чується в них гудиння вітру в степу, шепіт придніпровських трав.
Вслухаймося, вслухаймося, то бандура доносить звуки битви і брязкіт шабель, то бандура плаче разом з невольниками. А ось могутні акорди, то не що інше, як клич славних козаків запорожців у переможній битві, що живуть на острові Хортиця.
Пісня «Сяяли на сонці шаблі Запорожців»
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.
Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.
Учень: Де Дніпро наш котить хвилі,
Рве стрімкі пороги,
Там країна, вся зелена,
Славний край розлогий,
Учень: Там козацтво виростало,
Слави й волі здобувало,
Україно, Україно,
Славний край козачий!
Звучить українська пісня «Мій вусатий дід»
Мій вусатий дід
Знав, як божий день
Свій козацький рід,
Та співав пісень.
По краплині пив
Я дідові слова,
То — святі скарби,
То — вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату,
Дідові пісні.
Запрягайте, любий тату,
Коника мені.
Я від хати і до хати
Буду тих пісень співати,
Бо козакам, рід від роду,
Та й немає переводу.
Гей, гей, гей!
Гей, гей, гей!
Згадаймо про славний рід козацький. Про його героїв, отаманів, гетьманів.
Сцена відкривається. На сцені козаки біля вогника.
На переднім плані Кошовий.
Кошовий (до гурту). А що, козаки! Дайте слово сказати! Чи не час раду розпочинати?
Козаки: Саме час! Саме час! Як раз і час!
Говори, батьку! Ми тебе слухаємо!
Кошовий Я вас питаю, козаки, ви добре пам'ятаєте, як воля кувалась?
Козаки всі: (сумно). Пам'ятаємо, батьку.
Кошовий: Знаєте, як наші предки у бої ходили?..
Як за честь Вкраїни-неньки голови ложили?
Козаки :Знаємо, батьку.
Кошовий:
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Татари,поляки.
Було колись в Україні
Ревіли гармати,
Було колись - запорожці
Вміли себе показати.
Відео
З’являються парубки.
Парубок 1Ось ми на славній Запорозькій Січі.
Парубки разом: Здорові були. (Вклоняються всім)
Кошовий: Хто ви такі, добрі люди?
Парубок 2.: Ми сини славного козака Тараса Бульби. Хочемо теж стати козаками, захищати рідну землю.
Кошовий:Присягайте, що Вкраїну
Будете любити,
Що ввіллєте в неї силу,
Щоб розвеселити!
Парубки: Присягаємо, батьку!
Кошовий: Ну що, козаки, дозволяєте прийняти в нашу родину ось цих славних парубків?
Всі козаки: Дозволяємо, Батьку.
Кошовий:
Одержавши на раді згоду,
Діти козацького народу,
У наше коло викликаю,
Вас перевірити жадаю.
Поведу таку я річ:
Що визнаєте про Січ
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину.
Парубок 1 Знаю, батьку, славна Січ
Ворогам ішла навстріч,
Парубок 2.: Лиха ж отчий край зазнав
(не бажаємо нікому!)
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.
Парубок 1 Але наш народ боровся,
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко і Дорошенко,
Й Полуботко, й Морозенко
Парубок 2: Рабства каламутну ніч
Переборювала Січ.
Козаків боялись зайди
То була в них сила Правди!
Рідну землю захищала
Кошовий Що говорить вам — козак?
Це крилате, горде слово.
Тож завжди буває так,
Що світлішає від нього?
Парубок 1: Козаки — це вільні люди!
Парубок 2: Козаки — безстрашні люди!
Парубки разом: Козаки — борці за волю,
За народну щасну долю!
Сотник Козак - це гордий та відважний воїн, який дивіться у вічі смерті, завжди готовий на двобій з нею. Шабля – його хрест, перемога — його Бог, а пісня є молитвою.
Звучить пісня «Розпрягайте, хлопці коней»
Сотник: Козацькому гурту ви бачитись,
Скажіть, чи готові ви жити по правді?
Разом:: Готові, так
Парубок 1.: І жити чесно будемо,
Парубок 2.: І правил ми козацьких не забудемо!
1-й: Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожче йому – батьківщина.
2-й: Козак – слабкому захисник,
Цінити побратимство звик!
3-й: Козак – усім народам друг,
І лицарський у нього дух.
4-й.: Козак – це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту!
5-й.: Козак – вкраїнську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Кошовий.: Знаєте ви козацькі правила.
А тепер перевіримо, які ви козаки та чи вмієте ви танцювати?
Ой заграйте цимбали, щоб ніжечки дрижали.
Козаки танцюють Гопак.
З’являється гінець, виснажений дорогою (шапка зім’ята, розхристаний, розпашіле обличчя, засапався (важко дихає). Спішується. Підбігає до отамана й шепоче тому щось на вухо.
Кошовий занепокоєний. Кожен із козаків займає бойову позу (має виражати тривогу, настороженість, пересторогу). З-за лаштунків лунають ритмічні удари в барабан. Козаки сходяться докупи нещільно. Кошовий виходить наперед.
Кошовий: Дозвольте слово мовити, панове козаки! Тільки-но на ваших очах на Січ прибув вістовий із Великої України. Невтішні українські справи, шановна громадо! (Звертається до гінця) Говори.
Гінець:. З бідою я до вас прибув. Нерадісну звістку приніс я в серці своєму на матінку Січ. Щодня турки й татарва на нашу рідну землю посягають, села й міста палять, плюндрують поля, батьків і немовлят убивають, хлопців і дівчат у рабство забирають.
У натовпі козаків одночасно з виступом гінця наростає обурення від почутого (прислухаються, підштовхують один одного, мовляв: «Чи чувано таке було, чи бачено?»)
Кошовий: За волю треба на смерть з ворогом стати. Чи згода?
Козаки. ( одностайно) Згода! Згода! Згода!
Козаки розходяться по різних місцях сцени на три групи.
Кошовий чистить зброю. Один гострить шаблю. Двоє вправляються у двобої на шаблях.
Кошовий: Шаблі в руки і до бою!
Козаки виймають з-за пояса шаблі.
Барабанник починає удари.
Далі крокування й пісня
Гей, там на горі (Марш)
Гей, там на горі Січ іде,
Гей, малиновий стяг несе,
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей маршерує, раз, два, три!
Гей, попереді кошовий,
Гей, як той орел степовий,
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей маршерує, раз, два, три!
Гей, а позаду осавул,
Гей, твердий хлопець, як той мур,
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей маршерує, раз, два, три!
Виходять дівчата
Дівчина1: Ось така вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну.
Дівчина2: Славний період козаччини тривав майже 300 років. Що означає слово «козак»?
Дівчина3: Слово «козак», – від татарського «каймак», що означає вільний чоловік, безстрашний вовк. А запорожцями їх називають тому, що вони жили за порогами Дніпра, на острові Хортиця.
Дівчина1: Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до схід сонця і бігли на річку купатися. Потім снідали.
Дівчина2 - Що їли вранці козаки?
Дівчина1- Соломаху.
Дівчина2 - А що таке соломаха?
Дівчина1- - вязка каша з гречаного або житнього борошна, заправлена часником, салом або олією.
Дівчина3- Після заутрені починалась бойова підготовка. Хто з вас, шановні, хоче показати сьогодні свій ум та смекалку?
Вчитель:А чи хочете ви, діти, теж стати козачатами?
Тож давайте разом покажемо, що ми теж годні цього звання, та пограємо у гру «Доскажи словечко».
«Доскажи словечко».
додержить завжди свого … слова.
Дівчина1 – Діти, а чи ви знаєте, як одягалися козаки?
Дівчина2 - Ось погляньте на елементи одягу козака. В нього є шаровари, шапка, груба вишита сорочка, широкий пояс. За поясом козаки також носили пістолі і люльку, а до пояса на рішенець прив’язували ще й порохівницю з порохом.
Дівчина1– А як називається чуб, який козаки залишали на голові?
Дівчина2 - (оселедець) Так, він був настільки довгий, що козаки намотували його на вус.
Дівчина3- А ще козаки, могли на льоту зловити кулю, дуже добре володіли всіма видами зброї. При цьому ж вони не мали права загубити зброї. За це була кара – смерть.
Дівчина4- Після обіду линули пісні, думи, козаки слухали розповіді кобзарів про славних отаманів, гетьманів козацьких.
Дівчина1- Іван Мазепа – 20 років був гетьманом. Мужня і дуже розумна людина. Багато зробив, щоб Україна стала сильною, культурною та великою державою.
Дівчина2-.
Іван Сірко - Козацький ватажок, полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.
Дівчина3- Богдан-Зиновій Михайлович Хмельни́цький — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти ворогів в Україні, яке переросло у війну. Засновник козацької держави більш відомої як Гетьманщина.
Дівчина1-
Один із най-знаменитіших козацьких ватажків — Самійло Кішка. Очоливши Січ, вирішив відкрити запорожцям шлях на море. За переказами, саме Самійлові Кішці належить заслуга створення козацьких чайок — унікальних невеликих суден, пристосованих для походів річками та морем, швидких і маневрених.
Дівчина2- Про винахідливість козаків складають легенди. Народ каже: «Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся».
Перегляд мультфільму «Як козаки сіль добували»
Вчитель: Вечір. Сміливі, веселі козаки часто вирушали в ближні хутори. Туди, де були молоді дівчата, бо поспівати, потанцювати так хотілось.
Козак:Доброго вечора вам, дівчата.
Дівчина1: І вам доброго вечора. (Вклоняються).
Козак: Привезли до вас славних музик.
Дівчина2:То хай заграють, а ми затанцюємо.
Танок дівчат
Дівчина3- Славно музики грають, дай Бог їм сили та здоров'я людей радувати.
Козак: Красно дякуємо вам, дівчата, за танець.
Кошовий: А що, козаки! Дайте слово сказать!
Чи не час до коша козачаток приймать?
Козаки разом. Саме час! Саме час!
Козак:В самий раз! В самий раз!
Слово вчителя
Вчитель: Шановні добродії!
На честь нашого засідання, Козацькою Радою всім вам надається почесне право поповнити лави українського козацтва.
Брятко О.: Беремо вас до козацького війська!
Козак: А щоб козацькому роду не було переводу,
Присягніться на вірність Вітчизні і народу!
Вчитель: Отже, юні козачата! Прошу вашої уваги під час проголошення клятви стояти струнко!
КЛЯТВА КОЗАКІВ:
Кошовий: (Зачитує).
Клянемось країну нашу любити, як матір,
Знання свої, працю, життя їй віддати.
З прямої дороги твоїй не зійдемо!
У цьому тобі, Україно,
Всі разом
Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Вчитель: «Козацька грамота вручається учням перших та других класів про те, що на козацькій раді вони посвячені в козачата».
Вручити посвідчення орлятам.
Вони ж бо від сьогодні козачата.
Козак:Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!
Дівчина:А тепер можна і пісню заспівати, щоб луна пішла гаєм, щоб аж соловейко затих.
Клянемось країну нашу любити, як матір,
Знання свої, працю, життя їй віддати.
З прямої дороги твоїй не зійдемо!
У цьому тобі, Україно.
Клянемось! Клянемось! Клянемось!
ФІНАЛЬНА ПІСНЯ
Ти шляхом праведним, святим
йшла до волі Україно.
Ти перед ворогом своїм
не ставала на коліна.
Ти до омріяних зірок
Шла крізь терна (2)
Ти всюди сипала добро
наче зерна. (2)
Припев:
Є на світі моя країна,
де червона цвіте калина.
Гори, ріки і полонина-
це моя Україна.