В гостях у Феї Добрих Казок
Біографія Людмили Яківни Чижової
Українська поетеса, дитяча письменниця Людмила Яківна Чижова народилася 22 серпня 1939 року в селі
Піщаний Брід Кіровоградської області .
Батько, Яків Потапович, працював кіномеханіком, а мати все життя працювала у колгоспі. У сім'ї було четверо дітей.
Людмила з дитинства любила багато читати, особливо захоплювалась чарівністю українських народних казок, а пізніше розповідями про скіфів, творами Гоголя, Гончара, Ліни Костенко.
Настільною книгою став «Кобзар» Тараса Шевченка, який вів її через усе життя.
В 1975 році закінчила Київський державний інститут культури.
Їздила на заняття в обласну літературну студію, яку вів Еміль Январьов. Саме йому Людмила зобов'язана своїми поетичними успіхами.
Перша книга «Барви літа» вийшла у 1994 році.
Близько 30-ти віршів Людмили Яківни було покладено на музику.
З любов'ю до молодого покоління, з думою про нащадків написані книжки: «Бабусина казка», «Води живої джерело», «Барви літа, «День пророка Наума», «Окраса життя», «Ода матері», «Скриня казок» та багато іншіх.
Людмила Чижова Нагороджена медаллю «За доблестный труд».
Людмила Яківна - член Національної Спілки письменників України, лауреат премії Миколи Аркаса, нагороджена медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України .
Як ми ходили до Баби Яги в гості
1дія
Старший брат:
Хто така Баба Яга,
Де її зустріти»?
І чому Бабу Ягу
Так бояться діти?
Сестра:
Прочитавши різні казки
І казки народні,
Зібралися ми піти
У мандри сьогодні.
Старший брат:
Ми – це я та сестра моя,
Дружні та завзяті,
Вирішили Бабу Ягу
В лісі відшукати.
Сестра:
Бо цікаво стало нам,
Який вигляд має
І чи правда в тих казках,
що ми їх читаєм.
Старший брат:
А щоб страшно не було (Зове песика: «Дружок, дружок!!! Песик вибігає)
То песика взяли, (Показує)
Всяку всячину з собою
В рюкзаки поклали. (збирають речі)
Сестра:
Кажуть, Яга дуже вредна,
І щоб догодити –
Чимось дуже особливим
Треба пригостити. (Показує … та засовує в рюкзак)
Пішли під музику
Знаємо, живе вона
У лісі дрімучім.
Добирались довго ми
По ярах та кручах. Пішли під тривожну музику
2дія
Казкарка:(Дуже виразно)
Пішли вони, та й відразу
В лісі заблудились, (жах, озираються, тремтять, музика таємна)
Зайшли в хащу. У темряві
Вони з дороги збились!
Лиш темний шепіт чути (присіли, закрили голови, Собачка скулить)
В дерев верховітті…
Старший брат: (озирається, боїться)
Та щоб ще раз ми пішли?
Нізащо у світі!
Собачка :
Ось нарешті перед нами
Хащі розступились –
І на ніжках на курячих
Хатинка з’явилась . (Ялинки розступаються, з’являється хатинка)
Сестра:
Чи на ніжках, чи без ніжок,
Вже не роздивлялись,
Це тому, що ми чомусь
Дуже налякались. (поховались за ялинки з вигуками)
Разом: Хатинка, хатинка! Повернись до лісу задом, до нас передом! – 3 рази
Сестра:
І поки ми замовляння,
тремтячи, казали,
А хатинка передом
До нас поверталась. Повертається хатинка
3дія
Казкарка:
Двері рипнули, і вийшла
Бабуся старенька.
Баба Яга : (тримає себе за спину)
-Що потрібно Вам, діточки? –
Старший брат(здивовано)
Спитала тихенько!
Баба Яга : -Зайдіть в хату, відпочиньте,
Втомились з дороги?
А можливо, Вам потрібна
Моя допомога?
Діти бояться. Йти не хочуть
Що, чекаєте я буду
Із світу зживати,
Чи для чарів заманюю
Вас у свою хату? (Сміється)
Я образилась, що мною
Діточок лякають,
І набридло, що старою
В казках зображають. (топає ногою)
Вже, напевно, років триста
Імідж поміняла:
Із зловредної Яги
Ягусею стала. (Поправляє волосся, розправляє одяг, змінюється)
Заходьте до хати. Чи може тут прямо стіл накрити? (відповідають «ДА»)
Собачка :
А можна я швидко збігаю за нашими друзями?
Сестра:
Вірно, Дружок, збігай швиденько! Позови всіх друзів! Вони такого ще ніколи не бачили. Собачка побігла.
4 дія
На сцену прибігають собачка та діти. Вітаються
Баба Яга : як я радію! Гостей так багато!!! Тоді будемо варити борщик!
Щоб зварити борщик
Треба мати горщик
Та ще овочі з городу –
Вони в мене щедро родять.
Баба Яга : «Неодмінно принеси всі вітаміни».
Як до справи я візьмуся:
За тонесенькі чуприни
Повисмикую морквини.
Вирву бурячок тугенький,
Аби борщ був червоненький.
Помідорів назбираю.
Он із копанки-кринички. (приносять)
Разом 1, 2, 3 Залишилося пів справи –
Борщику зварить на славу.
Хай чаклує тут бабуся. (Бабуся варить)
Гарно вмієм готувати!
Баба Яга : Хлюп сметанки – красота!
Не борщик, а смакота! (пробує)
(Пісня «Борщик»)
5дія
Баба Яга : Але, мої любі, це ще не все. Не вистачає смачної каші!
Котра каша головна?
А як кто гадає?
Й свою полюбляє.
Тому вважається головною
Все ж гречана каша.
Підтримує довголіття
І здоров’я наше.
Значить сили мало.
Допоможе у цій справі
Ще шматочок сала.
Удвічі зростає.
Жменька крупи – пів тарілки
Ми відразу маєм.
Розсипчаста наша.
Їдять з медом, молоком
Та з шкварками кашу.
Зайвим не буває.
Особливий, запашний
Вона присмак має.
Баба Яга : (Варить, руки витирає) Як «упріє» в казанку,
В духовці тепленькій,
Пригощайтесь, покуштуйте,
Повірте – смачненька.
Всі сідають за стіл, пригощаються
Дівчинка1. Їжте, діти, «Геркулес»,
Манку та вівсянку,
Дівчинка 2. І пшеничну, і рисову
Ввечері чи зранку.
Дівчинка 3. Щоб ви ситими були,
здоров’ям міцніли.
Разом: Бо без каші, як без хліба, -Ні зросту, ні сили.
6 дія
Казкарка:
Їли смачні пиріжки,
Чайком пригощались
Та все голови крутили -
Дива роздивлялись.
Сестра: Щось не видно ступи ніде
Старший брат: Та й мітли немає.
Собачка :І на чому Баба Яга Над лісом літає?
Сестра:І не сич сидить на гілці,
А кенар жовтенький,
Старший брат:На колінах кіт муркоче
Великий, біленький,
Собачка : А на стінах розвішані пучки трав пахучих, (понюхав, чихає)
І на вікнах у горнятах
Зіллячка квітучі.
Пісня «Бабка Ёжка»
Баба Яга : -Дивуєтесь? (Сміється)Я й донині
Вмію чаклувати.
Та найбільше полюбляю
Людей лікувати.
Ви частіше, любі діти,
В гостину приходьте.
Я радітимуть завжди
Ось такий нагоді. (Встала, вийшла на середину. Чаклує)
Казкарка:
Рукавом вперед махнула –
В лісі світло стало,
І немов як рушничок
Стежина прослалась.
Старший брат:
По дорозі ми додому
Добрались хутенько…
Разом:
А про вредну Бабу Ягу
Не вірте, маленькі.
Побажання Л. В. Чижової клубу.