Країни Європи. Загальна характеристика регіону, його склад. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.

Конспект заняття  № 18               Дата:

Тема: Країни Європи. Загальна характеристика регіону, його склад. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.  

Мета:

1) Дидактична:

• сформувати в студентів систему знань про склад регіону, особливості розміщення; природо ресурсний потенціал, особливості розміщення та формування країн регіону; урбанізаційні процеси; загальні риси господарства та сучасний стан розвитку економіки країн  Європи; про зовнішньо економічні зв’язки та транспортну систему;
• виявити особливості структури та територіальної організації господарства країн    Європи;
• розглянути галузі міжнародної спеціалізації;
• розглянути інтеграційні процеси та значення ЄС у розвитку регіону; завважити актуальність цього явища (ЄС) для України;
• вдосконалити навички студентів оцінювати географічне положення, природноресурсний потенціал, економіку регіону;
• продовжити формування умінь студентів самостійно складати комплексну економіко-географічну характеристику країн  Європи.

2) Розвивальна (розвиваюча мета):

•                   розвивати в студентів уміння визначати головне, істотне в зазначеній темі; розвивати пізнавальні інтереси, інтелектуально-творчий потенціал студентів, логіку та мислення шляхом виявлення закономірностей у соціальних та економічних процесах, установлення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей, що існують між різними явищами; вміння студентів висловлювати власні думки, переконання, вести дискусію; розвивати інтерес до предмета;
•                   формувати компетентність самоконтролю та саморозвитку студентів (виконання випереджуючих завдань), робота з додатковою  літературою за темою, розвиток загально-навчальних умінь і навичок, вдосконалити навички студентів самостійно добирати та аналізувати матеріал, працювати з комплексними картами атласу; - компетентність продуктивної творчої діяльності (творчі завдання, розв’язання проблемних питань, робота з контурними картами);
•                   вдосконалити вміння студентів аналізувати картографічний і систематичний матеріал.

3) Виховна:   

• створення на занятті педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному студенту  виявити ініціативу, самостійність у роботі;
• збагачувати внутрішній духовний світ студентів, створення атмосфери зацікавленості;
• формувати активну життєву позицію; впроваджувати елементи педагогіки співробітництва, що формуються на принципах самоконтролю, взаємоконтролю та самооцінки;
• виховувати патріотизм, національну свідомість.

Тип заняття:  вивчення нового матеріалу.

Методи:    пояснювально-ілюстративний  (бесіда,  діалог),    проблемного викладання,               робота               в               малих               групах,               індивідуальні               виступи,               елементи інтерактивної технології.

Обладнання: політична карта Світу, карти атласу, контурні карти, статичний матеріал, додаткова література, ілюстрації.

Компетенції: у природничих науках та технологіях, ініціативність та підприємливість, соціальна та громадська, екологічна грамотність та здорове життя.

Рекомендована література: «Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти Довгань, Г. Д.; Стадник, О. Г.(2018)

Безуглий В.В. Географія (рівень стандарту): підручн. для 10 кл.

закл. заг. серед. освіти навч. закл. – Київ: Генеза, 2018. – 192 с. 

 Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Географія: Підручн. для 10 кл.

загальноосвіт. навч. закл. – Харків: Оберіг, 2010. – 304 с.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

• Посміхніться вчителю, товаришам.
• Будьте уважні та доброзичливі.
• Не бійтеся помилитись, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, увагу.
• Робіть самостійно висновки.
• Я бажаю всім вам успіхів.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь студентів.

Інтелектуальна розминка.

(студенти пригадують географічні поняття) Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Вивчаючи курс «Географія материків і океанів», ви складали характеристики окремих країн і вже маєте загальне уявлення про регіональний поділ світу.

Подумайте і дайте відповіді на такі питання:

• За якими ознаками виділяють історико-географічні регіони світу? (географічна єдність, спільність історичної долі).
• Які ви знаєте регіони світу. Покажіть на карті.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності студентів.

Розповідь учителя.

Вивчаючи загальну економіко-географічну характеристику світу, ви пересвідчилися, що країни і держави значно відрізняються одна від одної історією, демографічними і економічними показниками. У наш час найбільш зручним є виділення історико-географічних регіонів світу, яке дає можливість характеризувати регіони з урахуванням їх природних, історичних, культурних і інших особливостей.

Давайте перенесемося у світ європейської цивілізації, вдихнемо таємничий дух стародавніх вуличок, подивимось на сучасні досягнення й переконаємось в тому, на скільки гармонійно тут усе нове поєднується з чудовими традиціями.

На сьогоднішньому уроці ми станемо з вами географами-мандрівниками й помандруємо Європою.

Перший регіон, який ми будемо вивчати – Європа, який багато століть поспіль утримував світове лідерство. Звідси розпочиналися експедиції, які зробили Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм і сталася перша промислова революція. У наш час регіон продовжує відігравати значну роль у світовій політиці та економіці, розвитку науки і техніки. Ці досягнення допомагають нам глибше сприймати багатоликість цілісного світу, відкривають справжні можливості для обміну цінностями.

Повідомлення теми :

(Під час  «мозкового штурму» студенти разом з викладачем  визначають завдання та план уроку).

 

Що я вже знаю з цієї теми?	Що я дізнався з цієї теми?	Що  мене зацікавило?	найбільше

Ключові терміни та поняття:

• природо-ресурсний потенціал;
• країни великої сімки; - демографічна політика; - постіндустріальні країни.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Дослідження Європи (

2. склад регіону.

3. Загальні відомості про регіон

4. Економіко-географічне і політико-географічне положення регіону.

5. Населення

6.  Транспорт

1.Дослідження Європи (випереджаюче завдання)

• Розповідь вчителя з використанням політичної карти Європи і елементами бесіди. (На моніторі  «Політична карта Європи»).

З’ясовуємо склад регіону.

2.Прийом «Творча лабораторія»

     (Постановка проблемних запитань для  роботи з картами атласу) ??? Розгляньте картосхему «Історико-географічні регіони».

• На які субрегіони поділяється Європа?
• Зіставивши картосхему «Історико-географічні регіони» і політичну карту Європи, назвіть країни, що входять до складу кожного з названих субрегіонів.

Робота з контурною картою.

Нанесіть на контурну карту держави  Західної, Центральної та Східної Європи. (Карти на моніторі). Зараз ви одержали завдання, виконавши які, зможете довести  «строкатість  політичної карти Європи».

2. Загальні відомості про регіони.

(Таблиця на моніторі).

3. Розповідь учителя.

Вивчення будь-якого регіону або держави вимагає певної послідовності, яку відображає такий план (план видається кожному студенту).

3.Економіко-географічне і політико-географічне положення регіону.

Питання

- Що таке економіко-географічне положення об’єкта? Політико-географічне положення об’єкта?

Розповідь вчителя.

ЕГП – це характеристика розташування певної території і аналіз тих чинників, які впливають на розвиток її господарства.

ПГП – це положення регіону (країни) відносно інших регіонів з точки зору його загальнополітичних, економічних і військово-стратегічних інтересів.

(Схема ЕГП на моніторі). За схемою діти аналізують вигідність ЕГП регіону.

4. Природо-ресурсний потенціал. Населення.

Група поділяється на пошукові групи. Організується робота в 3 групах з умовними назвами: кліматологи, геологи, демографи – вивчають відповідний фактор, який може сприяти значному економічному розвитку.

Проблемне питання.

Робота з зошитом.

Прийом «Мозковий штурм» (заповнення таблиці).

 

Назва регіону	Природно-ресурсний  потенціал		Населення	Економіка
	Природні умови	Мінеральні ресурси		Галузева структура промисловості	Галузева структура сільського господарства

 

Пошукові групи

(Групі пропонується ознайомитись з теоретичним та статичним матеріалом. Індивідуально 5-7 хв.):

• кліматологи, ґрунтознавці (з’ясовують за допомогою карт атласу особливості рельєфу, клімату, грунтів Європи);
• геологи (з’ясовують за допомогою карт атласу різноманітність корисних копалин: рудні, нерудні, паливні);
• демографи (з’ясовують за допомогою карт розміщення населення, трудові ресурси, урбанізацію, міграцію, статево-вікову структуру).

Інформацію  записують в таблицю. В кінці своєї розповіді пошукові групи роблять висновок, відповідно до проблемного питання, говорячи про те, що Європа – майже повністю реалізувала свій потенціал ( вигідність географічного положення,  багатство природних ресурсів,  особливості населення,).

Розповідь учителя. (Систематизація знань).

Отже, країни Європи мають у своєму розпорядженні цілком сприятливі природні умови для господарського розвитку: добре поєднання рівнинних і гірських форм рельєфу, переважання помірного клімату, різноманітні ґрунти. Однак запаси деяких мінеральних ресурсів майже вичерпні внаслідок тривалої експлуатації. З одного боку, в окремих країнах є промислові запаси нафти і природного газу (Франція, Нідерланди), вугілля (Рурський басейн Німеччини, Уельський у Великій Британії), залізної руди (Швеція, Лотаринзький  басейн Франції), руди кольорових металів (Німеччина, Іспанія). З іншого боку, багато родовищ близькі до вичерпання, тому країни Європи імпортують значну кількість паливних і рудних ресурсів.

Порівняно добре країни Європи забезпечені прісною водою, однак її запаси дуже забруднені.

Невисока родючість ґрунтів регіону  компенсується ретельно продуманою і збалансованою меліорацією.

5.Населення.

Населення  Європи складає близько 6,8% загальної кількості населення світу. При середній густоті населення 108 чол/км кв найбільш густо населені Північна Франція, Рур(Німеччина), Нідерланди. Середній рівень урбанізації  Західної Європи – 76%, а головною формою розселення є міські агломерації, найбільш з яких – Лондонська (близько 13 млн.чол) і Паризька (понад 10 млн. чол) зниження народжуваності при зростанні середньої тривалості життя властиве західній Європі ось вже понад сто років.

Питання.

- Які типи відтворення населення розрізняють? - Який з цих типів притаманний Європі?

Розповідь учителя.

Економічно активне населення становить 66% загальної кількості працездатних, тому рівень безробіття досить високий і становить 15-17 млн.чол.

в) Загальна характеристика господарства країн західної Європи.

У світовому виробництві на частку країн Західної Європи припадає ¼ промислової продукції і 1/5 – сільськогосподарської.

Завдання

За допомогою комплексної карти атласу і тексту підручника визначте галузевий склад і географію основних галузей промисловості і сільського господарства Західної Європи, Центральної Європи, Східної Європи.

Розповідь учителя.

Отже, аналіз статистичного і картографічного матеріалу дозволяє зробити такі висновки:

• галузева структура господарства країн Західної Європи характеризується переважанням частки промисловості і невиробничої сфери;
• у галузевій структурі промисловості регіону провідну роль відіграють обробні галузі, що співвідносяться до видобувних приблизно як 9:1;
• промисловість і сільське господарство регіону орієнтується на виробництва, що зберігають сировину, енергію, витрати праці і використовують новітні науково-технічні досягнення;
• у галузевій структурі сільського господарства лідирує тваринництво;
• у сільському господарстві чітко простежується приміська і зональна спеціалізація: Північна Європа – найбільший у світі район інтенсивного м’яса -  молочного тваринництва, де також вирощують льон, картоплю, жито, ячмінь, цукровий буряк; Середня Європа спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь тощо), овочів і фруктів помірного поясу в поєднанні з м’ясом – молочним тваринництвом; Південна (Середземноморська )Європа – район тропічного сільського господарства, де вирощують також зернові;
• господарство країн Західної Європи високо розвинене і характеризується високими показниками сумарного ВВП.

У чому ж причина такого успішного розвитку західноєвропейських країн?

На території регіону відбувалися битви двох світових війн, що руйнували господарство практично повністю, однак високий рівень життя західноєвропейського населення швидко відновлювався. Однією з головних причин є інтенсивний зв'язок регіону – як зовнішні, так і внутрішні.

Західна Європа посилила внутрішню єдність створення Європейського Союзу і до кінця тисячоліття, використавши свій вплив, можливості і ресурси, вийшла на світову арену як єдине ціле – в торгівлі, економіці, політиці, культурно-технічному обміні.

Випереджуюче завдання:

Яку роль відіграє Європейський Союз у перетворенні Західної Європи в один із центрів світового господарства?

Щоб  відповісти на це запитання розглянемо інтеграційні процеси та значення ЄС у розвитку регіону. 

Підписаний у 1991 р. Маастрихтський договір поклав початок існуванню найбільшого у світі горгово-економічного блоку, загальний ВВП якого можна спів ставити з ВВП США, а науково-технічний і фінансовий потенціал поступається тільки США. Європейський союз концентрує на внутрішньому ринку 40% торгівлі товарами і 30% - послугами. Країни – члени ЄС у 1997 р. схвалили прийом ще п’яти країн – Угорщина, Кіпру, Польщі, Чехії та Словенії, які увійшли до союзу в 1999 р.

Прийом  «Юний дослідник» (доповідь студентки).

Значення ЄС у розвитку регіону.

Подумайте будь-яке: (проблемне питання)

• Наскільки привабливою для України є участь у Європейському домі?

Про свій намір приєднатися до країн Євросоюзу проголосила й Україна. З 1995 року Україна входить до ради Європи. А в 2003 році підписано між Україною та ЄС угоду «План дій Україна - ЄС», яка передбачає посилення співробітництва протягом декількох років і проведення консультацій щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

6. Транспорт

Особливості (розповідь учителя).  

– Відрізняється найвищою у світі густотою шляхів сполучення;

• У внутрішніх пасажиро- і вантажоперевезеннях найбільше значення має автомобільний транспорт;
• Близько 9/10 зовнішніх вантажоперевезень країн регіону припадає на морський транспорт;
• 1/10 протяжності залізниць світу; 1/3 – електрифікована. Роль залізничного транспорту знижується, а трубопровідного та повітряного зростає;
• У регіональних вантажоперевезеннях використовується дешевий річковий транспорт.

д) Зовнішньоекономічні відносини.

Розповідь вчителя (розгляд схеми).

 Першість веде зовнішня торгівля.

Імпорт → переважає сировина, енергоносій та напівфабрикати; Експорт – машини, промислове обладнання, хімікати.

У структурі зовнішньоекономічної діяльності імпорт переважає над експортом, проте у багатьох країнах цей недолік компенсується експортом капіталу, прибутками, торгівлею патентами і ліцензіями.

У регіоні розташовані потужні фінансові центри світу. В Європі (без урахування пост соціальних країн) зосереджена більша частина золотих запасів світу. 

За картами атласу «Зовнішньоекономічні зв’язки світу» назвіть фінансові столиці Європи? (м.Лондон, м.Франкфурт-на-Майні, м.Париж, м.Цюріх).

60% зовнішньоторговельних операцій припадає на взаємну торгівлю країн регіону.

16% - на торгівлю з США та Японією; 20% - на країни, що розвиваються; 4-5% - на пост соціальні країни.

Найбільші економічні партнери України серед країн Європи.

( заповнення схеми)

 

 

V. Закріплення нових знань і умінь студентів.

Робота з картами атласу:

• Пригадайте, які спільні риси мають усі високорозвинуті держави Європи  та на які підтипи вони поділяються.
• Назвіть європейські країни з перехідною економікою.
• Які ви бачите позитивні та негативні риси географічного положення держав регіону? Як вони впливають на розвиток господарства?
• Які економічні відмінності існують між частинами європейського регіону? VІ. Підсумок

заняття (Рефлексія).

• Чи справдились ваші очікування щодо сьогоднішнього заняття?
• Що ви дізнались нового?
• Чи задоволені ви результатами вашої діяльності?

VІІ. Завдання для опрацювання

• текст підручника – Кобернік С.Г. §22. Складіть 5 речень, використавши, на ваш погляд, найхарактерніші риси Європи.