КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

І.В. Дмитриєнко

викладач англійської мови та зарубіжної літератури

Центральноукраїнське професійне училище соціальної реабілітації

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

 У статті досліджено роль критичного мислення як ключової компетенції в умовах інформаційного суспільства та постправди. Проаналізовано вплив інформаційних бульбашок, ехо-камер і когнітивних упереджень на свідомість. Визначено структуру критичного мислення та окреслено практичні інструменти протидії маніпуляціям, що забезпечують інтелектуальну автономію особистості в сучасному цифровому просторі.

Сьогодні ми живемо у стані парадоксу, з одного боку маємо цивілізацію, де інформація стала головним ресурсом, дорожчим за нафту чи золото. Доступ до знань став демократичним — будь-хто зі смартфоном має доступ до бібліотек світу. З іншого - цивілізацію, де об'єктивні факти є менш значущими для формування суспільної думки, ніж звернення до емоцій та особистих переконань. У цьому середовищі істина стає "кожному своєю", а фейки поширюються у 6 разів швидше за правду.

Однією з проблем цього парадоксу є невідповідність між обсягом доступної інформації та здатністю людини її якісно опрацьовувати. Людина опинилася посеред океану інформації, де межа між експертним знанням і навмисною дезінформацією майже стерта.

Метою статті є визначити місце критичного мислення в системі навичок сучасної людини та його роль у захисті від маніпуляцій.

За визначенням Майкла Скривена та Річарда Пола : Критичне мислення – це інтелектуально дисциплінований процес активного та вмілого концептуалізації, застосування, аналізу, синтезу та/або оцінки інформації, зібраної або створеної в результаті спостереження, досвіду, роздумів, міркувань чи спілкування, як керівництва для переконань та дій. У своїй зразковій формі воно базується на універсальних інтелектуальних цінностях, що виходять за межі предметних поділів: ясність, точність, прецизійність, послідовність, релевантність, обґрунтовані докази, вагомі причини, глибина, широта та справедливість.  [1, c.1]

Критичне мислення передбачає: (1) вивчення ситуації, певного об’єму інформації з метою виходу на гіпотезу; (2) оцінку адекватності, ефективності етапів і результатів мисленнєвої діяльності та виявлення ґрунтовності можливих варіантів вирішення проблеми; (3) пошук додаткової інформації для переконливого спростування чи підтвердження гіпотези; (4) пошук найефективніших способів вирішення проблеми та перевірка достовірності й переконливості доведень на шляху наближення до істини; (5) отримання якісно нового результату власної діяльності.[ 2, c.10]

Поняття інформаційного суспільства було сформульоване наприкінці 60-х – початку 70-х років ХХ ст. Авторство терміна належить Ю. Хаяши, професору Токійського технологічного інституту, а також ряду організацій, що працювали на Японський уряд. У звітах цих організацій за 1969–1971 р. інформаційне суспільство визначається як суспільство, у якому процес комп’ютеризації дає людям доступ до надійних джерел інформації, позбавляє їх від рутинної роботи, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва. При цьому продукт стає більш «информаційно ємким», тобто містить у своїй вартості більш високу частку інновацій, дизайну, маркетингу, телекомунікацій, обробки інформації.[3, c.2]

Сучасні дослідники пропонують покласти в основу поняття «інформаційне суспільство» уявлення про «колективний інтелект» («колективний розум») як системну властивість сукупності індивідуальних розумів людей, здатних обмінюватись інформацією, формувати загальне світорозуміння, колективну пам'ять і приймати колективні рішення. [4, с.136]

Основними складовими інформаційного суспільства визначають людину, інформацію, інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології.

Реалії інформаційного суспільства висувають перед людиною нові вимоги, перш за все наявність здатності і готовності до зміни діяльності, мобільності, перенавчання. [5, c.1]

Сучасне інформаційне середовище не є нейтральним. Воно сформоване алгоритмами, головна мета яких — утримувати увагу користувача будь-якою ціною. Це створює низку специфічних викликів:

Алгоритмічні «інформаційні бульбашки». Алгоритмічні  системи  персоналізації контенту,  створені  для  підвищення  зручності користувача,  стали  важливим  чинником інформаційної  безпеки.  російська  федерація систематично  використовує  рекомендаційні алгоритми соціальних мереж для формування та  підтримки  інформаційних  бульбашок,  що ізолюють  користувачів  від  альтернативних джерел,  створюють  викривлену  картину реальності   та   сприяють   поширенню дезінформації.  Це  робить  інформаційні бульбашки  не  лише  соціально-технологічним феноменом,  а  й  повноцінним  інструментом ведення гібридної війни. Колективні інформаційні  бульбашки  перетворюються на середовище поширення паніки, взаємної недовіри й радикалізованих позицій. Кожна нова  хвиля  дезінформації  не  просто повторюється,  а  отримує  ефект  резонансу завдяки  взаємодії  між  індивідуальними  та колективними  інформаційними  вакуумами. Інформаційний  вакуум  у  контексті інформаційної  бульбашки –  це  штучно звужений    інформаційний    простір, сформований   алгоритмами   соціальних мереж   на   основі   попередніх   дій користувача,  у  межах  якого  відбувається систематичне  відсіювання  альтернативних джерел та різних точок зору. У результаті людина  отримує  лише  той  контент,  що підтверджує  її  попередні  переконання,  що веде до викривленого сприйняття реальності та  посилення  когнітивних  упереджень. [6, с.7]

Ехо-камери.  Під поняттям "ехокамера" варто розуміти частину інформаційно-комунікаційного простору, який виникає в результаті відмежування від потенційно небезпечного зовнішнього впливу, характеризується наявністю однотипних думок і переконань для суб'єктів однієї спільноти, атрофованістю навички критичного мислення тощо. Цілями при утворенні ехокамери виступають досягнення емоційного комфорту для її учасників і утворення контрольованого середовища для архітектора. Утворення ехокамери передбачає формування образу "зовнішнього ворога, небезпеки", що виступає одним із системоутворювальних факторів. Стабільність ехокамер обґрунтовується використанням низки особливостей свідомості людини, таких як "зона комфорту", "кліповість мислення" і принцип "свій – чужий". Ехокамери становлять суттєву загрозу як для гармонійного розвитку особистості людини, так і для стабільного існування цивілізованих суспільств, оскільки вони сприяють поширенню різних екстремістських поглядів і дераціоналізації мислення людини. [7, с. 71 ]

Когнітивні  упередження – це систематичні відхилення від раціональних або нормальних суджень, що виникають через вплив психологічних, емоційних, соціальних та когнітивних чинників, які спричиняють ірраціональні рішення, засновані на спотвореному сприйнятті реальності та обмеженій  здатності  до  обробки  інформації,  що може  призвести  до  систематичних  помилок в ухваленні рішень.[8, с.32] Існує декілька різних класифікацій когнітивних упереджень, наприклад: упередження, пов’язані з поведінкою та прийняттям рішення; упередження пов'язані з можливостями та стереотипами. За допомогою стереотипів наше мислення рятується від надлишків інформації, заважаючи нам, тим самим, правильно оцінювати нову інформацію. Стереотип допомагає швидко спрацювати, оформлювати у певні категорії та еталони соціальне оточення людини, легше його розуміти та прогнозувати поведінку. Але більшість стереотипів формується буденною свідомістю, тому вони часто бувають помилковими. Також до когнітивних викривлень належить проблема спрощеного мислення за типом «все або нічого». Таке поляризоване мислення класифікує оточуючий нас світ як абсолютно правильний або неправильний, поганий чи хороший, справедливий чи несправедливий. Наступне відоме когнітивне упередження - це «ефект контролю». Часом у людини створюється відчуття, що вона може впливати на процеси, які ніяк від неї не залежать. Наприклад, лотерейний квиток, вибраний своєю рукою, повинен принести вдачу, на відміну від того, який дасть продавець. Люди схильні переоцінювати свій вплив на події, в благополучному результаті яких вони зацікавлені. Когнітивне упередження, яке описує надзвичайну схильність людей при прийнятті рішень надто сильно покладатися на перший запропонований шматок інформації, «якір», називають «якоруванням». У процесі прийняття рішень «якорування» відбувається, коли людина використовує початкову інформацію для прийняття наступних рішень. Після встановлення «якора» інші рішення приймаються, відштовхуючись від нього, і виникає упередження в частині інтерпретації іншої інформації з урахуванням «якора». [9, с. 81-82 ]

Розуміння природи “інформаційних бульбашок”, ехо-камер та когнітивних упереджень є лише першим етапом — діагностикою викликів, з якими стикається сучасна людина. Проте в умовах інтенсивного інформаційного тиску пасивне усвідомлення цих пасток не гарантує безпеки. Для збереження інтелектуальної автономії необхідно перейти від теоретичного аналізу до практичного застосування конкретних стратегій протидії. Розглянемо алгоритм дій, що дозволяє вибудувати надійний захист проти маніпулятивних впливів та повернути контроль над процесом прийняття рішень.

Практичні   рекомендації   щодо протидії  інформаційним  бульбашкам сформульовані Авраменко М.В та Авраменко Д.О: на  рівні індивідуальних користувачів ефективними є регулярний   аудит   власних   джерел інформації,  свідоме  розширення кола інформаційних   ресурсів   та   активне використання  інструментів  факт-чекінгу. Важливо     регулярно     переглядати налаштування    конфіденційності в соціальних мережах та свідомо взаємодіяти з  різноманітним  контентом,  уникаючи автоматичного   підтвердження   власних переконань. Для медіа-організацій та інформаційних ресурсів  ключовими  рекомендаціями  є впровадження систем перехресної перевірки інформації, розвиток культури збалансованого висвітлення подій та активне залучення різних точок зору при формуванні контенту.  Особливу  увагу  варто  приділяти розробці  форматів  подачі  інформації,  які стимулюють   критичне   мислення   та заохочують  користувачів  до  самостійного аналізу подій. [10, с. 11]

Потенціал для руйнування ехокамер можна розділити на два напрями:  1) розвиток навички критичного мислення, дотримання диверсифікації джерел інформації, виникнення когнітивного дисонансу (Nguyen, 2020), дотримання принципу "range of reasonable alternatives" (Sunstein, 1999), цифрову грамотність тощо.

2) руйнування із середини в результаті виникнення ефекту емоційного резонансу. [7, с. 71]

Т. Уілсон та Н. Брекке вказують, що для уникнення ментального забруднення необхідно задовольнити чотири умови. По-перше, особа повинна усвідомлювати небажаний психічний процес. Подруге, індивід повинен мати мотивацію виправити “заражене” судження. Однак навіть за умови наявності мотивації скорегувати упередження, особа може не усвідомлювати направленість та силу упередження. Крім того, навіть якщо особа задовольнила перші три критерії, вона може не мати достатнього контролю над своїми психічними процесами для виправлення упередженої позиції. [11, с. 76]

Таким чином, синтез наведених наукових підходів дозволяє стверджувати, що протидія викликам сучасного медіапростору вимагає інтегрованого підходу, який поєднує технічну медіаграмотність із високим рівнем психологічної саморегуляції. Ефективна боротьба з «ментальним забрудненням» можлива лише за умови переходу від пасивного споживання контенту до активного когнітивного контролю. Це передбачає не лише механічну перевірку джерел, а й складний процес самоаналізу: від усвідомлення сили власних упереджень до наявності вольового зусилля для їх коригування.

Зрештою, критичне мислення постає не просто як прикладна навичка фаткчекінгу, а як фундаментальна стратегія збереження інтелектуальної суб’єктності. В умовах інформаційного суспільства саме здатність визнавати межі власної об'єктивності та свідомо виходити за межі «ехо-камер» стає ключовим критерієм успішної адаптації особистості, перетворюючи її з об’єкта маніпулятивного впливу на свідомого суб’єкта пізнання.

Список використаних джерел

1.Facione P. A. Critical Thinking: What It Is and Why It Counts. Public Library of Critical Thinking Resources                              

URL: https://www.criticalthinking.org/pages/index-of-articles/1021/ (дата звернення 12.02.2026)

2. Петро Саух Розвиток критичного мислення як провідний тренд сучасного освітнього процесу//Неперервна професійна освіта: теорія і практика (серія: Педагогічні науки) - 2021, - №2 (67)- с.10 Digital Library NAES of Ukraine    URL: https://surl.li/qmbfgy (дата звернення 12.02.2026)

3. І.О. Теплицький, С.О. Семеріков ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: ГУМАНІСТИЧНИЙ АСПЕКТ Digital Library NAES of Ukraine URL: https://surl.li/vzexmz (дата звернення 12.02.2026)

4. Дмитренко Микола Становлення інформаційного суспільства Український науковий журнал URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/31 (дата звернення 12.02.2026)

5. Вірна Ж. П., Тимощук В. Л. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Inforum URL: https://surl.li/zmhvuo (дата звернення 12.02.2026)

6. Авраменко М.В, АвраменкоД.О, БогайчукВ.Ж. АЛГОРИТМІЧНА ВІЙНА: ІНФОРМАЦІЙНІ БУЛЬБАШКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ВісникНаціональногоуніверситету оборониУкраїни5 (87) / 2025- с. 7-15 URL:  http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/338173 (дата звернення 16.02.2026)

7. Олена ЩЕРБИНА, Віталій КРИКУН, Таміла БАУЛІНА ЕХОКАМЕРА ЯК ТЕХНОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЙНОГО ВПЛИВУ, ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка с. 68-72 Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy URL: https://bulletinphilosophy-knu.kyiv.ua/index.php/journal/article/download/153/84/616 (дата звернення 16.02.2026)

8. Горват Т.Ю., Дуб М.І. КОГНІТИВНІ УПЕРЕДЖЕННЯ: СУТНІСТЬ ТА ВПЛИВ НА ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ Entrepreneurship and Trade. No 43, 2024 с.29-35 URL: http://journals-lute.lviv.ua/index.php/pidpr-torgi/article/view/1722 (дата звернення 16.02.2026)

9. Яковенко О.В. КОГНІТИВНІ ВИКРИВЛЕННЯ В СТРУКТУРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ, 2019 с.80-83 Національний університет «Києво-Могилянська академія» URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstreams/764201e6-c115-4a8f-974b-9db1b9dd82cc/download  (дата звернення 16.02.2026)

10. Авраменко М.В, АвраменкоД.О МЕТОДИ ПРОТИДІЇ ІНФОРМАЦІЙНИМ БУЛЬБАШКАМ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ  Вісник Національного університету оборони України 3 (85) / 2025 с. 7-15 URL:http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/322407  (дата звернення 16.02.2026)

11. ЯРЕМЕНКО С.О КОГНІТИВНІ УПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ВНУТРІШНІЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ “Інформація і право” № 1(13)/2015 с.74-77 URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/ysokuvf_13_1_2015_0.pdf  (дата звернення 16.02.2026)