Кросинг на уроках історії. Тема "Релігійні вірування давніх словян"

Про матеріал
«Кросинг» з англійського перекладається як пересікання, перетин. Педагогічний прийом «кросингу» полягає у створенні логічного ланцюжка пар зображень (пам’яток культури, портретів історичних діячів, карт, гербів, емблем, монет, паперових грошових знаків, символіки), що мають поєднуватись таким чином: 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6, 6-7, 7-8, 8-9. Центральний об'єкт може логічно поєднуватися ще й по горизонталі та вертикалі.
Перегляд файлу

Кросинг на уроках історії.

Вчитель історії Надія Володимирівна Фищук

ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. І. Я. Франка м. Горохів

«Кросинг» з англійського перекладається як пересікання, перетин. Педагогічний прийом «кросингу» полягає у створенні логічного ланцюжка пар зображень (пам’яток культури, портретів історичних діячів, карт, гербів, емблем, монет, паперових грошових знаків, символіки), що мають поєднуватись таким чином: 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6, 6-7, 7-8, 8-9. Центральний об'єкт може логічно поєднуватися ще й по горизонталі та вертикалі.

1

2

3

8

9

4

7

6

5

Завдання «кросингу» – розтлумачити, за яким критерієм поєднані логічні пари (встановити взаємозв’язок) та дати назву тематичному «кросингу» (слово чи словосполучення).

«Кросинг» дозволяє активізувати творчу діяльність учнів різного рівня знань. Умінням розв’язати кросинг учень виявляє рівень розуміння теми, знання матеріалу, вміння виділяти головне та застосовувати здобуті знання для вирішення нового завдання. Щоб розв’язати історичний кросинг, учням необхідно оперувати історичними фактами, володіти просторовою та хронологічною компетенціями, розпізнавати факти, події чи явища за візуальними історичними джерелами, розпізнавати історичних діячів, визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами, формулювати оцінки і версії історичного руху і розвитку.

«Кросинг» у дидактиці — це ефективний прийом розвитку образності мислення; прийом технології критичного мислення; інструмент для синтезу й узагальнення інформації, а також для оцінювання навчальних досягнень учнів.

Організаційні форми роботи із «кросингом»:

  1.               Індивідуальна форма: виконання домашнього завдання; на практичному занятті.
  2.              Групова або парна:
  •                 аналіз створеного вчителем кросингу;
  •                 конкурс творців кросингу за певною темою.
  1.              Виконання контрольного завдання:
  •                 визначення теми кросингу та його тлумачення;
  •                 корекція й удосконалення запропонованого кросингу.

Даний прийом включає елементи проблемного, пошукового методу навчання; сприяє інтеграції міжкурсових та міжпредметних зв’язків.

Використання прийому «кросингу» дозволяє зробити урок наочним, цікавим, інтерактивним, в ході якого учні набувають навичок критичного осмислення інформації, виділення головного та грамотної, логічної інтерпретації вивченого теоретичного матеріалу.

 

Кросинг

Тема "Релігійні вірування давніх слов'ян"

Для стародавньої людини вся природа була живою, населеною безліччю різних божеств. У відповідності з такими поглядами у людей з’являються своєрідні свята і обряди, пов’язані з порами року та збиранням врожаю.  Тому в них було багато свят і обрядів на честь предків, їм приносили жертви, вшановували пам’ять померлих. «Вони молились і приносили жертви богам та на честь предків на лоні природи.  Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть мову. Наприклад, в українській мові ми тепер говоримо: сонце сходить і заходить, ударив грім, буря виє, вітер свище – усе це вирази анімістичного світогляду, хоч ніхто тепер не вірить у реальний їх зміст, а сприймаємо це як фразеологічні трафарети.

Тотемізм – віра в те, що людина має родинні зв’язки з певним видом тварин. Тотем вважався покровителем роду, його шанували і забороняли вбивати

Шаманство – це віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб. Вірили, що дух (злий чи добрий) може вселитися в шамана і чинити певні дії. Шаманам приписувалась здатність передбачення, узнавання, супроводження померлого у підземному світі, впливу на довкілля, забезпечення успіху роду, його захист від різних негод. Шамани – праобраз штатних служителів культу в розвинених релігіях.

Волос (Велес, Влас, Влес, Велес, Веліяс, Веліас, Веліат, Віл, Скот, Чур, Чурила) — Бог Міжсвіття і Прикордоння, Великий Чур-Охоронець усіляких меж. Велес — Бог мудрості, багатства і худоби. Покровитель волхвів. Син Рода і Корови Земун. Бог худоби, чередників та музик. За легендами, Волос — опікун усього тваринного світу, він поріднив людину і тварину, привчив давніх українців не вбивати, а пасти тварин, запрягати їх в плуга та воза, брати від них молоко, вирощувати їх на м’ясо та шкуру.

 Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади). Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог». 

 Жива (Цица) — богиня життя, жіночого щастя в давніх українців.вагітних і породілей.

Ярило — бог весняних робіт, плотської любові і статевих пристрастей. Заступник сівачів і всіх, хто встає рано, до схід сонця.

Сварог — втілення Рода Вишнього (син Живі і Жива), чотирьохликий Вселенський Бог, Державний Хранитель трьох Великих Вселенських Світів Сварги — Праві, Наві і Яві. Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. Один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону.

Зруцький ідол Святовид - це слов'янський кам'яний ідол, знайдений біля села Гусятин в річці Збруч (притока Дністра) у 1848 році. Ідол являє собою чотиригранний стовп висотою 2,67 м, висічений з сірого вапняку. Стовп розділений на три яруси, на кожному з яких висічені різні зображення. Нижній ярус зображує підземне божество, середній - світ людей, верхній - богів. Ідол вінчає кругла шапка. Дата створення ідола - приблизно X ст.
Лише на передодні запровадження християнства у слов’ян з’явилися місця для моління (капища) і професійні служителі культу (волхви)».

Для язичників немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок.

 

images (3).jpg

 260px-Animal_diversity_October_2007.jpg1

 

volhvovanie-1030x657.jpg

1002305-i_001.jpgimg-NIChO6.png

1wzgTTO4kbo.jpg2y9gVxm9uSs.jpgimages (2).jpgAfsuiuGKFbk.jpgimages.jpg

mOlwycsBPiU.jpg

docx
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
17 листопада 2019
Переглядів
158
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку