Палаци і замки України

Тема: Замки і палаци України.

Мета: навчальна – познайомити учнів з відомими архітектурними пам’ятками нашої батьківщини та історичними подіями, які з ними пов’язані;

 розвиваюча – формувати в учнів уміння і навички роботи з різними історичними джерелами;

 виховна – виховувати у дітей інтерес до історичного минулого, почуття патріотизму і гордості за Україну.

Обладнання: підручник В. Власов «Вступ до історії», підручник О.І. Пометун, Н.М. Гупан «Вступ до історії», ПК, навчальна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований з елементами інтерактивних технологій.

Основні поняття: архітектура, замок, палац, фортеця.

Очікувані результати: учні зможуть установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам’яток; назвати, розпізнати та описати пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; пояснити історичні поняття на основі тексту підручника та застосувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни.

Хід уроку.

…Архітектура - також літопис світу:

вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і легенди…

М.Гоголь

І. Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, діти. Сьогодні ми з вами здійснимо захопливу подорож мальовничими куточками нашої України разом з Машею та її другом ведмедем Мішею (Слайд 2, 3).

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Завдання та запитання (Слайд 4).

1. Розгляньте зображення сторінок рукописної книги та розкажіть, що ви знаєте про елементи їх оформлення: книжкову мініатюру, сторінковий орнамент та буквицю. (Слайд 5)
2. Де і коли було створено Остромирове Євангеліє? (Слайд 6)
3. Хто зображений на портреті? Що вам про нього відомо? (Слайд 7)
4. Коли і де було надруковано першу книгу і як вона називалася? (Слайд 8)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Учитель. Діти, прочитайте уважно епіграф до уроку і скажіть, як ви його розумієте. (Слайд 9)

ІV. Виклад нового матеріалу.

Учитель. Наша Батьківщина має прадавню історію. Відійшла в минуле епоха Середньовіччя, і тільки пам’ятки архітектури зберегли могутність та велич тих часів. На Україні збудовано велику кількість замків, фортець та палаців, які тримають в собі спогади про князів, гетьманів, відомих людей, про доленосні події нашої минувшини. Сьогодні найкращі з них розкажуть нам свої історії, розкриють найприхованіші таємниці. (Слайд 10, 11)

Практичне завдання за матеріалом теми.

Учням потрібно позначити на карті міста, де знаходяться найвідоміші архітектурні пам’ятки та вказати їх назви. (Додаток 1, 2)

Учитель. Українські землі завжди були ласим шматком для іноземних завойовників. Тому для захисту будувалися добре укріплені фортеці, які оточувалися високими стінами з бійницями та зубцями, глибокими, наповненими водою та нафтою-сирцем, ровами. Фортечні вежі височіли на десятки метрів. В центрі укріплення зводився мурований замок, в якому мешкав власник.

Пояснення терміну (записується в зошит).

Однією з такий найдавніших архітектурних пам’яток є Генуезька фортеця. Тому ми вирушаємо на Кримський півострів у місто Судак. (Слайд 12, 13, 14)

Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів.

В 1365 році вихідці з італійського міста Генуя захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і весь південний берег півострова. Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду (з 1371 по 1460 рік), тому її іменують «генуезькою».

У 1475 році на побережжя біля фортеці висадились війська турецького султана. Оскільки вони розуміли, що фортеця неприступна, вони вдались до хитрощів. За допомогою катапульт вони закидали через стіни фортеці трупи замасковані під померлих від чуми. Ніхто не насмілювався їх прибирати і в місті почалася паніка. Консул з найманим військом утік морем, а мешканці фортеці вирішили здатися на милість завойовників і відкрили ворота. Того ж дня все населення міста-фортеці було вирізане. Після падіння фортеці Судак і частина Криму ввійшли до складу Османської імперії і керувались турецьким намісником султана.

Фортеця стояла століттями. Вона була непідвладна природним стихіям, оскільки камені будівель були скріплені спеціальним розчином, який мав еластичність і тому її стінам не були страшні землетруси. Зруйнували її люди, розтягнувши як будматеріал для своїх будівель.

Зі сходу і півдня цитадель була неприступна, із заходу — важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони між якими розташовувалось місто.

За межами кріпосних стін розташована ще одна башта — Фредеріко Астаґверра (Портова). За часів генуезців вона з'єднувалася стіною з Кутовою баштою фортеці і з баштою, що стояла на горі Палвані-оба. Ця оборонна лінія захищала територію старого порту Солдайі.

Нижній оборонний пояс протяжністю біля кілометра є масивною зовнішньою стіною заввишки 6—8 метрів і завтовшки 1,5—2 метри. Стіна була укріплена чотирнадцятьма бойовими 15-метровими баштами і комплексом Головних воріт. Більшість башт були названі іменами генуезьких консулів, при яких вони споруджувалися. Про це повідомляють вмонтовані в стінах башт плити з написами на середньовічній латині і геральдичною символікою: герб Генуї, зліва — герб правлячого дожа, справа — герб консула Солдайі.

Всі башти нижнього ярусу, крім однієї, арсенальної, трьохстінні. Не вистачає внутрішньої стіни. Це має декілька пояснень:

- В цілях економії коштів і часу. Консул призначався з Генуї на один рік і за цей час він мав побудувати чи башту чи частину укріпленої стіни;

- В цілях контролю за будівництвом. З Консульської башти було добре видно чим займаються будівельники через відкриту стіну;

- В цілях безпеки. Якщо ворогу вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю — Головні ворота — захищений двома баштами. Перед воротами відновлений барбакан — напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де з заїзжих торговців брали мито за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барбакан споруджений і декілька разів перебудовувався в ХV столітті. Над входом до нього зображення Богоматері Одигитрії і напис латиною: «1469 р. цю споруду повелів побудувати благородний пан Бернардо ді Аміко вельмишановний консул Солдайі».

Верхній ярус складається з Консульського замку і башт, сполучених з ним стіною, що йде по самому гребеню, а також комплексу Дозорної башти на вершині гори. Двоповерхова Дозорна башта в плані утворює неправильний чотирикутник. Від башти залишилися тільки три стіни — четверта рухнула в море. Збереглися сліди каміна, ніші, кам'яні сходи. Ще в кінці XIX століття на одній зі стін чітко вимальовувалася фреска, що зображала католицьку мадонну, серце якої пронизано сімома мечами. Судячи з усього, це була домашня капела, присвячена святій Діві Марії. Поряд з Дозорною розташована Кутова башта. Напис на плиті, вмурованій у стіну, дозволяє точно датувати споруду 1386 роком. У стіну башти вправлено ще 27 плит з хрестами різної форми. Обабіч неї вирубано в скелі два басейни, які наповнювалися водою з невеликого струмка.

Консульський замок — це комплекс споруд, що складається з головної башти — донжона і башти в північно-східному кутку замку. Обидві башти сполучено товстими стінами, між якими знаходиться внутрішній двір.

На першому поверсі цієї башти є ніша з округлим верхом. Невелику плиту над нею колись прикрашало барельєфне зображення Георгія Переможця, звідки і йде назва башти — Георгіївська. Під час воєн консул Солдайі не мав права покидати замок, тому в ньому були і житлові приміщення.

В місті знаходилися житлові будинки, склади зброї, храми, таверни, офіційні установи. Усередині самої фортеці збереглося декілька споруд різних історичних періодів. Це прямокутна цистерна і круглий басейн — поглиблені в землю сховища для води, склад провізії, храм із аркадою:

- прямокутна цистерна — будівля для зберігання води на випадок засухи чи облоги. Ємність 185 м³. Вода в цистерну надходила водоводами (керамічними трубами) із джерел на схилах гори Перчем за 3 км на північ від фортеці. Побудована в 1375 році при генуезькому консулові Лодісіо ді Монтальдо. Стіни цистерни встановлені на фундаменті, спорудженому в хазарський період в ІХ столітті;

- мечеть Падишах Джамі — розташована у східній частині фортеці. Імовірно, побудована турками-сельджуками в 20-і роки XIII століття. Потім вона була перебудована в православний храм, а після цього генуезцями — в храм католицький. Після взяття Судака турками вона знову перетворилася на мечеть. Після приєднання Криму до Росії тут послідовно були православна військова церква, німецька кирха, вірмено-католицький храм. Зараз там розташований історико-археологічний музей.

Сьогодні це головна визначна пам'ятка Судака, яка щоденно приймає сотні туристів. Крім того, тут проводяться різні культурні акції, серед яких турніри з фехтування, театралізовані фестивалі, постановочні битви: бої на мечах, штурм фортеці. Також на території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів.

Далі ми вирушаємо в Хмельницьку область до славетного міста Кам’янець-Подільський, в якому знаходиться середньовічна фортеця, збудована в другій половині ХІV століття. За деякими дослідженнями її почали зводити ще вкінці ХІІ століття. (Слайд 15, 16, 17)

Вона складається з двох частин:

Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського — Старе місто, та «материком».

Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII–XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Кам’янецької фортеці входять дванадцять башт та веж і два бастіони, кожна з яких має свою назву й історію (Папська вежа, Вежа Ковпак, Тенчинська вежа, Ляська вежа (Біла), Денна башта, Нова вежа (Велика), Західна башта, Чорна вежа (Нова Східна вежа), Лянцкоронська башта, Комендантська башта, Вежа Рожанка, Водяна вежа, Північний і Південний бастіони).

Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Через декілька століть, після оформлення кордонів держав і володінь, потреба в тотальних оборонних спорудах відпала. Могутні, аскетичні, інколи дещо грубі фортеці і замки уже не вписувалися в інтер’єр нового містобудування. Тому їм на зміну приходять нові ошатні будівлі – палаци.

Пояснення терміну (записується в зошит).

Ми з вами знову вирушаємо до Криму. Адже в місті Бахчисарай знаходиться один з найкрасивіших палаців - родова резиденція династії Гераїв — правителів Кримського ханства у 1532—1783 рр.. (Бахчисарайський ханський палац). Це єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. (Слайд 18, 19, 20, 21)

Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари. Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининська миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII століть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).

А тепер ми відвідаємо нашу столицю. Адже саме в Києві знаходиться палац, який є сьогодні державною резиденцією президента України. Саме тут проходять урочисті події загальнодержавного рівня, зустрічі з іноземними гостями, урочисті прийоми. Це Маріїнський палац. (Слайд 22, 23, 24, 25)

Його збудовано в 1744 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі.

Палац являв собою композицію з трьох корпусів, двоповерхового центрального й двох бічних одноповерхових флігелів, в яких велику територію займає палацовий двір, окрасою цього архітектурного ансамблю був Регулярний сад (заснований Петром I) з його теплицями та оранжереями. Перший поверх був кам'яним, в ньому знаходилися службові приміщення, у лівому флігелі проживала прислуга, а у правому знаходилися кухня, пекарня, кондитерська. На другому дерев'яному поверсі розташовувалися 28 парадних кімнат, прикрашених різнокольоровими шпалерами в позолочених рамах, печами, облицьованими синім кахлем, а підлога була зроблена з цінних порід дерева. Житлові приміщення обставлено високохудожніми меблями й прикрашено численними дзеркалами. Фасад палацу забарвлено охрою, а ліпні прикраси побілено – таким чином палац придбав урочистий вигляд.

Маріїнський палац - одна з перлин великих архітектурних творінь й одна з найкрасивіших будівель Києва, яка вражає суворою гармонією пропорцій, врівноваженістю симетричних композицій. Білий декор на бірюзових площинах стін, вази на балконах та балюстради парапетів, овальні маски, темно зелені капітелі й бази колон, статуї Милосердя та Правосуддя на південному фасаді палацу, широкі сходи з двома маршами з боків тераси в середній частині паркового фасаду, вікна обрамлені наличниками, фонтани, прикрашені парними скульптурними композиціями (вони скопійовані з музейних експонатів, які датуються XVII століттям) та малюнок зелених насаджень, все це додає Маріїнському палацу особливу неповторну красу. На ажурній чавунній огорожі палацу зображено монограму у вигляді літери М.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання і запитання. (Слайд 26)

1. Розгадайте зашифроване слово. (Слайд 27)

2. Яку будівлю називають фортецею, а яку – палацом? Які між ними відмінності?
3. Які архітектурні пам’ятки ми відвідали в Криму?
4. Який палац є резиденцією президента України?
5. Скільки башт нараховує Кам’янець-Подільська фортеця?.
6. Перевірка виконання практичного завдання.

VІ. Підсумки уроку.

Учитель. Ось і завершилась наша мандрівка найвидатнішими фортецями і замками України. Якщо ви любите історію і хочете дізнатися якомога більше про архітектуру, більше пізнати її пам’ятки, потрібно виробити в собі бажання зберігати і примножувати матеріальні та духовні багатства своєї Батьківщини, сприяти її зміцненню і процвітанню. (Слайд 28, 29)

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника.

Підготувати повідомлення про відомі замки, фортеці і палаци України.

Додаток 1.

Додаток 2.