Кроссенс як засіб критичного мислення учнів початкової школи

Кроссенс як засіб критичного мислення учнів початкової школи

 

В епоху гаджетів і мислення картинками (малюнки) ми пасивно споживаємо не завжди потрібну (корисну) інформацію.  Діти, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого?

 Думаю, так. Лише необхідно мати бажання робити це, вірити в своїх учнів та вчитися разом з ними. Для себе я вивела таку формулу розвитку необхідних в майбутньому навичок:

критичне мислення + емоційний інтелект + м’які навички

Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Виділяю певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

-час;

-очікування ідей;

-спілкування;

-цінування думок інших;

-віра в сили учнів;

-активна позиція всіх учасників освітнього процесу.

Ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки. Найчастіше на уроках використовую такі прийоми:

- Асоціативній кущ

- Сенкан

- Есе

- Дискусія

- Кероване читання з передбаченням, робота з текстом, запитання, порушена послідовність

- Метод прес

- Кроссенс

- Написання казок, казка-навиворіт, конструювання загадок

- Фантастичні гіпотези (що було б, якби...)

- Письмо в малюнках

Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко.

Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує за логікою змісту всі інші. Зв’язок може бути як на поверхні, так і глибинний. Але в будь-якому випадку цей тип завдання  розвиває логічне та творче мислення. Кроссенс маємо розгадувати зліва направо і зверху вниз.

Оскільки основне значення кроссенсу – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є цікавою формою нетрадиційноїперевірки знань із теми. Застосування кроссенсу різноманітне. Можна побудувати весь урок в формі кроссенсу, дев’ять елементів можуть представляти собою структуру уроку.

Під час розгадування кроссенсу розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.

Кроссенс – не просто головоломка нового покоління, він поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних  розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс  є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.

Різновиди розшифровування кроссенсу

Як розв’язати кроссенс?

 1. З’ясуйте, що зображено на кожному із малюнків кроссенсу.

 2. Установіть асоціації, які виникають у вас з кожним із зображень. Подумайте, що може об’єднувати ці різні зображення.

 3. Розкрийте зв’язки між центральним зображенням кроссенсу, що міститься під номером 5 та сусідними за схемою: 5-2; 5-8; 5-6; 5-4. Ці зв’язки між зображеннями утворюють своєрідний візуальний хрест: 2 4 5 6 8

 4. Простежте зв’язки між зображеннями по периметру кроссенсу, що є його «основою», за схемою: 1-2; 2-3; 3-6; 6-9; 9-8; 8-7; 7-4; 4-1. 1 2 3 4 6 7 8 9

 5. Зверніть увагу, що розпочинати розв’язувати кроссенс можна з будь-якого зображення і з різною послідовністю:спочатку по «хресту», а потім за його «основою» і навпаки.

Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу, який виконує кілька функцій.

Навчальна функція – сприяє засвоєнню навчального матеріалу в ігровій формі.

Мотиваційна – пробуджує інтерес до запропонованої теми та бажання розгадати головоломку.

Розвивальна -  сприяє розвиткові творчого, логічного та образного мислення, вмінню пояснювати певні речі.

Соціальна – пояснює причини й закономірності певного явища, його елементи, протиріччя.

Комунікативна – забезпечує діалог між різними учасниками освітнього процесу: учнями, учителем, підручником.

Прийом «кроссенс» відповідає наступним принципам:

-усвідомленість;

-самостійність;

-рефлексивність (самоаналіз);

-цілеспрямованість;

-обґрунтованість;

-контрольованість;

-самоорганізованість;

- науковість: має наукове обгрунтування;

- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;

- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;

- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;

- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.

      Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.

Алгоритм створення кроссенса:

1. Визначити тему, загальну ідею.

2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).

3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.

4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).

5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.

6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.

7. Замінити прямі образи і асоціації  -символічними.

8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.

Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.

Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми.

Можна побудувати весь урок в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.

 Для вчителя кроссенс

1.    Це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми).

2.    Це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям.

3.     Це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

        Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє -

1.    Розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви.

2.    Прояву нестандартного мислення і креативності.

3.   Розвиває можливість самовираження.

     Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння;підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.

          Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.

    Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:

-   робота в малих групах;

-   робота в парах;

-    мозковий штурм;

-   коло ідей;

-   мікрофон.

 

Практичне застосування кроссенсів на різних етапах уроку

Застосування кроссенсів на уроці різноманітне, їх можна використовувати:

- при формулюванні теми і мети уроку;

- при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;

- при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;

- при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

 

1. Можна зашифрувати у кроссенс тему уроку чи епіграф до нього.

2. За допомогою кроссенсу можна розглядати проблематику твору.

3. Кроссенс може стати своєрідним планом-конспектом уроку, коли на кожному етапі уроку вчитель відкриває наступний квадрат.

4. Кроссенс як узагальнення знань  про певне поняття (добу чи напрям в літератрі).

5. Під час вивчення і повторення біографії письменника.

6. Система образів твору зашифрована у кроссенс.

7. Характеристика героя художнього твору.

8. Сюжет твору учні залюбки розгадають у кроссенсі.

9. Для роботи на уроці над будь-яким із цих питань дайте можливість учням попрацювати в парах чи групах.

10. Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

11. За допомогою кроссенсу можна презентувати книгу.

 

Критичне мислення піднімає людину до рівня , якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. 

Розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а й є незаперечною умовою суспільного прогресу, фактором підвищення мотивації до самореалізації.  Застосування технології розвитку критичного мислення створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі групи та розв’язувати конфлікти.

Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.

Якщо ви дасте один і той самий кроссенс кожному учневі для розгадування - відповіді будуть відрізнятися. Якщо ви дасте завдання скласти кроссенс на одну й ту саму тему кільком групам учнів - роботи будуть відрізнятися. І це добре! Кроссенс може допомогти вам відкрити нестандартне, креативне, образне мислення у своїх учнів!

 

Зразки кроссенсів