Круглий стіл для батьків

Круглий стіл для батьків

Мета:

• створювати умови для розвитку комунікативної культури батьків;
• формувати навички ефективної взаємодії;
• розвивати комунікативні вміння батьків за допомогою ігрових методів навчання;
• познайомити з основними положеннями  освітньої реформи 2018р.;
• поглибити та систематизувати знання батьків  щодо   різноманітність мовних засобів;
• націлити батьків на необхідність приділяти активізації  україномовного словникового запасу дітей.

Хід:

Доброго дня вам, шановні баьтки! Ми раді вітати вас на нашому круглому столі «Наша мова калинова». Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми з вами. Із задо­воленням милуємося красою рідної природи, вслухаємо­ся у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

Рідна мова моя, поетична пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я,

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя» — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культу­ра. Ми — українці — горді з того, що маємо свою держа­ву, свою мову, волю. Кожен із нас — патріот своєї країни,

бо любить її, поважає її закони і кожен повинен боротися за чистоту рідної мови. Хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, нехтували і не хотіли слухати і чути її, сьогодні вона відроджується, бо й не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в рідній пісні, у далеких куточках світу, де живуть українці  в діаспорі, бо люди берегли її, як перлину; щоб колись говорити нею на повний голос.

Сьогодні рідна мова заходить у садочки, школи і вузи, на виробництво, у ділову сферу, виходить у світ повноправно і впевнено. І вона звучить, співає на своїй землі у кожному дзвінкому струмочку, у прозорому джерельці, у весняній квіточці, в сонячномупромінчику, живе у високій мрії, бо вона на своїй вільній землі, вона у себе вдома:

Мовою рідною я розмовляю,

   Вільно живу я у ріднім краю.

 І Україну мою прославляю,

  Вірність і серце я їй віддаю.

Кожне природне явише, кожну пору року різні події, людські почуття можна описати українською мовою, та ще й як! А мовою віршів можна намалювати чарівні картини природи, найпотаємніші почуття, передати всю і гаму барв і гармонію людських стосунків. Яка вона гарна, чиста, багата і мелодійна— наша українська  мова!             

Слухання пісні « Наша мова колискова» http://xmusi.ru

Все можна сказати рідною мовою, навіть написати про все на світі такі надзвичайні вірші.

Читання вірша Ліни Костенко «Про силу слова»

Послухайте і скажіть: про що розповідається тут? Чим цікавий вірш? Які почуття викликає у Вас цей твір? Тепер запрошую  всіх побути у ролі поетів, спробуємо створити віршик. Для цього поділимось на групи. Кожна група отримує початок вірша, ваше завдання його продовжити.

Гра «Буріме»

Бурiме (фр. bouts-rimes - «римовані кінці») - літературна гра, що полягає у створенні віршів, частіше жартівливих, на задані рими, іноді ще й на задану тему. Бурiме з'явилися в XVII столітті (винахідник - маловідомий французький поет Дюло), але особливого поширення гра придбала в XIХ-ХХ століттях - спочатку тільки в салонах, а потім і в найширших колах (студенти, пенсіонери та інші категорії). Поряд з пасьянсом, лото і доміно є улюбленим заняттям мас, конкуруючи навіть із заняттями активними видами спорту

Щебечуть пташечки в саду,
І вже черешні червоніють.
Мурашок я в траві знайду,
Маленькі, соничку радіють.

 Сніг довкола - це красиво,
А на дворі справжне диво!
Жовтим сонечком зігріто,
Кольорове тепле літо!

Пробудження світу настане нове,
І літечко тепле вже знов оживе.

Українська рідна мова

Мелодійна (світанкова)!

Ти від серця йдеш до серця

І дзвениш, як те (джерельце).

Щира, світла і казкова,

Ніжна-ніжна, (пелюсткова)

Ти багата і барвиста,

І дзвінка, і (промениста).

І буденна, і святкова

Мово наша (калинова).

І свята, і найрідніша,

І для слуху (наймиліша).

У тобі лани світання,

Є любов, а Є (кохання)

 Ти така ясна, чудова,

Мова наша (веселкова).

У тобі глибінь кринична,

Ти близька для нас і (звична).

І весела, і завзята, 

Ти дотепна і (крилата).

Лагідна і терпелива

То сумна, то(жартівлива)

 Іскрометна і лірична,

І пісенна, й (поетична).

Дорога, а ще пречиста,

То звичайна, то (врочиста).

Ти цікава й щедра мова

І відкрита, й (загадкова).

І повільна, й блиркавична,

І правдива, й (фантастична)

І щаслива, і нещасна,

 Історична і (сучасна).

Ділова і виробнича,

І відверта, й (таємнича).

 І тому не випадково

Є в тобі потрібне (слово)

 На всі випадки життя

 І на кожне (почуття).

Дякую, всі дуже добре попрацювали. Насправді віршів можна написати багато, а це означає, що мова живе! Вона немов чисте джерело, що витікає з - під землі і поїть кожного, хто припаде до неї вустами. Слів у мові є сила-силенна, але кожне слово не­се своє значення, свій відтінок. Бо ж мова — це душа роду. Наш народ — працьовитий і співучий, тонко вивчає красу, несе у своєму серці любов і доброту,тому - мова наша лагідна і тепла, щира і добра, м'яка і чарівна. Їі не можна не любити, бо вона прекрасна!  Тому слова в мовленні треба вживати правильно, вдало, щоб вони відповідали тому стану, який ти хочеш передати. У рідній мові дуже багато синонімів та антонімів, які збагачують мову, роблять її колоритною, милозвучною. От, наприклад, візь­мемо слова: йти, ходити. Вони мають дуже багато си­нонімів. Послухайте вірш .

Читання вірша «Кроком руш! – Пішли солдати!»

Кроком руш! — Пішли солдати!
Й чоловік наддав ходи.
Топчуть стежку каченята
До холодної води.
По ланах весна простує,
Дибає старенький дід.
Військо чітко марширує,
Діти рушили услід.
В мандри хлопці подалися,
Прямували навпрошки.
Геть знесилені плелися
Вже додому хлопчаки.
Тупає мале дитятко,
По доріжці дріботить,
І чалапа каченятко,
Ходить дуже тихо кіт.
Він крадеться тишком-нишком,
Ніби тінь сама повзе.
Та гайнула в нірку мишка —
От котові не везе!
Сунуть хмари волохаті —
Затулили небо все,
Чимчикує гордо братик,
Бо п’ятірочку несе!
Он мале дівча стрибає
По калюжах навмання.
Дід старенький шкандибає,
Плентається цуценя.
Гриць, насупившись, чвалає.
Сам не зна, куди бреде,
А малятко чеберяє,
Мама хлопчика веде.
По землі снують мурашки
Цілий день туди-сюди.
Лізе кіт старий до пташки —
Недалеко до біди.
От Василь чимдуж несеться,
Щоб новину розказать.
А Олесик ледь плететься,
Він втомився мандрувать.
Всі у русі на землі:
І великі, і малі.
Всі ідуть, повзуть, літають,
Ходять, лізуть, шкандибають,
Сунуть, дибають, плетуться,
Плентаються і несуться,
То чвалають, то мандрують,
Дріботять і чимчикують,
Чеберяють і снують,
Але всі кудись ідуть.
Слів багато ти вже знаєш,
Тільки їх не забувай.
Як про щось сказати маєш,
Слово правильно вживай!

Пропоную пограти в синоніми до слова «йдуть» з даного вірша. Переможе та команда, після якої вже не назвуть жодного си­ноніма.

Гра «Синоніми»

Свою мову треба постійно збагачувати новими словами, виразами, вдалими порівняннями, прислів'ями, щоб вона була барвистою і привабливою. Бо слово — це велика сила, яка може приголубити людину, розчулити, підняти їй настрій, захопити і повести на подвиг, а може просто знищити, образити, завдати такої душевної рани, яка дуже довгб болітиме. Тому, розмовляючи з людиною, треба постійно думати, добирати такі слова і вирази, щоб не образити, не скривдити її мимоволі сказаним гірким словом. Будьте пильні до слова, бо ж кажуть у народі: «Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш». Засобами мови народ завжди висміював тих, хто не дот­римувався встановлених звичаїв і традицій. У нас є ро­машка з прислів'ями. Хто хоче зірвати пелюсточку і по­яснити значення прислів'я?

Гра «Ромашка з прислів’ями»

• Від доброго слова і …..лід розмерзає.
• Слово — не горобець, вилетить — ……не впіймаєш.
• Шабля ранить голову, а слово —……. душу.
• І від солодких слів гірко ………буває.
• Не кидай слова ……на вітер.
• Як овечка: не мовчить ……..ні словечка.

Український народ дуже дотепний народ. Він склав ду­же багато повчальних усмішок, які несуть у собі великий виховний потенціал. Якою б заслуженою не була людина, а почувши дотепний жарт, посміхається. Ось деякі з них.

-Іване, ходи робити!

-Ноги болять.

-Іване, ходи їсти.

-Іду, іду!

В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спосте­режлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Загадки загадуються командам.

І. Чорне насіння, по білому полю, Той його сіє, хто розуміє. (Букви, письмо)

2.Снігові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути,

То бери та вчи. (Книга)

3. Чорні, криві, від роду німі, А як стануть вряд,

Враз загомонять. (Букви)

Культуру мовлення у людей виховує су­спільство — тобто люди, які оточують вас. Це ваша сім'я, дитячий садок, школа, ваші друзі, сусіди, знайомі і не­знайомі люди, з якими ви хоч раз спілкувалися.

Новий зміст та методики навчання

Мова навчання

За словами міністра освіти Лілії Гриневич найбільш конфліктною в освітній реформі стала стаття про мову викладання.

Освітня реформа передбачає, що головною метою навчання стане оволодіння учнями певним набором компетентностей та наскрізних вмінь.

Компетентність - це впорядковані знання та вміння застосувати їх у житті.

Закон передбачає наступні компетентності: 

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;

– математична компетентність;

– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність.

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом  та здоровим способом життя;

– культурна  компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Усі компетентності повинні об'єднувати наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.

Наша виховна година завершується. Думаю, шо сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба берегти.