Круглий стіл «Книзі бути»

                                                     Круглий стіл «Книзі бути»

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю книг, ознайомити учнів з історією виникнення книги; розширити поняття учнів про книги і їх призначення, про бережливе ставлення до книги; розвивати вміння користуватися книгами, вдосконалювати навички читання; виховувати читацькі інтереси, бажання читати.

Вчитель.

      Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. З дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книга допомагає у навчанні і вихованні, збагачує знаннями, зміцнить волю, пробуджує мрію. Книга — мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ.

Учень

За всі віки життя на цій Землі
Знання і досвід, мрії променисті
Збирало людство у книжки малі
І берегло їх свято й урочисто.

Учень

У книгах тих записано усе,
Що людське серце болем наповняло.
І те, що радість сонячну несе,
Що на заваді розвитку стояло.

Учень

Шалені успіхи і радість відкриття,
Важкі невдачі, біль утрат і зраду.
З прадавньої пори і так усе життя
До книжки йшла людина на пораду.

Учень

Бо книга — вчитель, добрий друг вона,
Завжди порадить щиро й допоможе.
В ній людства мудрість зібрана земна,
Тому вона — усе на світі може!

Учень

Це знань могутнє й чисте джерело,
Що не міліє — повниться з роками!
І як би там людині не було,
А мудра книжка завжди поруч з нами.

Учень

В часи тривог і в зоряні часи,
Коли від щастя хочеться літати.
Як промінь світла, книгу в світ неси,
Щоб мудрість в серці й світлий розум мати.

Учень.      Книжка вчить, як на світі жить. А хто багато читає, той багато знає. Адже у книжках зібрані всі надбання людства за цілі тисячоліття, а це — неабиякі знання.

Показ презентації «Як книга прийшла до людей»

Дівчинка

Ось так книжки з’являлися на світ,
Цікавий шлях пройшли вони віками.
Пролинуло земних багато тисяч літ,
Як книжка опинилась перед нами.

Хлопчик

Така, як зараз на столі лежить.
Легка, красива, звична, паперова.
А час нестримно в космосі летить
І щось мінятись, певно, буде знову.

Дівчинка

Комп’ютерний настав нестримний час,
Прогрес такий, що годі і встигати.
І щось, звичайно, зміниться для нас,
Але не зможе людство не читати.

Хлопчик

Можливо, книжка змінить власний вид,
Сторінки не стиратимуться вічно.
Та поки на Землі живе наш людський рід,
То й книжка буде жити — це логічно.

Бібліотекар .       А зараз ми запросимо до нас її величність - Королеву Книгу!

Королева Книга.
О, як багато вас зійшлось
Сьогодні тут, малята,
Та бачу місце всім знайшлось.
Хоч може тіснувато.
В палацах і хатах малих
Мільйони підданих моїх
Як по команді – струнко.
Стоять, зімкнувши палітурки.
Та підданих моїх впізнать
Ви зможете з одного мигу.
Як тільки я себе назву.
Я-Королева Книга!
А чи знаєте ви, як називається моє королівство?     (Діти відповідають: Бібліотека).

Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі. Відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
В книжках-відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками.
Ведуть нас в незнане цікаві книжки,
Розрадять. Коли нам нелегко.
Для нас зберігає їх довгі роки
Шкільна бібліотека.

Пісня про книжку і мишку.

Я взяла з полиці книжку, і сторінки погортала

Забруднилась киця й мишка уночі її читали

Плаче книжка нишком, плаче киця нишком

Розлетілись сторінки і обшарпались боки

Я покличу в гості мишку і покличу з нею кицю,

В брудні лапки брати книжку замазурам не годиться.

Не журися, книжко, миє лапи мишка

Киця клеє сторінки і обшарпані боки

Вийшло як годиться.

 Вміють мишка й киця

І читати залюбки і підклеювать боки

(Виходить Книга)

Прохання книжки

Я – книга, я товариш твій,

Ти зберегти мене зумій,

Тобі поради добрі дам,-

Ти бережи мене від плям.

Гортаєш – пальчики не слинь -

Оцю погану звичку кинь.

Листків гляди не загинай,

Зроби закладинки і їх вкладай.

Мене папером обгорни

Де взяв туди і поверни.

І пам’ятай, що я твій друг,

Та знай, що я для чистих рук !

Учень

Книжок на цілім світі є багато
І кожна щось розкаже нам.
І от сьогодні в наше свято —
Складемо славу всім книжкам!

Учитель.     Зараз будемо добирати останнє слово кожного другого рядочка і разом складемо вірш про книжку.

Книжки у світі різні є
І в кожної ім’я ... (своє).
А люди всі книжки читають
Тому і розум світлий ... (мають).
За розмірами є тоненькі,
Малі, великі і ... (товстесенькі).
Гіганти і мікроскопічні,
Прозові є і ... (поетичні).
Всі на землі книжки чудові,
Є історичні й ... (наукові).
Поради є в книжках практичні,
Книжки бувають ... (фантастичні).
З малюнками є і без них,
Й такі, що викликають ... (сміх).
Бувають енциклопедичні,
Є з нотами книжки — ... (музичні).
В книжках казки й оповідання
І різні для дітей ... (завдання).
Книжки — розгортки є і звичні,
А в них малюнки ... (симпатичні).
Усякі є, а як інакше?
Є для дорослих, є — ... (дитячі).
Про радість є й про горе-лихо,
Є для навчання, є — для ... (втіхи),
Їх для людей — силенна сила,
Аби читати їх ... (хотіла)!
Якщо дитина їх читає,
Вона уже багато ... (знає).
Чи ж перечислим їх таки?
Бо ж є ще різні ... (словники).
Тлумачні, фразеологічні,
Є словники ... (орфографічні).
Математичні, тематичні,
Фізичні є та ... (юридичні).
Літературні є чудові,
Є історичні, ... (довідкові).
І кожний з них такий багатий,
Щоб більше нам з тобою ... (знати).

(під музику входить Попелюшка)

Попелюшка. Добрий день, любі мої! Ви впізнали мене? Правильно, я — Попелюшка з казки Шарля Перро. Я прийшла, щоб вас привітати зі святом.     (Чути крик).

Незнайко.  (вбігає з криком). Допоможіть! Рятуйте!  Ой, насилу врятувався! 

Попелюшка . Діти, у нас з'явився несподіваний гість. Ви впізнали його?

Так, правильно, це Незнайко. Здрастуй, Незнайко! 

Незнайко. Добрий день! 

Попелюшка . А чого це ти так репетував? 

Незнайко. То я від злодія втікав. 

Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія? 

Незнайко. Від звичайнісінького. Такий собі звичайнісінький злодій хотів вкрасти у мене капелюха. 

Попелюшка . Твій капелюх? А навіщо він йому?

Незнайко. Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більше капелюх, тим розумніша голова.

Попелюшка. Ой, Незнайко, не сміши. Та ти ж нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто, я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

Хто придумав, що Незнайко 
Не читає зовсім книг? 
Це неправда, так і знайте: 
Жить не можу я без них. 
Я читаю без зупинки 
П'єси, вірші та казки.
Від картинки до картинки. 
Ну, а потім навпаки! 
Я про дідуся Мазая 
Пам'ятаю назубок: 
Він, заходячи в трамваї, 
Забував купить квиток! 
Д'Артаньян ганяв ворону, 
Колобок спав у норі 
І збирали шампіньйони 
Тридцять три богатирі.
Бармалей спіймав дельфіна, 
Чорномор замерз в снігу, 
А крилатий Буратіно 
Покохав Бабу Ягу! 
Я читаю без зупинки 
П'єси, вірші та казки. 
Від картинки до картинки, 
Ну, а потім навпаки! 

Попелюшка. Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав! 

Незнайко.    Ну от, знову ти з мене смієшся. Я обіціяю, що після нашої зустрічі стану уважно читати книги, і більше буду знати.

Королева Книга. Спасибі вам, діти, що запросили мене на свято. Я вірю, що ви всі любите і шануєте книгу, адже книга — це ваш порадник, вчитель, це ваш друг і наставник .
       А тепер я хочу, щоб ви дали мені обіцянку. (після кожного рядка кажете обіцяю)
Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись, 
Педагогів поважати і оцінки гарні мати, 
Книги й зошити любити, берегти, а не губити, 
Акуратним завжди бути, щоб нічого не забути. 
На уроках не жувати, не дрімати і не спати, 
І домашні завдання добре готувати. 
Буду вчитись я сумлінно і поводитись відмінно, 
Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти!

Бібліотекар .    Ось і закінчилося наше свято. Пам'ятайте, діти, що книга — наш друг і порадник. Тож ставтеся до неї з повагою, шаною і любов'ю — і вона віддасть вам усі ті знання, які люди накопичували протягом тисячоліть.  

Заходьте!

Не оминайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки,

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки