Презентація виховного заходу на тему "Живе під сонцем України Шевченкове слово"

«Живе під сонцем України Шевченкове слово»

Який потрібно мати в душі безсмертний цвіт,Щоб хвилювати людство і через сотні літ…Яким зарядом треба наснажити слова,Щоб пісня і сьогодні лунала, як нова!.. О. Підсуха

«Спасибі, дідусю, що ти заховав. В голові столітній ту славу козачу. Я її онукам тепер розказав»

« Синові Тарасику з могохазяйства нічого не треба: він буде неабияким чоловіком: з його буде абощось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство нічого не будезначить або нічого не поможе».

Тяжко, важко в світі жити. Сироті без роду. Нема куди прихилитись, -Хоч з гори та в воду…

Вітер в гаї нагинаєЛозу й тополю,Лама дуба, котить полем. Перекотиполе.

Я так її, я так люблю. Мою Україну убогу!Що прокляну святого Бога ,За неї душу погублю!

« Караюсь , мучусь , але не каюсь» - таким було моральне кредо. Шевченка. Свою Україну любіть. Любіть її во врем’я люте. В останню тяжкую минуту. За неї Господа моліть.

Чи не покинуть нам, небого,Моя сусідонька убога,Вірші нікчемні віршувати,Та заходиться риштувать. Вози в далекую дорогу,На той світ, друже мій, до Бога,Почимчикуєм спочивать.