КТП "Біологія і екологія 10 клас" (рівень стандарту)

№ п/п

Тема уроку

Дата

Приміт-ка

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Вступ (4 години)

1.

Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

Первинний інструктаж з БЖД

Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
- система, біосистема, екосистема, навколишнє
середовище, сталий розвиток природи і суспільства;
називає:
- основні галузі застосування біологічних досліджень;

наводить приклади:
- біосистем різних рівнів;
характеризує:
- властивості живого: самооновлення, самовідтворення,
саморегуляцію.

Діяльнісний компонент     розрізняє:
- біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент    оцінює:
- важливість біологічних знань для розвитку людства.

НЗЛ «Екологічна безпека і сталий розвиток»

2.

Рівні організації біологічних систем та їхній

взаємозв’язок.

3.

Фундаментальні властивості живого

4.

Стратегія сталого розвитку природи і суспільства.

Тема 1. Тема 7. Біорізноманіття (орієнтовно 13 год) + 1

5.

Систематика – наука про різноманітність організмів.

Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
систематика,

номенклатура,

класифікація,

філогенетична систематика,

популяція,

віруси, прокаріоти, еукаріоти;
 

називає:
- сучасні принципи наукової систематики;
- гіпотези походження вірусів;
- шляхи проникнення вірусів у клітини;
 

наводить приклади:
- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;
 

характеризує:
- критерії виду;
- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.
 

Діяльнісний компонент:
складає:
- характеристику виду за видовими критеріями;
- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних
еукаріотичних організмів;

класифікує:
- певні види грибів, рослин, тварин;
- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

Ціннісний компонент

оцінює:
- важливість систематики для сучасних біологічних
досліджень.

НЗЛ «Здоров’я і безпека».

6.

Принципи наукової класифікації організмів.

7.

Сучасні критерії виду.
Лабораторна робота 1. Визначення таксономічного
положення виду в системі органічного світу (вид на
вибір учителя).

8.

Навчальний проект
1. Складання характеристики виду за видовими критеріями.

9.

Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.

10.

Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.

11

Гіпотези походження вірусів. Взаємодія вірусів з
клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування

12

Роль вірусів в еволюції організмів.

13

Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.

14

Прокаріотичні організми: археї та бактерії

15

Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.

16

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів

17

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції

18

Узагальнення та систематизація знань

Тематична

Тема 2. Обмін речовин і перетворення енергії (орієнтовно 15 год.) + 1

19.

Білки, нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.

Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;
називає:
- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;
- критерії якості питної води;
наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком
надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин автотрофних та гетеротрофних організмів;

20.

Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

21.

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем

22.

Особливості обміну речовин в автотрофних та
гетеротрофних організмів.

23.

Практична робота 1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків
в організмі людини.

24.

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

- нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

- роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в

метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

Діяльнісний компонент

складає схеми:

- обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

Ціннісний компонент

висловлює судження:

- щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);

оцінює:

- важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

НЗЛ «Екологічна безпека і сталий розвиток»

«Здоров’я і безпека»

25.

Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів

26.

Роль процесів дихання в забезпеченні організмів
енергією.

27.

Контрольна робота № 1

Тематична

28.

Структури клітин, які забезпечують процеси

метаболізму.

29.

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.

30.

Вітаміни, їх роль в обміні речовин. Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних

елементів, речовин.

31.

Значення якості питної води для збереження здоров’я

людини.

Раціональне харчування –

основа нормального обміну

речовин.

32.

Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин.

Знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

33.

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму

34.

Узагальнення та систематизація знань                                           

                                    Тематична

Тема 3. Спадковість і мінливість  (орієнтовно 20 год.) + 2

35.

Основні поняття генетики.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція,

трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:

- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

- типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

- модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

- типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);

36.

Закономірності спадковості.

37.

Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їх наслідки.

38.

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

39.

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної

клітини та його реалізація.

40.

Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.

41.

Каріотип людини та його особливості.

42.

Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.

43.

Сучасний стан досліджень геному людини.

44.

Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.

45.

Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.

46.

Закономірності мінливості (спадкової, неспадкової)

людини.

Лабораторна робота 2

Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

Інструктаж з БЖД 10.1

- закономірності модифікаційної мінливості людини;

- типи мутацій людини;

- мутагенні фактори;

пояснює:

- застосування генетичних маркерів;

- явище зчепленого успадкування у людини;

- молекулярні механізми мінливості у людини;

- біологічні антимутаційні механізми;

Діяльнісний компонент

порівнює:

- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне

схрещування; повне та неповне домінування,

кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

- за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:

- схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження:

- щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до:

- профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

НЗЛ «Здоров’я і безпека»,

«Екологічна безпека і сталий розвиток»

47.

Мутації та їхні властивості. Поняття про спонтанні

мутації.

48.

Біологічні антимутаційні механізми. Захист геному

людини від шкідливих мутагенних впливів.

49.

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

50.

Проект: створення буклету, постеру, презентації, бук-

трейлеру, скрайбу тощо (один на вибір)

орієнтовні теми:

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

Скринінг-програми для новонароджених.

Генотерапія та її перспективи.

51.

Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування.

52.

Закономірності розподілу алелів в популяціях.

53.

Сучасні завдання медичної генетики. Спадкові

хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.

54.

Методи діагностики та профілактики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.

55.

Практична робота 2.

Розв’язування типових генетичних задач.

56.

Контрольна робота № 2

Тематична

Тема 4. Репродукція та розвиток (орієнтовно 12 год.) + 1

57.

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:

- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального

розвитку людини;

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її

перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини

НЗЛ «Здоров’я і безпека», «Громадянська відповідальність

58.

Особливості процесів регенерації організму людини

59.

Трансплантація тканин та органів у людини, її

перспективи. Правила біологічної етики.

60.

Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього

впливають.

61.

Старіння та смерть клітин.

62.

Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки.

63.

Поняття про онкогенні фактори та онкологічні

захворювання. Профілактика онкологічних

захворювань.

64.

Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини.

Лабораторна робота 3.

Вивчення будови статевих клітин людини. Інструктаж з БЖД 10.1

65.

Суть та біологічне значення запліднення. Причини

порушення процесів запліднення у людини.

 66.

Особливості репродукції людини у зв’язку з її

біосоціальною сутністю. Репродуктивне здоров’я.

67.

Сучасні можливості та перспективи репро-дуктивної медицини. Біологічні і соціальні аспекти регуляції

розмноження у людини.

68.

Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).

Лабораторна  робота 4.

Вивчення етапів ембріогенезу.

Інструктаж з БЖД 10.1

69.

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний

вплив на процеси росту та розвитку людини

70

Узагальнення та систематизація знань

Тематична