Робота МАН "Етіологічні аспекти міопії у школярів"

Добропільська міська рада

Відділ освіти

Відділення: біологія

                                                                                                   Секція: біологія

Етіологічні аспекти міопії у школярів

Добропілля – 2017                                                            

Тези

науково-дослідницької роботи «Етіологічні аспекти міопії у школярів»

 Автор: Стешенко Марія Сергіївна, учениця 11 класу Добропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Добропільської міської ради Донецької області.

Науковий керівник: Стешенко Марина Анатоліївна – учитель математики та інформатики Добропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Добропільської міської ради Донецької області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, «Старший учитель»

Добропільське міське наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Секція: біологія

Для сприйняття інформаціі про стан навколишнього нас зовнішнього світу служать складні та досконалі нервові прилади – органи почуттів. До них належать і орган зору – очі. В хрестоматійних медичних джерелах (енциклопедіях, атласах, словарях)  вказується, що від 70% до 90% інформації людина отримує через органи зору. Послаблення зору позбавляє людину повноти уявлень про світ, утруднює її пізнання, обмежує вибір професії.

Порушення зору може бути генетично детермінованим або є результатом впливу несприятливих факторів середовища. При цьому вченими встановлено, що провідною причиною поганого зору  в усьому світі є міопія, до тогож спостерігається тенденція до збільшення її поширеності, яка може приняти статус епідемії.

Метою роботи є вивчення походження короткозорості, встановлення етіологічних аспектів міопії у школярів Добропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19, розроблення профілактичних заходів, що дозволяють запобігти або припинити розвиток даного захворювання.

 У  роботі  досить  докладно  узагальнені й обґрунтовані  етіологічні аспекти,  що  приводять до міопії.  Доведено, що:

1.          позбавитись короткозорості неможливо;
2.          зняти спазм акомодації можливо за допомогою дотримання гігієни

зору;

3.          можна знизити ризик захворюваності на міопію, створивши умови для нормальної роботи органів зору.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

Теоретична частина

1.1. Анатомічна особливість зору при міопії

1.1.1. Хронометраж історії  дослідження  міопії  різними  вченими

1.1.2. Будова ока людини

1.1.3. Характеристика міопії

1.1.4. Види міопії

1.1.5. Причини міопії

1.2. Генетичні фактори в розвитку міопії

1.2.1. Методи дослідження генетичних факторів

1.2.2. Різновиди міопії за типом спадкування

1.2.3. Порівняльна характеристика спадкової і не спадкової міопії

1.2.4. Корекція міопії

РОЗДІЛ ІІ

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Методики вивчення міопії у школярів

2.2. Результати дослідження анкетування

2.3.  Результати дослідження родоводів сімей

ВИСНОВКИ

ЗАКЛЮЧЕННЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 ВСТУП

«Не те, можливо, страшніше, як втратити зір:

 це наполеглива образа, вона забирає в людини

дев'ять десятих світу»

Максим Горький

Для сприйняття інформаціі про стан навколишнього нас зовнішнього світу служать складні та досконалі нервові прилади – органи почуттів. До них належать і орган зору – очі. В хрестоматійних медичних джерелах вказується, що від 70% до 90% інформації людина отримує через органи зору.

Зір вивчають фізіологи, біохіміки, оптики, фахівці з галузі біоніки і багатьох інших наук. Останніми роками з'явилися роботи, котрі пов'язують різні сторони соціального життя людини з психофізіологією її сприйняття. Зір, як соціальний феномен, проявляється у пізнанні людиною  життя, є її основним інформаційним каналом.  Без газет, телебачення, Інтернет-ресурсів життя людини ХХІ сторіччя немислимо. Саме зір, насамперед, сприяє знайомству людей, прояву їх приязні, зародженню сім'ї. Ніщо так не виховує у людини професійних навичок, художнього смаку, ніщо  не дозволяє так концентрувати свою увагу, як зримий приклад чи образ. Народна мудрість говорить: краще одного разу побачити, ніж сто раз почути! Сьогодні вже говорять і про візуальну культуру особистості - уміння як дивитися, так й бачити.

  Актуальність та значимість проблеми. Міопія – найбільш  частий дефект зору, який починає формуватися з раннього віку та прогресувати усе життя людини, а її ускладнення становляться найбільш частою причиною втрати зору, інвалідності внаслідок захворювання очей. Це широко поширене захворювання, яким страждає від 25% до 50% населення планети різновікових груп, а посилений ріст її поширеності та тяжкості спостерігається в періоди навчання. У дітей міопія – це лідируюча поразка органу зору, боротьба з якою є  найважливішою задачею охорони здоров’я та навчання, оскільки одним із самих значущих факторів порушення зору визнане шкільне навчання. Саме в шкільні роки кількість дітей з порушенням зору збільшується в 2-3 рази.

За даними лікаря-офтальмонолога першої категорії великого міста Добропілля  Донецької області Булатас Наталі Василівни до 30% дітей хворі на міопію, які поставлені на облік в лікарнях, серед них 62% дівчат та 38% хлопчиків (Додаток А.Діаграма 1). Серед міст великого Добропілля – Добропілля, Білозерська, Білецького -  найбільша доля хворих дітей на міопію з різними формами в місті Білозерськ 44%, а на  другому місці – Добропілля 38%. Якщо порівнювати кількість хворих дітей на міопію серед  хлопчиків і дівчаток, то в процесі аналізу даних виявилось, що в кожному з трьох міст відсоток дівчаток більше  ніж хлопчиків та вікова категорія прояви захворювання – 7-18 років (Додаток А.Діаграма 2; Додаток Б; Додаток В.Діаграма 1).

 В багатьох випадках причини розвитку міопії важко ідентифікувати. Корекція порушення зору проводиться не завжди правильно та своєчасно. Тому необхідне ретельне вивчення причин, які призводять до розвитку міопії, виявлення та диспансеризація людей, які страждають міопією, особливо дітей та підлітків, а також розробка профілактичних заходів, які дозволяють запобігти або призупинити розвиток данного захворювання.

У зв’язку з тим, що міопія досить часто зустрічається в учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19, спостерігається тенденція до прогресування захворювання з віком, корекція порушення зору проводиться не завжди правильно та своєчасно, очевидним є ідентифікація причин міопії та проведення профілактичних заходів. Проаналізувавши цю проблему, я переконалася, що краще попередити захворювання, ніж  потім його лікувати. Тому я вважаю, що необхідно проводити  як первинну так і вторинну профілактику, яка сприяє уповільненню прогресування короткозорості.

 Мета та завдання досліджень. Метою роботи є:

1) вивчення походження короткозорості;

2) встановлення етіологічних аспектів міопії у школярів ЗОШ І-ІІІ ст. №19;

3)розроблення профілактичних заходів, що дозволяють запобігти або припинити розвиток даного захворювання.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1)вивчення будови та  фізіології окового аналізатора;

2)вивчення патології оптичної системи ока – міопії;

3)визначення рівня поширення і ступінь вираженості міопії серед учнів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19, в тому числі і в різних вікових групах;

4)розроблення анкети, що дозволяє з'ясувати основні причини виникнення та прогресування міопії у школярів;

5) встановлення найбільш ймовірних причини розвитку міопії у школярів різних вікових груп за допомогою даних медичних карт і анкетування;

6)розроблення рекомендацій по профілактиці міопії й уповільнення прогресії захворювання для учнів, батьків, вчителів.

Об’єкт дослідження. Стан зору в учнів Добропільської ЗОШ  І-ІІІ ступенів № 19.

Предмет дослідження. 465 учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19.

Методи  досліджень:

1) аналіз  наукової  літератури  та  періодичних  видань;

2) анкетування родин учнів;

3)аналіз, синтез і узагальнення результатів анкетування;

4)дослідження родоводів сімей.

Результати дослідження. У  роботі  досить  докладно  узагальнені й обґрунтовані  етіологічні аспекти,  що  приводять до міопії.  Доведено, що позбавитись короткозорості неможливо, зняти спазм акомодації можливо за допомогою дотримання гігієни зору,можна знизити ризик захворюваності на міопію, створивши умови для нормальної роботи органів зору.

Практична  цінність  роботи.  Результати  проведених  досліджень  можуть  бути  використані для  профілактики та уповільнення прогресування міопії в школярів.

Гіпотеза. Припустити, що можна поліпшити зір учнів у Добропільській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19.

РОЗДІЛ 1

 Теоретична частина

1.        Анатомічна особливість зору при міопії

1. Хронометраж історії  дослідження  міопії  різними  вченими

Короткозорість існувала  у людей всіх епох людської історії, включаючи й давню людину. Вона буває також у різних представників тваринного світу: мавп, коней, свиней, собак, кішек, кроликів.

Вперше про це захворювання згадував ще давньогрецький учений  Арістотель (384-322 гг. до н. е.). Так, у своїх працях він зазначав, що у деяких людей з'являється потреба  підносити предмет дуже близько до очей для того, щоб добре розглянути його, і при цьому їм доводиться сильно мружитися. В Аристотеля вперше зустрічається й слово “міопс”, що означало: закривати очі мігаючи, від якого відбувся сучасний термін “міопія”. Гален,  який жив у II столітті нашої ери, пов'язував розвиток міопії з малою кількістю променів, що потрапляють в око. Магнус (1193-1280) та Платер (1536-1614) причиною короткозорості вважали зміщення кришталика назад ока.

Правильні теоретичні погляди були вперше висловлені в XV столітті Леонардо да Вінчі, а історія вчення про аномалії рефракції і акомодації починається з праць Кеплера.

Однак перші теорії виникнення і патогенезу міопії з'явилися тільки в другій половині XIX сторіччя після опублікування робіт Helmholtz (1855) і Donders (1866),  які є основоположниками вчення про рефракції і акомодації. Сутність патології міопічного ока Дондерс бачив у тому, що в ньому під впливом несприятливих зовнішніх умов або внаслідок захворювання самого ока відбуваються подовження ПЗО і розтягування оболонок. Причиною розвитку короткозорості багато з дослідників вважали зорову роботу на близькій відстані. Автори припускали, що в цей час ВГД підвищується, що призводить до розтягування задніх оболонок очного яблука.

У той же час дослідження O. Parsinen (1990) свідчать про кореляцію величини ВГД з рефракцією і завдовжки ПЗО очей у дітей зі шкільної міопією. Багато авторів відзначають тенденцію до підвищення ВГД і період прогресування міопії. М.Т.Азнабаєв і співавт. (1999) виявили, що при прогресуючій короткозорості зорове навантаження достовірно призводить до підвищення ВГД. Інші дослідники вважали, що робота на близькій відстані і тривале напруження акомодації викликають приливи крові до ока. Такий «конгестивний» стан сприяє збільшенню задній стафіломі. На думку K. Linden (1949) і F. Hervouet (1964), тривала робота на близькій відстані викликає хориоїдальну гіперемію і застій крові. Це веде до транссудації сироватки в тканину склери і, особливо, до області заднього полюса, який розм'якшується і піддається розтягування під впливом ВГД.
У 1965р. професор Е. С. Аветисов запропонував нову теорію патогенезу міопії, що одержала всесвітнє визнання. За даними А. А. Бочкарьової, у розвитку короткозорості слід розглядати наступні фактори.  1. Генетичний, що має велике значення: у короткозорих батьків часто бувають короткозорими і діти. 2. Несприятливі умови зовнішнього середовища, особливо при тривалій роботі на близькій відстані. Це професійна і шкільна міопія, особливо легко формується, коли розвиток організму не завершено. 3. Первинна слабкість акомодації, призводить до компенсаторному розтягування очного яблука. 4. Незбалансоване напруга акомодації і конвергенції, викликають спазм акомодації і розвитку несправжньої, а потім і справжньої міопії. 5. Зміни в задньому відрізку склери, роблять її більш розтяжної, ніж у нормі. За даними О. А. Пантелєєвої та Е. Н. Мусницкой (1974), факторами, що впливають на експресивність гена, тобто ступінь вираженості його дії, при спадковій міопії можуть бути стать, генотип обох батьків, фактори зовнішнього середовища.

 Т. Р. Березіна (1983) припустила, що у деяких дітей в основі розвитку міопії лежить натально обумовлена вертебрально-базилярна недостатність.
Слабкість аккомодационного апарату може бути результатом впливу на циліарний м'яз загальних порушень в організмі і захворювань. О. Н. Савельєв (1975) встановив, що зниження концентрації неорганічного фосфору в крові, що свідчить про порушення фосфорно-кальцієвого обміну, несприятливо впливає на працездатність циліарного м'яза, послаблення якої може послужити основою для розвитку міопії.

За даними Е. І. Ковалевського, міопія буває вроджена і слід розрізняти родинно-спадкову, а також внутрішньоутробну природу цієї патології. Розвиток внутрішньоутробної короткозорості можливо при будь-якій патології вагітності та ще на тлі шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманії, токсикоманії і тощо). Зазначені шкідливі вроджені фактори можуть бути причиною не тільки вродженої міопії, вони можуть стати фундаментом для більш пізньої появи вже так званої набутої короткозорості. У число найбільш ймовірних шкідливих факторів, що обумовлюють появу і розвиток короткозорості, Е. І. Ковалевський відносить ранні дитячі загальносоматичні та інфекційні хвороби, неповноцінне харчування.
 

2. Будова ока людини

О́ко — парний сенсорний орган людини і тварин, що забезпечує функцію зору. До органу зору належить не тільки око, але ще й частина нервової системи - зображення з ока по зоровому нерву передається в головний мозок.

Око - являє собою кулю (або очне яблуко), яка розташована в очній щілини. Всередині ока перебувають світлозаламлюючи прозорі середовища - кришталик, склоподібне тіло і водяниста волога( рис.1).

Стінка ока складається з трьох оболонок: зовнішньої  - сполучнотканинної, середньої -  судинної й внутрішньої – сітківкою.

Зовнішня оболонка захищає очі від травм, спереду вона прозора (рогівка) і є частиною оптичної системи. Судинна оболонка спереду називається райдужкою.

Усередині райдужної оболонки є отвір (зіниця), під райдужкою знаходиться циліарне тіло з циліарним м'язом, який скорочуючись або розслабляючись змінює опуклість кришталика. Сітківка складається з нервових рецепторів, які в її задній частині сприймають зображення.

Усередині задньої стінки ока розташоване місце, при попаданні на яке променів, зображення стає особливо виразним (жовта пляма), поруч з ним розташований диск зорового нерва і кровоносні судини, що живлять очне яблуко.

Світлозаламлююча система ока заломлює промені, які проникають в око, фокус цього заломлення (місце, де заломлені промені перехрещуються) потрапляє на сітківку і по зоровому нерву інформація йде у головний мозок. Кришталик має здатність становитись більш опуклим або плоским, змінюючи свої заламлюючі здібності - це називається акомодацією (забезпечується скороченням циліарного м'яза).

Рис.1 Будова ока здорової людини

Заламлююча здатність ока називається рефракцією, її вимірюють у діоптріях, порівнюючи з роботою лінзи. Одна діоптрія дорівнює заломлюючої силі лінзи з фокусною відстанню 1 м.

3. Характеристика міопії

Міопія – це дуже поширена на сьогоднішній день хвороба очей. Більш відома назва даної недуги – короткозорість.

Міопія або короткозорість - це хвороба очей, яка впливає на розпізнавання  людиною предметів на далекій відстані (рис.2). Сприйняття предметів, які розташовані далеко, утруднюється, і страждаюча міопією людина буде бачити їх дуже погано. Цікавий факт полягає в тому, що, незважаючи на патологічну природу цього захворювання, міопія ока не впливає на здатність людини бачити предмети, які розташовані від нього поблизу.

Рис. 2. Сприйняття предметів на далекій відстані оком людини, яка хвора на міопію

У людини з нормальним зором отримане оком зображення передається на певну зону на сітківці, тобто фокусування відбувається саме на сітківці (рис.3).  Для короткозорості характерна відмінність у фокусуванні: вона відбувається перед сітківкою. Таке зображення сприймається людиною нечітко й розмито. У більшості випадків при короткозорості зміна форми очного яблука буває незначною. Однак якщо очне яблуко продовжує подовжуватися, ступінь короткозорості збільшується. Її прогресування може привести до серйозних змін в оці і значної втрати зору.

Рис. 3.  Передача зображення оком здорової людини та хворої на міопію

Міопія є сильною рефракцією, тому напруга акомодації не може поліпшити зображення віддалених предметів, у зв'язку з чим знижується гострота зору вдалечінь.

4. Види міопії

Фахівці виділяють три ступені міопії: 

•                   слабка міопія – не більше 3 діоптрій; 
•                   середня міопія – від 3 до 6 діоптрій; 
•                   висока міопія – вище 6 діоптрій.

За клінічним перебігом розрізняють не прогресуючу (стаціонарну)  та прогресуючу міопію.

Прогресування міопії може протікати повільно і закінчитися з завершенням росту організму.  Іноді міопія прогресує безперервно, досягає високих ступенів (до 30-40 дптр), супроводжується рядом ускладнень і значним зниженням зору. Така міопія називається злоякісної – міопічною хворобою.

Непрогрессируюча міопія є аномалією рефракції. Клінічно вона проявляється зниженням гостроти зору вдалечінь, добре коригується і не потребує лікування. Сприятливо протікає і тимчасово прогресуюча міопія. Постійно прогресуюча міопія - завжди серйозне захворювання, що є основною причиною інвалідності, яка пов'язана з патологією органу зору.

5. Причини міопії

Короткозорість може бути спадковою, вродженою і набутою. У розвитку короткозорості слід розглядати наступні фактори:

1.               Генетичний, що має велике значення: у короткозорих батьків часто бувають короткозорими і діти.
2.               Вроджені аномалії очного яблука: з'являється при диспропорції між довжиною очі (передньозадній віссю) і силою заломлення (рефракцією), але вона не прогресує лише в тому випадку, якщо у дитини немає спадкової слабкості та підвищеної розтяжності склери.
3.               Недоношеність (міопія виникає в середньому біля 40%).
4.               Підвищене зорове навантаження.
5.               Незбалансоване харчування.
6.               Недотримання гігієни зору.
7.               Інфекції та супутні загальні захворювання (часті ГРЗ, цукровий діабет, синдром Дауна, синдром Марфана та ін).
8.               Вроджена глаукома.

Мабуть, різні види міопії мають різні походження, а їх розвиток зумовлений одним з факторів чи має складний генез. Можна думати, що короткозорість з аномалії рефракції перетворюється на серйозне захворювання тільки при наявності додаткових факторів, зокрема у вигляді ослаблення склери, що призводить до постійного прогресування ступеня міопії і розвитку грубих патологічних змін в оці.

2.        Генетичні фактори в розвитку міопії

1.  Методи дослідження генетичних факторів

При вивченні ролі спадковості у розвитку міопії застосовують три основних методи генетичних досліджень: генеалогічний, близнюковий та популяційно-статистичний.

Як відомо, популяційно-статистичний метод заснований на вивченні спадкових ознак у великих групах населення з однієї або декількох популяцій та статистичної обробки отриманого матеріалу. Популяційно-статистичні дослідження рефракції нечисленні, відрізняються методичною різноманітністю і варіабельністю даних. Оскільки ці дослідження проводять на різному віковому й етнічному матеріалі з використанням неоднакових способів визначення і врахування рефракції, то одержувані результатом важко порівнювати і узагальнювати. Результати цих досліджень стосуються в основному рефракційних кривих, компонентного аналізу рефракцій, визначення частоти міопії у різних народностей. Для побудови генетичної моделі короткозорості вони не можуть бутиь використані.

Генеалогічний метод, заснований на аналізі родоводів, вже давно застосовують у вивченні рефракції. 

P. Waardenburg, узагальнив у своєму керівництві практично всю літературу з генетики рефракції, виділяє три різновиди короткозорості за типом спадкування:

1) міопія слабкого та середнього ступенів успадковується, на його думку, за аутосомно-домінантним типом;

2) міопія високого ступеня передається за аутосомно-рецесивним або, рідше, за аутосомно-домінантним типом;

3) вроджена міопія може бути як спадково зумовленою (переважно за рецесивним типом), так і пов'язаною з недоношеністю дітей. Фактором середовища в розвитку придбаної міопії P. Waardenburg відводить незначну роль.

На думку А. Sorsby, проста неускладнена міопія може передаватися і за рецесивним, і за домінантним типом; міопія, що поєднується з нічною сліпотою, - за аутосомно–рецесивним типом, а також за рецесивним типом, зчепленому зі статтю. Значне місце генетичним факторам відводиться у розвитку короткозорості, яка супроводжує тапеторетинальну дистрофію, різних форм вродженої патології органа зору, а також деяких системних захворювань (хвороба Дауна, альбінізм, арахнодактилія та інші).

Перспективним в антропогенетиці є близнюковий метод, тобто дослідження генетичних закономірностей на близнюках. Суть близнюкового методу полягає, як відомо, в порівнянні досліджуваних ознак у різних групах близнюків, виходячи з подібності або відмінності їх генотипів і середовища, в якій вони росли. Зіставлення частоти ознаки (ступеня конкордантности) у монозиготних і дизиготних близнюків дозволяє отримати приблизну відповідь на питання щодо відносної ролі спадковості і середовища в розвитку ознаки. Чим більше схожість досліджуваної ознаки в монозиготних парах, тим більше, в загальному, його генетична обумовленість

2. Різновиди міопії за типом спадкування

Встановлено, що при доминантному типі успадкування короткозорість виникає у більш пізньому віці, протікає більш сприятливо і, як правило, не досягає високих ступенів. Для міопії, що успадковується за рецесивним типом, характерні фенотипичний поліморфізм, більш раннє виникнення, велика схильність до прогресування і розвитку ускладнень, що не рідкісне поєднання з рядом вроджених захворювань очей і більш важкий перебіг процесу в наступному поколінні у порівнянні з попереднім. При цьому не вдалося отримати даних, які дозволили б виділити високу ускладнену (іноді її називають» злоякісна», або «патологічна») міопію в генетично відокремлену групу.

Наявність частого інбридингу при рецесивному типі успадкування погіршує перебіг короткозорості і підвищує пенетрантність відповідних генів. Міопія в таких випадках нерідко супроводжується очними аномаліями, глухонемотою та психоневрологічними розладами, які зустрічаються також у родичів, у яких немає короткозорості.

3. Порівняльна характеристика спадкової та не спадкової міопії

У дітей з спадковою міопією вона проявляється раніше, середня ступінь її вище, клінічний перебіг більш тяжкий, ніж у дітей з неспадковою міопією. Спадкова міопія дещо раніше проявляється у дівчат (середній вік 8,1+2,1 року), ніж у хлопчиків (11,6+2,2 року). При наявності міопії у одного з дітей очікуваний час появи міопії у другого сибса того ж статі становить Т+3,0 року, іншої статі – Т+4,2 року (Т - час появи міопії у першої дитини). Факторами, що впливають на експресивність гена, тобто ступінь вираженості його дії, при спадковій міопії можуть бути стать, генотип обох батьків, фактори зовнішнього середовища.

Таким чином, можна вважати, що на відміну від спадкових хвороб, при яких спадковість відіграє роль основного етіологічного фактора, короткозорість відноситься до групи очних хвороб зі спадковою схильністю, коли спадковість виступає як патогенетичний або умовно-етіологічний чинник

4. Корекція міопії

Дуже важливо помітити перші ознаки короткозорості, щоб припинити або сповільнити її подальший розвиток. Школяр говорить, що став погано бачити написане на класній дошці, просить пересадити його на першу парту, примружується, коли розглядає предмети. Читаючи, він наближає книгу до очей, сильно нахиляє голову до столу під час письма. Це сигнал для батьків і педагогів: необхідно відразу ж показати дитину лікарю - офтальмонологу, який призначить відповідне лікування. Корекцію міопії здійснюють з допомогою розсіюючих скельців. При призначенні окулярів за основу беруть ступінь міопії, яку характеризує найслабше (мінусове) скло, що дає найкращу гостроту зору. Щоб уникнути призначення мінусових стекол при помилковій міопії рефракцію в дитячому і юнацькому віці визначають у стані медикаментозної циклоплегії. 
Розвиток початкової короткозорості часто вдається зупинити або сповільнити за допомогою спеціальних вправ, що поліпшують акомодацію ока.

При слабкій міопії, як правило, рекомендується повна корекція. Носити такі окуляри можна не постійно, а тільки в разі необхідності. При міопії середнього і особливо високого ступеня повна корекція при роботі на близькій відстані викликає перевантаження ослабленого війкового м'яза, що проявляється в зоровому дискомфорті при читанні. У таких випадках, особливо в дитячому віці,  призначають дві пари окулярів (далі – повна корекція міопії і для роботи на близькій відстані з лінзами на 1-3 дптр слабкіше) або біфокальні окуляри для постійного носіння, у яких верхня частина скла служить для зору вдалечінь, а нижня – поблизу, або окуляри для постійного носіння з неповною корекцією, що дає бінокулярно досить хорошу гостроту зору (0,6-0,7). Для попередження прогресування короткозорості особливо важливо ретельно дотримуватися гігієнічних вимог до зорової роботи. Зорове навантаження, непов'язане з навчанням в школі або з професійною діяльністю, слід зменшити в розумних межах. При короткозорості високого ступеня та прогресуванні її необхідно зорову роботу чергувати з відпочинком.

Особам з короткозорістю високого ступеня протипоказана робота, пов'язана з підйомом тяжкості, розглядом дрібних деталей, тривалим перебуванням в зігнутому положенні з нахилом голови вниз. Не можна також займатися видами спорту, що вимагають різкого переміщення і струсу тіла (важка атлетика, гімнастика, акробатика, стрибки у воду та ін). Такі фізичні заняття, як ранкова зарядка зі спеціально підібраним комплексом вправ, туризм, веслування, плавання, можна рекомендувати і при сильній короткозорості. Особи з короткозорістю високого ступеня повинні особливо ретельно виконувати всі рекомендації лікаря, так як недотримання їх може призвести до тяжких ускладнень.

 РОЗДІЛ ІІ

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Методики вивчення міопії у школярів

До віку 14-15 років практично кожна третя дитина страждає на дитячу короткозорість. У зв'язку з подовженням очного яблука зображення на сітківці стає расфокусированним, і дитина скаржиться на зниження зору вдалину. Щоб побачити віддалені предмети, діти часто прищулюються, так як стислі повіки в цьому випадку грають роль діафрагми, і зображення на сітківці стає чіткіше. Короткозорість у дітей - це не тільки оптичний дефект, який можна легко виправити окулярами. При нестачі білків в організмі, очне яблуко подовжується, розтягуються внутріочні структури, особливо сітківка. Внаслідок цього на очному дні виникають дистрофічні зміни, які при прогресуванні можуть привести до безповоротного зниження зору.

Проаналізувавши  з 2013 по 2016 навчальні роки долю хворих на міопію серед учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19, я зробила висновок, що кількість дітей хворих на короткозорість різної ступенів знаходила своє місце, але в 2016-2017 навчальному році це захворювання збільшилось майже в 2 рази по школі: збільшилось дітей хворих на міопію в початковій та середній  ланках (Додаток В.Діаграма 2; Додаток Г).

Для виявлення причин такого зросту захворенності я використовувала методики:

1.          анкетування учнів та батьків;
2.          аналіз, синтез і узагальнення результатів анкетування;
3.          дослідження родоводів сімей;
4.          скрінінг-диагностика міопії.

Перед собою для подальшої роботи я поставила такі завдання:

1. Визначити рівень поширення і ступінь вираженості міопії серед учнів загальноосвітньої школи, в тому числі і в різних вікових групах.

2. Розробити анкету, що дозволяє з'ясувати основні причини виникнення та прогресії міопії у школярів.

3. За допомогою даних медичних карт і анкетування встановити найбільш ймовірні причини розвитку міопії у школярів різних вікових груп.

4. Розробити рекомендації по профілактиці міопії й уповільнення прогресії захворювання.

Для з'ясування причин, що призводять до розвитку короткозорості у школярів мною була розроблена анкета, що містить наступні питання: 

1. Прізвище, ім’я, по батькові
2.  Клас
3.  Вік:
4.  Степінь короткозорості:
5.  Термін її виявлення (вік):
6.  Скільки в середньому часу в день ти дивишся телевізор:
7.  Скільки в середньому часу в день ти граєш на комп'ютері:
8.  Є короткозорість у родичів (мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра тощо)?  Якщо так, то в кого,  якою мірою і термін її виявлення.

Анкети були роздані всім учням дослідницької групи, особам контрольної групи  - вибірково.

2.2. Результати дослідження анкетування

Всього було обстежено 465 учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19, які навчаються з 1-го по 11 клас у 2016 -2017 навчальному році. Серед обстежуваних були особи жіночої та чоловічої статі.  Міопія (короткозорість) була виявлена у 45 учнів, що складає 10% (Додаток Д). Учні, у яких була виявлена міопія утворили дослідницьку групу, решта учнів – контрольну групу  (420 дітей  - 91%). Діагноз міопії у школярів  поставив лікар окуліст дитячої полікліники. Гострота зору  визначалась лікарем за допомогою  спеціальних таблиць. В роботі я використовувала дані медичних карт, в які лікарем-офтальмоногом був занесений діагноз міопії з вказанням її ступені: слабкий ступінь міопії (до -3) виявлений у 27 учнів, що складає 60% від загальної кількості хворих на міопію, середній ступінь міопії (от -3 до -6) виявлений у 15 учнів, що складає 34% від загальної кількості хворих міопією, високий ступінь міопії (вище -6) виявлений у 3 учнів, що складає 6% від загальної кількості хворих на міопію (Додаток Д.Діаграма 2).

Оскільки одним із завдань проведеного дослідження було встановити, чи збільшується частота зустрічаємої міопії з віком та по мірі збільшення навчального навантаження, а також з’ясувати, чи відбувається збільшення ступені міопії за віком, всі учні були розбиті на три вікові групи. До молодшої вікової ланки увійшли учні 1-4 класів. Встого 179 дітей чоловічої та жіночої статі. Вік обстежуваних від 6 до 10 років. До середньої  вікової ланки увійшли учні 5 – 8 класів. Всього 200 дітей чоловічої та жіночої статі. Вік обстежуваних від 11 до 14 років. До старшої вікової ланки увійшли учні 9,10,11 класів. Всього 86 дітей чоловічої та жіночої статі. Вік обстежуваних від 15 до 17 років.

У молодшій віковій ланці короткозорість була виявлена у 17 осіб, що складає 9% від загальної кількості обстежуваних в цій ланці (ДодатокЕ. Діаграма1) В середній ланці міопія виявлена у 19 учнів, що складає 9,5% від загальної кількості обстежених цієї ланки (ДодатокЕ. Діаграма2). У старшій віковій ланці короткозорість виявлена у 9 учнів, що складає 11%  від загальної кількості обстежених цієї ланки (ДодатокЖ.Діаграма1). Таким чином, частота зустрічаємої міопії в учнів збільшується при збільшенні віку (Додаток Ж.Діаграма2).

В молодшій віковій ланці найчастіше зустрічається слабка ступінь міопії, що складає 82% від загальної кількікості хворих на міопію в цій ланці. Зі середньою ступінню міопії було виявлено 3 учні - 18%. Вища ступінь міопії в молодшій віковій ланці виявлена не була (ДодатокЗ.Діаграма1). В середній віковій ланці найчастіше зустрічається слабка ступінь міопії, що становить 47% від загальної кількості  хворих на міопію в цій ланці. Середній ступінь міопії складає 42% учнів – 8 дітей. В середній ланці виявлено було 2 учня – 11% від загальної кількості учнів хворих на міопію вищої ступені (ДодатокЗ.Діаграма2). В старшій віковій ланці слабка та середня ступінь міопії зустрілась у 44% учнів  - 4 особи – від загальної кількості хворих на міопію в цій ланці. В старшій віковій ланці теж відзначалась вища ступінь міопії – 12% від загальної кількості хворих на короткозорість в старшій віковій ланці (ДодатокИ.Діаграма1). Проведені дослідження показують, що частота зустрічі міопії слабкого ступеня висока у молодшій віковій ланці та майже однакова в середній та старшій ланці. Частота зустрічі міопії середнього ступеня однакова в середній та старшій віковій ланці, менша в молодшій ланці. Треба підкреслити, що вища ступінь короткозорості зустрічається приблизно однаково в  старшій та середній віковій ланці учнів, хоча й має невелику частоту цього захворювання (ДодатокИ.Діаграма2).

   Для виявлення етіологічної обумовленості міопії в учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19 були проаналізовані анкетні дані. Виявлено, що у 73,6% учнів хворих на міопію мають спадкову схильність до розвитку даного захворювання, так як їх батьки, брати, сестри та інші близькі родичи мають ту чи іншу ступінь міопії. Але, безперечно, в розвитку міопії велике значення відіграють фактори середовища. З анкет я виявила, що більш ніж 86% учнів проводять перед телевізором більш ніж 1 годину в день, а більше 64% учнів щоденно працюють та грають на комп’ютері. Отже, причинами міопії в учнів, які обстежувалися, є поєднання спадкових  і середовищних факторів (ДодатокК.Таблиця1). 

В молодшій віковій ланці спадкова обумовленість міопії була присутня в 73,6% учнів. В цей же час дія вказаних середовищних факторів відмічалась практично у 80% учнів (ДодатокК.Таблиця 2). В середній віковій ланці причини розвитку міопії були майже аналогічними, але спадковий фактор наслідування міопії був вишче  ніж в молодшій ланці і майже однаковий з середовищ ними факторами (ДодатокЛ.Таблиця1). Аналізуючи етілогічні фактори розвитку міопії в старшій віковій ланці, можна зробити висновок, що спадкова обумовленість розвитку міопії нижча ніж середовищна, особливо навантаження через роботу за комп’ютером (ДодатокЛ.Таблиця2).

Проаналізувавши  анкетні дані учнів контрольної групи, я встановила, що в 10% проанкетованих близьки родичі страждають на міопію; 4,1% учнів контрольної групи проводять перед телевізором більш ніж 1 годину в день; 7,3% дітей кожний день працюють та грають на комп’ютері більш ніж 1 годину в день.

2.3.  Результати дослідження родоводів сімей

Мною були складені та проаналізовані родоводи 6 родин, в яких спостерігалися різні ступені міопії. Для цього я використовувала клініко-генеалогічний метод спадковості людини – це метод складання та аналізу родоводу людини в певному типі наслідування, орієнтуючись на основні етапи методу:

1.                   збір відомостей щодо пробанда;
2.                   складання «легенди» на основі отриманих даних;
3.                   складання родоводу за допомогою спеціальних позначень;
4.                   аналіз родоводу:

• встановлення факторів того, чи є дана ознака спадковою або зявилася в родині випадково;
• визначається тип спадковості (встановлюється за допомогою спеціальних критеріїв);
• встановлюється генотип (зиготність) пробанда за досліджуваною ознакою;
• встановлення генотипу  передбаченого чоловіка про банда;

5.                   складання схеми шлюбу;
6.                   прогнозування відносно потомства.

  Отримала такі результати:

- в родині Ююкіних міопія спостерігається у пробанда, у її рідної сестри, у її матері та дідуся по лінії матері. У самого пробанда   спостерігається високий ступінь міопії, а у його родичів – середній ступінь захвореності;

- в родині Булатас короткозорість спостерігається у самого пробанда, у його дяді – брата  матері, та прабабусі по лінії матері. У самого пробанда виявлений високий ступінь захворіння,а у його родичей переважає високий та середній ступені міопії;

- в родині Білецьких міопія спостерігається у пробанда, у його сестри та бабусі по лінії батька. У самого пробанда високий ступінь міопії, а у його родичів присутній високий та середній ступінь захвореності;

- в родині Рубан міопія спостерігаеться у пробанда, у його батька та бабусі по лінії батька. Причому у самого пробанда спостерігається середній ступінь міопії,а у його родичів – середній;

- в родині Стрельникових міопія спостерігається у пробанда,у його мати та батька. Причому у самого пробанда слабкий ступінь,а у його батьків високий ступінь захвореності;

- в родині Басових міопія спостерігаеться у пробанда, у його сестри, матері та дідуся по лінії матері. У пробанда слабкий ступень міопії,а у його родичів спостерігається слабкий, середній, високий (ДодатокМ.Таблиця1).

Встановлено, що в більшості проаналізованих випадків, міопія носить спадковий характер та передається з покоління в покоління за  аутосомно – домінантним типом (успадкування переважаючих ознак, які розташовуються в аутосомах) та аутосомно – рецесивним типом (обоє з батьків здорові, але є носіями патологічного гена – дитина хвора). Представлені найбільш типові родовиди родинних випадків міопії(ДодатокН). Заслуговує уваги той факт, що у дітей та підлітків зустрічається високий та середній ступінь короткозорості, тоді як їх батьки та родичі старшого віку страждають на середню та тяжку ступінь міопії. Роблячи висновок, можно сказати, що спадкова схильність грає важливу роль в розвитку короткозорості, але прогресує  захворення з віком через вплив середовищних факторів: високий рівень навчального навантаження, робота та ігри на комп’ютері, необмежений час для перегляду телепередач тощо.

Проведена дослідницька робота та порівняння дослідницької та контрольної груп (ДодатокП.Таблиця1) дозволяє зробити висновок про те, що міопія є мультифакторіальним захворінням – хвороба зі спадковим нахилом, тобто успадковується схильність до данного захворювання, а середовищні фактори збільшують ймовірність прояву генів, які контролюють розвиток цього захворювання. В ґенезі міопії спадковий фактор грає ведучу роль. Про це свідчить той факт, що у учнів, які страждають на міопію, відсоток близьких родичів із цим захворінням в  10 разів вище ніж у учнів контрольної групи (ДодатокП.Діаграма1).

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведених досліджень встановлено, що міопія  - це досить широко поширене захворіння серед учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19.

2. В молодшій віковій ланці переважає слабкий та середній ступінь міопії, в середній та старшій вікових ланках з’являється  крім слабкого й середнього ще й високий ступень захвореності.  Це дозволяє припустити, що у зв’язку зі збільшенням навчального навантаження в старших класах в поєднанні з додатковими середовищ ними факторами (перегляд телевізійних програм і робота на комп’ютерах) спостерігається прогресія захворюваності.

3. Велику роль в розвитку міопії у школярів всіх вікових ланок відіграє спадкова схильність. Здатність генів, які обумовлюють розвиток короткозорості, до реалізації в дефінітивний генотип в певній мірі залежить від факторів навколишнього середовища.

4. У зв’язку з тим, що міопія часто зустрічається в Добропільській ЗОШ І-ІІІ ступенів №19 та спостерігається тенденція до прогресування захворювання, очевидним є проведення профілактичних заходів.  

5. Випуск брошури  «Поради з профілактики міопії у дітей шкільного віку» для учнів, батьків, вчителів.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

 Вперше в учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 був проведений масовий скринінг всіх учнів для виявлення порушень зорової функції, аналіз захвореності міопією, зіставлені тяжкість захворювання та фактори, які його викликають. Вперше визначена співвідношення та роль спадкових та середовищ них факторів в розвитку короткозорості в учнів. Зроблена спроба виявлення причин прогресування спадково-обумовленої міопії.

У зв’язку зтим, що міопія досить часто зустрічається в учнів Добропільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №19 та спостерігається тенденція до прогресування захворювання, очевидним є проведення профілактичних заходів. Я рекомендую проводити первинну та вторинну профілактику захворіння міопії.

Розглянувши тему такого діагнозу як міопія, я зрозуміла, що ця тема вивчена неостаточно. На виникнення цього захворювання, його розвиток, наслідки впливають безліч різних чинників: від спадковості та загального стану здоров'я до екології і навколишнього середовища. У кожному разі сьогодні мільйони людей втрачають зір через брак знання профілактики короткозорості, через розвиток технічного прогресу людської цивілізації. Це тягне за собою часом важкі наслідки. Перед молодими людьми з міопією високого ступеня найчастіше закриті деякі дороги у житті, вибір майбутньої професії істотно обмежений. Саме тому треба з дитинства йти до здорового життя шляхом загартовування, правильного харчування, спорту.

З методів профілактики і лікування міопії можна назвати три основних: правильне вітаминізоване харчування, ергономічность у роботі і систематичні фізичні вправи. Можливо, незабаром проблема короткозорості серед населення буде спадати: якщо теоретично кожна людина може поліпшити свій зір за допомогою сучасних хірургічних операцій, то в недалекому майбутньому виникне можливість досліджувати стан здоров'я за допомогою генної інженерії ще до народження дитини.

Фізичні вправи і спорт - це кошти зміцнення здоров'я дитини і підтримання доброї працездатності у віці, проте до людей хронічно хворих очного органу, необхідні спеціальні комплекси вправ.

Можна дійти невтішного висновку: хороша фізична форма сприяє збереженню доброго здоров'я і самопочуття. Про це свідчить як результатами медичних досліджень – мільйони людей зрозуміли, що з занять фізкультурою вони мають явну користь: зміцнюється здоров'я, з’являється душевний спокій і упевненість у собі. А це – запорука щасливого життя!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кудряшова Н.І., «Зір: збереження, нормалізація, відновлення», Москва, «>НТ-Центр», 1994 р.;

2. «Все про здоровий спосіб життя», Франція, «>Ридерз Дайджест», 1998 р.;

3.  Електронна енциклопедія. Вікіпедія. Анатомічний портал / [Електронний ресурс] – Режим доступу до енциклопедії:  http://ru.wikipedia.org/wiki/Портал: Анатомія людини.  
4. ЗахаренкоВ.В., ВиблаІ.В./Міопія дітей шкільного віку як проблема адекватного вибору професії.Шляхи розв’язку/В.В.Захаренко та ін..//Сибірський педагогічний журнал.-2010.-№6-С.130-139.
5. АветисовЕ.С.Дінаміка рефракції очей у дітей шкільного віку /Е.С.Аветисов та ін..//Питання дитячої офтальмології. – К.,1998.-С.7-17. 

4.Офтольмологічна клініка [Електронний ресурс] Режим доступа: http//www.eyecenter.com.ua/doctor/discusclub/stol/miopia/10.htm

7.А.В.Лазук «36 та 6 правил здорових очей» [Електронний ресурс] Режим доступа: http//www.zceni.ru;

8. Здоров’я очей [Електронний ресурс] Режим доступа: http//www.medicine.com.ua;

ДОДАТКИ