Культорологічний проект "Моє ім'я - Україна"

АВТОРСЬКИЙ ПРОЕКТ «МОЄ ІМ’Я - УКРАЇНА»

Учитель початкових класів, учитель-методист

Базюк Марія Євгенівна

Бібрський опорний ліцей імені Уляни Кравченко Львівського району Львівської області

Мета. Україну любити всім серцем,

            Бо це наша рідна земля.

            Для краю свого весь вік прожити

             І гордо іти в майбуття.

 

             Плекати мову свою солов’їну,

 Найкращу на всій землі.

 Виконувати пісні про Батьківщину

 І танці її запальні.

 

             Ми українці! – Хай знають усі.

 Народ мій великий, єдиний.

 На захист Вітчизни станем  усі.

 Хай ворог навіки згине!

 

 Бо Україна це наша земля -

 Квітуча, родюча, багата.

 І гори високі, ліси і поля,

 Криничка в дворі й рідна хата.

 

             На весь світ ми скажемо: «Слава Україні!»,

 Незалежній, вільній державі.

             І відгомін покотиться стоголосо:

  «Слава! Слава! Героям слава! »

Обладнання: учасники одягнені в українські  костюми,сцена оформлена в національному стилі ( символи України: прапор, герб, вишиті рушники, віночки, силуети українця і українки , калини, садиби, лелеки…)

Перед початком і впродовж усього свята на мультимедійному екрані демонструються відео ролики про Україну.

Вступне слово учителя.

Дорогі діти і дорослі, сьогодні я презентую авторський проект «Моє ім’я - Україна», на якому учні 4-А класу прочитають вірші із збірки «Молюся за Україну». Ці вірші я писала з великою любов’ю до України,з великим болем за рідну землю, з великим захопленням рідним краєм- усією своєю душею, усім своїм серцем.

                      Барви своєї душі

 По краплинах складу у рядки.

 Пориви серця свого

   Втілю у світлі думки.

                       Вдачу веселу свою

  В гомоні слів передам.

                       Щиру правду свою людям

                       Людям усім я віддам.

Тож прошу і вас доторкнутися своїм серцем до найсвятішого – до України

Хід свята

•  Пісня «Моє ім’я Україна»
• Вірш «Молюся за Україну»
• Пісня «Квітуча Україна»
• Вірш «Тиха молитва»
• Пісня «Нашим героям»
• Вірш «Дивлюся у небо синє»
• Пісня «Ми нащадки козаків»
• Танець «Козацькі забави»
• Вірш «Кривава рана»
• Пісня «Розкажи про Україну»
• Вірш «Тарасове джерело»
• Танець «Аркан»
• Пісня «Україно, краю»
• Вірш «Рідна земле моя»
• Пісня «Сонячний віночок»
• Танець «Коломийка»
• Вірш «Коли б моя воля»
• Пісня «Намалюю тобі зорі»
• Танець «Щастя»
• Вірш «Чарівна стежина»
• Пісня «Україно, ти моя надія»
• Танець «Гопачок»
• Вірш «Наша рідна земля»

Флешмоб «Не здолати Україну»

 

Молюся за Україну,

За землю мою святу.

Благаю тебе,наш Боже,

Візьми під опіку свою.

 

Молюся за тата і маму,                            

 Яких я всім серцем люблю.

 Молюся за бабцю і діда,

 За всю українську рідню.

 

Молюся за рідне місто,

Де стільки гарних людей.

Молюсь за дітей українських,

За долю щасливих сімей.

 

Молюся за щирих друзів,

Які пізнаються в біді.

За тих,що радіють за мене,

Коли таланило мені.

 

 

Молюся за небо синє,

За пшеничний лан золотий.

За стяг синьо-жовтий шовковий,

Що лине,немов живий.

 

Молюся за кущ калини,

Що біло зацвів навесні,

Молюся за верби плакучі,

Що купають гілля в воді.

 

Молюся за чорнобривці,

За мальви в моїм квітнику.

За цвіт яблуневий рожевий,

Що буяє в моєму садку.

 

Молюся за соловейка,

Що щебече на всі голоси.

Молюся за наших бузьків,

Без яких не було б весни.

 

Молюся за дощ травневий,

Від квітне буяє земля.

Молюся за трави зелені,

Що вкрила прозора роса.

 

Молюсь за небесну сотню,

Що впала від рук катів.

Молюсь за сльози гарячі

Їхніх батьків й матерів.

 

Молюся за хлопців  відважних,

Що стали,немов броня,

Щоб вільна була Україна

Наша рідна земля.

 

Молюся за ворога лютого,

Щоб йшов із моєї землі.

І більше ніколи злий чобіт

Уже не топтав її.

 

Молюся за мир у світі.

За сонце ласкаве ясне.

Молюся за Україну

І щастя її земне.

 

           ***

Рим. Тиха молитва лине до Бога

За Україну, мій край.

З Папиних рук голубка злітає

У синю даль.

 

На білих крилах божественні птахи

Віру несуть,

Для України буде відкрита

Блаженна путь.

 

Серце завмерло в надії й любові

За майбуття.

Хай Україні Бог подарує

Краще життя.

 

Птаха злітає високо в небо,

У синю даль.

Та ще не знає,що там чекає

Її печаль.

 

Ще не відає мирна голубка,

Що в боротьбі

Впаде скривавлене пір`я

Аж до землі.

 

Що буде вириватись

З болю й розпуки із пазурів

Хижих смертельних

Немилосердних її ворогів.

 

Боже, дай сили нам перенести

Ці чорні дні.

Хай перемога буде за нами

В нерівній борні.

 

Голубко миру, торкнися крильми

Божих щедрот.

Хай Бог подарує моїй Україні

Мирний кивот.

 

       ***

Дивлюся у небо синє

Й не можу збагнути, чому

Вкраїнська Небесна сотня

Покинула землю свою?

 

Вони ж так любили цю землю

Всім серцем, усім єством.

Та тільки несила миритись

З ганебним тяжким ярмом.

Вони ж так хотіли ще жити,

Любити дружин, матерів.

Та час прийшов боронити

Наш край від проклятих катів.

 

А тим,  юнакам безвусим,

Іще б любить і любить,

Плекати дітей українських…

Та життя обірвалось за мить.

 

І стогін Майдану здригнувся,

Де «Кача пливе по Тисині».

Усі на колінах ридають,

Як сина несуть в домовині.

 

І вже через сльози я бачу,

Як лине в небесну даль

Вкраїнська Небесна сотня,

Що боронила наш край.

 

І вже через лемент я чую,

Як стогне вся наша земля.

Стояти буде до загину

Свята Україна моя.

Дивлюся у небо синє

І вже розумію чому.

Боронить Небесна сотня

Розтерзану землю мою.

 

        ***

Кривава рана на тілі країни.

Де була пшениця-чорні руїни.

Де гріло сонце -«Гради» і «Смерчі».

Багато страху, багато смерті.

 

Тисячі хлопців на полі впали,

Колосом миру там проростали.

Грудьми від «Градів» землю прикрили,

Рідну країну вони боронили. 

 

«О, Україно! О, люба ненько!»

Щемило в грудях їхнє серденько.

Там добровольці кістьми лягали,

Бо Україну у серці плекали.

 

Вставай, народе, край боронити,

Без України нам вже не жити.

Одвічну кривду ми переможем,

За землю рідну тіло положем.

За Україну віддамо душу,

Не дамо клятим ні моря, ні суші.

Один за одним будем вставати,

Страшного ворога із землі гнати.

 

Ми є народом вільним, завзятим,

Взяла під захист нас Божа Мати.

Хай чорний смуток із землі щезне,

Хай Україна наша воскресне!                                                                                                                                                                                                                          

        ***

ЧАРІВНА СТЕЖИНА

Чарівна стежина пролягла барвисто

Від моєї хати у широкий світ.

Із весни по осінь тут буяють пишно

Мальви і жоржини, ніжний первоцвіт.

 

Вже по цій стежині тупотіли ніжки.

Виросли, зміцніли, вже й пішли в життя.

На дорогу сину вишию сорочку,

Всі барви стежини вплету в вишиття.

 

Хай гарячий колір душу зігріває,

Ясний, ніжний, чистий - серце веселить.

Хай тобі, синочку, все душа співає.

І ніколи з горя серце не болить.

 

Хай шляхи – дороги щастям розквітають.

Долею рясною хай цвіте життя.

На дорогу сину вишию сорочку,

Стане оберегом мамине шиття.

 

     ***

Коли б моя воля,то я б тебе, земле,

Убрала б у квіти такі чарівні,

Що той, хто б їх бачив й відчув їхній запах,

Не зміг би творити зла на землі.

 

Коли б моя воля,то я б тебе, краю,

Прикрасити зорями з неба могла.

Щоб кожен побачив й відчув своїм серцем,

Яка в тебе, краю, чарівна краса.

 

Коли б моя воля, то я б тебе, мово,

Віддала б в дарунок найкращим птахам.

Щоб високо з неба лунала їх пісня,

А люд покохав тебе й цінував.

 

О, доле, дай мужності,щоб зуміла

Всю правду від кривди відділить.

Дай сили мені, щоб змогла я

Свою Україну святою зробить.

      ***

Рідна земле моя!

Оспівать тебе можу лиш серцем.

Не перо, не слова

Описать твою можуть красу.

Добра й ніжна, як матір

На світ ти мене народила,

Дала щастя і долю,  й любов,

Що у серці несу.

 

Щедро даруєш добро

Із свого, Батьківщино, джерельця.

П`ю щомиті цілющую воду твою.

І  як повінь – стою,

І як вітер – ніколи не впаду.

Земле рідна, тобі я лиш вдячна

За міцність, за волю свою.

 

І тоді, коли зло наді мною стоїть –

Я в безсиллі на коліна нізащо не стану,

Не крикну, не вмру.

Буду жити я вічно

І мріяти щиро.

Завдяки тобі, земле, я тільки й живу.

 

 

 

І тобі, моя рідна,

Я кривди ніколи не скою,

В найстрашнішую бурю

Почищу твоє джерело.

Хай цю воду святу

П`ють всі добрії люди.

Хай живуть на тім світі

На щастя й на вічне добро.

 

    ***

   ТАРАСОВЕ ДЖЕРЕЛО

Із твого джерела я черпаю любов.

Цю – якою кохають Вкраїну.

Цю – з якою не зрадять народ.

Воду питиму цю до загину.

 

Із цього джерела п`ю Тарасовий сон,

Цей, що часто Тарасові снився:

Щоби матір була і на своїх руках

Із дитям, що на вольній родився.

 

Щоб вишневий садок  біля наших осель

Розквітав нам на радість щороку.

Щоб вечірня зоря над горою зійшла

І світила з небес безліч років.

Щоб не висох Дніпро й не покинув землі,

Щоб могили батьків не розрили.

Щоб співали до ранку малі солов`ї,

Сивий батько радів й матері не тужили.

 

П`ю святу Кобзареву росу,

По краплині збираю у море.

І цією водою окроплю все живе,

Щоб пропали і туга, і горе.

 

Змию нею неправду усю із землі,

Кривді місця я теж не залишу.

Тільки правда була б, тільки воля цвіла б,

У біді я землі не залишу.

 

Дам напитись води із цього джерела

Всім, хто тільки захоче ожити,

Й будувати міцну Україну свою,

І на вольній вік-віченьки жити.

 

     ***

 

Барви своєї душі

По краплині складу у рядки.

Пориви серця свого

Втілю у щирі думки.

Вдачу веселу свою

В гомоні слів передам.

Щиру правду свою

Людям усім я віддам.

     ***

НАША РІДНА ЗЕМЛЯ

Наша рідна земля породила Тараса.

Наша мужня земля дарувала Франка.

Ніжну Лесину пісню Вітчизна співає.

І Уляни палкі промовляє слова.

 

Зрозуміти б Україну душею Шевченка,

То пропали б навіки неправда й ганьба.

Боронити би землю Франковим сумлінням,

Вщент розбити скалу лиходійства і зла.

 

Полюбити б країну Лесиним серцем,

Щоб цвіло все навколо, буяло, росло.

Оспівати б Вітчизну Уляниним словом,

Щоб добра в наших душах зерно проросло.

 

Хай ростуть наші діти із серцем Тараса.

Хай живуть наші діти з душею Франка.

Пісню Лесі співають віднині й довіку.

І завжди промовляють Уляни слова.

 

Заключне слово учителя.

Моє ім’я – Україна!

Велика, вільна, могутня.
І мова її солов’їна,

Чарівна і самобутня.

Моє ім’я – Незалежність,

Народ мій вільний, заможний.

Він знаний у всьому світі,

Бо  є непереможний.

Моє ім’я – Родина,

Де батько і мати мої.

Дідусь і бабуся рідненькі,

Що дали життя мені.

Моє ім’я – Батьківщина -

Криничка в моєму дворі,

Де кришталева водиця

Наснагу дає мені.

Моє ім’я – Україна,

Де діти щасливі в країні.

Славетне ім’я – Україна!

Слава! Слава! Слава Україні!